Мережева модель БД. Переваги та недоліки.
Мережева модель БД — представляється сукупністю об'єктів різних рівнів, проте структура даних передбачає, що у кожного об’єкта може бути як кілька батьківських об’єктів, так і кілька об’єктів-нащадків.
Обмеження цілісності – передбачає збереження зв'язків між об'єктами.
До основних понять мережевої моделі бази даних належать: рівень, елемент (вузол), зв'язок.
Вузол - це сукупність атрибутів даних, що описують деякий об'єкт. На схемі ієрархічного дерева вузли представляються вершинами графа. У мережній структурі кожен елемент може бути пов'язаний з будь-яким іншим елементом.
Мережні бази даних подібні ієрархічним, за винятком того, що в них є покажчики в обох напрямках, які з'єднують споріднену інформацію.
Незважаючи на те, що ця модель вирішує деякі проблеми, пов'язані з ієрархічною моделлю, виконання простих запитів залишається досить складним процесом.
Також, оскільки логіка процедури вибірки даних залежить від фізичної організації цих даних, то ця модель не є повністю незалежною від програми. Іншими словами, якщо необхідно змінити структуру даних, то потрібно змінити і додаток.
Реляційна БД. Переваги та недоліки.
Ці моделі характеризуються простотою структури даних, зручним для користувача табличним поданням і можливістю використання формального апарата алгебри відносин і реляційного обчислення для обробки даних.
Реляційна модель орієнтована на організацію даних у вигляді двовимірних таблиць. Кожна реляційна таблиця являє собою двовимірний масив і має наступні властивості:
- кожен елемент таблиці - один елемент даних
- всі осередки в стовпці таблиці однорідні, тобто всі елементи в стовпці мають однаковий тип (числовий, символьний і т. д.)
- кожен стовпець має унікальне ім'я
- однакові рядки в таблиці відсутні
- порядок проходження рядків і стовпців може бути довільним
Базовими поняттями реляційних СУБД є:
- атрибут
- ставлення
- кортеж
Відносини та їх властивості. Домени. Властивості домену.
Відношення в реляційному моделюванні — набір кортежів, інакше відомий як таблиця бази даних. Поняття відношення покладено в основу реляційних моделей, яке подають у вигляді двовимірної таблиці. Реляційна БД — це набір взаємопов’язаних відношень. Кожне відношення (таблиця) в ЕОМ подається як файл. Відношення можна поділити на два класи: об’єктні і зв’язкові.
Об’єктні відношення зберігають дані про інформаційні об’єкти предметної області. Наприклад: клієнт (код клієнта, назва клієнта, адреса, телефон) є об’єктним відношенням. В об’єктному відношенні один з атрибутів однозначно ідентифікує окремий об’єкт. Такий атрибут називається первинним ключем відношення. В наведеному відношенні роль ключа виконує атрибут «код клієнта». Ключ може вмикати кілька атрибутів, тобто бути складеним. В об’єктному відношенні не повинно бути рядків з однаковим ключем, тобто не допускається дублювання об’єктів. Це основне обмеження реляційної моделі для забезпечення цілісності даних.
Зв’язкове відношення зберігає ключі двох або більше об’єктних відношень. Ключі зв’язкового відношення мають на меті встановлення зв’язків між об’єктними відношеннями. Наприклад, розглянемо ще одне об’єктне відношення БАНК(код банку, назва банку, адреса банку). Тоді зв’язкове відношення БАНК-КЛІЄНТ (код банку, код клієнта) буде сполучним між двома об’єктними відношеннями БАНК іКЛІЄНТ. У зв’язковому відношенні можуть дублюватися ключові атрибути. Крім ключів, за якими встановлюють зв’язок у зв’язковому відношенні, можуть бути ще й інші атрибути, які функціонально залежать від цього складового ключа. Ключі в зв’язкових відношеннях називаються зовнішніми ключами, оскільки вони є первинними ключами інших відношень. Реляційна модель накладає на зовнішні ключі обмеження, яке називають посилковою цілісністю. Воно необхідне для забезпечення цілісності даних. Це означає, що кожному зовнішньому ключеві має відповідати рядок якогось об’єктного відношення.
У реляційній БД накладається ще одне обмеження — відношення мають бути нормалізовані.
