Список методичної літератури, нормативних матеріалів

Заліковий модуль № 1.

Побудова XML- документа на базі інформаційної моделі

Лекція №1. Інформаційні моделі. Базова модель Семантичного Веба.

План лекції

1. Предмет, об’єкт, обсяг дисципліни. Структура дисципліни і її зв’язок з іншими дисциплінами. Значення дисципліни „Мовна модель сучасного інформаційного простору ” у професійній підготовці фахівців, менеджерів. Вимоги до вивчення дисципліни. Форми й методи проведення навчальних занять. Форми контролю знань. Література, що рекомендується з дисципліни.

2. Інформаційні моделі. Типи моделей та їх класифікація. Поняття про базову модель Семантичного Веба. Історія виникнення Семантичного Веба, його практична реалізація та перспективи розвитку.

Основні питання для самоконтролю:

1. Назвіть типи та класифікацію моделей?

2. Яке призначення інформаційного моделювання?

3. Що таке Семантичний Веб?

4. Чим відрізняється Інтернет від Веба?

5. Хто та у якому році запропонував Семантичний Веб?

6. Що було розроблено при створенні звичайного Веба?

7. Що таке синтаксис та семантика мови?

8. Які рівні Семантичного Веба існують?

9. Проекти Семантичного Веба?

10. Задачі, які вирішує Семантичний Веб?

11. Чим відрізняються URI від URL?

Завдання для самостійної роботи студента:

Ознайомитися з мовними моделями Unicode, Namespaces, Rules: Rif, Query: Sparql, Proof, Trust, Crypto, які входять до складу базової моделі Семантичного Веба.

Основні вимоги до валідних XML – документів.

Дати порівняний аналіз коректно сформованих валідних XML – документів.

Оцінити переваги використання валідних документів.

Ознайомитися з програмною моделлю, знайомою як Об’єктна модель XML – документа або DOM (Document Object Model).

Зв’язок XML – документа з HTML – сторінкою за допомогою DOM.

Побудова DOM - сценарію.

Програмна модель Data Sourse Object (DSO).

XML – Schemа.

Основна література

1. Стешенко І.В., Литвак О.Г. Конспект лекцій Мовна модель сучасного інформаційного простору 2009, - 100 с.

2. W3C, The Semantic Web Home Page. – http://w3.org/sw/

3. Тим Бернерс-Ли, Джеймс Хендлер и Ора Лассила. Семантический Веб - http://ezolin.pisem.net/logic/semantic_web_rus.html

 

Хід лекції

Питання 1. Предмет, об’єкт, обсяг, дисципліни. Структура дисципліни і її зв’язок з іншими дисциплінами. Значення дисципліни „Мовна модель сучасного інформаційного простору ” у професійній підготовці фахівців, менеджерів. Вимоги до вивчення дисципліни. Форми й методи проведення навчальних занять. Форми контролю знань. Література, що рекомендується з дисципліни.

 

Дисципліна “Мовна модель інформаційного простору ” будується на знаннях, отриманих студентами при вивченні таких дисциплін, як “Вища математика ”, “Економічна інформатика ”, “Комп’ютерні мережі ”. У свою чергу вона є фундаментом при вивченні студентами більшості спеціальних дисциплін економічного напрямку.

Мета дисципліни: освоєння мовних засобів моделювання сучасного інформаційного простору та оволодіння сучасними методами моделювання інформації для використання їх при подальшому навчанні та в своїй професійній діяльності.

Завдання дисципліни: вивчення теоретичних основ моделювання та мовних засобів для створення семантичних моделей інформаційного простору.

Предмет дисципліни: система мовних засобів для моделювання сучасного інформаційного простору.

Зміст дисципліни: розкривається в змістових модулях:

Інформаційні моделі. Базова модель Семантичного Веба.

XML (Extensible Markup Language) ― мова опису та збереження данних у Семантич-ному Вебі.

RDF (Resource Description Framework) та RDFS (RDF Schemа) ― мови опису ресурсів у Семантичному Вебі.

OWL ― мова описування онтологій у Семантичному Вебі. Система Protege для створювання онтологій.

RSS ― мова передачі даних з одного сайту на другий у Семантичному Вебі.

Засвоєння студентами основних положень цієї дисципліни поряд з освітньо-пізнавальними має і науково-прикладне значення на початковому етапі навчання і формування фахівця загалом.

 

При організації навчання за кредитно-модульною системою використовується модульно-рейтингова система оцінювання знань студентів, яка передбачає накопичення балів за виконання усіх запланованих видів робіт. Система оцінювання знань, як система контролю успішності студента включає наступні види:

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять і має на меті перевірку і визначення рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначаються кафедрою і відображаються у робочій навчальній дисципліни. Вони можуть бути різними: усне опитування, обговорення проблемних питань, розв’язання ситуаційних завдань, виконання тестів, виконання аудиторних (самостійних завдань) та позааудиторних контрольних (індивідуальних завдань) робіт тощо.

