І. Археологія як історична наука
1. Археологія – це наука, яка:
1. вивчає історію людства на основі аналізу решток матеріальної культури
2. вивчає давні і середньовічні написи на каменях
3. вивчає суспільство вірування, культуру і побут
4. вивчає рештки стародавньої людини, робить висновки про походження, еволюцію, поширення рас на земній кулі
2. Термін «Археологія» означає:
1. грецькою ''археос''-камінь і ''логос''-вчення
2. грецькою ''археос''-стародавній і ''логос''-вчення
3. латинською ''археос''- рештки і ''логос''-вчення
4. латинською ''археос''-письмо і ''логос''-вчення
3. Завдання археології полягає у:
1. всебічному вивченні історії племен і народів давніх епох
2. всебічному вивченні історії письма
3. всебічному вивченні історії диких і культурних рослин та їх видів за викопними рештками
4. вивченні стародавньої людини та її походження
4. Перші археологічні дослідження в Україні розпочато:
1. понад 100 р. тому з розкопок кургану Товста могила біля м. Орджонікідзе
2. понад 300 р. тому з розкопок Золотих воріт у Києві
3. понад 200 р. тому з розкопок Литого кургану біля с.Кучерівка
4. понад 300 р. тому з розкопок Геркуланума і Помпеї
5. У Західній Європі археологічні розкопки почали проводитися з:
1. половини ХVII ст.
2. середини XVI ст.
3. початку ХIX ст.
4. середини ХVIII ст.
6. Початок вивченню пам'яток кам'яного віку поклав:
1. французький вчений Буше де Перт
2. англійський вчений Д. Леббок
3. французький вчений Г. де Мортільє
4.чеський вчений П. Шафарик
7. Розкопки курганів сіверян на Чернігівщини проводив:
1. В.В.Хвойко
2. Д.С.Самоквасов
3. І.Є.Забєлін
4. М.І.Веселовський
8. Хто науково обґрунтував поділ історії людства на три періоди –кам'яний, бронзовий і залізний:
1. Д. Леббок
2. А. Еванс
3. Х. Томсен
4. О.Монтеліус
9. Хто розробив періодизацію культур епохи бронзи Степового Півдня на підставі дослідження курганів у басейні Сіверського Дінця:
1. Б.В.Фармаковський
2. О.О.Спіцин
3. М.І.Веселовський
4. В.О.Городцов
10. Коли у Києві було створено ''Археологічну комісію'', основним завданням якої було збирання рукописів:
1. 1843 році
2. 1916 році
3. 1872 році
4. 1899 році
11. У поемі ''Про природу речей'' поділ історії людства на три періоди зробив:
1. Фукідід
2. Лукрецій Кар
3. Гесіод
4. Никон Печерський
12. Розробку типологічного методу і періодизацію неоліту і бронзового віку Європи зробив:
1. Х.Томсон
2. Г.Шліман
3. О.Монтеліус
4. Д.Леббок
13. Хто з дослідників поділив кам'яний вік на дві епохи: палеоліт і неоліт:
1. Г. де Мортільє
2. Х.Томсон
3. Буше де Перт
4. Д.Леббок
14. Порівняння етнографічних даних з археологічними дає змогу:
1. повніше з'ясувати питання культури і побуту, вірувань і суспільного ладу
2. вирішити питання розселення та визначити етнічну приналежність давніх племен
3. зробити висновки про походження, еволюцію людини
4. зробити висновки про раси та поширення рас на земній кулі
15 Порівняння лінгвістичних даних, зокрема топонімічних, з археологічними дає змогу:
1. зробити висновки про походження, еволюцію людини
2. з'ясувати питання культури і побуту, вірувань і суспільного ладу
3. визначити закономірності морфологічної організації людини
4. з'ясувати питання розселення народів, визначити етнічну приналежність носіїв археологічних культур
16. Стоянка – це:
1. місце тимчасового проживання людей кам`яного віку, здебільшого невеликих розмірів
2. місце проживання людей бронзового віку, здебільшого великих розмірів
3. місце постійного мешкання людей
4. велике поселення, із значним культурним шаром
17. Поселення – це:
1. місце тимчасового проживання людей
2. місце осілого проживання людей
3. центр ремесла і торгівлі
4. укріплене селище
18. Місто – це:
1. місце осілого проживання людей
2. велике поселення з товстим культурним шаром
3. центр ремесла і торгівлі
4. місце тимчасового проживання людей
19. Міста виникали на основі:
1. стоянок
2. поселень
3. селищ
4. великих городищ
20 Селища – це:
1. великі поселення з товстим культурним шаром
2. укріплене поселення
3. центр ремесла і торгівлі
4. місце тимчасового проживання людей
21 Городища – це:
1. місце тимчасового проживання людей кам`яного віку
2. укріплені валами та ровами селища
3. місця довготривалого проживання людей без укріплень
4. огороджені частоколом двори
22. Часто городища складалися з:
1. кількох поселення відкритого типу
2. з поселення і могильника
3. огородженого дитинця і навколишнього посаду
4. копалень, майстерень
23. Термін стійбище застосовують для позначення:
1. великих поселень
2. місць осілого проживання стародавньої людини
3. укріплених селищ
4. короткочасних місць мешкання стародавньої людини
24. Культурний шар – це:
1. шар ґрунту із залишками діяльності давньої людини
2. чистий прошарок ґрунту
3. прошарок суглинку з відкладами молюсків і черепашок
4. шар ґрунту підготовлений людиною для засіву зерновими культурами
25. Телі або тепи – це:
1. горби, на яких короткий час проживали люди
2. горби, на яких довго селилися люди
3. місце тимчасового проживання людей
4. укріплене селище
26. Поняття «залягання знахідок in situ» – означає:
1. порушенність пам’яток
2. переміщення пам’яток
3. непорушність знахідок, збереження їх у такому положенні, в якому залишила давня людина
4. прошарок ґрунту між культурним шаром
27. Стерильний шар – це:
1. шар ґрунту підготовлений людиною для засіву зерновими культурами
2. прошарок суглинку з відкладами молюсків і черепашок
3. шар ґрунту із залишками діяльності давньої людини
4. прошарок ґрунту без знахідок природного походження
28. Археологічна культура – це група споріднених пам`яток, які:
1. належать до одного відрізку часу і займають конкретно визначену територію
2. належать до різного відрізку часу і займають певну територію
3. належать до різного відрізку часу і займають різну територію
4. належать до одного відрізку часу і займають різну територію
29. Поняття «закритого комплексу» знахідок означає:
1. знахідки належать до різних поховань чи входили до різних скарбів
2. знахідки належать до одного поховання чи входили до одного скарбу
3. знахідки переміщені з одного місця на інше
4. знахідки порушені в результаті втручання людини
30. За допомогою якого методу вивчається розташування культурних шарів на пам’ятці:
1. порівняльно-типологічного
2. ретроспективного
3. дендрохронологічного
4. стратиграфічного
31. Найдавніші археологічні культури виникли:
1. олдувайську епоху раннього палеоліту
2. ашельську епоху раннього палеоліту
3. мустьєрську епоху середнього палеоліту
4. солютрейську епоху пізнього палеоліту
32. Археологічна розвідка поділяється на:
1. візуальну та інструментальну
2. обстежувальну та розкопувальну
3. оглядову та матеріальну
4. польову та камеральну
