Поява монголо-татар.
На початку ХІІІ ст.. – половецькі набіги втратили своє значення, бо з Азії посунули полчища монголо-татар.
1206 р. – хан Темучин об’єднав навколо себе всі монголо-татарські племена, які кочували по течії р. Амур і взяв собі титул чингісхана. (верховний правитель імперії монголів).
1211 р. – йде завойовувати світ (загарбує Північний Китай, Середню Азію).
1220 р. – загарбує Закавказзя.
1222 р. – розбив на Дону половців.
1223 р. – бій на р. Калка (сучасна Донецька обл..), очолили половецький Хан Котян, Галицький князь Мстислав Удалий 3 дні (програли через неузгодженість дій).
Кочовикам була відкрита дорога на Русь, але вони чомусь повернули в свої степи, щоб повернутися через 14 роки.
Вторгнення монголо-татар у Русь
1236 р. – військо монголо-татар на чолі з ханом Батиєм (онук Чингісхана) посунуло на Русь; зруйнувало державу Волзько-Камських болгар.
1237 р. – напад на північно-східну Русь (Рязанське та Володимирське, а також Суздальське князівства, до Новгорода не дійшли).
Осінь 1239 р. – Південноруські землі (Переяслав вирізали, Чернігів спалили).
Оборона Києва
Осінь 1240 р. – підійшли до Києва, запропонували здатися, кияни відмовилися. Головнокомандувач військами Києва – Дмитро (Галицько-Волинський князь).
6 грудня 1240 р. – монголо-татари перейшли замерзлий Дніпро й опинилися під мурами міста. Кияни заховалися за мури «міста Ярослава», татари розбили мури й увірвалися до Києва.
Десятинна церква (хори) – загинули люди.
Київ пограбували та спалили (з 40 великих споруд вціліло лише 6).
Дмитро поранили радник Батия.
Наступ на Захід
Завоювали Волинь, Поділля, Галичину (не завоювали лише Кам’янець).
1241 р. – Польща. 1242 р. – Хорватія.
Далі завоювання припинили через опір місцевого населення.
Монголо-татарське іго на Русі
Держава – Золота Орда; Столиця – Сарай; Правитель – Хан; Документ на правління – Ярлик.
Податки - грошима та «кров’ю».
Баскаки – збирачі податків, чиновники, наглядачі.
Наслідки: - скорочується кількість населення;
- занепадають ремесла і міста;
- не розвивається культура та торгівля;
- занепадає мова, звичаї;
- Європа отримує можливість розвиватися далі.
ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Київська Русь: Площа – 800 км2
Населення – 5 млн. чол..
1/7 міських жителів
240 населених пунктів
Київ – 50 тис. жителів.
\
Значення
ТериторіальнеЗовнішньополітичнеКультурне
(3 держави)
Україна зовнішні зв’язки великі здобутки
Білорусь
Росія
Міжнародне значення Київської Русі
Від військових сутичок до дипломатичних відносин.
Зв’язки: Візантія, Німеччина, Польща, Угорщина, Болгарія, Чехія, Норвегія, Швеція, Франція, Англія, Арабський Халіфат, Закавказзя.
Воювали: печеніги, торки, половці, монголо-татари.
Київська Русь припинила своє існування під ударами полчищ монголо-татар.
ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
Галичина: князівство сформувалося у ІІ-ій половині ХІ ст. після смерті Ярослава Мудрого, його син Володимир рятуючись від міжусобиць втік до Галича. Засновник династії – Ростислав Володимирович (онук Ярослава Мудрого) – після Любецького з’їзду.
Династія: Ростиславичі.
Ярослав Осмомисл (1152 – 1187 рр.):
- володів 8 мовами;
- збудував Успенський собор у Галичі;
- воював проти половців;
- розширив кордони до Карпат;
- сприяв розвитку ремесла та торгівлі;
- у «Слові о полку Ігоревім» згадується, що він «підпер гори Угорські своїми військами» і «зачинив ворота Дунаю».
