Класифікація швейних машин.

Тема1. Загальні відомості про швейні машини.

1.1 Історія виникнення швейної машини. Класифікація швейних машин. Робочі органи швейної машини.

1.2 Класифікація машинних строчок.

1.3 Класифікація деталей швейних машин. Робочі органи швейної машини

1.4 Механізми швейних машин.

1.5 Класифікація машинних голок.

Історія виникнення і розвитку швейних машин. Класифікація швейних машин. Підприємства та фірми-виробники швейного обладнання

Історія виникнення і розвитку швейних машин. Перший невдалий проект швейної машини запропонував в кінці ХV ст. Леонардо да Вінчі. Наступні спроби винайти швейну машину відносяться до другої половини XVIII ст. У 1755 р. німець К. Вейзенталь отримав патент на швейну машину, що копіює утворення стібка вручну (машина однониткового ланцюгового стібка). У 1790 р. англієць Т. Сент винайшов швейну машину для пошиття взуття. Машина з ручним приводом, також вручну під голкою переміщувались і заготовки взуття. Більш досконалу машину однониткового ланцюгового стібка у 1828 р. створив француз Б. Тімоньє. Всі ці машини не отримали широкого практичного застосування. І тільки в 1834 р. американець У. Хант винайшов голку з вушком на гострому кінці і човниковий пристрій. У 1844-1845 р.р. американець Е. Хоу винайшов першу швейну машину човникового стібка, вона була дуже недосконалою. В 1850-1851 р.р. зусиллями американців А. Вільсона, І. Зінгера швейна машина практично була доведена до досконалості, голка рухалась вертикально, а тканина притискалась лапкою, розміщувалась на горизонтальній платформі. Переривчастий рух тканини спочатку здійснювався зубчастим колесом, потім - зубчастою рейкою. В цей період американці Гробер і Бекер винайшли швейну машину двониткового ланцюгового стібка. В 1858 р. їх співвітчизник Д. Джиббс вперше винайшов обертаючий петлювач. В Росії свого виробництва швейних машин не було, їх привозили з Америки і Німеччини. У м. Подольську в 1900 р. американська фірма „Зінгер” організувала майстерню, в якій машини складали з деталей, що привозились із-за кордону і випускали 600 тис. машин в рік. Тільки після 1917 р. в Росії почали створювати заводи швейного обладнання. Шляхи вдосконалення швейного машинобудування беруть початок з 30-х р. і до тепер. На початковому етапі вітчизняні машинобудівні заводи випускали для швейної промисловості універсальні швейні машини, для пошиття різних видів виробів не залежно від товщини і властивостей тканини. Сучасний етап швейної промисловості характерний створенням автоматизованих машин, машин-напівавтоматів і агрегатів.

Класифікація швейних машин.

Все основне й технологічне обладнання швейного виробництва поділяють на чотири групи:

- обладнання підготовчо-розкрійного виробництва;

- швейне технологічне обладнання;

- обладнання волого-теплової обробки напівфабрикатів і виробів;

- конвеєрні пристрої і механізми.

Розрізняють три типи класифікацій швейних машин: технологічну, конструкторську і заводську. За характером переплетення ниток у строчці швейне обладнання поділяють на машини човникового й ланцюгового стібка.

Технологічна класифікація швейних машин поділяється на такі групи:

- прямострочні машини човникового стібка;

- прямострочні машини однониткового ланцюгового стібка;

- прямострочні машини багатониткового ланцюгового стібка;

- машини для зигзагоподібної строчки човникового стібка;

- машини з обметувальними стібками;

- машини для потайного підшивного стібка;

- напівавтомати для пришивання фурнітури, операційних талонів;

- напівавтомати для збирання і обробки окремих деталей одягу;

- напівавтомати для виготовлення петель, виконання закріпок і коротких швів.