33. В результаті археологічної розвідки здійснюються:
1. розкопки пам’ятки
2. встановлюється типологічна приналежність пам’ятки, її розміри, насиченість культурного шару
3. фізико-хімічні дослідження
4. написання звіту про розкопки
34. У результаті розкопок пам’ятки здійснюється:
1. розкриття культурного шару, дослідження житлових, господарських та поховальних комплексів, вивчення рухомого матеріалу
2. шурфування території пам’ятки, попереднє визначення її характеру, товщини культурного шару
3. обміри пам’ятки
4. вивчення геологічних особливостей території
35. Польовий щоденник – це:
1. документ, в якому фіксуються робочі години робітників під час археологічних розкопок
2. зошит, в якому визначається план майбутніх досліджень
3. бухгалтерський документ, в якому ведеться облік робочих днів та оплати праці робітникам під час розкопок
4. зошит, в якому регулярно фіксуються етапи дослідження пам’ятки, характер знайдених об’єктів і матеріалу
36. Групи споріднених культур утворюють:
1. культурний шар
2. інші культури
3. етнокультурні області
4. могильники
37. До якої наукової категорії відноситься археологічна культура
1. лінгвістичної
2. палеонтологічної
3. геологічної
4. етнографічної
38. Археологічна пам’ятка – це:
1. сукупність давніх артефактів і відкладень пов’язаних з діяльністю людини і об’єднаних в один комплекс
2. монумент, поставлений на честь визначних подій
3. сукупність предметів і відкладень, пов’язаних з діяльністю природи
4. шари і відкладення, які знаходяться у землі
39. Археологічні пам’ятки поділяються на:
1. постійні і тимчасові
2. колективні та одноосібні
3. рухомі і нерухомі
4. одношарові і багатошарові
40. Польовий археологічний звіт – це:
1. звіт про вивчення археологічної пам’ятки з включенням результатів польових і камеральних досліджень
2. документ, в якому регулярно фіксуються етапи дослідження пам’ятки, характер знайдених об’єктів і матеріалу
3. зошит, в якому описуються виявлені знахідки
3. бухгалтерський документ, в якому дослідник звітується про витрачені на дослідження кошти
41. Археологічний термін «могильник» означає:
1. місце захоронення радіоактивних або хімічних відходів
2. місце захоронення померлих тварин
3. місце захоронення померлих людей минулих часів
4. сучасний цвинтар
42. Дайте визначення терміну «некрополь»
1. місто живих
2. місто мертвих
3. місто-держава
4. культовий центр
43.Суть порівняльно-типологічного методу полягає у:
1. виділенні серед знахідок типів речей з властивими лише їм ознаками
2. визначенні хронології пам’ятки за послідовністю залягання культурних шарів та стерильних прошарків
3. підрахуванні археологічних матеріалів у відсотках і виведення індексу їх спорідненості
4. в підрахунку річних кілець на деревах
44. Порівняльно типологічний метод у перше найповніше застосував:
1. У. Ліббі
2. О. Монтеліус
3. Д. Леббок
4. Г. Шліман
45. В археології порівняльно-типологічний метод було запозичено з:
1. математики
2. фізики
3. ботаніки
4. геології
46. Похідним від порівняльно-типологічного методу є:
1. метод дендрохронології
2. радіовуглицевий аналіз
3. метод стратиграфії
4. метод ретроспекції
47. Суть стратиграфічного методу в археології полягає у:
1. виділенні серед знахідок типів речей з властивими лише їм ознаками
2. визначенні хронології пам’ятки за послідовністю залягання культурних шарів чи поховань
3. підрахуванні археологічних матеріалів у відсотках і виведення індексу їх спорідненості
4. в підрахунку річних кілець на деревах
48. Метод стратиграфії запозичено з:
1. математики
2. фізики
3. ботаніки
4. геології
49. Суть дендрохронологічного методу в археології полягає:
1. виділенні серед знахідок типів речей з властивими лише їм ознаками
2. визначенні хронології пам’ятки за послідовністю залягання культурних шарів чи поховань
3. підрахуванні археологічних матеріалів у відсотках і виведення індексу їх спорідненості
4. у датуванні археологічних об’єктів на основі співставлення форми річних кілець знайдених дерев’яних артефактів з дендрохронологічними шкалами (шаблонами) розробленими на основі багаторічних дерев конкретної території
50. Вперше дендрохронологічний метод було застосовано у 1929 р.:
1. У. Ліббі
2. О. Монтеліусом
3. Д. Леббоком
4. А. Дугласом
51. Дендрохронологічний метод дає можливість датувати пам’ятки з точністю:
1. до 1 р.
2. до 5 р.
3. до 10 р
4. до 50 р.
52. За допомогою дендрохронологічного методу датують пам’ятки віком:
1. до 5–8 тис. років
2. до 10–15 тис. років
3. до 20–25 тис. років
4. до 30–35 тис. років
53. Суть радіовуглицевого методу в археології полягає у підрахунку:
1. кількості радіоактивного вуглецю
2. кількості радіоактивного аргону
3. підрахуванні археологічних матеріалів у відсотках і виведення індексу їх спорідненості
4. в підрахунку річних кілець на деревах
54. Першовідкривачем радіовуглицевого методу є:
1. О. Монтеліус
2. У. Ліббі
3. Д. Леббок
4. Г. Мортільє
55. Радіовуглицевий метод заснований на принципі підрахунку кількості:
1. радіоактивного калію
2. радіоактивного аргону
3. радіоактивного вуглецю
4. кілець радіоактивної деревини
56. Період напіврозкладу радіоактивного ізотопу вуглецю дорівнює:
1. 4586±30 р.
2. 5586±30 р.
3. 6586±30 р.
4. 7586±30 р.
57. За допомогою радіовуглицевого методу датують пам’ятки віком:
1. до 10–20 тис. років
2. до 50–60 тис. років
3. до 70–80 тис. років
4. до 90–100 тис. років
58. Суть статистичного методу в археології полягає у підрахунку:
1. кількості радіоактивного вуглецю
2. виділенні серед знахідок типів речей з властивими лише їм ознаками
3. підрахуванні археологічних матеріалів у відсотках і виведення індексу їх спорідненості
4. в підрахунку річних кілець на деревах
59. Абсолютне датування археологічних пам’яток здійснюється за допомогою:
1. статистичного, стратиграфічного і спектрального методів
2. радіовуглицевого, дендрохронологічного і методу пилкового аналізу
3. статистичного, стратиграфічного і порівняльно-типологічного методів
4. порівняльно-типологічного, радіовуглицевого і калій-аргонового методів
60. Відносне датування археологічних пам’яток здійснюється за допомогою:
1. порівняльно-типологічного, радіовуглицевого і методу пилкового аналізу
2. стратиграфічного, дендрохронологічного і статистичного методів
3. порівняльно-типологічного, статистичного і стратиграфічного методів
4. статистичного, радіовуглицевого і порівняльно-типологічного методів
ІІ. Палеоліт
61. Палеолітична епоха датується:
1. 1 млн. – 20 тис. р. тому
2. 1 млн. – 8 тис. р. тому
3. 3 мнл.– 10 тис. р. тому
4. 2 млн. – 6 тис. р. тому
62. У ранньому палеоліті виділяють культури:
1. мустьєрську
2. олдувайську і ашельську
3. перигорійську і оріньякську
4.солютрейську і мадленську.