Модульний контроль за окремий заліковий модуль здійснюється під час проведення останнього практичного заняття в межах окремого залікового модуля, так і у вигляді проведення модульної контрольної роботи (МКР), який окремо передбачені змістом робочої навчальної програми. Переважна форма проведення модульного контролю – виконання за встановленим кафедрою порядком тестових завдань, які представлені у виді питань в повному обсязі у робочій навчальній програмі або видані студентам у вигляді окремих матеріалів (індивідуальної роботи).

Підсумковий модульний контроль є відображенням рівня опрацювання студентом теоретичного та практичного матеріалу, рівня засвоєння ним вказаного матеріалу. Оцінка підсумкового модульного контролю відображає результат накопичення студентом балів протягом вивчення навчальної дисципліни у повному обсязі. Ця оцінка виставляється студенту за двома значеннями: за бально-рейтинговою шкалою (від 1 до 100 балів), що відповідає конкретній оцінці за шкалою ЕСТS (A, B, C, D, E, FX, F), та за національною шкалою (від 2 балів (незадовільно) до 5 (відмінно) балів). Оцінка підсумкового модульного контролю за навчальну дисципліну є підставою для: а) зарахування цієї оцінки як остаточної; б) включення прізвища студента до списку осіб на семестровий (академічний) контроль. Пункт б) означає, що студент бажає підвищити свою оцінку, яку він отримав за результатами підсумкового модульного контролю, або він не набрав належної мінімальної кількості балів (35 – оцінка F за шкалою ECTS) за навчальну дисципліну.

Повний і остаточний підсумок вивчення студентами навчальної дисципліни здійснюється під час семестрового (академічного) контролю. При семестровому контролі враховуються результати всіх попередніх видів контролю вивчення навчальної дисципліни.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

Виконання індивідуальних (професійно-орієнтованих) завдань має на меті вироблення умінь, необхідних для вирішення професійних завдань.

 

Алгоритм виконання

1. Ознайомтеся з вимогами до індивідуального завдання.

2. Ознайомтеся зі змістом індивідуального завдання.

3. Визначте, чи доводилося Вам виконувати подібні завдання.

4. Проаналізуйте теоретичний матеріал, необхідний для виконання індивідуального завдання.

5. Визначте питання, на які Ви не можете дати відповіді самостійно, та зверніться з ними на консультації до викладача.

6. Конкретизуйте завдання, які Ви маєте вирішити в ході виконання індивідуального завдання.

7. Складіть розгорнутий план виконання завдання.

8. Підберіть методи виконання завдання.

9. Виконайте індивідуальне завдання відповідно до плану.

10. Проаналізуйте, чи всі поставлені завдання Ви виконали.

11. Внесіть, при потребі, корективи до виконаного завдання.

12. Оформіть завдання відповідно до вимог.

13. Здайте завдання викладачу у зазначений термін.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПІДГОТОВКИ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Підготовка до модульного контролю, підсумкових заліків має на меті узагальнення та систематизацію знань з окремого модуля або дисципліни у цілому.

Алгоритм виконання

- Ознайомтеся з переліком питань та завдань до залікового модулю.

- Підберіть підручники, інструктивно-методичні матеріали або іншу довідкову літературу, необхідну для підготовки (її перелік Ви можете знайти в інструктивно-методичних матеріалах до модуля або курсу).

- Перегляньте зміст кожного питання, користуючись власними конспектами або підручниками.

- Визначте рівень знань з кожного питання.

- Визначте питання, які потребують ретельнішої підготовки (опрацювання додаткової літератури, складання конспектів, схем, розв' язання окремих типів задач тощо). З цією метою зверніться до алгоритму підготовки теоретичних питань до семінарських занять та виконання практичних завдань до лабораторних занять.

- Для самоперевірки перекажіть теоретичні питання або вирішить практичне завдання.

Примітка:

При виконанні завдань, винесених на самостійне опрацювання, Ви можете звертатися за консультацією до викладача. Про час проведення консультацій повідомляє викладач.

Теми, які у повному обсязі виносяться на самостійне опрацювання, та індивідуальні завдання студент має здати викладачу на консультації (дату проведення консультації повідомляє викладач).

Список методичної літератури, нормативних матеріалів

 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

 

4. Стешенко І.В., Литвак О.Г. Конспект лекцій Мовна модель сучасного інформаційного простору 2009, - 100 с.

