Розряди займенників за значенням

З А Й М Е Н Н И К

Займенник — самостійна частина мови, яка вказує на предмети, озна­ки або кількість, але не називає їх. Займенники співвідносяться з певними іменниками, прикметниками, числівниками, тому, подібно до цих частин мови, відповідають на питання: х т о? щ о? я к и й? ч и й? к о т р и й? с к і л ь к и?

 

За значенням і граматичними ознаками займенники поділяються на три групи:

1) займенники, що співвідносяться з іменниками (х т о? щ о?): я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони, себе, хто, що, хтось, щось, абихто, абищо, дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь-що, казна-хто, казна-що, ніхто, ніщо. Усі вони змінюються за відмінками, деякі мають число (він, вони), рід (він, вона, воно), указують на істоти або неістоти;

2) займенники, що співвідносяться з прикметниками (я к и й? ч и й?): мій, твій, ваш, наш, їхній, свій, той, цей, такий, весь, самий, усякий, кожний, інший, який, чий, якийсь, абиякий, дечий, чийсь, дечий, будь-який, який-небудь, чий-небудь, казна-який, казна-чий, ніякий, нічий. Займенники, що вказують на ознаку, співвідносяться з прикметниками і змінюються за родами, числами, відмінками, узгоджуються з іменниками (мій, твій, наш, ваш, їхній, свій, такий, цей, той, всякий, кожний, інший, весь, самий, чий, котрий, якийсь, чийсь, ніякий, нікотрий, деякий, дечий, який-небудь, чий-небудь, котрий-небудь);

3) займенники, що співвідносяться з числівниками (с к і л ь к и? к о т р и й?): скільки, стільки, скількись, казна-скільки, хтозна-скільки, котрий, котрийсь, декотрий, котрий-небудь, ніскільки. Займенники скільки, стільки, ніскільки, скількись, скільки-небудь змінюються лише за відмінками, а роду й числа не мають. Займенник котрий змінюється, як порядковий числівник, за відмінками, родами й числами.

 

У реченні займенники виконують різні синтаксичні функції. Вони можуть виступати тими самими членами речення, що й іменник, прикметник, числівник:

o підметом: Рано ми вмієм любить, пізно – любов шанувати (М.Луків). Так ніхто не кохав (В.Сосюра). Вміє розставатись той, хто вміє любить (М.Рильський);

o присудком: Ми з тобою просто ти і я (В.Симоненко). Кохана, чом серце твоє не таке? (П.Тичина);

o означенням: Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов (П.Тичина). Праця – багатство всього народу (Нар. тв.);

o додатком: Праця все переживе. Мене любов ненависті навчила (Леся Українка);

o обставиною: Моя любове! Я перед тобою! Бери мене в свої блаженні сни! (Л.Костенко).

За лексичним значенням і морфологічними ознаками займенники поділяються на дев’ять розрядів.

Розряди займенників за значенням

Розряд	Приклади
Особові	я, ми — 1 ос., ти, ви — 2 ос., він, вона, воно, вони — 3 ос.
Зворотний	себе
Присвійні	мій, твій, свій, наш, ваш, його, її, їх, їхній
Вказівні	той (отой), цей (сей, оцей), такий, стільки
Питальні(містять питання про предмет, ознаку, кількість)	хто? що? який? чий? котрий? скільки?
Відносні(приєднують підрядну частину складнопідрядного речення до головного)	хто, що, який, чий, котрий, скільки
Означальні	весь (увесь), всякий (всяк), кожний (кожен), жодний (жо­ден), інший, сам, самий
Неозначені(творяться від відносних за допомогою часток де-, аби-, -сь – пишуться разом, хтозна-, казна-, бозна- будь-, -небудь, невідь- – пишуться через дефіс)	абихто, абищо, абиякий, дехто, дещо, деякий, дечий, декотрий, хтось, щось, якийсь, чийсь, котрийсь, скількись, будь-хто, будь-що, будь-який, будь-чий, хто-небудь, що-небудь, який-небудь, чий-небудь, казна-хто, казна-що, казна-який, казна-скільки, невідь-скільки
Заперечні(творяться від відносних за допомогою частки ні(ані))	ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки

Особовими називаються займенники, які вказують на осіб, інших істот, предмети, явища, поняття. Займенники я, ми (1-а ос.) вказують на особу, що говорить. Займенники ти, ви (2-а ос.) вказують на особу, до якої звернене мовлення, тобто до співрозмовника, слухача. Займенники він, вона, воно, вони (3-я ос.) вказують на особу, яка не бере участі в розмові, або на предмет, про який іде мова.

