Методика проведения подвижных игр

Фізкультурні хвилинки і фізкультурні паузи

Завдання цих двох форм однакові:

• відновити втомленій дитині працездатність, увагу;

• зняти м'язове і розумове напруження;

• попередити порушення постави;

Недооцінка фізкультурних хвилинок і пауз є однією з причин тієї пара­доксальної статистики, яка свідчить, що кількість дітей із різними захво­рюваннями з класу до класу не зменшується, а навпаки, збільшується, досягаючи 4-5 (!) разів порівняно з початком навчання у школі.

Організація фізкультурних хвилинок передбачає підготовку приміщен­ня й учнів, які для виконання вправ виходять з-за парт, послаблюють комірці, ремені. Фізкультхвилинки проводяться в 1-8 класах на кожному уроці за перших ознак (порушення уваги, зниження активності), яка наступає переважно після 20-30 хв роботи (залежно від віку та інтенсивності розумо­вої діяльності дітей). Час початку фізкультхвилинки визначається вчителем. У старших класах проводяться фізкультпаузи тільки під час занять у навчаль­но-виробничих майстернях за типом виробничої гімнастики.

Виняткове значення фізкультхвилинки мають у роботі з молодшими шко­лярами, котрі швидко втомлюються внаслідок одноманітної роботи. Внутрішнє гальмування призводить до зниження уваги учнів, а короткочас­не виконання фізичних вправ викликає збудження в інших ділянках головного мозку, що сприяє відпочинку.

Організовуючи фізкультурні хвилинки, дуже важливо дотримуватися пев­них методичних умов, а саме: належної їх тривалості (2,5-3 хв), включення 3-4 вправ з 6-8-разовим повторенням кожної. Окремі вправи для рук, для відчуття постави можуть виконуватися за партою Комплекс передбачає вправи для м'язів рук, спини, ніг, які здатні зняти статичне напруження, активізувати дихання, посилити кровообіг (усунути застійні явища).

Світ фізкультхвилинок досить різноманітний і у жанровому й у тематичному планах. Умовно їх можна поділити на такі групи:

1. Фізкультурні вправи.

2. Імітативні рухи.

3. Музичні паузи.

4. Ігрові хвилинки.

У початкових класах фізкультхвилинки проводять двічі за урок у 1 класі та один раз у 2-4 класах.

Фізкультурні паузи проводяться у групах подовженого дня і в домашніх умовах учнями середніх і старших класів протягом 10-15 хв кожних 50-60 хн навчальної праці з кількістю вправ – 5-7. Крім загальнорозвиваючих вправ, виконують біг на місці, стрибки, рухливі ігри. Під час фізкультпауз учні, зазвичай, опрацьовують до­машні завдання з фізичної культури. Якщо є змога музично супроводжувати фізкультпаузи, то це є додатковим фактором відпочинку дітей. В комплекси вправ можна включати піднімання та опускання рук, нахили та повороти тулуба, згинання та розгинання пальців, поперемінне піднімання ніг, присідання, стрибки та ін. До змісту фізкультпауз можна включати повільний біг. Рухливі ігри тощо. Запис комплексів фізкультпауз здійснюється за допомогою гімнастичних термінів.

 

Фізкультхвилинка

Фізкультвправи- у пошані, встати і вийти з-за парт

Ми їх дуже любимо,

За хвилинку відпочимо

І лічити (писати, читати) будемо.

Раз, два - руки вище, вище голова. підняти руки

Три, чотири - руки тихо опустили.

П¢ять, шість, сім – стати тихо всім.

Хто зуміє присідати

І ногам роботу дати.

Раз – піднялись, два – присіли..

Хай мужніє наше тіло.

Хто ж втомився присідати,

Може вже відпочивати.

Руки в боки. Руки так, колові рухи руками

Руки вгору, як вітряк.

Раз –встав весь клас.

Два, три – свою парту ти протри. імітація протирання

Чотири, п¢ять – на місце тихо сядь. сісти за парти

Фізкультпауза

ОРІЄНТОВНИЙ КОМПЛЕКС ФІЗКУЛЬТПАУЗИ ДЛЯ УЧНІВ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Вправа перша.

В.П. – стійка ніг нарізно, руки перед грудьми, пальці зчеплені.

1-2 – руки вгору, прогнутися (вдих);

3-4 – в.п. (видих).

Виконати 6-8 разів у повільному темпі.

Вправа друга.

В.П. – ноги нарізно, руки в сторони.

1 – нахил вліво, руки вгору (видих);

2 – в.п. (вдих);

3 – нахил вправо, руки вгору (видих);

4 – в.п.

Виконати вправу 8-10 разів у повільному темпі.

Вправа третя.

В.П. – о.с.

1 – руки до плечей;

2 – руки вгору;

3 – руки до плечей;

4 – в.п.

Виконати 6-8 разів. Дихання рівномірне.

Вправа четверта.

В.п. – стійка ніг нарізно, руки вгору, пальці зчеплені.

