Т е м а 13. Міжнародні організації. ООН

1. Статутом ООН головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки покладено на:

а) Генеральну Асамблею ООН;

б) Раду Безпеки ООН;

в) Міжнародний Суд ООН;

г) Секретаріат ООН.

2. Постійними членами Ради Безпеки ООН є:

а) Росія, США, Велика Британія, Німеччина та Китай;

б) Росія, США, Франція, Велика Британія, Німеччина таЯпонія;

в) Росія, США, Велика Британія, Франція та Китай;

г) Росія, США, Велика Британія, Італія і Франція.

3. Відповідно до Статуту ООН повноваження щодо здійснення досліджень із міжнародних питань у галузі економіки, соціуму, культури, освіти, охорони здоров’я та подібних питань здійснює:

а) Економічна і Соціальна Рада ООН;

б) Рада з Опіки ООН;

в) Секретаріат ООН;

г) Міжнародний Суд ООН.

4. До складу Генеральної Асамблеї ООН входять:

а) 15 держав – членів ООН, з яких 5 є постійними та 10 непостійними членами;

б) усі держави – члени ООН;

в) 54 держави – члени ООН;

г) 50 % держав – членів ООН.

5. Який із зазначених нижче головних органів ООН свої статутні функції вже виконав:

а) Економічна і Соціальна Рада ООН;

б) Рада з Опіки ООН;

в) Рада Безпеки ООН;

г) Міжнародний Суд ООН.

6. Рада Європи має за мету:

а) підтримання міжнародного миру та безпеки;

б) утвердження демократії, прав людини та верховенства права;

в) розвиток економічної співпраці між європейськими

банківськими установами;

г) підтримання міжнародних зв’язків у галузі економіки.

7. Європейський суд з прав людини – це орган:

а) Європейського Союзу;

б) Ради Європи;

в) Організації з безпеки та співробітництва в Європ(ОБСЄ);

г) Співдружності Незалежних Держав.

8. Вищим органом НАТО є:

а) Конференція міністрів збройних сил держав – членівНАТО;

б) Північноатлантична Рада;

в) Рада Північноатлантичного співробітництва;

г) Генеральна Асамблея НАТО.

9. Україна є:

а) повноправним членом СНД;

б) державою – учасницею СНД;

в) асоційованим членом СНД;

г) державою – кандидатом на членство в СНД. 34

10. Установчі документи Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) складаються з:

а) політичних домовленостей;

б) міжнародних договорів;

в) резолюцій ООН;

г) резолюцій ЄС.

 

Т е м а 15. Міжнародне право прав людини

1. Факультативний протокол до Міжнародного пак-ту про громадянські і політичні права 1966 р.:

а) розширює перелік прав, передбачених у Пакті;

б) передбачає процедуру розгляду повідомлень від осіб, які твердять, що вони є жертвами порушень певною державою-учасницею якогось із прав, викладених у Пакті;

в) передбачає можливість звернення до Європейського суду з прав людини;

г) передбачає перелік додаткових (спеціальних) прав. 37

2. Особа, яка вважає, що її право, передбачене загальновизнаними міжнародно-правовими нормами, але не передбачене Конституцією України, порушене:

а) може звертатися за захистом до національного судуУкраїни;

б) не може скористатися судовим захистом;

в) може звертатися до Європейського суду з прав людини;

г) може звернутися до Суду ЄС.

3. Загальна декларація прав людини 1948 р. за визнанням більшості правників:

а) не містить юридично обов’язкових норм;

б) містить юридично обов’язкові норми тільки для держав, що її ратифікували;

в) містить юридично обов’язкові норми, що зобов’язують усі держави;

г) містить норми рекомендаційного характеру.

 

4. Біженців:

а) можна висилати тільки в країни, з яких вони прибули;

б) не можна висилати за жодних обставин;

в) можна висилати з міркувань державної безпеки, але

не в країни, з яких вони прибули;

г) можна висилати до сусідніх країн.

5. Контроль за дотриманням норм Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 р. здійснює:

а) Рада з Опіки ООН;

б) Рада з прав людини ООН;

в) Комітет з прав людини;

г) Секретаріат ООН.

6. Позитивна дискримінація – це:

а) встановлення додаткових прав певним групам населення (національним, етнічним, релігійним меншинам, жінкам, дітям, біженцям);

б) скасування додаткових спеціальних прав певних груп населення (національних, етнічних, релігійних меншин, жінок, дітей, біженців);

в) дискримінація, що існує в державах щодо певних груп населення (національних, етнічних, релігійних меншин, жінок, дітей, біженців);

г) засіб, спрямований на забезпечення прав певних групнаселення (національних, етнічних, релігійних меншин, жінок, дітей, біженців).

