Поняття даних. Бази даних як уніфікований засіб збереження та використання даних.

Поняття інформації, форми подання інформації.

Інформація - «сукупність відомостей про всілякі об'єкти, явища, процеси». Більш змістовним є твердження: інформація є вибір одного варіанта (або декількох) із багатьох можливих і рівноправних. Слово «рівноправних» означає, що усі варіанти, із яких робиться вибір, мають щось спільне, тобто належать одній множині.

Основними формами подання інформації є символьна, текстова і графічна.
Символьна форма ґрунтується на використанні символів — літер, цифр, знаків і т. д., є найбільш простою і практично застосовується тільки для передачі сигналів про різні події.
Більш складною є текстова форма подання інформації. Тут, як і в попередній формі, використовуються символи — літери, цифри, математичні знаки. Однак інформація закладена не тільки в цих символах, але й у їх сполученні, порядку проходження. Завдяки взаємозв'язку символів і відображенню мови людини текстова інформація надзвичайно зручна і широко використовується в повсякденному житті.
Найбільш місткою, але і найбільш складною є графічна форма подання інформації. Образи природи, фотографії, креслення, схеми, малюнки мають велике значення в нашому житті і містять величезну кількість інформації. І хоча інформація не має ні маси, ні геометричних розмірів, жодних фізичних або хімічних властивостей, проте для її існування обов'язкова наявність якогось матеріального об'єкта, що передає або зберігає інформацію. Таких об'єктів досить багато, і їхня кількість увесь час зростає.

 

Поняття даних. Бази даних як уніфікований засіб збереження та використання даних.

Бази даних – це програмний засіб для зберігання більших обсягів інформації. Система управління базою даних (СУБД) організує дані таким чином, щоб користувачі та прикладні програми могли без великих зусиль витягати й обробляти їх. Однієї з найбільш популярних на сьогоднішній день настільних СУБД є Microsoft Office 2003 Access. Завдяки унікальному сполученню функцій ця програма використовується і початківцями, і професійними розробниками.

Для того щоб декілька користувачів могли працювати з базами даних використовують СУБД.

СУБД – це набір програм які забезпечують роботу з базами даних. В основі кожної СУБД лежить певна мова.

Розрізняють логічну і фізичну організацію даних.

Фізична організація даних – це реальний спосіб збереження даних.

Логічна організація даних – вказує на те як дані представляються програмісту чи користувачеві.

Перетворення організацій даних здійснюється програмним забезпеченням.

Фізичні організації даних можуть відповідати декільком логічним.

База даних складається з даних і зв’язків між ними, тобто структури.

Існують 3 типи структур даних:

1. Деревовидна (ієрархічна) – її зручно використовувати при опису даних про родовід від одного предка.

2. Мережева – використовується для задання даних про родовід від двох предків.

3. Реляційні структури – дані організовуються в двовимірних таблицях.

В сучасних СУБД використовується реляційна структура. Ця конструкція була запропонована в 1970 році Коддом. Він показав що представлення даних з допомогою ієрархічної чи мережевої структури може бути зведена до реляційної структури.

Реляційні структури повинні задовольняти такі вимоги:

1. Кожен елемент таблиці це один елемент даних.

2. Всі стовпці в таблиці однорідні.

3. Всім стовпцям одночасно присвоюється ім’я.

4. В таблиці нема двох однакових рядків.

5. В операціях з таблиці рядки і стовпці можуть переглядатися в довільному порядку.

1. Поняття бази даних Відомі два підходи до організації інформаційних масивів: файлова організація та організація у вигляді бази даних. Файлова організація передбачає спеціалізацію та збереження інформації, орієнтованої, як правило, на одну прикладну задачу, та забезпечується прикладним програмістом. Така організація дозволяє досягнути високої швидкості обробки інформації, але характеризується рядом недоліків.
Характерна риса файлового підходу - вузька спеціалізація як обробних програм, так і файлів даних, що служить причиною великої надлишковості, тому що ті самі елементи даних зберігаються в різних системах. Оскільки керування здійснюється різними особами (групами осіб), відсутня можливість виявити порушення суперечливості збереженої інформації. Розроблені файли для спеціалізованих прикладних програм не можна використовувати для задоволення запитів користувачів, які перекривають дві і більше області. Крім того, файлова організація даних внаслідок відмінностей структури записів і форматів передання даних не забезпечує виконання багатьох інформаційних запитів навіть у тих випадках, коли всі необхідні елементи даних містяться в наявних файлах. Тому виникає необхідність відокремити дані від їхнього опису, визначити таку організацію збереження даних з обліком існуючих зв'язків між ними, яка б дозволила використовувати ці дані одночасно для багатьох застосувань. Вказані причини обумовили появу баз даних.
База даних може бути визначена як структурна сукупність даних, що підтримуються в активному стані та відображає властивості об'єктів зовнішнього (реального) світу. В базі даних містяться не тільки дані, але й описи даних, і тому інформація про форму зберігання вже не схована в сполученні "файл-програма", вона явним чином декларується в базі.

База даних орієнтована на інтегровані запити, а не на одну програму, як у випадку файлового підходу, і використовується для інформаційних потреб багатьох користувачів. В зв'язку з цим бази даних дозволяють в значній мірі скоротити надлишковість інформації. Перехід від структури БД до потрібної структури в програмі користувача відбувається автоматично за допомогою систем управління базами даних (СУБД).