Головну міру щодо попередження глобальног?? потепління можнасформулювати так: знайти новий вид палива або поміняти технологіювикористання нинішніх видів палива. Це означає, що необхідно:
- зменшити споживання викопного палива. Різко скоротити використання вугілля і нафти, які виділяють на 60% більше діоксиду вуглецю на одиницю виробленої енергії, ніж будь-яке інше викопне паливо в цілому;
- використовувати речовини (фільтри, каталізатори) для видалення діоксиду вуглецю з викиду димових труб углесжігающіх електростанцій і заводських топок, а також автомобільних вихлопів;
- підвищити енергетичний коефіцієнт корисної дії;
- вимагати щоб у нових будинках використовувалися більш ефективні системи опалення та охолодження;
- збільшити використання сонячної, вітрової та геотермальної енергії;
- істотно сповільнити вирубку і деградації лісових масивів;
- видалити з прибережних територій резервуари для зберігання небезпечних речовин;
- розширити площі існуючих заповідників і парків;
- створити закони, що забезпечують попередження глобального потепління;
- виявляти причини глобального потепління, спостерігати за ними і усувати їх наслідки.
Повністю знищити парниковий ефект не можна. Вважають, що якщо бне парниковий ефект, середня температура на земній поверхні склалаб - 15 градусів за Цельсієм.
Висновок
Виходячи з того, що «природний» парниковий ефект - це устояний, збалансований процес, збільшення концентрації «парникових» газів в атмосфері повинне привести до посилення парникового ефекту, що у свою чергу приведе до глобального потепління клімату. Кількість CO2 в атмосфері неухильно росте от уже більше століття через те, що як джерело енергії стали широко застосовуватися різні види викопного палива (уголь і нефть). Крім того, як результат людської діяльності в атмосферу попадають і інші парникові гази, наприклад метан, закис азоту й цілий ряд хлоросодержащих речовин. Незважаючи на те, що вони виробляються в менших об'ємах, деякі із цих газів куди більше небезпечні з погляду глобального потепління, чим углекислый газ.
Діяльність людини приводить до підвищення концентрації парникових газів в атмосфері. Збільшення концентрації парникових газів приведе до розігріву нижніх шарів атмосфери й поверхні землі. Будь-яка зміна в здатності Землі відбивати й поглинати тепло, у тому числі викликане збільшенням змісту в атмосфері тепличних газів і аерозолів, приведе до зміни температури атмосфери й світових океанів і порушить стійкі типи циркуляції й погоди.
Проте, ведуться запеклі суперечки навколо того, яке конкретно кількість цих газів викличе потепління клімату й у якому ступені, а також як незабаром це відбудеться. Навіть коли зміна клімату дійсно відбувається, у цьому важко бути стопроцентно впевненим. Світові середні температури можуть сильно коливатися в межах декількох років і десятиліть - причому по природних причинах. Проблема в тім, що вважати середньою температурою, і на підставі яких критеріїв судити, чи дійсно вона змінилася в ту або іншу сторону.
Наприкінці вісімдесятих - початку дев'яностих років XX століття кілька років підряд середньорічна глобальна температура було вище звичайною. Це викликало побоювання в тім, що викликане людською діяльністю глобальне потепління вже почалося. Серед учених існує консенсус, що за останні сто років середньорічна глобальна температура піднялася на 0,3 - 0,6 градусів Цельсия. Однак серед них немає згоди в тім, що саме викликало це явище. Важко із упевненістю сказати, відбувається глобальне чи потепління ні, тому що спостережуваний ріст температури усе ще перебуває в межах природних температурних коливань.
Невизначеність у питанні глобального потепління породжує скепсис із приводу небезпеки, що загрожує. Проблема полягає в тім, що коли гіпотеза про антропогенних факторів глобального потепління підтвердиться, уже пізно буде що-небудь уживати.
