Власна технологія порошків

Виконання тієї чи іншої операції при приготуванні порошків залежить від: призначення, властивостей речовин, складу.

Ступінь подрібнення залежить від їх призначення

Присипки, порошки для вдувань, зубні порошки повинні бути дуже тонкими, розмір їх часток < 0,1мм. порошки для вдувань та присипки готують в асептичних умовах.

Нюхальні, щоб уникнути потрапляння їх в гортань, подрібнюють до 0,2мм, якщо порошок призначений для приготування розчинів, то такі порошки відпус-кають без подрібнення, не подрібнюють також порошки, які мають за своєю при-родою дуже тонкий стан лікоподій, тальк, магнію оксид, крохмаль.

 

Алгоритм роботи з рецептом:

1. Характеристика лікарської форми;

2. Перевірка сумісності;

3. Перевірка доз речовини списку А і Б і норми відпуску,якщо вона встановлена;

4. Розрахунки;

5. Теоретичне обґрунтування технологій, тобто вибір оптимального способу приготування лікарської форми, враховуючи властивості речовин та призначення лікарської форми;

6. Технічний процес;

7. Самоконтроль;

8. Упакування лікарської форми;

9. Оформлення до відпуску.

 

 

Прості порошки

Технологія їх залежить від властивостей речовин та призначення

 

Rр: Ас. асetylsaliсуlісі 0.25 2.5

D. t. d. N. 10 2.5/10

S: по одному порошку 0.25
три рази на день.

 

 

Дана л. ф. це простий дозований порошок для внутрішнього застосування. Виписаний розподільним способом.

Кислота ацетилсаліцилова - речовина загального списку, тому дози не пере-віряємо.

Аспірин - білі голчаті кристали, тому для прискорення терапевтичної дії, його потрібно добре подрібнювати.

Підбираємо ступку №2 на ВР5 відважуємо 2.5 аспірину безпосередньо в ступку, подрібнюємо, збираючи декілька разів порошок зі стінок ступки та голівки товка-чика на середину.

Перевіряємо однорідність по ДФХ. Розважуємо порошок по 0.25 на 10 попе-редньо відрахованих вощених капсул. Загортаємо, складаємо дробинкою по 5 шт. та відпускаємо в паперовому пакеті з етикеткою «Внутрішнє», «порошки», додаткові етикетки «Зберігати в сухому місці». Заповнюємо ППК.

 

 

Rр: Licopodii 10.0

D. S. Присипка

 

Дана л. ф - це простий не дозований порошок для зовнішнього застосування.

Речовина загального списку.

Беремо стільки скільки прописано в рецепті.

Лікоподій дуже тонкий блідо-жовтий порошок, відпускаємо без подрібнення, але т. я. це присипка то готуємо в асептичних умовах.

Приготування. В асептичних умовах на ВР-20 відважуємо 10.0 лікоподію на стерильну пергаментну капсулу, загортаємо. Відпускаємо в паперовому пакеті з ети-кетками «Зовнішнє», «Приготовано асептично».

 

 

Складні порошки

Порядок введення речовин при приготуванні складних порошків залежить від того: в яких кількостях прописані речовини, при цьому може бути 2 типа рецептури:

1. речовини що входять до складу порошку прописані в близьких або рівних кількостях;

2. речовин, що виписані в різних кількостях (від 1 до 5 і більше).

Приготування порошків з речовинами в близьких або рівних кількостях зале-жить від фізико-хімічних властивостей речовин. При цьому може бути декілька ви-падків:

1. Речовини мають близькі властивості порядок змішування не має значення. Але першою краще затирати ту речовину, яка менше втрачається в порах ступки.

2. Якщо речовини відрізняються величиною кристалів то починають з найбільш кристалічної речовини, а тонкі порошки вводять в останню чергу.