Волинь: до середини ХІІ ст.. не мала власної князівської династії, була вотчиною київських князів. Була віддана у спадок онуку Ярослава Мудрого – Ізяславу ІІ Мстиславовичу.
Династія: Мономаховичі.
Причини розвитку:
- віддаленість від Києва (менше впливу);
- важко доступність для кочовиків степу;
- вдале географічне розташування (на перехресті торгових шляхів);
- великі родовища солі (товар);
- наявність сильних лідерів (Роман Мстиславович, Данило Галицький).
РОМАН МСТИСЛАВОВИЧ (1170 – 1205)
З 1170 р. – князь Волинської землі.
В 1188 р. розпочав боротьбу за Галичину, але програв.
1199 р. – за допомогою польського князя Лешка Білого завоював Галичину.
Утворилося Галицько-Волинське князівство.
Політика:
- 1201 (1203) р. – захопив Київ;
- підтримував дипломатичні відносини з Візантією і Тевтонським орденом;
- 
1204 р. Папа Римський Інокентій ІІІ запропонував йому корону в обмін на католицизм відмовився;
- провів 3 вдалі походи проти половців;
- придушив боярську опозицію в Галичині (вигнав з краю впливовий рід Кормильчичів).
Загинув 19 червня 1205 р. в військовій сутичці неподалік польського міста Завихвост.
ДАНИЛО РОМАНОВИЧ ГАЛИЦЬКИЙ (1219-1264)
Після смерті Романа Мстиславовича дружина Анна + сини: Данило (4 роки) та Василько (2 роки). Анна втікає до Угорщини за князівство змагаються галицькі бояри Кормильчичі, угорський король Кальман, чернігівські князі Ольговичі. (Мстислав Удатний)
1219 р. – Данило відвойовує Володимир.
1221 р. – відвойовує Волинь.
1238 р. – приєднання Галича, розбиває тевтонців під Дорогочином.
1245 р. – Ярославська битва (Данило Галицький проти поляків, угорців та галицьких бояр) переміг Данило.
Політика:
- 1223 р. – приймав участь у битві на р. Калка.
- 1237 р. – заснував м. Холм.
- 1239 р. – підкорив Київ (доручив управляти Дмитру).
- 1245 р. – отримав від Батия ярлик на правління.
- 1249 р. – заснував Галицьку митрополію.
- 
1253 р. – коронований у м. Дорогочин (корона від Папи Римського спроба розпочати хрестовий похід проти Золотої Орди).
- 1253-1254 рр. – підкорив племена ятвягів (литовські племена).
- 1254-1255 рр. – розбив загони хана Куремси.
- 1255 р. – заснував м. Львів (на честь Сина).
- 1259 р. – зазнав поразки від орди хана Бурундая.
- 
Прагнув створити анти монгольську коаліцію (Західно-Європейські держави) не вдалося.
- Прагнув зініціювати хрестовий похід під зверхністю Папи Римського.
ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ (1264 – 1301)
- переніс столицю до міста Львів;
- підтримував дружні відносини з Золотою Ордою;
- приєднав частину Закарпаття з м. Мукачів.
ЮРІЙ І ЛЬВОВИЧ
- переніс столицю до Володимира-Волинського;
- мав титул «короля Русі»;
- домігся незалежності в 1303 р Галицької митрополії від Константинопольського патріархату.
АНДРІЙ ТА ЛЕВ ІІ (1315 – 1323)
-правили спільно (дуумвірат);
-воювали проти Золотої Орди, загинули.
БОЯРСЬКА РЕСПУБЛІКА КОРМИЛЬЧИЧІВ (1323 – 1325)
Населення перестало їм сплачувати податки, шукають князя як символ влади.
ЮРІЙ ІІ БОЛЕСЛАВ (1325 – 1340)
- син мазовецького князя, запрошений боярами на трон;
намагався обмежити владу бояр за що був ними отруєний