7. Громадянин України має право звернутися з позовом проти своєї держави до:

а) Міжнародного Суду ООН;

б) Європейського суду з прав людини;

в) Міжнародного кримінального суду;

г) Європейського суду справедливості.

8. Комітет із прав дитини, створений в межах реалізації положень Конвенції про права дитини 1989 р.:

а) не розглядає звернень фізичних осіб держав – учасниць Конвенції;

б) розглядає звернення фізичних осіб держав – учасницьКонвенції;

в) розглядає звернення фізичних осіб лише тих держав – учасниць Конвенції, які приєдналися до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.;

г) розглядає звернення фізичних осіб усіх держав.

9. Європейський суд з прав людини функціонує при:

а) ООН;

б) ЄС;

в) Раді Європи;

г) ОБСЄ.

10. Предметом скарги, що може бути подана до Європейського суду з прав людини, є:

а) порушення одного з прав, передбачених Загальною

декларацією з прав людини 1948 р.;

б) порушення норм Статуту ООН; 39

в) порушення будь-якого права людини, гарантованогоміжнародними договорами;

г) порушення прав і свобод, гарантованих Конвенціє про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і про-токолами до цієї Конвенції.

 

Т е м а 17. Міжнародне право в період збройних конфліктів (міжнародне гуманітарне право)

1. Оберіть, що з перерахованого не є джерелом міжнародного гуманітарного права:

а) Женевські конвенції 1949 р.;

б) Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 р.;

в) Договір про відмову від війни як знаряддя національ-ної політики 1928 р.;

г) Гаазька конвенція про закони і звичаї сухопутної війни 1907 р.

2. Комбатанти – це:

а) законні учасники збройного конфлікту, які безпосередньо беруть участь у бойових діях;

б) медичний і духовний персонал, який входить доскладу збройних сил;

в) цивільне населення, яке взяло в руки зброю після військової окупації;

г) шпигуни та найманці.

3. У розумінні Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 р. не вважаються військовополоненими:

а) особи, які входять до регулярних збройних сил сто-

рони – учасниці збройного конфлікту;

б) партизани;

в) жителі неокупованої території, які стихійно взяли вруки зброю під час наближення ворога;

г) особи, які входять до медичного та духовного персоналу збройних сил.

4. Зазначте, що з наведеного є військовим об’єктом:

а) казарма, в якій відсутні солдати і зброя;

б) працююча школа, в якій розташований склад боєприпасів;

в) військовий завод, на якому працюють цивільні;

г) шпиталь із пораненими військовими.

5. Віроломством не вважається:

а) використання білого прапора парламентаря з метою підірвати штаб супротивника;

б) вдавання із себе пораненого з метою вбивства супротивника;

в) використання обманного маневру з метою примусити

супротивників повірити, що напад буде здійснюватися саме в цьому напрямі;

г) видання себе за цивільного з метою вбивства супротивника.

6. Партизани – законні учасники збройного конфлікту, якщо:

а) мають на чолі особу, відповідальну за дотримання норм міжнародного гуманітарного права, і відкрито носять зброю під час бою і при розгортанні в бойові порядки;

б) отримали посвідчення партизан;

в) мають знаки відмінності;

г) не порушують норм міжнародного гуманітарного права.

7. Використання ядерної зброї:

а) заборонено нормами міжнародного права;

б) заборонено лише для учасників Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 р.;

в) не заборонено міжнародним правом;

г) заборонено рішенням Міжнародного Суду ООН.

8. Оберіть, де правильно тлумачиться поняття “військовий об’єкт”:

а) об’єкт, руйнування якого надасть явну військову перевагу;

б) об’єкт, що використовується з воєнною метою;

в) об’єкт, що робить ефективний внесок у бойові дії, і його нейтралізація надасть явну військову перевагу;

г) об’єкт, включений до переліку військових об’єктів Міністерства оборони і який робить ефективний внесок у бойові дії.

9. Цивільне населення:

а) не може воювати взагалі ніколи;

б) може воювати тільки під час наближення ворога до неокупованої території;

в) може воювати, якщо відкрито носить зброю;

г) не може воювати, проте якщо починає воювати, то набуває статус комбатанта.

10. Дозволеними методами ведення війни є:

а) військові хитрощі;

б) віроломство; 44

в) віддання наказу “пощади не буде”;

г) “килимові” (невибіркові)