5. W3C, The Semantic Web Home Page. – http://w3.org/sw/

6. Тим Бернерс-Ли, Джеймс Хендлер и Ора Лассила. Семантический Веб - http://ezolin.pisem.net/logic/semantic_web_rus.html

7. Extensible Markup Language (XML) 1.0 (Third Edition). W3C Recommendation 04 February 2004 / Editors: Bray T., Paoli J., Sperberg-McQueen C. M., Maler E., Yer-geau F. — W3C, 2004. — http://www.w3.org/TR/REC-xml

8. Расширяемый Язык Разметки (XML) 1.0 (Второе Издание). Рекомендации W3C от 6 октября 2000 г. — http://pyramidin.narod.ru/xml/xml1/index.htm

9. XSL Transformations (XSLT). Version 1.0. W3C Recommendation 16 November 1999. — http://www.w3.org/TR/xslt

10. XSL-Трансформации (XSLT). Версия 1.0. Рекомендации W3C от 16 ноября 1999. — http://alepira.ural.ru/xslt/xslt.htm

11. Холзнер С. XSLT. Библиотека программиста. — СПб.:Питер,2002. — ISBN 5‑94723‑271‑5

12. Валиков А. Н. Технология XSLT. — СПб.: БХВ-Петербург, 2002

13. Norman Walsh. XML Catalogs / OASIS, 2001. — http://www.oasis‑open.org/committees/entity/spec.html

14. Ильдар Хабибуллин. Самоучитель XML. Издательство: БХВ-Петербург; Серия: Самоучитель ("БХВ"), 2003, - 336 с.

15. Мишель Моррисон, HTML&XML для начинающих. Пер. с англ. – М.: Издательство: Эком, 2002, - 384 с.

16. Joshua Tauberer. What Is RDF? – http://www.xml.eom/pub/a/2001/01/24/rdf.html

17. RDF 1999: Resource Description Framework (RDF) Model and Syntax Specification. W3C Recommendation. January 1999, on-line at http://www.w3.org/TR/WD-rdf-syntax.

18. RDF SSL 2000. Resource Description Framework (RDF) Schema Specification 1.0. W3C Candidate Recommendation 27 March 2000; URL http://www.w3.org/TR/rdf-schema.

19. RDF Vocabulary Description Language 1.0: RDF Schema, W3C Working Draft 23 January 2003. – http://www.w3.org/TR/2003/WD-rdf-schema-20030123/

20. Язык Web-онтологий OWL 2: начальное руководство Рабочий проект W3C, 11 апреля 2008 - http://www.w3.org/TR/2008/WD-owl2-primer-20080411/

21. Язык OWL. – http://www.w3.org/TR/owl-ref/

22. Natalya Fridman Noy, Ray W. Fergerson, Mark A. Musen. The knowledge model of Protege-2000: combining interoperability and flexibility. -Stanford Medical Informatics, Stanford University, Stanford http://smi.stanford.edu/smi-web/reports/SMI-2000-0830.pdf

23. История формата RSS - http://www.rssboard.org/rss-history

24. Последняя версия RSS - http://www.rssboard.org/rss-specification

 

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

 

1. The Semantic Web Roadmap, Tim Berners-Lee, 1998. – http://www.w3.org/DesignIssues/Semantic.html

2. Semantic Web As “Perfection Seeking:” A View from Drug Terminology, Tuttle M., Brown S., Campbell K., Carter J., Keck K., Lincoln M., Nelson S., Stonebraker M., 2001.

3. P.I.Andon, I.Y.Grishanova, V.A.Reznichenko. Semantic Web as a new model of internet information apase.

4. Sean B. Palmer, The Semantic Web: An Introduction, 2001-09. – http://infomesh.net/2001/swintro

5. Semantic Web Modeling and Programming with XDD, Anutariya, Wuwongse, Akama, Wattanapailin, In Proceedings of SWWS’2001.

6. Towards a principled approach to semantic interoperability, Euzenat, IJCAI 2001, Workshop on ontology and and information sharing, 2001, Seattle (WA US)

7. The SemanticWeb In Breadth, Aaron Swartz. – http://logicerror.com/semanticWeb-long

8. “Explorer’s Guide to the Semantic Web”, Thomas B. Passin, June, 2004, 304 p.

9. Н. Питтс, XML in Record Time. Практическое руководство по языку разметки XML. Пер. с англ. – М.: Издательство: Мир, 2000, - 446 с.

10. Н. Питц - Моултис, Ч. Кирк, XML в подлиннике. Пер. с англ. – М.: Издательство: BHV; Серия: В подлиннике, 2000, - 718 с.

11. Дидье Мартин и др., XML для профессионалов. Пер. с англ. – М.: Издательство: Лори; Серия: Программист – программисту, 2001, - 866с.

12. Марк Зайден, XML для электронной коммерции. Пер. с англ. – М.: Издательство: Бином. Лаборатория знаний, 2003, - 480 с.