63.Котрий з даних тирів людей не належить до архантропів:
1. пітекантроп
2. синантроп:
3. атлантроп
4. грімальдієць
64. Найдавніших людей типу пітекантропів називають:
1. археоантропами
2. палеоантропами
3. неоантропами
4. кроманьйонцями.
65. Основи первіснообщинного ладу склалися у:
1. неоліті
2. палеоліті
3. епоху бронзи
4. епоху заліза.
66. Епоха кам’яного віку найраніше розпочалася на території:
1. Південної Європи
2. Південно–Східної і Східної Африки
3. Західної Європи
4. Північної Америки.
67. Ранній палеоліт розпочинається:
1. олдувайською епохою
2. мустьєрською епохою
3. ашельською епохою
4. солютрейською епохою
68. Представниками олдувайської культури у Південно–Східній і Східній Африці були:
1. дріопітеки
2. кроманьйонці
3. гомо габіліси
4. неоантропи
69. Основними знаряддями праці гомо габілісів були:
1. чопери і чопінги
2. ручні рубила
3. ножі
4. скребки
70 За ашельської доби проживали:
1. грімальдійці
2. неандертальці
3. пітекантропи і синантропи
4. кроманьйонці
71. У печері Джоу-Коу-Тянь виявлено:
1. кісткові залишки синантропів
2. кісткові залишки неандертальців
3. кісткові залишки кроманьйонців
4. залишки палеолітичного живопису
72. Назвіть дослідників, які вивчали добу раннього палеоліту:
1. П. Борисковський, О. Черниш, В. Гладилін
2. М. Смішко, В. Баран, Д. Козак
3. В. Хвойка, Д. Телегін, І. Винокур
4. П. Дюбрюкс, І. Забєлін, О. Тереножкін
73. Хто проводив дослідження стоянки епохи раннього палеоліту біля с. Королеве:
1. Ю.Колосов
2. О.Черниш
3. В.Гладилін
4. Д.Козак.
74. Основним заняттям людей раннього палеоліту було:
1. мисливство і рибальство
2. землеробство і тваринництво
3. збиральництво і рибальство
4. збиральництво і мисливство
75. У ранньому палеоліті використовували знаряддя праці з:
1. дерева, каменю, кістки, міді
2. каменю, кременю, кістки, дерева
3. дерева, каменю, кременю, кераміки,
4. кістки, каменю, кременю, бронзи.
76. Яким інструментом можна було наносити сильні удари, робити заруби на дереві, стругати його, викорчовувати коріння:
1. чопер
2. ручне рубило
3. скребло
4. гостроконечник
77. Де було вперше виявлено рештки синантропів:
1. Південно–Східна Африка
2. о. Ява
3. Китай
4. Європа.
78. На якій території проживали атлантропи:
1. о. Ява
2. Китай
3. Європа
4. Північна Африка.
79. Біля якого з названих міст України виявлено знахідки періоду раннього палеоліту:
1. Житомир
2. Київ
3. Донецьк
4. Чернігів.
80. У якому періоді існували синантропи:
1. ранньому палеоліті
2. середньому палеоліті
3. пізньому палеоліті
4. мезоліті
81. Ранній палеоліт датується:
1. 2 млн. – 300-150 тис. р. тому
2. 3 млн. – 150-100 тис. р. тому
3. 3 млн. – 20 тис. р. тому
4. 2 млн. – 10 тис. р. тому
82. Коли з’являється неандерталець:
1. 40 тис. р. тому
2. 10 тис. р. тому
3. 150 тис. р. тому
4. 200 тис. р. тому
83. Якого досягнення не було у добу палеоліту:
1. спорудження жител
2. освоєння вогню
3. виготовлення одягу
4. поява сокир і серпів
84. Назва «синантроп» означає:
1. китайська людина
2. синайська людина
3. японська людина
4. африканська людина
85. Яким періодом датується поява нуклеусів:
1. ранній палеоліт
2. середній палеоліт
3. пізній палеоліт
4. мезоліт
86. В епоху раннього палеоліту клімат був близьким до:
1. тропічного
2. субтропічного
3. помірного
4. екваторіального
87. Мустьєрська епоха відноситься до:
1. раннього палеоліту
2. середнього палеоліту
3. пізнього палеоліту
4. мезоліту
88. В який період існували неандертальці:
1. шельську епоху
2. ашельську епоху
3. мустьєрську епоху
4. солютрейську епоху
89. На території України поховання неандертальців відомі у:
1. Баламутівській печері
2. печері Киїк-Коба
3. гробниці Куль-оба
4. стоянці Королево
90. Неандертальці користувалися наступними знаряддями:
1. чоперами, чопінгами, ручними рубилами
2. крем’яними ножами, різцями, скребками.
3. ручними рубилами-біфасами, гостроконечниками, скреблами
4. мікролітами, макролітами, сокирами.
91. Якої форми нуклеуси були поширені у середньому палеоліті:
1. дископодібні
2. призматичні
3. трикутні
4. нуклеусів не відомі
92. Основним заняттям неандертальців було:
1. збиральництво
2. полювання
3. риболовля
4. землеробство
93. Чим було спричинене використання неандертальцями гротів і печер для свого проживання:
1. похолоданням клімату
2. захистом від хижих звірів
3. захистом від ворожих сусідів
4. потеплінням клімату
94. Пізній палеоліт тривав:
1. 300 – 30 тис. р. тому
2. 150 (100) – 40 тис. р. тому
3. 40 – 10 тис. р. тому
4. 10-6 тис. р. до н.е.
95. Як називають тип людини, що з’явився близько 40 тис. р. до н. е.:
1. гомо габіліс
2. гомо сапієнс
3. гомо еректус
4. гомо афріканус
96. Назва грімальдійського типу людини розумної походить від:
1. гроту Грімальді в Італії
2. стоянки біля с. Грімальці в Україні
3. печери ля-Грімальді у Франції
4. Грімальтійської стоянки в Африці
97. Анімізм – це:
1. віра в те, що кожна родова група має свого спільного предка
2. віра в існування душі у людини і оточуючих предметах
3. віра в те, що людина за допомогою надприродних здібностей може впливати на оточуючий світ
4. віра в долю людини
98. Тотемізм – це:
1. віра в те, що кожна родова група має свого спільного предка
2. віра в існування душі у людини і оточуючих предметах
3. віра в те, що людина за допомогою надприродних здібностей може впливати на оточуючий світ
4. віра в долю людини
99. Назва кроманьйонської людини походить від:
1. скельного навісу Кроманьйон у Франції
2. Кроманійської стоянки в Україні
3. печери Кроманьйон в Іспанії
4. села Кроманійці у Польщі.
