Загальна характеристика м’язової системи людини

Лекція № 4. М’язи тулуба

Зміст	Загальна характеристика м’язової системи людини, м`язи тулуба, м`язи спини, м`язи грудей, м`язи живота, місця найменшого опору черевної стінки
Ключові поняття	М`язи, сухожилок, м`язи тулуба, м`язи спини, м`язи грудей, м`язи живота
Мета та завдання	Вивчити будову та функції м’язової системи людини в цілому. З’ясувати будову і функції м’язів та фасцій спини, грудей, живота
План заняття
1. Загальна характеристика м’язової системи людини
2. М`язи тулуба
2.1. М’язи спини
2.1.1. Поверхневі м’язи спини
2.1.2. Власні м’язи спини
3. Фасції спини
4. М`язи грудей
4.1. Поверхневі м’язи грудей
4.2. Власні м’язи грудей
5. Фасції грудей
6. М`язи живота
7.Фасції живота і місця найменшого опору черевної стінки
Умовні позначки		Питання для самоконтролю
	Питання для обговорення
	Висновки
	Запам’ятай

Загальна характеристика м’язової системи людини

Скелетні м’язи належать до активної частини рухового апарату людини. Завдяки м’язам людина може виконувати різноманітні рухи між ланками скелету, переміщення тіла в просторі (ходьба, біг, стрибки, обертання тощо), фіксацію частин тіла в певних положеннях, зокрема збереження вертикального положення тіла. За допомогою м’язів відбуваються механізми дихання, жування, ковтання, мови. М’язи впливають на положення і функцію внутрішніх органів, сприяють току крові та лімфи, беруть участь в обміні речовин, зокрема в теплообміні. Крім того, м’язи, є один з найважливіших аналізаторів, які сприймають положення тіла в просторі і взаємне розташуванні його частин.

Тіло людини нараховує до 600 м’язів, більшість з яких є парними і розміщуються симетрично по обидві сторони тіла. М’язи складають: у чоловіків – 42% від маси тіла, у жінок – 35%, у похилому віці – 30%, у спортсменів – 45-52%. Понад 50% маси всіх м’язів міститься на нижніх кінцівках, 25-30% - на верхніх кінцівках і, нарешті, 20-25% - в ділянці тулуба і голови. Ступінь розвитку мускулатури у різних людей неоднакова, так як залежить від особливостей конституції, статі, професії та інших факторів. Під впливом регулярних фізичних навантажень відбувається структурна перебудова м’язів, збільшення їх маси та об’єму. Цей процес має назву функціональної гіпертрофії.

В залежності від місця розташування м’язів їх класифікують на відповідні топографічні групи. Розрізняють м’язи голови, шиї, спини, грудей, живота, пояса верхньої кінцівки, плеча, передпліччя, кисті, пояса нижньої кінцівки, стегна, гомілки та стопи. Крім цього, можуть бути визначені передні і задні групи м’язів, поверхневі і глибокі, зовнішні і внутрішні м’язи.

Рис. 1. М’язи тіла людини (вид спереду):

1-довгий долонний м’яз; 2-ліктьовий згинач зап’ястка; 3-променевий згинач зап’ястка; 4-триголовий м’яз плеча; 5-двоголовий м’яз плеча; 6-дзьобоплечовий м’яз; 7-великий грудний м’яз; 8-найширший м’яз спини; 9-передній зубчастий м’яз; 10-зовнішній косий м’яз живота; 11-прямий м’яз живота; 12-кравецький м’яз; 13-чотириголовий м’яз стегна; 14-передній великогомілковий м’яз; 15-литковий м’яз; 16-довгий розгинач великого пальця; 17-довгий розгинач пальців; 18-плечепроменевий м’яз; 19-плечовий м’яз; 20-дельтоподібний м’яз; 21-грудинно-ключично-соскоподібний м’яз; 22-лобовий м’яз; 23-підшкірний м’яз шиї.

Рис. 2. Загальний вид м’язів тіла людини ззаду:

1-грудинно-ключично-соскоподібний м’яз; 2-трапецієподібний м’яз; 3-дельтоподібний м’яз; 4-триголовий м’яз плеча; 5-плечовий м’яз; 6-плечепроменевий м’яз; 7-довгий променевий розгинач зап’ястка; 8-довгий розгинач пальців; 9-великий сідничний м’яз; 10-двоголовий м’яз стегна; 11-литковий м’яз; 12-камбалоподібний м’яз; 13-довгий малогомілковий м’яз; 14-довгий розгинач пальців стопи; 15-клубововеликогомілковий тракт; 16-напружувач широкої фасції стегна; 17-зовнішній косий м’яз живота; 18-найширший м’яз спини; 19-ромбоподібний м’яз; 20-великий грудний м’яз; 21-великий круглий м’яз; 22-двоголовий м’яз плеча.

СКЕЛЕТНІ М’ЯЗИ ЛЮДИНИ

М’ЯЗИ ТУЛУБА

М’ЯЗИ ГОЛОВИ

М’ЯЗИ ШИЇ

М’ЯЗИ КІНЦІВОК

М`язи тулуба

М’язовий апарат тулуба людини класифікують за топографічно-анатомічними ознаками на м’язи спини, грудей та живота.

