1. Статутом ООН головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки покладено на:
а) Генеральну Асамблею ООН;
б) Раду Безпеки ООН;
в) Міжнародний Суд ООН;
г) Секретаріат ООН.
2. Постійними членами Ради Безпеки ООН є:
а) Росія, США, Велика Британія, Німеччина та Китай;
б) Росія, США, Франція, Велика Британія, Німеччина таЯпонія;
в) Росія, США, Велика Британія, Франція та Китай;
г) Росія, США, Велика Британія, Італія і Франція.
3. Відповідно до Статуту ООН повноваження щодо здійснення досліджень із міжнародних питань у галузі економіки, соціуму, культури, освіти, охорони здоров’я та подібних питань здійснює:
а) Економічна і Соціальна Рада ООН;
б) Рада з Опіки ООН;
в) Секретаріат ООН;
г) Міжнародний Суд ООН.
4. До складу Генеральної Асамблеї ООН входять:
а) 15 держав – членів ООН, з яких 5 є постійними та 10 непостійними членами;
б) усі держави – члени ООН;
в) 54 держави – члени ООН;
г) 50 % держав – членів ООН.
5. Який із зазначених нижче головних органів ООН свої статутні функції вже виконав:
а) Економічна і Соціальна Рада ООН;
б) Рада з Опіки ООН;
в) Рада Безпеки ООН;
г) Міжнародний Суд ООН.
6. Рада Європи має за мету:
а) підтримання міжнародного миру та безпеки;
б) утвердження демократії, прав людини та верховенства права;
в) розвиток економічної співпраці між європейськими
банківськими установами;
г) підтримання міжнародних зв’язків у галузі економіки.
7. Європейський суд з прав людини – це орган:
а) Європейського Союзу;
б) Ради Європи;
в) Організації з безпеки та співробітництва в Європ(ОБСЄ);
г) Співдружності Незалежних Держав.
8. Вищим органом НАТО є:
а) Конференція міністрів збройних сил держав – членівНАТО;
б) Північноатлантична Рада;
в) Рада Північноатлантичного співробітництва;
г) Генеральна Асамблея НАТО.
9. Україна є:
а) повноправним членом СНД;
б) державою – учасницею СНД;
в) асоційованим членом СНД;
г) державою – кандидатом на членство в СНД. 34
10. Установчі документи Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) складаються з:
а) політичних домовленостей;
б) міжнародних договорів;
в) резолюцій ООН;
г) резолюцій ЄС.
Т е м а 15. Міжнародне право прав людини
1. Факультативний протокол до Міжнародного пак-ту про громадянські і політичні права 1966 р.:
а) розширює перелік прав, передбачених у Пакті;
б) передбачає процедуру розгляду повідомлень від осіб, які твердять, що вони є жертвами порушень певною державою-учасницею якогось із прав, викладених у Пакті;
в) передбачає можливість звернення до Європейського суду з прав людини;
г) передбачає перелік додаткових (спеціальних) прав. 37
2. Особа, яка вважає, що її право, передбачене загальновизнаними міжнародно-правовими нормами, але не передбачене Конституцією України, порушене:
а) може звертатися за захистом до національного судуУкраїни;
б) не може скористатися судовим захистом;
в) може звертатися до Європейського суду з прав людини;
г) може звернутися до Суду ЄС.
3. Загальна декларація прав людини 1948 р. за визнанням більшості правників:
а) не містить юридично обов’язкових норм;
б) містить юридично обов’язкові норми тільки для держав, що її ратифікували;
в) містить юридично обов’язкові норми, що зобов’язують усі держави;
г) містить норми рекомендаційного характеру.
4. Біженців:
а) можна висилати тільки в країни, з яких вони прибули;
б) не можна висилати за жодних обставин;
в) можна висилати з міркувань державної безпеки, але
не в країни, з яких вони прибули;
г) можна висилати до сусідніх країн.
5. Контроль за дотриманням норм Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 р. здійснює:
а) Рада з Опіки ООН;
б) Рада з прав людини ООН;
в) Комітет з прав людини;
г) Секретаріат ООН.
6. Позитивна дискримінація – це:
а) встановлення додаткових прав певним групам населення (національним, етнічним, релігійним меншинам, жінкам, дітям, біженцям);
б) скасування додаткових спеціальних прав певних груп населення (національних, етнічних, релігійних меншин, жінок, дітей, біженців);
в) дискримінація, що існує в державах щодо певних груп населення (національних, етнічних, релігійних меншин, жінок, дітей, біженців);
г) засіб, спрямований на забезпечення прав певних групнаселення (національних, етнічних, релігійних меншин, жінок, дітей, біженців).