100. Наступ якого льодовика пов’язують з часом пізнього палеоліту:
1. Ріського
2. Гюнцького
3. Міндельського
4. Вюрмського
101 Хто з дослідників ХІХ ст. розробив періодизацію пізньопалеолітичних пам’яток Західної Європи:
1. французький вчений Буше де Перт
2. англійський вчений Д. Леббок
3. французький вчений Г. де Мортільє
4. чеський вчений П. Шафарик
102. Назвіть автора періодизації пізнього палеоліту для пам’яток Східної Європи:
1. О. Черниш
2. В. Гладилін
3. П. Єфіменко
4. І. Шовкопляс
103. Назвіть дослідників пам’яток пізнього палеоліту на території України:
1. О. Черниш, І. Шовкопляс, М. Гладких, В. Станко
2. В. Хвойка. Є Максимов, В. Баран, Я. Баран, Р. Терпиловський
3. К. Гадачек, Т. Сулімірський, М. Смішко, І. Свєшніков, Л. Крушельницька
4. С. Березанська, І. Русанова, Б. Тимощук, Л. Вакуленко, М. Пелещишин.
104. На якій з пам’яток пізнього палеоліту України виявлено ударні музичні інструменти з кісток мамонта:
1. Молодовська стоянка
2. Кирилівська стоянка
3. Мізинська стоянка
4. Межирічівська стоянка
105. Вкажіть де знаходиться Мізинська стоянка епохи пізнього палеоліту:
1. в Київській області на Дніпрі
2. у Чернігівській області на Десні
3. у Чернівецькій області на Дністрі
4. у Вінницькій області на Південному Бузі
106. Вкажіть де знаходиться стоянка кам’яного віку Молодове-V:
1. в Київській області на Дніпрі
2. у Чернігівській області на Десні
3. у Чернівецькій області на Дністрі
4. у Вінницькій області на Південному Бузі
107. У пізньому палеоліті домінував наступний тип господарства:
1. присвоюючий
2. відтворюючий
3. комбінований
4. мішаний
108. Населення пізнього палеоліту займалося:
1. мисливством, рибальством, землеробством
2. мисливством, рибальством, збиральництвом
3. мисливством, рибальством, тваринництвом
4. лише мисливством
109. На якій із пізньопалеолітичних стоянок виявлено кісткові залишки більше 1000 бізонів:
1. Молодовській стоянці
2. Кирилівській стоянці
3. Амвросіївській стоянці
4. Межирічівській стоянці
110. Який матеріал використовували для будівництва житла у пізньому палеоліті
1. кістки великих тварин
2. дерево
3. глина
4. камінь
111. Пізньопалеолітичні житла, виявлені на стоянках в Мізині, Межиріччях та ін. були:
1. заглиблені в грунт типу напівземлянок
2. заглиблені в грунт типу землянок
3. наземні ярангоподібні вкриті шкірами
4. наземні шалашоподібні, вкриті соломою
112. У пізньому палеоліті з’являються нові типи знарядь праці у вигляді:
1. ножеподібних пластин, скребків, різців, вістря дротиків і списів
2. дисковидні нуклеуси і гостроконечники
3. лук, стріли і мікроліти
4. сокири та серпи
113. Дослідження дитячого поховання Сунгир в Росії дало О.М. Бадеру можливість:
1. реконструювати поховальний обряд
2. реконструювати одяг пізньопалеолітичної людини
3. встановити етнічну приналежність похованих
4. відтворити умови проживання людини пізнього палеоліту
114. Яку з цих печер називають «Сікстинською капелою первісного мистецтва»:
1. Ніо
2. Ляско
3. Альтаміра
4. Фон-де-Гом
115. Хто з названих людей був першовідкривачем наскельних зображень в Альтамірі:
1. Саутуола
2. Рів’єр
3. Арлє
4. Мортільє
116. У якому році були відкриті малюнки на стінах печери Альтаміра в Іспанії:
1. 1875 р.
2. 1879 р.
3. 1881 р.
4. 1900 р.
117. На території України печерний монументальний живопис представлений малюнками в печері:
1. Киїк-Коба
2. Ніо
3. Каповій
4. Баламутівській
118. На якій із стоянок пізнього палеоліту України виявлено унікальні браслети, виготовлені з бивня мамонта:
1. Молодовська стоянка
2. Мізинська стоянка
3. Межирічівська стоянка
4. Кирилівська стоянка
119. Знахідки жіночих статуеток доби пізнього палеоліту на території України відомі на стоянках:
1. в Мізині і Межиріччі
2. в Молодові і Костенках
3. в Добранічівці і Амвросіївці
4. на всіх вище перерахованих
120. Музичні інструменти доби пізнього палеоліту у вигляді кістяних флейт на території України виявлені:
1. у Мізині
2. у Межиріччі
3. у Молодові
4. у Костенках
ІІІ. Мезоліт-неоліт
121. Епоха мезоліту в Середземномор’ї і країнах Стародавнього Сходу розпочалася:
1. у другій половині IX тис. до н. е.
2. в XI–X тис. до н. е.
3. в IX–VIII тис. до н. е.
4. в VII тис. до н. е.
122. Коли на півдні Східної Європи відбувся перехід від мезоліту до неолітичної епохи:
1. в середині VI тис. до н. е.
2. у V на початку IV тис. до н. е.
3. у ІХ тис. до н. е.
4. у IV тис. до н. е.
123. Якими хронологічними рамками мезолітична епоха визначається на території України:
1. XІ–VII тис. до н. е.
2. IX–ІV тис. до н. е.
3. XI–IV тис. до н. е.
4. X (ІХ) – VI тис. до н. е.
124. З початком мезоліту на Земній кулі наступила нова геологічна епоха:
1. плейстоцен
2. голоцен
3. еоплейстоцен
4. жодна із них
125. Які з вказаних характеристик природи відповідають фауні мезолітичної епохи на території Європи:
1. триває льодовиковий період, продовжують існувати тварини палеолітичної епохи
2. поступово закінчується льодовиковий період, продовжують існувати тварини пізньопалеолітичної епохи
3. закінчується льодовиковий період, зникають холодовитривалі тварини пізнього палеоліту
4. починається льодовиковий період, зникають теплолюбні тварини, відбувається часткове зледеніння території України.