13. Х. М. Дейтел, П. Дж. Дейтел, Т. Р. Нието, Т. М. Лин, П. Садху. Как программировать на XML. Пер. с англ. – М.: Издательство: Бином, 2001, - 944 с.

14. http://www.w3.org/tr/xmlschema-0/

15. http://www.w3.org/tr/xmlschema-1/

16. http://www.w3.org/tr/xmlschema-2/

17. Resource Description Framework (RDF) Model and Syntax Specification, W3C Recommendation 22 February 1999. – http://www.w3.org/TR/REC-rdf-syntax/

18. Open Directory Project. – http://dmoz.org/

19. SPARQL Query Language for RDF W3C Candidate Recommendation 14 June 2007. – http://www.w3.org/TR/rdf-sparql-query/

20. Обзор OWL W3C Recommendation 10 Feb 2004. McGuinness, van Harmelen, eds. - http://www.w3.org/TR/2004/REC-owl-features-20040210/

21. DAML+OIL Project Homepage. – http://www.w3.org/TR/daml+oil-reference

22. DAML+OIL Primer. – http://www.w3.org/TR/rdf-primer/#ref-damloil

23. OWL, Primer. – http://www.w3.org/TR/rdf-primer/#ref-owl

24. Биджен Парсиа, Манчестерский университет, Питер Ф. Пэтл-Шнайдер, Исследовательские лаборатории Белла (Bell Labs Research), Alcatel-Lucent http://www.w3.org/TR/owl2-primer/

25. http://www.rssboard.org/files/sample-rss-2.xml

 

Питання 2. Інформаційні моделі. Типи моделей та їх класифікація.

Саме слово «модель» – поняття не нове. З моделями доводиться зустрічатися у школі на уроках фізики, хімії, біології, географії. Будь-який наочний посібник: географічні карти і глобуси, муляжі кристалічних решіток – це все моделі тих об’єктів, які вивчаються.

 

Модель – це спрощене уявлення про реальний об’єкт, процес чи явище.

 

Головне призначення моделі – продемонструвати лише суттєві властивості об’єктів, процесів і явищ

 

Не буває просто «модель». Існують моделі гри в шахи, модель токарного верстата, модель атома, модель даних тощо. Моделлю можна вважати пристрій, що імітує інший пристрій або процес, юридичний кодекс, який моделює правові відносини в суспільстві; маніть картину художника чи театральну виставу можна вважати моделлю, яка відображає певні сторони духовного світу людини.

 

Заміна реального об’єкта, явища або процесу з метою його вивчення моделлю у вигляді схеми, таблиці, малюнка, натуральної моделі, математичної формули тощо називається моделюванням

 

З давніх часів люди використовують моделювання для досліджування об'єктів та явищ у різних галузях діяльності. Результати досліджень допомагають визначити та покращити характеристики реальних об’єктів та процесів, краще зрозуміти сутність явищ та пристосуватися до них або керувати ними, конструювати нові та модернізувати старі об’єкти.

 

Моделювання допомагає людині приймати обґрунтовані рішення та передбачати наслідки своєї діяльності.

 

Комп’ютерне моделювання – це використання в моделюванні комп’ютера як потужного засобу обробки інформації. Завдяки комп’ютеру суттєво розширилися галузі застосування моделювання і з'явилася можливість всебічного аналізу результатів.

 

4. Класифікація моделей

 

Найсуттєвіші ознаки, за якими класифікують моделі, – це галузі використання, фактор часу і спосіб представлення.

 

За галузями використання розрізняють моделі:

 

· навчальні – навчальні посібники, тренажери, програми;

 

· ігрові – військові навчання, спортивні ігри, економічні тренінги, які проводяться з метою вивчення можливої поведінки об'єкта в запрограмованих або непередбачених ситуаціях;

 

· дослідні – модель ракети, літака, будинку тощо, які створюються для дослідження характеристик реального об’єкта (наприклад, модель ракети перевіряється на дальність польоту);

 

· науково-технічні – моделі, які використовуються для досліджень процесів і явищ, наприклад, ядерний реактор;

 

· імітаційні – моделі, які відтворюють реальну ситуацію, наприклад, випробування лікарських препаратів на тваринах.

 

За ознакою фактора часу моделі можуть бути:

 

· динамічні – проводяться дослідження протягом певного часу (наприклад, виставлення поточних оцінок по предмету);

 

· статичні – робиться одноразовий зріз стану (наприклад, контрольна робота).

 

За способом представлення моделі поділяються на:

 

· матеріальні;

 

· інформаційні.

 

Матеріальні моделі предметне відображають об’єкт, наприклад, натуральна копія – картина або скульптура, яка відображає певний естетичний образ; модель літака призначена для дослідження його аеродинамічних характеристик; макет якого-небудь виробу, за яким потім буде виготовлятися оригінал.

 

Інформаційні моделі