Номенклатура (інша назва - номени) - це слова, що називають конкретні об'єкти науки або техніки, тому номени бувають науковими і технічними.

Наприклад, системи технічних термінів супроводжуються технічним номенами - технічними найменуваннями типів і класів машин і механізмів нерідко з цифровими й літерними позначеннями, що характеризують номер моделі, розмір деталі тощо (наприклад, ТУ-134; ТУ-154).

Професіоналізми пов'язані здебільшого з архаїчною лексикою старих ремісничих і спеціальних занять, які виникли у різні період середньовіччя - корабельна та навігаційна, гірничодобувна, мисливська справи тощо.

Наприклад, морський професіоналізм "травити" позначає "потроху відпускати, послаблюючи натягнення канату, снасті тощо" [32, т. 4, с. 557].

Професійні просторіччя створюються з різних причин: психологічних, психолінгвістичних й суто мовних.

Якщо тренер з гімнастики під час виконання вправ ученицями коментує, що вони замість "ластівки" зробили "горобця", а замість "шпагату" -"мотузочок", то він оцінює їх працю за допомогою професійного просторіччя.

Це приклад психологічної причини виникнення професійного просторіччя.

До психолінгвістичних причин виникнення професійного просторіччя належать метафоризації та метонімізації (див. Додаток 1).

Наприклад, у роки першої світової війни солдати вживали вислів: "суп зі шрапнеллю", "каша зі шрапнеллю". Причому російські солдати так називали перлову кашу, а французькі - боби (для довідки: "шрапнель - кулі, картечини, якими начинений розривний артилерійський снаряд") [32, т.4, с 898].

Мовне джерело професійного просторіччя - це прагнення до скорочення словосполук. Наприклад, замість термінологічної словосполуки "титульний аркуш" вживають одне слово "титул", замість "технічний редактор"-"техред".

 

Поняття термінологізація

Відомо, що більша частина термінів раніше була загальновживаною лексикою. Тому та сама лексична одиниця може існувати і як термін, і як нетермін, наприклад: ніс (людини) - ніс (корабля), супутник (людина, що поруч з вами) - супутник (штучний пристрій, що обертається навколо Землі). Процес переходу лексичної одиниці зі стану нетерміна до стану терміна називається термінологізацією. Під час термінологізації лексична одиниця отримує значення певного поняття у певній системі понять.

До термінів, тобто до складу певних термінологій, у процесі термінологізації можуть надходити:

1) слова з загальновживаної лексики; наприклад: слово "муфта" (рід жіночого одягу з хутра для зігрівання рук) сьогодні є технічним терміном - "деталь у вигляді невисокого циліндра для поздовжнього з'єднування валів, труб, зубчастих коліс та інших циліндричних або призматичних частин машин чи споруд" [32, т. 2, с 704]; слово "утома" (стан людини) зараз також стало технічним терміном - "утома металів": "механічна", "термічна", " ударна" тощо;

2) квазітерміни; наприклад, так звані терміни з науково-фантастичної літератури: "гелікоптер"(те саме, що й вертоліт), автор терміна - відомий італійський художник, архітектор, скульптор, інженер, вчений 15 століття Леонардо да Вінчі); "зомбі" (люди-роботи, які не замислюються над своїми вчинками та їхніми наслідками);

3) професійні просторіччя; наприклад, "кривошия" (сьогодні існує медичний термін -"лівобічна кривошия");

4) терміни з інших терміносистем; наприклад, термін "хвиля" (в оптиці – з гідравліки), термін "резонанс" (в ядерній фізиці - з акустики), термін "мова" (в інформатиці та кібернетиці - з мовознавства);

5) номенклатурні одиниці; наприклад, лампа "Юпітер" - зараз термін "юпітер" (потужний дуговий освітлювальний прилад для кінознімання при штучному освітленні);

6) власні імена; наприклад, прізвище Ампер - термін "ампер" (одиниця виміру сили електричного струму), прізвище Джоуль - термін "джоуль" (одиниця виміру енергії, роботи й кількості теплоти).