126. Коли розпочався процес ґрунтоутворення і формування сучасної гідрографічної сітки:
1. в пізньому палеоліті
2. в мезоліті
3. в неоліті
4. в палеоліті
127. Мезолітична епоха в Україні припадає на такі визначені палеоботаніками
періоди:
1. пребореальний, бореальний і часково на атлантичний
2. суббореальний і бореальний
3. пребореальний і субатлантичний
4. пребореальний, атлантичний і субатлантичний
128. Культурні шари мезолітичних стоянок найчастіше залягають:
1. глибоко в ґрунті
2. неглибоко в ґрунті, найчастіше на надзаплавних терасах
3. на поверхні ґрунту
4. приблизно на глибині 10 м., недалеко від заплав річок
129. Однією з характерних рис господарства мезолітичної епохи було:
1. початки переходу до відтворюючого способу господарства
2. перехід до присвоюючого способу господарства
3. комбінований спосіб господарства
4. мішаний спосіб господарства
130. Однією з характерних рис мезолітичної епохи було винайдення:
1. меча
2. лука, стріли та мікролітів
3. серпа
4. кам’яного рубила
131. Поширення лука і стріли сприяло:
1. індивідуалізації процесу полювання
2. колективізації процесу полювання
3. підвищенню ролі мисливства в господарстві
4. підвищенню чисельності дичини
132. Першою твариною яку приручила людина в мезоліті була:
1. свиня
2. кіт
3. собака
4. корова
133. Які причини спричинили кризу мисливського господарства:
1. приручення диких тварин і розвиток землеробства
2. посилення ролі збиральництва, винайдення лука і стріли
3. збільшення чисельності населення землі, велика кількість пошестей
4. винайдення досконаліших засобів полювання, скорочення чисельності дичини, індивідуалізація полювання
134. В якому регіоні України в період мезоліту найбільше розвивалося рибальство:
1. на півночі
2. на півдні
3. на сході
4. на заході
135. Що з рибальських снастей було винайдено в мезоліті:
1. рибальські сіті
2. гарпуни
3. списи
4. гачки
136. Для якої історичної епохи характерні поняття «мікроліти» і «макроліти»:
1. неоліту
2. середній палеоліту
3. пізній палеоліту
4. мезоліту
137. Особливістю образотворчого мистецтва епохи мезоліту було:
1. зникнення печерного живопису
2. зародження печерного живопису
3. удосконалення техніки живопису
4. поява перших наскельних портретів
138. Скільки на території України відомо мезолітичних стоянок:
1. близько 800
2. понад 400
3. понад 200
4. понад 600
139. Хто з вказаних нижче дослідників вперше поставив питання про культурно-територіальне членування археологічних пам’яток України:
1. М.Я. Рудинський
2. М. В. Воєводський
3. В. Н. Станко
4. П. П. Єфіменко
140. За складом знарядь праці мезолітичні пам’ятки України поділяють на такі зони:
1. південну і північну
2. північну і східну
3. східну і західну
4. південну і східну
141. Найбільш дослідженими у південній степовій мезолітичній зоні є Кримські стоянки:
1. Білолісся, Гіржове, Мирне
2. Білолісся, Моспине, Кам’яна могила
3. Шан– Коба, Сюрень-ІІ, Кукрек
4. Велика Андрусівка, Осокорівка, Ігрень
142. Вкажіть число відомих мезолітичних могильників на території України:
1. десять
2. вісім
3. чотири
4. один
143. Для могильників волосько-васильківського типу характерні поховання у вигляді:
1. інгумацій на спині
2. кремацій
3. скорчених трупопокладень
4. біритуальних поховань
144. Матеріали мезолітичних могильників волосько–васильківського типу вперше дали змогу дослідити:
1. поховальний обряд
2. духовну культуру
3. обряди та звичаї
4. релігійні вірування
145. Посипання покійників червоною вохрою ототожнювалося із:
1. символом вогню і крові
2. символом сонця
3. символом світла
4. не мало жодного смислового навантаження
146. Найповніше дослідженими стоянками північної полісько-лісостепової зони є:
1. Дробишеве, Минівський Яр, Нобель, Корост
2. Гіржове та Білолісся
3. Мирне, Ласпі, Кам’яна могила
4. Сюрень, Шан-Коба, Фатьма-Коба
147. Стоянки північної зони мезолітичних пам’яток поділяють на:
1. Східні та Західні
2. ранні та пізні
3. піденні та північні
4. великі та маленькі
148. Які з перелічених культур належать до північної зони пам’яток:
1. дніпро-прип’ятська
2. гребениківська і кукрецька
3. рогалицька
4. кришська
149. До якої зони пам’яток відноситься свідерська культура:
1. північної
2. південної
3. змішаної
4. жодної
150 Кудлаївська культура доби мезоліту була поширена:
1. в Середньому Подніпров’ї
2. в Криму
3. у Верхньому Подністров’ї
4. на Волині
151 Вкажіть хронологію нового кам’яного віку:
1. кін. IX-VII тис. до н.е.
2. VI-ІV тис. до н.е.
3. VIII-VII тис. до н.е.
4. IV-III тис. до н.е.
152 У неоліті людина переходить до:
1. відтворюючих форм господарства
2. привласнюючих форм господарства
3. опановує перші метали
4. винаходить гончарний круг
153 Неолітична революція – це:
1. розвиток рибальства
2. винайдення колеса
3. перехід від привласнюючих до відтворюючих форм господарства
4. винайдення лука і стріли
154.Скотарство і землеробство виникло з:
1. мисливства
2. збиральництва
3. збиральництва і мисливства
4. рибальства
155. Важливою рисою неоліту є:
1. поява кераміки
2. поява кам’яного посуду
3. поява мистецтва
4. поява релігійних уявлень
156. На Близькому Сході поява кераміки датується:
1. VIII тис. до н.е.
2. VIII-VII тис. до н.е.
3. VI-V тис. до н.е.
4. V тис. до н.е.
157. Перший посуд мав форму і був:
1. округлодонний і погано обпалений
2. плоскодонний і добре обпалений
3. округлодонний і добре обпалений
4. гостродонний і погано обпалений
158. У неоліті у техніці виготовлення появляються нові прийоми:
1. оббивання і розщеплення каменю
2. сколювання і розбивання каменю
3. різьблення каменю
4. розпилювання, шліфування і свердління
159. Назвіть дослідників неолітичних культур на території України:
1. В. Хвойко, С. Березанська Т. Пассек
2. В. Баран, І. Винокур, Ю. Кухаренко
3. В. Даниленко, К. Черниш, Д. Телегін, В. Непріна
4. К. Гадачек, М. Смішко, Л. Крушельницька М. Пелещишин.
160. Буго-дністровська культура була поширена на території України:
1. від Рейну до Дністра
2. вздовж середніх течій Дністра і південного Бугу
3. у північному Придніпров’ї
4. у Західній Волині
161. Буго-дністровська культура датується:
1. др. пол. VI-V тис. до н.е.
2. V-кін. IV тис. до н.е.
3. V-п. пол. ІІІ тис. до н.е.
4. IV-III тис. до н.е.
162. Назвіть кількість відомих на сьогодні пам’яток буго-дністровської культури:
1. близько 40
2. близько 60
3. близько 200
4. близько 150
163. Головні стоянки буго-дністровської культури розміщені на території:
1. Віницької і Кіровоградської обл.