1-2-3 – пружинні присідання на всій ступні;

4 – в.п.

Виконати 8-10 разів в середньому темпі.

Вправа п’ята.

В.П. – о.с.

1 – стрибок ноги нарізно, руки за голову;

2 – стрибок ноги разом, руки вниз;

3-4 – те ж саме.

Виконати 30-40 стрибків та перейти на ходьбу на місці.

Дихання довільне без затримки.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ПОДВИЖНЫХ ИГР

НА ПЕРЕМЕНАХ

 

Результативность внеклассных форм физического воспитании, физкультурно-массовых и спортивных мероприятий, включая и организацию разнообразных подвижных игр, эстафет, аттракцио­нов, обеспечивается совместными усилиями организатора ввнеклассной воспитательной работы, учителей физической культуры, классных руководителей при широком привлечении физкуль­турного актива, спортсменов, тренеров, с помощью шефствующих организаций.

Игры, проводимые и а перемене, имеют воспитательное и гигиеническое значение.

Подвижные игры на переменах являются важным фактором в решении задач по обеспе­чению высокого уровня умственной работоспособности детей в процессе учебного дня. Во время перемены школьникам создают условия, в которых они могли бы свободно бегать, прыгать и играть, что является природной реакцией детского организма на 40-минутную физическую бездеятельность. Правильное и систематическое проведение подвижных перемен в комплексе с другими формами работы по физическому воспитанию — эффек­тное средство повышения успеваемости, улучшения состояния здоровья и способствующее всесторонней физической подготовке учащихся.

Подвижные игры, проводимые на переменах, вызывают у детей положительные эмоции, стимулируют их двигательную активность. У играющих возбуждаются те нервные центры, которые при занятиях в классе были заторможены. Такое переключение работы нервных центров позволяет учащимся лучше отдохнуть и легко воспринимать учебный материал на следующем уроке.

Для организации и проведения игры требуется примерно 8-10 мин., поэтому они обычно проводятся на большой перемене.

Учащиеся проводят игры самостоятельно, а также под руко­водством классных руководителей и учителей, учителей физиче­ской культуры, активистов по физической культуре. За самостоя­тельными играми школьников должны наблюдать старшие.

С играми, рекомендуемыми для перемен, учитель физической культуры знакомит учителей и учащихся. Игры между уроками проводят на пришкольной площадке, зимой - в хорошо провет­ренном зале, широком коридоре. Так как на перемене собирают­ся школьники из разных классов, игры должны быть простыми по содержанию, доступными учащимся разного возраста и крат­ковременными.

Нельзя проводить на переменах игры, сильно возбуждающие или утомляющие учащихся. Так, нежелательны соревнователь­ные игры с разделением участников на команды, так как их в короткое время очень трудно организовать и они могут отрица­тельно отразиться на последующем уроке. Можно проводить парные соревнования, в которых любой желающий выходит в нарисованный круг померяться силой, ловкостью, сообразитель­ностью. К ним относятся игры «Бой петухов», «Часовые и раз­ведчики» и др.

Из групповых игр желательно использовать такие, в которых в любой момент можно выйти из игры и войти в игру, не нарушив ее хода («Пустое место», «Кто подходил?», «Волк во рву», «Удоч­ка» и др.).

С особым успехом проходят игры-аттракционы. В них участ­вуют 1-2 человека, остальные активно наблюдают. Участники ка­ждого аттракциона быстро меняются, в результате чего за 8-12 мин. в нем смогут участвовать несколько десятков человек. По со­держанию игры-аттракционы должны быть разнообразными, тре­бующими быстроты и ловкости, меткости, ориентировки в про­странстве и т.п.

Надо отбирать аттракционы, требующие мало места, простые по содержанию. Их можно проводить одновременно в разных мес­тах зала, площадки. Кто-либо из старших должен наблюдать за выполнением задания и устанавливать очередь.

С учениками 1-2-х классов на переменах можно проводить игры с речитативом, пением, ритмической ходьбой под речитатив.

На перемене можно организовать малоподвижные игры с поочередным участием в действии: «Пустое место», «К своим флажкам», «Кто подходил?», «Второй или третий лишний» и др.

Не рекомендуются игры с мячом в коридорах, школьном вестибюле или в актовом зале, где окна, как правило, не защите; сеткой.

Весной и осенью, когда не холодно и нет дождей, все игры следует проводить на воздухе. В школьном дворе на спортивной площадке можно поиграть в салки, в игры с короткой и длинной скакалкой, резиночной, в «классы» и такие несложные и заранее разученные игры с мячом, как «Подвижная цель», «Не давай мяча водящем», «Летучий мяч» и т.п. Организация подвижных игр на воздухе усиливает их гигиеническое значение, повышает оздоровительный эффект.

Желательно одновременно организовать несколько игр в разных местах, чтобы учащиеся могли выбрать себе наиболее интересную.

Игры надо заканчивать до звонка на урок по указанию дежурного учителя, чтобы учащиеся смогли организованно войти в класс и подготовиться к предстоящему уроку.