Навчання глобальному читанню.

З точки зору психології читання являє собою сприймаючу форму спілкування і складається з двох взаємопов'язаних процесів: техніки читання і розуміння тексту, що читається. При цьому слід підкреслити, що сприйняття написаного саме по собі не є читанням. Дитина повинна розуміти сенс написаного слова або тексту. Тому читання з погляду психології є ще й своєрідним розумовим процесом.

Навчання глобальному читанню дозволяє розвивати імпресивне мовлення і мислення дитини до оволодіння вимовою. Крім того, глобальне читання розвиває зорову увагу і пам'ять. Глобальне читання є однією з провідних методик додаткової комунікації для стимуляції мовного розвитку у дітей з синдромом Дауна, оскільки сильною стороною даних дітей є зорове і образне сприйняття.

Суть глобального читання полягає в тому, що дитина може навчитися впізнавати написання слова цілісно, не виокремлюючи окремі букви. Для цього на картонних картках друкованими літерами пишуться слова. Краще використовувати білий картон з чорними літерами заввишки від 2 до 5 сантиметрів.

При навчанні глобальному читанню необхідна поступовість і послідовність. Слова, читанню яких ми хочемо навчити дитину, повинні позначати відомі їй предмети, дії, явища.

Для формування глобального читання потрібне проведення підготовчої роботи - це різноманітні ігри та вправи на розвиток:

• зорового сприйняття;

• уваги;

• зорової пам'яті;

• розуміння зверненого мовлення;

• виконання простих інструкцій;

• вміння підбирати парні предмети і картинки;

• вміння співвідносити предмет і його зображення;

• розуміння змісту прочитаного.

Вводити навчання глобальному читанню можна не раніше, ніж у дитини будуть сформовані вищеперелічені вміння.

Доцільно використовувати дидактичні ігри, метою яких є простежування доріжок, викладання візерунків з мозаїки за зразком, декоративне малювання. Важливо також забезпечити мотивацію використання табличок з надрукованими словами і фразами, що можна досягти в процесі проведення ігор з ляльками та іграшками-тваринами. Це такі ігри, як:

• «Лабіринти»,

• «Хто де живе?»,

• «Лото»,

• «Знайди по контуру»,

• «Що пропало?»,

• «Знайди за силуетом»,

• «Знайди місце лялькам»,

• «Парні картинки».

Види робіт при навчанні глобальному читанню:

1. Читання автоматизованих енграм (ім'я дитини, імена її близьких, клички домашніх тварин).

Для навчання глобальному читанню можна використовувати саморобні книжки або так звані прості комунікативні альбоми з картинками і підписами до них. Спочатку вони складаються без урахування певної теми і містять той матеріал, який найчастіше зустрічається дитині в життєвій ситуації. Зручно використовувати сімейний фотоальбом як дидактичний матеріал, забезпечивши його відповідними друкованими написами.

Написи дублюються на окремих картках, і дитина вчиться підбирати однакові слова. Потім підписи до фотографій або малюнків в альбомі закриваються, і від дитини вимагається по пам'яті «впізнати» необхідний напис на картці і покласти її до малюнка. Закрите слово відкривається і звіряється з обраним підписом. У міру накопичення словника до картинок даються двох-трьохслівні підписи (наприклад: «Ось мама Іра», «Це тато Юра»).

При роботі з книжками-саморобками використовується декілька варіантів роботи:

• Доручення: дай, покажи, знайди.

• Демонстрація дії, зображеної на картинці, за допомогою використання жесту.

• Закріплення мовного матеріалу вдома.

Таким чином, дитина разом з дорослим промовляє і накопичує пасивний словник у формі глобального читання, який пізніше перейде в активний.

2. Читання слів.

Підбираються картинки за всіма основними лексичними темами (іграшки, посуд, меблі, транспорт, домашні та дикі тварини, птахи, комахи, овочі, фрукти, одяг, продукти, квіти) і забезпечуються підписами.

Добре почати з теми «Іграшки». Спочатку беремо дві таблички з різними за написанням словами (наприклад, «лялька» і «м'яч»). Не можна брати слова, схожі за написанням (наприклад, «мишка» та «машина»).

Таблички до іграшок або до картинок ми починаємо підкладати самі, кажучи, що на них написано. Потім пропонуємо дитині покласти табличку до потрібної картинки або іграшки самостійно. Після запам'ятовування двох табличок починаємо поступово додавати наступні. Порядок введення нових лексичних тем довільний, так як в основному ми орієнтуємося на інтерес дитини.