2. Львівської і Волинської обл.
3. Рівненської обл.
4. Київській обл.
164. Буго-Дністровська культура розвивалася під впливом:
1. полгарської культури
2. культури Кріш-Старчево
3. культури лінійно-стрічкової кераміки
4. культур Середньої Азії
165. Кераміка буго-дністровської культури:
1. ліпна округлодонна
2. гончарна кругло- і плоскодонна
3. ліпна гостро- і плоскодонна
4. гончарна гостро- і округлодонна
166. Поховання буго-дністровської культури:
1. виявлені на кожній стоянці
2. виявлені, але не досліджені
3. виявлені у невеликій кількості
4. не виявлені
167. Культура лінійно-стрічкової кераміки поширювалась:
1. від Рейну до Дністра і Горині
2. від Дунаю до Дніпра
3. у Причорномор’ї
4. у Західній Волині
168. Назвіть кількість відомих на сьогодні пам’яток лінійно-стрічкової кераміки:
1. більше 10
2. більше 30
3. більше 50
4. близько 150
169. Яким часом датується культура лінійно-стрічкової кераміки:
1. др. пол. V тис. до н.е.
2. IV тис. до н.е.
3. IV-III тис. до н.е.
4. п. пол. ІІІ тис. до н.е.
170. Кераміка лінійно-стрічкової культури має орнамент у вигляді:
1. ліній і стрічок, наліпних валиків
2. геометричних фігур
3. прямих і хвилястих ліній
4. відбитків шнура
171. На території України розкопано лише 2 поховання культури лінійно-стрічкової кераміки:
1. Самчинці і Сокільці
2. Вовчок і Бандариха
3. Незвисько і Баїв
4. Вовчок і Бузьки
172. Поховання культури лінійно-стрічкової кераміки представлені:
1. кремаціями у безкурганних могильниках
2. кремаціями і скорченими трупопокладеннями у курганах
3. кенотафами
4. інгумаціями на боці у скорченому положення у безкурганних могильниках
173. Дніпро-донецька культура займала територію:
1. Подунав’я
2. межиріччя Дніпра і Сіверського Дінця
3. межиріччя Дніпра і Дністра
4. межиріччя Дніпра і Південного Бугу
174. Дніпро-донецька культура датується:
1. V-IV тис. до н.е.
2. др. пол. V-III тис. до н.е.
3. др. пол. III-II тис. до н.е.
4. IV-III тис. до н.е.
175. Кераміка дніпро-донецької культури прикрашена:
1. лініями і стрічками, наліпними валиками
2. геометричних фігурами
3. прямими і хвилястими лініями
4. гребінцево-накольчастим орнаментом
176. Скільки пам’яток дніпро-донецької культури відомо на сьогодні на території України і Білорусі:
1. понад 50
2. понад 100
3. понад 150
4. понад 200
177. Пам’ятки дніпро-донецької культури представлені:
1. поселеннями і могильниками
2. поселеннями і городищами
3. лише поселеннями
4. лише городищами
178. Маріупольський могильник дніпро-донецької культури досліджував:
1. Д.Я. Телігін
2. І.Т. Левицький
3. О.О. Формозов
4. М.О. Макаренко
179. Дніпро-Донецькі племена займалися в основному:
1. землеробством
2. скотарством
3. мисливством і рибальством
4. землеробством і рибальством
180. Поховальний обряд дніпро-донецьких племен характеризувався:
1. інгумаціями у випростаному стані на спині
2. кремаціями
3. інгумаціями у скорченому положенні на боці
4. не досліджений
IV. Енеоліт
181.Назвіть хронологію мідного віку:
1. Х-VI тис до н.е.
2. VI-ІV тис. до н.е.
3. ІV-ІІІ тис. до н.е.
4. ІІ-І тис до н.е.
182. Термін «енеоліт» означає:
1. новий кам’яний вік
2. бронзовий вік
3. мідний вік
4. кам’яний вік
183. З енеолітом пов’язане опанування людиною:
1. лука і стріли
2. бронзи
3. перших металів: міді і золота
4. перших музичних інструментів
184. В господарстві енеолітичних племен виникають наступні досягнення:
1. виникає орне землеробство з використанням тяглової сили коня
2. виникає орне землеробство з використанням тяглової сили бика
3. появляється плуг
4. появляється жорно
185. В епоху енеоліту людина винаходить перший сухопутний колісний транспорт:
1. гарбу
2. сани
3. карету
4. човен
186. В епоху енеоліту знаряддя праці виготовляються з:
1. бронзи
2. каменю і кременю
3. каменю, кременю і міді
4. лише з міді
187.В період енеоліту в землеробстві домінувало:
1. орне оброблення ґрунту
2. підсічно-вогневе оброблення ґрунту
3. мотичне оброблення ґрунту
4. землеробство не набуло поширення
188. Серед основних характерних рис енеолітичної епохи виберіть одне неправильне твердження:
1. поява орного землеробства при домінуванні мотичного способу обробки ґрунту
2. поява кераміки виготовленої на гончарному крузі з плоским дном
3. поява мідних виробів при домінування знарядь з каменю і кременю
4. наявність наземних глинобитних житлових споруд.
189. У мідному віці відбувається перший великий суспільний поділ праці. Він зумовлений відокремленням:
1. ремесла від землеробства
2. землеробства від скотарства
3. металургії міді від каменеобробного виробництва
4. керамічного виробництва від металургії міді
190 Зміни в соціальній структурі суспільства в епоху палеоліту зумовлені:
1. соціальним і майновим розшаруванням населення
2. переходом до патріархату
3. появою перших металів
4. появою орного землеробства
191. Однією з найбільш вивчених і яскравих культур епохи енеоліту на території України є:
1. буго-дністровська культура
2. гумельницька культура
3. ямна культура
4. трипільська культура
192. Трипільська культура датується:
1. Х-VI тис до н.е.
2. VI-ІV тис. до н.е.
3. ІV-ІІІ тис. до н.е.
4. ІІ-І тис до н.е.
193. Трипільська культура споріднена з культурою:
1. лійчастого посуду
2. кулястих амфор
3. кукутені
4. середньостогівською
194. Трипільська культура була відкрита:
1. М. Смішком у 1928 р.
2. В. Хвойкою у 1893 р.
3. К. Гадачеком у 1905 р.
4. Т. Пассек у 1964 р.
