МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”
На методичній нараді
кафедри ортопедичної стоматології НМУ
Протокол засідання кафедри №___
Завідуючий кафедрою ортопедичної стоматології
д.м.н., професор _____________ В. П. Неспрядько
“____”_____________________201 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ
ПО ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
| Навчальна дисципліна | ОРТОПЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ |
| Тема заняття | Компоненти жувальної системи; їх характеристика |
| Курс | III курс (V семестр) |
| Факультет | стоматологічний факультет |
Тривалість заняття - 3 години.
Методичну розробку підготувала
асистент кафедри ортопедичної стоматології НМУ
Терещук О.Г.
Київ - 2011 р.
1. Актуальність теми заняття
Складові частини зубо – щелепного апарату, а саме: скронево-нижньощелепні суглоби (СНЩС), жувальні м'язи, щелепи та зубні ряди забезпечують первинну обробку їжі та мовну функцію.
Взаємодія елементів щелепно-лицевої ділянки генетично обумовлена і індивідуально запрограмована. Порушення однієї із складових ланок призводить спочатку до порушень їх співвідношень, а потім до порушень гармонійної взаємодії.
2. Навчальні цілі заняття
- Мати уявлення про анатомічну будову і функцію елементів зубощелепного апарату (ЗЩА) (ά - I);
- знати анатомо-фізіологічні характеристики СНЩС (ά - II);
- знати функціональну анатомію оклюзійної поверхні зубів та зубних рядів
(ά - II);
- вміти ідентифікувати за ознаками види прикусу (ά - III);
- знати механізми нейрорефлекторної регуляції ЗЩА (ά - II);
- вміти здійснювати комплексне обстеження ЗЩА (ά - III)
3. Цілі розвитку особистості фахівця (виховні)
Формувати у студентів розуміння значимості і необхідності теоретичних знань з таких питань як:
- Забезпечення функціональної гармонії взаємодії всіх ланок ЗЩЛД, під час та після проведення стоматологічних маніпуляцій,
- Індивідульного вирішення питань оклюзії зубних рядів для успішного вирішення проблеми протезування,
- почуття відповідальності за можливі ускладнення зі сторони зубо-щелепної системи при конструюванні зубних протезів без урахування цих питань.
4. Міждисциплінарна інтеграція.
| Дисципліни | Знати | Вміти |
| Попередні (забезпечуючі): 1. Анатомія 2. Фізіологія 3. Фізика Внутрішньо-предметна інтеграція (між темами даної дисципліни) 1.Незнімне протезування 2.Часткові знімні протези(в тому числі бюгельне протезування) 3.Протезування при повній втраті зубів 4.Протезування на імплантатах | 1.Анатомічну будову всіх ланок ЗЩЛД 2. Закономірності перебігу фізіологічних процесів при оклюзійному програмуванні функції жувальних м”язів та СНЩС 3. Біомеханіку нижньої щелепи, оклюзійні контакти направляючих горбів зубів, що визначає пограничні моменти артикуляції. Основи моделювання оклюзійних зубів та зубних рядів, залежно від виду протезування, застосовуючи індивідуальний підхід в кожному окремому клінічному випадку. | 1.Відновити гармонійну взаємодію всіх ланок ЗЩЛД, шляхом відновлення анатомічної будови оклюзійної поверхні зубів та зубних рядів вцілому. 2.Застосовувати методики депрограмування функції жувальних м´язів та СНЩС. 3.Проводити аналіз діагностичних моделей в артикуляторі. Конструювати оклюзійні поверхні зубів та зубних рядів, керуючись оклюзійними концепціями взалежності від обраного методу протезування |
Зміст навчального матеріалу.
Складовими частинами зубощелепного апарату є:
- щелепні кістки
- зуби та пародонт
- щелепи
- СНЩС та зв´язковий апарат
- Жувальні м´язи
- Судинна система
- Рефлекторна регуляція здійснюється за допомогою центральної та переферичної нервової системи
Сенсорна інформація від зубних рядів, суглобу, пародонту, слизової оболонки порожнини рота потрапляє в коркові центри, а також через чутливе ядро трійчастого нерву в моторне ядро, регулюючи тонус та ступунь скорочення жувальних м´язів.
Рецептори пародонта, м´язів, СНЩС посилають в ЦНС інформацію про величину та консистенцію грудки їжі. Якщо їжа не набула консистенції, що необхідна для формування рефлексу ковтання, то з ЦНС продовжують потрапляти імпульси до м´язу. Рефлекторне скорочення жувальних м´язів залежить від площі поверхні зубів, які сприймають жувальне навантаження: чим воно більше, тим сильніше скорочення м´язів.
Пропріорецептори пародонту мають низький поріг чутливості, в нормі вловлюють напрямок та ступінь навантаження. Якщо останнє перевищує фізіологічну витривалість пародонту, від пропріорецепторів в ЦНС потрапляє сигнал до жувальних м´язів, що призводить до зміни положення нижньої щелепи. При цьому знімаються надмірні навантаження з пародонту шляхом зміни положення нижньої щелепи, суглобових головок, функції жувальних м´язів. Таким чином регулюється ступінь навантаження на тканини пародонту.
Пародонт – функціональна опорно – утримуюча система, що здійснює еластичне з´єднання зуба та альвеолярної кістки. Між цементом кореня та альвеолою розташовані періодонтальні волокна, тому зуб має природню рухомість. В пародонті знаходяться рецептори, кровоносні та лімфатичні судини, котрі реагують на зміни навантаження на зуб, «програмують» при цьому положення нижньої щелепи та активність жувальних м´язів. Таким чином, відбувається «захист» пародонта від надмірних навантажень.
При відсутності навантаження періодонтальні волокна мають хвилясту форму, аксіальні навантаження розпрямляють їх, створюючи рівномірний тиск на стінки альвеолярної кістки. Бічні навантаження призводять до того, що амортизуючі (буферні) якості волокон певних ділянок «вичерпуються», навантаження передається на альвеолярну кістку.
При цьому в одних ділянках виникають сили тиску, а в інших – натяжения, так як зуб переміщається відносно центру ротації, розташованого в апікальній третині кореня. Короткочасні навантаження не викликають патологію пародонту. Під час тривалих навантажень в пародонті виникають незворотні зміни.
Морфологія оклюзійної поверхні жувальних зубів:
1. – Верхівка піднебінного горбка
2. – Трикутний валик внутрішнього скату горбка
3. – Центральна фісура
4. – Крайова ямка
5. – Гребінь горбка
6. – Верхівка щічного горбка
7. – Крайовий валик по переферії оклюзійної поверхні
8. – Зовнішній скат горбка
9. – Основа горбка
Анатомія скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС).