Особливість відмінювання особових займенників полягає в тому, що їх форми творяться від різних основ як в однині, так і в множині: я – мене, ми – нам, вони – їх. Перед займенником мною вживається прийменник: переді мною, зі мною, наді мною. Займенники 3-ї ос. після прийменників мають на початку слова н-: до нього, у неї, над ними, але: завдяки їй, всупереч йому, назустріч їй. Не додається н- до займенника його, її, їх, якщо вони мають присвійне, а не особове значення: його брат, її хустина, їх тітка. Ми були в нього і його товариша. Ми були в неї та її сестри.

ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ
Відмінок	1 особа	2 особа	3 особа
Однина	Множина	Однина	Мно- жина	Однина (рід)	Мно-жина
Н.	Я	Ми	Ти	Ви	Він	Вона	Воно	Вони
Р.	мене	нас	тебе	вас	його (нього)	її (неї)	його (нього)	їх (них)
Д.	мені	нам	тобі	вам	йому	їй	йому	їм
З.	мене	нас	тебе	вас	його (нього)	її (неї)	його (нього)	їх
О.	мною	нами	тобою	вами	ним	нею	ним	ними
М. (на)	мені	нас	тобі	вас	ньому (нім)	ній	ньому (нім)	них
ЗАПАМ’ЯТАЙ! · Форми займенника третьої особи (він, вона, воно, вони) після прийменників уживаються з приставним «Н»: до неї, у нього, з них. · Орудний відмінок займенників третьої особи має форму з «Н» і без прийменника: ним, ними, нею. · Особові займенники під час відмінювання можуть мати суплетивні форми: я-мене, він-його, дехто-декого.

Зворотний займенник себе вказує на особу як виконавця зворотної дії. Він не має форми називного відмінка, форм числа та роду й може бути віднесений до будь-якої особи, роду, числа чи багатьох осіб. При відмінюванні має такі ж форми, як і особовий займенник ти.

Відмінок	ЗВОРОТНИЙ ЗАЙМЕННИК	ЗАПАМ’ЯТАЙ! Зворотний займенник не має форми називного відмінка.
Н.	-
Р.	себе
Д.	собі
З.	себе
О.	собою
М. (на)	собі

Питальні займенники застосовуються для оформлення питання про особу (х т о?), предмет (щ о?), ознаку чи належність предмета певній особі (я к и й?, ч и й?), кількість предметів (с к і л ь к и?) та їх предметів при лічбі (к о т р и й?). Вживаються вони тільки в питальних реченнях. У складнопідрядному реченні ці ж займенники використовуються для поєднання головної й підрядної частин. Тоді вони стають відносними.

Займенники хто, що, скільки змінюються тільки за відмінками й не мають роду. Їх рід може бути визначений синтаксично. Із займенником хто слова пов’язуються у формі чоловічого роду: Хто зробив? Хто сказав? Із займенником що – у формі середнього роду: Що впало? Що цікавого? Займенники який, чий, котрий змінюються за родами, числами, відмінками.

Особливістю відмінювання питальних (відносних) займенників хто? що? (хто, що) є те, що вони в непрямих відмінках мають інші основи, ніж у називному.

Займенник скільки відмінюється так, як кількісні числівники два, три, чотири.

Займенники який, котрий – як прикметники твердої групи.

Займенник чий – як прикметник м’якої групи.

Відмінювання питально-відносних займенників хто? (хто), що? (що), скільки? (скільки)

Н.	хто?	що?	скільки?
Р.	кого?	чого?	скількох?
Д.	кому?	чому?	скільком?
З.	кого?	що?	скільки, скількох?
О.	ким?	чим?	скількома?
М.	(на) кому, кім	(на) чому?, чім	(на) скількох

Відмінювання питально-відносних займенників

чий?, чия?, чиє? (чий, чия, чиє), чиї? (чиї)

	Чол. рід	С. рід	Жін. рід	Мн.
Н.	чий?	чиє?	чия?	чиї?
Р.	чийого?	чиєї?	чиїх?
Д.	чийому (чиєму)?	чиїй?	чиїм?
З.	чий, чиє, чийого?	чию?	чиї?, чиїх?
О.	чиїм?	чиєю?	чиїми?
М.	(на) чийому, чиєму, чиїм?	(на) чиїй?	(на) чиїх?