3. Речовини відрізняються важкістю подрібнення, то починають з речовини, яка важко подрібнюється. Їх розподіляють на 2 групи:
- особливо важко порошковані речовини: ментол, тимол, камфора, фенілсаліцилат, пентоксил – ці речовини завжди подрібнюють з дода-ванням рідкої рідини спирту – 10 кр. суміші спирту з ефіром – 15 кр. на 1.0 речовини.
- просто важко порошковані речовини: кислота борна, кислота салі-цилова, стрептоцид, натрію тетраборат. Їх розтирають з леткою речо-виною тільки в тих випадках коли потрібне дуже тонке подрібнення (присип-ка) з розрахунку спирту 5 кр., суміші спирту з ефіром 7-8 кр. на 1.0 речо-вини.
Примітка: йод не можна розтирати з ефіром, тому що вибухонебезпечна суміш.
Такі речовини, як камфора, ментол, тимол, йодоформ, бромкамфора, ксерофор, і йод відносять до пахучих речовин, тому ступку затирають якоюсь іншою речовиною, яку потім повністю вибирають на капсулу. Якщо речовина важко порошкована.
Пахучі речовини зберігають окремо від інших речовин в спеціальній шафі для роботи з ними використовують спеціальні терези «для пахучих речо-вин». Бажано, щоб в аптеці була виділена спеціальна ступка та окреме робоче місце.

 

Rp: Camphorae 0.1 2.0

Sacchari 0.2 4.0

M. f. pulvis 6.0

D. t. d. N. 20 mн 6.0/20= 0.3

S. По 1 порошку
3 рази на день

 

 

Дана л.ф. - складний дозований порошок для внутрішнього застосування. Виписаний розподільним способом.

Речовини загального списку дози не перевіряємо.

Наважку в складному порошку можна визначити двома способами:

- загальну масу поділити на кількість доз

- підрахувати масу порошку складаючи маси окремих речовин по рецепту.

Теоретичне обґрунтування. Речовини прописані в близьких кількостях, тому порядок змішування залежить від фізико-хімічних властивостей. Камфора належить до особливо важко порошкованих речовин, тому починати приготування порошку потрібно з неї, але т. я. це ще й пахуча речовина, то попередньо затирають пори ступки цукром.

Підбираємо ступку №3 на ВР-5 відважуємо 4.0 цукру, вносимо в ступку подріб-нюємо, та повністю вибираємо на капсулу, потім на вагах для пахучих речовин від-важуємо 2,0 камфори в ступку додаємо 20 крапель спирту

 

1.0 ------- 10 кр.

2.0 ------- 20 кр.

 

Подрібнюємо і не очікуючи повного випаровування рідини додаємо частину цукру і швидко змішуємо, щоб запобігти цементуванню порошку, потім частинами кожен раз перемішуючи суміш, додаємо останню кількість цукру. Перевіряємо однорідність. Відпускаємо в пергаментних капсулах з етикетками «Зберігати в прохолодному місці». Також поводяться з ментолом.

Такі речовини як камфора, ментол, тимол, фенол, фенілсаліцилат, резор-цин,хлоралгідрат при змушуванні в будь-яких співвідношеннях утворюють евтектику – яка являє собою маслянисту прозору рідину, це треба знати тому, що якщо евтектики утворюється велика кількість, то порошкова маса відволожується.

Якщо до складу порошку входять красильні речовини, порошки з них готують за принципом тришаровості, тобто спочатку розтирають білу речовину, потім вно-сять красильну, а потім знов присипають білою та розтирають. До красильних ре-човин відносяться такі речовини, які при змочуванні утворюють на тарі слід, який не зникає при звичайній обробці, це такі речовини рибофлавін (віт. В 2), фурацилін, акрихін, калію перманганат, діамантовий зелений, етакридину лактат (рива-нол) метиленовий синій, йод – ці речовини зберігаються в окремій шафі для роботи з ними виділяють спеціальні ваги, ступку, окреме робоче місце або стіл вкривають аркушем білого паперу.

 

Rp: Methyleni coerulei 0.05 1.5

Glucosi 0.2 6.0

M. f. pulvis 7.5

D. t. d. N. 30 in caps. gel. mн 7.5/30= 0.25

S. По 1 порошку
3 рази на день

 

Якщо до складу порошку входять речовини, які відрізняються за щільністю пер-шою вводять речовину найбільш важку, а легковагі вводять в останню чергу без до-даткового подрібнення. До таких речовин належать магнію оксид для зважування треба підбирати ваги з загрузкою в 5 разів більше чим потрібно для роботи з пиля-чими речовинами треба використовувати закриті ступки або під час роботи ступку накривають картоном з отвором для товкачика. Вводять їх обережно.