В основу конструкторської класифікації закладені особливості конструкції, які характеризують даний тип машини (призначення і продуктивність машини, частота обертання головного вала, типи і номери голок, завод-виготовлювач і т. ін.).Відповідно заводській класифікації, всі машини діляться на класи та варіанти. Заводи-виготовлювачі встановлюють свій відповідний клас. Так, Подольський механічний завод (ПМЗ) присвоює кожному класу певний порядковий номер: 26, 27, 95. При виготовленні варіантів уже існуючих машин до номера добавляють цифру або літеру алфавіту: 51-А клас, 302-1 клас.Іноземні фірми застосовують цифрові і рідше буквені позначки класифікації, так МО-816 кл. фірми „Джукі” (Японія) або 8332/3055 кл. об'єднання „Текстима” Німеччина. Позначення промислових іноземних швейних машин несе певну технічну інформацію, кожна фірма має свою індексацію і кодування.Підприємства та фірми-виробники швейного обладнання. Найбільші заводи виробники швейних машин країн СНД: Подольський механічний завод (ПМЗ) випускає машини і напівавтомати човникового і ланцюгового стібка, Оршанський завод машинобудування (ОЗЛМ) – машини човникового стібка, Полтавський завод швейних машин (ПЗШМ) - машини для зшивання хутра та вишивання, Ростовський механічний завод (РЛМЗ) – машини для виготовлення петель і ін.В світі нараховується більш ніж 100 фірм які випускають промислові та побутові швейні машини і різні супутні їм вироби та пристрої (голки, електроприводи, пристосування). Самих найбільших фірм швейного машинобудування нараховується 20-25: американські „Зінгер”, „Юніон Спеціал”, „Рис”; німецькі „Штробель”, „Пфафф”, „Адлер”, „Дюркопп”, „Протос”, „Поркерт”, „Торрінгтон”, „Текстима”; італійські „Роквелл-Римольді”, „Неккі”; англійські „АМФ Кларбро”; японські „Ямато”, „Джукі”, „Канасаі Спеціаль”, „Сейко”, „Пегасу”, „Тойота”, „Бразер”; венгерські „Паннонія”; швейцарські „Берліна”.

Швейні машини розрізняють за призначенням, принципом дії, технічними параметрами, конструкцією основних механізмів. Залежно від структури переплетення ниток у стібку всі швейні машини поділяються на дві великі групи: машини човникового і ланцюжкового стібка. За ознакою спеціалізації всі машини поділяються, як ви вже знаєте, на універсальні та спеціальні, а за ознакою автоматизації – на машини неавтоматизовані, автоматизовані, машини-напівавтомати і машини-автомати. Універсальні машини (наприклад, 97-А класу) як правило, не оснащені якимись додатковими пристроями для пошиття. Вони призначені для виконання широкого кола операцій, в яких майстерність і професіоналізм швачки відіграє головну роль для отримання пошиття високої якості. Спеціальні машини оснащені в тій чи іншій мірі різними пристроями, що полегшують процес пошиття при виконанні певної технологічної операції. Вони перекладають частину професійних навичок швачки на рубильники, обмежники тощо. Автоматизовані машини можуть мати такі пристрої, як автоматична зупинка в кінці операції, пристрій для обрізання ниток, автоматичного підйому лапки тощо. Ці пристрої підвищують продуктивність праці, але не впливають на вид і характер виконання технологічної операції пошиття. Машини-напівавтомати виконують певну технологічну операцію від початку і до кінця за один повний цикл роботи напівавтомата, крім подачі заго-товки в робочу зону і видалення напівфабрикату після закінчення циклу. Машина-автомат виконує всі види робіт в автоматичному циклі у т.ч. подачу і фіксацію заготовки в зоні пошиття, а також її видалення і складання після завершення операції. Наступна важлива ознака класифікації швейних машин – технологічна.

За технологічним призначенням розрізняють: — машини для зшивання прямострочні; — машини для зшивання зигзагоподібні; — машини для виконання потайних строчок; — напівавтомати для виготовлення петель; — напівавтомати для пришивання ґудзиків; — напівавтомати для виготовлення закріпок і пришивання фурнітури; — напівавтомати вишивальні й оздоблювальні.