 

Поняття детермінологізація

Зворотний процес - перехід терміна до стану загально вживаної лексики називається детермінологізацією. Такий перехід відбувається у випадку розпаду певної терміносистеми внаслідок отримання нових даних у певній галузі наукового знання. Наприклад, раніше термін "флюїд" позначав уявну невагому рідину, якою до 18 століття пояснювали теплові, електричні й оптичні явища, а також горіння. Сьогодні ми вживаємо це слово як нетермін: "флюїди добра" та ін.

Проте термін може одночасно брати участь у процесі детермінологізації й залишатися терміном. Наприклад, слово "атмосфера" вживають як термін у фізиці (газоподібна оболонка Землі і деяких інших планет або одиниця вимірювання тиску) та в переносному значенні як нетермін (умови, що породжуються соціальним становищем, колективом, родиною - "атмосфера доброзичливості") [32, т. 1, с. 63]; слово "клімат" вживається як термін у географії (метеорологічні умови, властиві певній місцевості) та у переносному значенні як нетермін ("мікроклімат у колективі") [32, т. 2, с. 263]; слово "орбіта" вживають як термін в астрономії (шлях руху небесного тіла або штучного супутника Землі, орбітальної станції і т. ін. у космічному просторі навколо іншого тіла), в анатомії (заглибина, в якій міститься очне яблуко) та у переносному значенні як нетермін (сфера впливу, діяльності, поширення кого-, чого-небудь - "орбіти дружби") [32, т. З, с 130].

Вимоги до термінів

Сучасна мова науки і техніки висуває до термінів певні вимоги.

1. Однозначність.

Термін має визначати тільки одне наукове або технічне поняття, а поняттю відповідає тільки один термін.

Принцип "однозначності" терміна здійснюється за допомогою такого поняття, як поле. Поле - це штучно обмежена своєрідна ділянка існування терміна. Належність терміна до певного термінологічного поля є його суттєвою ознакою, що відрізняє термін від звичайного слова. У своєму полі термін отримує однозначність, тому що поле відіграє для терміна таку ж роль, що контекст для загальновживаної лексики. Наприклад, термін корінь у математичному термінологічному полі має одне значення (величина, що при піднесенні її до певного ступеня дає дане число); у біологічному термінологічному полі має інше значення (частина рослини, що міститься в землі); у граматичному термінологічному полі - третє значення (головна частина слова (без афіксів), що виражає його основне (лексичне) значення).

2. Системність.

Будь-який термін існує як термін тільки у певній терміносистемі. Поза її межами він стає звичайним словом.

3. Мотивованість.

Під поняттям мотивованість взагалі розуміють питання про те, чому у певного слова саме така мовна форма. Ця вимога не відіграє головну роль, проте вона сприяє кращому усвідомленню та запам'ятовуванню терміна. З погляду мовної форми термін може бути повністю мотивованим, частково мотивованим і немотивованим.

Повністю мотивованими вважають одноелементний термін, вибір якого пояснюється його дотермінологічним значенням, і багатоелементний термін, елементи якого теж пояснюються їхніми дотермінологічними значеннями.

Наприклад, математичні терміни гіпотенуза, трикутник. Мовна форма першого пояснюється метафоричним перенесенням найменування о б'єкта: у давньогрецькій мові гіпотенузою називали кривобокість. Формі другого терміна визначається існуванням в українській мові слів "три" і "кут' та продуктивної моделі словотворення: числівник + іменник + суфікс.

Частково мотивованим є багатоелементний термін, частина елементів якого пояснена, а інша - ні. Прикладом може бути технічний термін ланцюговий грохот, що складається з двох елементів. Елемент "грохот" ми пояснити з погляду мовної форми не можемо через його часткову демотивованість ("грохот" - машина для розподілу сировини у процес збагачення корисних копалин) [32, т. 1, с. 673].

Немотивованим вважаємо математичний термін "ромб", тому що навіть у давньогрецькій мові, звідки надійшов до нас термін, невідома етимологія цього слова.

Проте з погляду термінознавства всі терміни мотивовані через семантику і функції, тобто нам відомі денотати (об'єкти дійсності) цих термінів і їх місця у певних терміносистемах.