7. Громадянин України має право звернутися з позовом проти своєї держави до:
а) Міжнародного Суду ООН;
б) Європейського суду з прав людини;
в) Міжнародного кримінального суду;
г) Європейського суду справедливості.
8. Комітет із прав дитини, створений в межах реалізації положень Конвенції про права дитини 1989 р.:
а) не розглядає звернень фізичних осіб держав – учасниць Конвенції;
б) розглядає звернення фізичних осіб держав – учасницьКонвенції;
в) розглядає звернення фізичних осіб лише тих держав – учасниць Конвенції, які приєдналися до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.;
г) розглядає звернення фізичних осіб усіх держав.
9. Європейський суд з прав людини функціонує при:
а) ООН;
б) ЄС;
в) Раді Європи;
г) ОБСЄ.
10. Предметом скарги, що може бути подана до Європейського суду з прав людини, є:
а) порушення одного з прав, передбачених Загальною
декларацією з прав людини 1948 р.;
б) порушення норм Статуту ООН; 39
в) порушення будь-якого права людини, гарантованогоміжнародними договорами;
г) порушення прав і свобод, гарантованих Конвенціє про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і про-токолами до цієї Конвенції.
Т е м а 17. Міжнародне право в період збройних конфліктів (міжнародне гуманітарне право)
1. Оберіть, що з перерахованого не є джерелом міжнародного гуманітарного права:
а) Женевські конвенції 1949 р.;
б) Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 р.;
в) Договір про відмову від війни як знаряддя національ-ної політики 1928 р.;
г) Гаазька конвенція про закони і звичаї сухопутної війни 1907 р.
2. Комбатанти – це:
а) законні учасники збройного конфлікту, які безпосередньо беруть участь у бойових діях;
б) медичний і духовний персонал, який входить доскладу збройних сил;
в) цивільне населення, яке взяло в руки зброю після військової окупації;
г) шпигуни та найманці.
3. У розумінні Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 р. не вважаються військовополоненими:
а) особи, які входять до регулярних збройних сил сто-
рони – учасниці збройного конфлікту;
б) партизани;
в) жителі неокупованої території, які стихійно взяли вруки зброю під час наближення ворога;
г) особи, які входять до медичного та духовного персоналу збройних сил.
4. Зазначте, що з наведеного є військовим об’єктом:
а) казарма, в якій відсутні солдати і зброя;
б) працююча школа, в якій розташований склад боєприпасів;
в) військовий завод, на якому працюють цивільні;
г) шпиталь із пораненими військовими.
5. Віроломством не вважається:
а) використання білого прапора парламентаря з метою підірвати штаб супротивника;
б) вдавання із себе пораненого з метою вбивства супротивника;
в) використання обманного маневру з метою примусити
супротивників повірити, що напад буде здійснюватися саме в цьому напрямі;
г) видання себе за цивільного з метою вбивства супротивника.
6. Партизани – законні учасники збройного конфлікту, якщо:
а) мають на чолі особу, відповідальну за дотримання норм міжнародного гуманітарного права, і відкрито носять зброю під час бою і при розгортанні в бойові порядки;
б) отримали посвідчення партизан;
в) мають знаки відмінності;
г) не порушують норм міжнародного гуманітарного права.
7. Використання ядерної зброї:
а) заборонено нормами міжнародного права;
б) заборонено лише для учасників Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 р.;
в) не заборонено міжнародним правом;
г) заборонено рішенням Міжнародного Суду ООН.
8. Оберіть, де правильно тлумачиться поняття “військовий об’єкт”:
а) об’єкт, руйнування якого надасть явну військову перевагу;
б) об’єкт, що використовується з воєнною метою;
в) об’єкт, що робить ефективний внесок у бойові дії, і його нейтралізація надасть явну військову перевагу;
г) об’єкт, включений до переліку військових об’єктів Міністерства оборони і який робить ефективний внесок у бойові дії.
9. Цивільне населення:
а) не може воювати взагалі ніколи;
б) може воювати тільки під час наближення ворога до неокупованої території;
в) може воювати, якщо відкрито носить зброю;
г) не може воювати, проте якщо починає воювати, то набуває статус комбатанта.
10. Дозволеними методами ведення війни є:
а) військові хитрощі;
б) віроломство; 44
в) віддання наказу “пощади не буде”;
г) “килимові” (невибіркові)