195. Назва трипільської культури походить від:
1. поселення біля с. Трипільці на Південному Бузі
2. могильника біля с. Трипілля на Дністрі
3. поселення біля с. Трипілля на Середньому Дніпрі
4. поселення біля с. Трипільське на Дунаї
196. Назвіть відомих дослідників трипільської культури:
1. І. Артеменко, М. Бондар, С. Березанська, І. Свєшніков
2. М. Кучера, П. Толочко, В. Баран, В. Козак. І. Винокур
3. К. Гадачек, С. Гамченко, Ю. Кухаренко, І. Артеменко
4. В. Хвойка, Т. Пассек, К. Черниш, С. Бібіков, В. Збенович
197. Вкажіть територію поширення трипільської культури:
1. Лісостепове Правобережжя, Прикарпаття, Волинь, Північне Причорномор’я в районі Одеси
2. Лісостепове Лівобережжя, Волинь, Подоння, Приазов’я
3. Межиріччя Дніпра і Дону
4. Межиріччя Дніпра і Південного Бугу
198. У розвитку трипільської культури виділяють наступні періоди:
1. ранній, середній і пізній
2. ранній і пізній
3. пізній
4. періоди не виділені
199. Назвіть хронологію раннього періоду трипільської культури:
1. ІV-ІІІ тис. до н.е.
2. поч. IV – сер. ІV тис. до н.е.
3. ІІІ тис. до н.е.
4. поч. ІІІ сер. ІІІ тис. н.е.
200. Назвіть характерні риси раннього періоду трипільської культури:
1. поселення невеликої площі, забудовані переважно напівземлянковими житлами
2. великі за площею поселення (наприкінці періоду – поселення-гіганти площею 250-400 г1. з наземними багатокамерними глинобитними житлами
3. невеликі поселення з житлами-землянками
4. максимально збільшується територія поширення культури, зменшується площа поселень, спрощується керамічне виробництво.
201. Назвіть хронологію середнього періоду трипільської культури:
1. ІV-ІІІ тис. до н.е.
2. сер. ІV – рубіж ІV тис. до н.е.
3. ІІІ тис. до н.е.
4. поч. IV – сер. ІV тис. до н.е.
202. Назвіть характерні риси середнього періоду трипільської культури:
1. поселення невеликої площі, забудовані переважно напівземлянковими житлами
2. великі за площею поселення (наприкінці періоду – поселення-гіганти площею 250-400 г. з наземними багатокамерними глинобитними житлами
3. невеликі поселення з житлами-землянками
4. максимально збільшується територія поширення культури, зменшується площа поселень, спрощується керамічне виробництво.
203. Назвіть хронологію пізнього періоду трипільської культури:
1. ІV-ІІІ тис. до н.е.
2. сер. ІV – рубіж ІV тис. до н.е.
3. ІІІ тис. до н.е.
4. поч. IV – сер. ІV тис. до н.е.
204. Назвіть характерні риси пізнього періоду трипільської культури:
1. поселення невеликої площі, забудовані переважно напівземлянковими житлами
2. великі за площею поселення (наприкінці періоду – поселення-гіганти площею 250-400 г1. з наземними багатокамерними глинобитними житлами
3. невеликі поселення з житлами-землянками
4. максимально збільшується територія поширення культури, зменшується площа поселень, спрощується домобудування і керамічне виробництво
205. Назвіть пам’ятки раннього періоду трипільської культури:
1. Лука–Врублівецька, Гринівка, Бернашівка
2. Володимирівка, Коломийщина, Трипілля
3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка
4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак
206. Назвіть пам’ятки середнього періоду трипільської культури:
1. Лука–Врублівецька, Гринівка, Бернашівка
2. Володимирівка, Коломийщина, Трипілля
3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка
4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак
207. Назвіть пам’ятки пізнього періоду трипільської культури:
1. Лука–Врублівецька, Гринівка, Бернашівка
2. Володимирівка, Коломийщина, Трипілля
3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка
4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак
208. Поселення-гіганти площею 250-400 га трипільської культури відкриті у межиріччі:
1. Дніпра і Дністра
2. Дніпра і Дунаю
3. Дніпра і Південного Бугу
4. Дніпра і Дону
209. Вкажіть кількість житлових споруд, відкритих на Майданецькому поселенні трипільської культури на Уманщині:
1. 100 житлами
2. 500 житлами
3. 1000 житлами
4. 1500 житлами
210. За способом виготовлення кераміка трипільської культури була:
1. ліпною
2. гончарною
3. злегка підправленою на ручному крузі
4. ліпною, примітивно-гостродонною
211. У середньому періоді трипільської культур появляється кераміка:
1. розписана монохромним орнаментом
2. розписана поліхромним орнаментом
3. орнаментована валиками і ямками
4. без орнаменту
212. Кераміка трипільської культури поділяється на:
1. столову і кухонну
2. побутову і господарську
3. лише столову
4. лише кухонну
213.Наявність антропоморфної і зооморфної пластики у трипільців пов’язують:
1. з релігійними віруваннями (культом родючості, матері-прародительки)
2. з господарсько-побутовими потребами
3. з розвитком мистецтва
4. з вірою у загробне життя
214. Наземні житлові споруди трипільських племен були:
1. кам’яні одноповерхові з односхилим дахом, опалювалися печами
2. глинобитні, одно- і двоповерхові, з двосхилим дахом, опалювалися печами
3. зрубні з господарськими ямами в середині, опалювалися вогнищами
4. глинобитні невеликих розмірів з плоским дахом, опалювалися вогнищами
215. Моделі трипільських жител виявлено на поселеннях:
1. Попудня, Володимирівка, Розсохуватка на Черкащині
2. Незвисько, Більче Золоте, Трипілля
3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка
4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак
216. У середовище трипільських племен України мідь надходила з:
1.. Середньої Азії
2. Карпат
3. Балкан і Нижнього Подунав’я
4. з Волині
217. В металургії міді трипільці знали:
1. плавлення, витяжку, рубання, пробивання отворів
2. лише кування і свердління
3. кування і плавлення
4. металургія міді знаходилася на примітивному етапі розвитку
218. Основою господарства трипільських племен було:
1. підсічне землеробство та мисливство
2. землеробство і тваринництво
3. сезонне скотарство
4. мисливство, рибальство, збиральництво
219.Історична доля трипільської культури:
1. не вивчена
2. трипільці переселилися за межі України
3. були витіснені степовими племенами
4. розпадається в результаті екологічної і економічної кризи
220. Культура лійчастого посуду культура датується:
1. VI – ІV тис. до н.е.
2. др. пол.IV – п. пол. ІІІ тис. до н.е.
3. ІV – ІІІ тис. до н.е.
4. ІІ – І тис до н.е.