Наприклад, ми знаємо, що гіпотенуза - це "сторона прямокутної трикутника, що лежить проти прямого кута" [32, т. 1, с 599] і що цей термін використовують у геометричній терміносистемі. У цій же терміносистемі використовують і терміни трикутник - "геометрична фігура на площині обмежена трьома прямими, які взаємно перетинаються й утворюють трикути" [32, т. 4, с 567] та ромб - "паралелограм з рівними сторонами непрямими кутами" [32, т. 4, с 107].

До технічної терміносистеми гірничодобувного обладнання належить уже відома нам термінологічна словосполука ланцюговий грохот.

У термінознавстві під час термінування за основу поняття береть ознака "відмітний - невідмітний". Тому ідеально мотивованим терміном може вважатися тільки той, що складається з назви об'єкта та однієї його відмітної ознаки. Наприклад, "вісь головна", "вісь координатна" тощо.

Проте сьогодні багато хто з термінологів намагається створювати мотивовані терміни шляхом найменування всіх ознак об'єкта термінування. Безумовно, що довжина таких термінів значно збільшується і може досягати навіть 10 і більше слів. Наприклад, криголамно-транспортний ліхтеровоз-контейнеровоз, ударно-поворотний спосіб буріння, дискова пневматична ручна пила тощо.

4. Термін має бути точним.

Але у термінознавстві існує й таке поняття, як хибномотивований термін. Такі терміни створюються з різних причин:

а) Хибне знання; наприклад, до XX століття поняття "азот" асоціювалося з поняттям "безживний"; у 60-ті роки XX століття стало відомим, що азот відіграє значну роль у життєдіяльності різних, зокрема вищих організмів. Зараз термін азот має значення "живий".

б) Зміна ознак, що були покладені в основу найменування; наприклад поняття чорні метали. Спочатку до них належало тільки залізо, тобто ознакою був саме колір. Зараз до складу чорних металів входить і марганець проте він не має чорного кольору, їх об'єднують спільні поклади залізо-марганцевих руд, тобто ознакою стало спільне місце залягання. Ось чому термін чорні метали вважається тепер хибномотивованим.

в) Перенос назви на інший предмет, що має подібні, але інші ознаки-наприклад, у теперішній час астрофізика вживає термін "рівень моря на Марсі". Маються на увазі ті величини, що відповідають атмосферному тиску на рівні моря на Землі. Відомо, що морі на Марсі відсутні, тому цей термін -хибномотивований з погляду термінознавства, але з погляду фізики він - правильномотивований.

г) Свідоме прагнення приховати знання дійсних ознак предмета-наприклад, англійський термін "tank" - "танк"(бак) був навмисно використаний для називання нового виду військової техніки, щоб дезінформувати ворога під час першої світової війни.

 

5. Відсутність синонімів.

Наявність синонімічних термінів в одній терміносистемі може заважати взаєморозумінню фахівців.

Функції термінів

За допомогою терміна називають загальні поняття, категорії, ознаки (властивості) понять, а також операції (дії, відношення) у різних спеціальних сферах людських знань і діяльності, тобто йому, насамперед, притаманна номінативна функція.

З номінативною функцією пов'язана сигніфікативна. ЇЇ ще можна назвати функцією позначення або знаковою функцією. Термін називає поняття за допомогою мовних знаків, використовуючи їх різні види та різні засоби позначення, але з різним ступенем повноти, точності. Звідси поняття мотивовані-немотивовані терміни.

Терміну також притаманна комунікативна функція - передавання і спеціального знання у концентрованому вигляді. *

Необхідно розрізняти дві форми реалізації комунікативної функції терміна: функцію обміну знаннями й навчальну функцію.

Під час обміну спеціальними знаннями вчені, виробники, працівники сфери управляння тощо використовують наукові, технічні та інші терміни, коректують, уточнюють інформацію, шо міститься в них; тобто рівень сформованості або стандартизованості терміна не відіграє тут значну роль. Навіть відомі випадки, коли терміни будувалися у процесі обміну інформацією. Наприклад, термін нейтрино створив італійський фізик С.Фермі, коли йому розповідав про результати своїх досліджень у галузі елементарних частинок швейцарський фізик В. Паулі.

Інша річ, коли спеціальне знання передається у процесі навчання. У цьому випадку вже використовують тільки стандартизовані терміни.