М’язи спини

За розміщенням на спині м’язи систематизують на поверхневі і глибокі. Поверхневі м’язи у функціональному відношенні тісно пов’язані з рухом верхньої кінцівки, а глибокі діють, в основному, на хребет.

М’ЯЗИ СПИНИ Глибокі м’язи М’язи верхніх кінцівок

Поверхневі м’язи спини

До поверхневих м’язів спини, які здійснюють рух поясу верхньої кінцівки назад відносяться трапецієподібний м’яз, найширший м’яз спини і ромбоподібні м’язи.

Трапецієподібний м’яз (m. trapezius) має трикутну форму і розміщується на задній поверхні тулуба і шиї (рис. 3). Розрізняють висхідну, поперечну і низхідну його частини.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Трапецієподібний м’яз	Верхня каркова лінія потиличної кістки (рис.4), каркова зв’язка, яка проходить від потиличної кістки до остистих відростків шийних хребців, а також остисті відростки всіх грудних хребців (рис. 8, 17)	Верхні волокна прикріплюються до надплечового відростка ключиці (рис. 5); середні – до акроміону лопатки і нижні – до ості лопатки (рис. 6).	При фіксованій голові і шиї висхідна частина бере участь у підніманні лопатки і всього поясу верхньої кінцівки. Поперечна частина м’язу сприяє приведенню лопатки до хребта; низхідна – опусканню поясу верхньої кінцівки. При фіксованому поясі верхньої кінцівки - розгинання голови і хребта. При скороченні м’яз сприяє збільшенню шийного лордозу і зменшенню грудного кіфозу.

Рис. 3. Трапецієподібний м’яз (1).

Рис. 4. Потилична кістка

(вид ззовні):

1-зовнішній потиличний виступ;

2-верхня каркова лінія; *

3-нижня каркова лінія;

4-потиличний виросток;

5-основна частина;

6-глотковий горбок;

7-яремна вирізка;

8-яремний відросток;

9-зовнішній потиличний гребінь;

Рис. 5. Ключиця

(вид зверху):

1-суглобова грудинна площадка;

2-грудинний кінець;

3-надплечовий кінець; 4

4-присередня частина ключиці.

Рис. 6. Лопатка

(вид ззаду):

1-верхній кут;

2-надостьова ямка;

3-ость лопатки;

4- верхній край;

5 - дзьобоподібний відросток;

6-акроміон;

7-бічний кут;

8-підостьова ямка;

9-бічний край;

10-нижній кут;

11-присередній край.

* - Місця прикріплення м’язів позначені курсором.

У людини трапецієподібний м’яз добре виражений під шкірою в ділянці сьомого шийного хребця, де сухожилля правого і лівого м’язу утворюють форму ромба. Його сухожилля також добре виражені в ділянці його прикріплення до ості лопатки.

Під час виконання деяких фізичних вправ (упор на бруссях, упор на кільцях та ін..) можна бачити напруження нижньої частини даного м’язу

Іннервація: додатковий нерв та гілки шийного сплетення (СІІІ, СIV).

Найширший м’яз спини (m. latissimus dorsi) розміщується на задній поверхні тулуба безпосередньо під шкірою і тільки його верхня частина покрита трапецієподібним м’язом (рис. 7).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Найширший м’яз спини	Остисті відростки нижніх п’яти або шести грудних, всіх поперекових, верхніх крижових хребців (рис. 8, 17-19) та від задньої частини клубового гребеня (рис.10). Крім цього, чотирма зубцями від чотирьох нижніх ребер, а також від заднього листка попереково-грудної фасції (рис. 11).	Гребінь малого горбка плечової кістки (рис. 9).	Приведення і пронація плечової кістки. Опускання поясу верхньої кінцівки і приведення лопатки до хребта. Сприяє притисненню лопатки до грудної клітки. Під час виконання вправи “вис” підтягує тіло, у всіх випадках при фіксації верхніх кінцівок (руки на стегнах) і лопаток (лопатки у зведеному положенні при скороченні ромбоподібного м’яза) бере участь у розширенні грудної клітки, тобто виконує допоміжну дихальну функцію.

Рис. 7. Найширший м’яз спини (1).

Рис. 8. Зони початку трапецієподібного м’язу (А),

найширшого м’язу спини (Б),

ромбоподібних м’язів (В), м’яза-підіймача

лопатки (Г) та верхнього заднього зубчастого

м’яза (Д) від відростків хребців хребта. Б

2 4

Рис. 9. Плечова кістка

( вид спереду):

Місце прикріплення найширшого м’язу спини

позначено курсором:

1-головка;

2-анатомічна шийка;

3-великий горбок;

4-малий горбок;

5-міжгорбкова борозна;

6-хірургічна шийка;

7- гребінь великого горбка;

8-гребінь малого горбка;

9-дельтоподібна горбистість;

10-блок;

11-головка виростка плечової кістки;

12-присередній надвиросток;

13-бічний надвиросток;

14-ліктьова ямка.