221. Хто з дослідників відкрив культуру лійчастого посуду на території України:
1. О. Цинкаловський
2. Ю. Захарук
3. М. Пелещишин
4. К. Гадачек
222. Назва культури лійчастого посуду походить від:
1. характерної форми посуду
2. могильника біля с. Лійчастий Посуд у Польщі
3. поселення у с. Зимне на Волині
4. річки Лійчастий Посуд в Данії
223. Назвіть відомих дослідників культури лійчастого посуду:
1. О. Черниш, М. Смішко С. Березанська, І. Свєшніков
2. М. Кучера, П. Толочко, В. Баран, В. Козак. І. Винокур
3. О. Цинкаловський, Ю. Захарук, М. Пелещишин
4. В. Хвойка, Т. Пассек, К. Черниш, С. Бібіков, В. Збенович
224. Вкажіть територію поширення культури лійчастого посуду на території України:
1. Лісостепове Правобережжя, Прикарпаття, Волинь, Північне Причорномор’я в районі Одеси
2. Західна Волинь в басейні Західного Бугу
3. Верхнє і Середнє Подністров’я
4. Межиріччя Дніпра і Південного Бугу
225.На території Європи культура лійчастого посуду поширена:
1. від східних районів Польщі до Західної України
2. від західних районів Румунії до Подніпров’я
3. від Південної Швеції до Західної Волині
4. від Білорусі до Західного Побужжя
226. Скільки пам’яток культура лійчастого посуду відомо на території України:
1. понад 100
2. понад 60
3. понад 40
4. понад 20
227. Топографія поселень культура лійчастого посуду визначається:
1. низькими берегами рік та озер
2. мисами на високих берегах рік або на природно захищених від ворогів плато
3. верхівками пагорбів у залісненій зоні Полісся
4. топографія поселень не вивчена
228. Пам’ятки культура лійчастого посуду на території України представлені:
1. поселеннями і могильниками
2. поселеннями, городищами і могильниками
3. поселеннями
4. могильниками
229. Основою господарства населення культура лійчастого посуду було:
1. мисливство і рибальство
2. промисли
3. землеробство і мисливство
4. землеробство і тваринництво
230. Вкажіть територію поширення культури кулястих амфор:
1. східна Румунія, Молдова, Західна Україна
2. східна частина Німеччини, Польща, Чехія, Волинь і Поділля
3. Північна Польща і Західна Волинь
4. Південна Швеції і Західна Волинь
231. Назва культури кулястих амфор походить від:
1. знайдених на поселеннях римських амфор
2. характерної форми посуду
3. могильника біля села з однойменною назвою на Волині
4. річки Куляста Амфора в Причорномор’ї
232. Назвіть кількість відомих на сьогодні пам’яток культури кулястих амфор:
1. біля 50
2. біля 80
3. більше 100
4. біля 200
233. Назвіть дослідників культури кулястих амфор:
1. І. Левицький, І. Свєшніков
2. В. Баран, В. Козак
3. Ю. Захарук, М. Пелещишин
4. В. Хвойка, Т. Пассек
234. Поселення культури кулястих амфор:
1. вивчені досить добре (розкопано біля 30 поселень)
2. вивчені посередньо (розкопано біля 10 поселень)
3. вивчені погано (розкопано лише 1 поселення)
4. не виявлені
235. Курганні та безкурганні могильники культури кулястих амфор відкриті біля сіл:
1. Колодяжне, Довге, Увисла, Хартонівці
2. Володимирівка, Коломийщина, Трипілля
3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка
4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак
236. Поховання культури кулястих амфор представлені:
1. інгумаціями у кам’яних гробницях
2. кремаціями в урнах
3. кенотафами
4. біритуальними могильниками
237. У культурі кулястих амфор виявлені ритуальні захоронення:
1. Рабів
2. Полонених
3. Диких тварин
4. Свійських тварин
238. Найпоширенішою формою посуду культури кулястих амфор є:
1. тюльпановидні горщики, прикрашені дірчастим орнаментом під вінцями
2. вузькогорлі опуклобокі амфори, кулясті з широкими горлами горщики і кубки
3. горщики з лійчастим профілем вінець та опуклобокі миски
4. гончарні горщики банковидної форми і миски з широко розхиленими вінцями.
239. Знаряддя праці культури кулястих амфор переважно виготовлялися з:
1. міді
2. каменю, кременю і бронзи
3. каменю і кременю
4. міді, бронзи і заліза
240 Основа господарства носіїв культури кулястих амфор базувалася на:
1. землеробстві і тваринництві
2. пастушому скотарстві
3. мисливстві і рибальстві
4. мисливстві і збиральництві
V. Бронзовий вік
241. Бронзовий вік датується II-I тисячоліттям до н.е. на території:
1. Центрально-Східної Європи
2. Середньої Азії
3. Близького Сходу
4. Африки
242. Бронза – це метал, що являє собою сплав:
1. міді і заліза
2. міді та олова
3. олова і заліза
4. міді, олова і заліза
243. Вкажіть правильну відповідь:
1. бронза м’якша за мідь і має вищу температуру плавлення
2. бронза твердіша за мідь і має нижчу температуру плавлення
3. бронза м’якша за мідь і має нижчу температуру плавлення
4. бронза твердіша за мідь і має вищу температуру плавлення
244. З яким періодом пов’язується впровадження патріархального ладу:
1. з палеолітом
2. з неолітом
3. з енеолітом
4. з бронзовим віком
245. Яка температура плавлення бронзи:
1. понад 1000° С
2. 1500° С
3. 800-900° С
4. 300-500° С
246. Кого Ви знаєте з дослідників археологічних пам’яток епохи бронзи:
1. В. Хвойко, Л. Залізняк, Т. Пассек
2. В. Баран, І. Винокур, Ю. Кухаренко
3. С. Березанська, І. Свєшніков, Л. Крушельницька
4. К. Гадачек, М. Смішко, М. Пелещишин.
247. У бронзовому віці використовувалися знаряддя праці із:
1. міді, бронзи, каменю і кременю
2. міді, бронзи, заліза
3. каменю і кременю
4. бронзи і заліза
248. У бронзову добу вироби із бронзи на території України:
1. повністю витіснили вироби із каменю і кременю
2. співіснують з крем’яними і кам’яними
3. співіснують з мідними і залізними
4. не набули поширення
249. Що свідчить про майнову нерівність в епоху бронзи:
1. житла із слідами майнової диференціації
2. знахідки мідних виробів
3. знахідки багато оздобленої зброї
4. перші багаті поховання
250. Коли було знайдено один із скарбів багатих речей у с.Бородино Одеської області:
1. 1917 р.
2. 1812 р.
3. 1912 р.
4. 1992 р.
251. Як датується Бородінський скарб епохи бронзи:
1. IV тисячоліттям до н.е.
2. II тисячоліттям до н.е.
3. I тисячоліттям до н.е.
4. II століттям до н.е.
252. В бронзовому віці посилюється роль:
1. матері
2. батька
3. старшого сина
4. дочки
253. Що є доказом посилення влади чоловіка:
1. поховання чоловіка з ювелірно виготовленою зброєю
2. парні поховання чоловіка і жінки з слідами насильницької смерті жінки
3. поховання чоловіка з бойовим конем
4. кремація чоловіка
254. У бронзову епоху на території України поширюються:
1. дольмени і кромлехи
2. піраміди
3. античні міста-держави
4. землеробство
255. Бронзовий вік поділяється на:
1. ранній, середній і пізній
2. ранній і пізній
3. стародавній і новий
4. не поділяється на дрібніші періоди
256. В епоху бронзового віку на території України відбувається:
1. посилення ролі тваринництва
2. домінує орне землеробство
3. з’являються перші державні утворення
4. виникають племінні об’єднання
257. Подайте хронологію бронзового віку:
1. VI-IV ти