І. Прагматична функція терміна забезпечує ефективне спілкування у фахових галузях.

ІІ. Евристична функція терміна має ще іншу назву - функція відкриття ноною знання.

Треба також зазначити, що існують так звані прогнозні, або гіпотетичні, або випереджувальні терміни [Лейчик, 1998, с 55].

Відомий французький письменник фантаст Ж.Верн у своєму творі «20000 льє під водою»' (1870) за декілька десятиріч до реальної побудови використав термін підводний човен. Сьогодні у фізичній літературі трапляється термін "кварк" - назва гіпотетичної частини, яку ще вчені не відкрили.

Випереджувальними термінами є також назви багатьох машин і механізмів, що містяться в описах винаходів у патентах, тому що ці винаходи ще не реалізовано.

 

Структура термінів

Перш ніж розглянути питання про структуру терміна, ми познайомимося з термінологічним поняттям терміноелемент. На відміну від терміна, що може бути або словом, або словосполученням, терміноелемент може бути як частиною слова [твірна основа, коренева або афіксальна морфема, символи, цифри, графічні знаки у символо-словах (β-розклад, γ-частка)], так і залежним словом у словосполуці. Наприклад, хімічний термін метанол складається з трьох терміноелементів: 1) коренева морфема мет-; 2) суфікс - -ан-; 3) суфікс -ол. Причому кожний з суфіксів означає певне поняття у хімії (порівн. метилен тощо). Технічний термін коробка передач складається з терміна коробка та терміноелемента передач, що показує родо-видовий зв'язок між поняттями. Хімічний термін сірчана кислота складається теж з терміна та терміноелемента, який також відбиває родо-видовий зв'язок між поняттями.

Сьогодні префіксами вважаємо терміноелементи міні, максі, міді, що зараз стали початковою частиною багатьох термінів.

За деякими афіксами (префіксами та суфіксами) у термінознавстві закріплюються певні значення у певній галузі наукових знань, наприклад, у хімії суфікс -аза- вживається для позначення ферментів; суфікс –оза- для позначення цукрів (глюкоза); у медичних термінах суфікс -ома-використовується для позначення пухлин; у технічних термінах суфікс -ість-має значення властивості матеріалів і процесів (надтривалість, текучість, повзучість, безмежність тощо).

У середині ХХ століття зв'явився новий терміноелемент трон, що має знаення: 1) частка, 2) прискорювач, прилад. Сьогодні багато нових термінів утворюються за допомогою цього елемента, наприклад, "циклотрон", "циклофазотрон" тощо.

Традиційний спосіб словотворення - основоскладання - сьогодні у термінознавстві значно поширився через, те, що, по-перше, постійно поглиблюються наукові знання, що, своєю чергою, впливає на розвиток нових наукових дисциплін на стику декількох наук. Їхні назви - складні слова, що побудовано за складною ознакою або за сукупністю ознак. По-друге, у ів'язку з процесом інтернаціоналізації наукового знання поширюється вживання грецько-латинських моделей словоскладання, наприклад, такі нові тсрміни, як біогеохімія, геобіохімія, геокріологія тощо.

Терміни - словосполуки

У моделях термінологічних сполук найчастіше вживаються іменники та іменникові словосполуки через те, що головною функцією термінів є номінативна. Проте це може залежати й від системи понять, що було покладено в основу певної терміносистеми, тобто від того, що є суттєвим: об'єкт, ознака чи характер дії. Наприклад, у терміносистемі опису музики важливо відбити характер дій музиканта. Тому у цій терміносистемі, як ми вже зазначали, так багато прислівників: алегро, легато, стакато тощо.

Терміни - абревіатури (скорочення)

Вони можуть бути:

1) ініціальними, наприклад: АТС - автоматична телефонна станція, ПЕОМ - персональна електронно-обчислювальна машина;

2) складовими, наприклад: техінформ, Нацбанк, виконроб, страхагент, держустанова;

3) мішаними, наприклад: УВЧ-терапія, облвно, УкрНДІМет, МГД-генератор (магнітогідродинамічний).

Терміни - символо-слова

Це сполуки слів з літерами та цифрами, наприклад: вітамін А, γ-частка, і-область, СО₂-лазер.