Заперечні займенники вживаються для вираження заперечення предметів (ніхто, ніщо), ознаки (ніякий, нічий) або їх кількості (ніскільки). Творяться від відносних за допомогою частки ні.

Заперечні займенники в усіх відмінкових формах пишуться з ні- разом. Якщо ж займенник вживається з прийменником, то буде писатися трьома словами: нікого – ні до кого, нічим – ні з чим.

Заперечний займенник ніскільки слід відрізняти від похідного прислівника, що означає нітрохи, ніякою мірою, зовсім: Хлопчик ніскільки (зовсім) не злякався.

Неозначені займенники вказують на неозначену особу, предмет, ознаку або кількість (абихто, дещо, будь-який, чий-небудь, скільки-небудь). Неозначені займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питально-відносні займенники: похідні від хто, що, скільки змінюються тільки за відмінками, а від який, чий, котрий – за родами, числами, відмінками.

Неозначені займенники, утворені за допомогою часток аби-, де-, -сь, пишуться разом: дехто, абискільки, хтось. Неозначені займенники, утворені за допомогою часток хтозна-, казна-, бозна- будь-, -небудь, невідь-, пишуться через дефіс: будь-що, що-небудь, казна-що, хтозна-що, невідь-що. Якщо займенник вживається з прийменником, то буде писатися трьома словами:

будь-чого, будь для чого, казна-яким – казна з яким.

Увага! При відмінюванні словотворчі частки залишаються без змін.

 

Відмінок	ЗАПЕРЕЧНІ ЗАЙМЕННИКИ	НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ
Н.	Ніщо	Хто-небудь
Р.	нічого	кого-небудь
Д.	нічому	кому-небудь
З.	нічого	кого-небудь
О.	нічим	ким-небудь
М. (на)	нічому (нічім)	кому-небудь

Означальні займенники сам (самий), весь (увесь), усякий, кожний (кожен), інший узагальнено вказують на ознаки предмета. Змінюються за родами, числами, відмінками. Відмінюються, як прикметники твердої групи.

Відмінювання означального займенника весь (увесь)

	Однина	Множина
	Чол. рід	С. рід	Жін. рід	Для всіх родів
Н.	весь (увесь)	все (усе)	вся (уся)	всі (усі)
Р.	всього	всієї	всіх
Д.	всьому	всій	всім
З.	весь, всього	все, всього	всю	всі, всіх
О.	всім	всією	всіма
М.	(на) всьому, всім	(на) всій	(на) всіх

 

Вказівні займенники той, цей, такий, стільки дають вказівку на виділення одного предмета з ряду однорідних. Змінюються за родами, числами, відмінками. Відмінюються, як прикметники твердої групи, а займенник цей (ця, це, ці) – як прикметник м’якої групи.

	Однина	Множина
	Чол. рід	С. рід	Жін. рід	Для всіх родів
Н.	цей	це	ця	ці
Р.	цього	цієї	цих
Д.	цьому	цій	цим
З.	це, цього	цю	ці, цих
О.	цим	цією	цими
М.	(на) цьому, цім	(на) цій	(на) цих

Присвійні займенники вказують на належність предмета особі мовця (мій), співрозмовника (твій), будь-якій особі, яка є виконавцем дії (свій). Для вираження належності кільком особам використовують займенники наш, ваш, їх.

Присвійні займенники змінюються за відмінками, родами й числами. Присвійні займенники наш, ваш відмінюються, як прикметники твердої групи, займенник їхній – як прикметник м’якої групи (перед закінченням з’являється м’який знак).

	Однина	Множина
	Чол. рід	С. рід	Жін. рід	Для всіх родів
Н.	мій	моє	моя	мої
Р.	мого	моєї	моїх
Д.	моєму	моїй	моїм
З.	мій, мого	моє, мого	мою	мої, моїх
О.	моїм	моєю	моїми
М.	(на) моєму, моїм	(на) моїй	(на) моїх

Правопис займенників

Разом	Пишемо неозначені займенники, утво­рені за допомогою часток аби-, ані-, де-, ні-, -сь	абичий, аніякий, дехто, ніхто, когось
Окремо	Якщо між займенником і часткою сто­їть прийменник	ні в чому, де з ким, будь у що
Через дефіс	Пишемо неозначені займенники, утво­рені за допомогою часток будь-, -небудь, казна-, бозна-, хтозна-, -то	казна-хто, хтозна-який, будь-що, чий-небудь, якийсь-то