3. Читання письмових інструкцій.

Складаються речення, в яких використовуються різні іменники і одне і те ж дієслово.

Тематика речень:

• Схема тіла («Покажи ніс», «Покажи очі», «Покажи руки» і так далі - тут зручно працювати перед дзеркалом).

• План кімнати («Підійди до дверей», «Підійди до вікна», «Підійди до шафи» і так далі).

Пред'являючи картки, звертаємо увагу дитини на різне написання других слів у реченнях.

4. Читання речень.

Складаються речення до серії сюжетних картинок, на яких одна дійова особа виконує різні дії (Кішка сидить. Кішка спить. Кішка біжить. Кішка їсть.).

Можна використовувати таблички при вивченні кольорів, при визначенні величини, кількості.

Глобальне читання дозволяє з'ясувати, наскільки «безмовленнєва» дитина розуміє звернене мовлення, дозволяє їй подолати негативне ставлення до занять, дає впевненість у собі, стимулює накопичення пасивного словника і перехід його в активне мовлення.

 

4. Ігри та заняття, що сприяють розвитку навичок, необхідних для освоєння системи альтернативної (додаткової) комунікації

Починаючи роботу з навчання дитини використанню систем альтернативної (додаткової) комунікації, завжди потрібно пам'ятати про те, що це довгий процес, що вимагає наполегливості і терплячості. Щоб не зупинитися на половині шляху, варто подумати про те, як перетворити процес навчання в цікаве заняття, що доставляє задоволення дитині. Для того щоб освоєння систем альтернативної (додаткової) комунікації йшло більш ефективно, у повсякденну діяльність дитини необхідно включати найрізноманітніші заняття та ігри, що розвивають всі сторони особистості дитини: рухову активність (навички загальної і дрібної моторики), увагу, сприйняття, мислення, пам'ять, вміння розуміти звернене мовлення.

Заняттями, розвиваючими дані здібності, можуть стати:

• Спільне складання розкладу з використанням символів.

Складання візуального розкладу допомагає дитині зрозуміти структуру заняття, організовує, розвиває логічне і абстрактне мислення. На початку заняття на панель прикріплюються картки із зображенням запланованої діяльності. По мірі виконання завдань картки знімаються і відкладаються в сторону, або в спеціально приготовлену для цієї мети шухлядку. Візуальний розклад допомагає дитині побачити і оцінити обсяг виконаної роботи і тієї, що залишилася.

• Маніпулювання іграшками з жестовим супроводом.

Даний вид діяльності чудово можна використовувати в грі-театралізації.

Наприклад «Теремок». При появі казкових героїв дитині необхідно буде згадати жест, яким вони позначаються (закріплення категорії жестів, що позначають приналежність). А так само повторити за героями різні дії («спати», «йти», «плакати», «вітатися», «прощатися»).

• Спільне розглядання картинок з обов'язковими коментарями дорослого (назва, що з цим роблять, якого кольору, форми, до якого класу об'єктів відноситься).

• Одночасне малювання (кажучи про об'єкт, відразу символічно зображуємо його).

• Співвіднесення об'єктів і картинок різного ступеня абстракції з написаним словом.

• Прикріплення картинок, графічних зображень в найпоширеніших місцях, введення в побут.

При введенні навчання альтернативної (додаткової) комунікації в повсякденну діяльність необхідно організувати домашнє середовище таким чином, щоб навколишній дитини простір сприяв якомога більш різноманітному засвоєнню різних систем комунікації.

Наприклад, при навчанні глобальному читанню на предмети обстановки можна прикріпити картки з надрукованими назвами предметів: «стіл», «стілець», «шафа», «дзеркало». У ванній можна прикріпити візуальний розклад з зазначенням послідовності дій при умиванні або відвідуванні туалету.

• Розглядання комунікативних книг.

• Складання фотоальбому про себе.

• Складання ритмічних віршів з жестами. Вірші, жестові і пальчикові ігри можна використовувати щодня в занятті з дитиною.

Дорослий читає вірш, а дитина закінчує останній рядок, застосовуючи або відомий їй жест, або вказуючи на картинку із зображенням даного предмета.

Тили-бом, тили-бом, загорелся кошкин... (дом)

Бежит... (курица) с ведром, заливает кошкин... (дом)