Рис. 10. Кульшова кістка

(вид ззовні):

1-крила клубової кістки;

2-клубовий гребінь;

3-передня верхня клубова ость;

4-передня нижня клубова ость;

5- лобковий горб;

6- лобкова кістка;

7-гілка сіднична кістка;

8-сідничний горб;

9-сіднична кістка;

10-мала сіднична вирізка;

11-сіднична ость;

12-кульшова западина;

13-тіло клубової кістки;

14-велика сіднична вирізка;

15-нижня задня клубова ость;

16-верхня задня клубова ость.

* - Місця прикріплення м’язів позначені курсором.

Розвивається цей м’яз з вентральної мускулатури. Особливістю найширшого м’яза спини є те, що його сухожилля підходячи до плечової кістки, як би скручується, так що верхні волокна м’яза прикріплюються до нижнього відділу гребня малого горбка цієї кістки, а нижні волокна – до верхнього відділу. При відведенні і підніманні руки в такому положенні, коли ліктьовий відросток ліктьової кістки залишається повернутим до заду, відбувається деяке розкручування сухожилля м’язу, що забезпечує рівномірність розтягування як верхніх, так і нижніх пучків.

Іноді (кут в упорі на паралельних бруссях або на кільцях) можна бачити покресленість в ділянці попереково-грудної фасції, яка залежить від ступеню напруження тих м’язових пучків цього м’язу, які беруть початок від цієї фасції.

Найширший м’яз спини найкраще розвинутий у лижників, гребців, гімнастів. Якщо фіксований пояс верхньої кінцівки (наприклад, у вісі на одній руці), то при скороченні на одній стороні він може сприяти згинанню хребта. Якщо руки підняті і хребет сильно розігнутий (наприклад, у положенні “міст”), цей м’яз сильно розтягнутий і напружений у нижній частині. У даному випадку його функція полягає в укріпленні положення верхньої кінцівки.

У ділянці найширшого м’яза спини розміщується слабке місце, де можуть траплятися грижі. Це поперековий трикутник, який обмежений знизу клубовим гребенем, спереду – заднім краєм початкового відділу зовнішнього косого м’яза живота, позаду – переднім краєм найширшого м’яза спини.

Іннервація найширшого м’яза спини: грудоспинний нерв (СVII, CVIII).

Великий і малий ромбоподібні м’язи (mm. rhomboideus major et minor) розміщуються під трапецієподібним м’язом і дещо нагадують за формою ромб. Фактично ці м’язи складають єдиний м’яз, який, як правило, поділяють на дві частини: верхню, яка йде від шийних хребців (малий ромбоподібний м’яз), і нижню, яка починається від грудних хребців (великий ромбоподібний м’яз) (рис. 11).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Великий й малий ромбоподібні м’язи	Остисті відростки двох нижніх шийних та чотирьох верхніх грудних хребців (рис. 8, 17)	Присередній край лопатки (рис. 6).	Приведення та піднімання лопатки.

Іннервація ромбоподібних м’язів: дорзальний нерв лопатки (СІV-СVІ)

М’яз – підіймач лопатки (m. levator scapulae) розміщується також під трапецієподібним м’язом і є похідним вентральної мускулатури (рис. 11).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
М’яз – підіймач лопатки	Поперечні відростки чотирьох верхніх шийних хребців (рис. 8, 15-16)	Верхній кут лопатки (рис. 6)	При фіксованому хребті піднімання верхнього кута лопатки. При фіксованому поясі верхньої кінцівки бокове згинання хребта в шийному відділі

Іннервація: дорзальний нерв лопатки (СІV, СV).

1 2

Рис. 11. М’язи спини:

1-ремінні м’язи голови й шиї;

2- м’яз-підіймач лопатки;

3-малий ромбоподібний м’яз;

4-великий ромбоподібний м’яз;

5-найширший м’яз спини;

6-зовнішній косий м’яз живота;

7-попереково-грудна фасція;

8- м’яз–випрямляч тулуба;

9-нижній задній зубчастий м’яз;

10-остистий м’яз;

11-верхній задній зубчастий м’яз

(рис. М.Ф.Іваницького).

Верхній задній зубчастий м’яз (m. serratus posterior superior) розміщується під ромбоподібними м’язами (рис. 11).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Верхній задній зубчастий м’яз	Остисті відростки двох нижніх шийних і двох верхніх грудних хребців (рис. 8, 17)	Задня поверхня другого-п’ятого ребер.	Піднімання ребер і участь в акті дихання. При скороченні на одній стороні сприяє нахилу в ту же сторону. При фіксованих ребрах приймає участь в розгинанні хребта.

Іннервація: міжреброві нерви (ТІ – ТІV).

Нижній задній зубчастий м’яз (m. serratus posterior inferior) розміщується під найширшим м’язом спини і звичайно слабкий (рис. 11).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Нижній задній зубчастий м’яз	Попереково-грудна фасція в ділянці остистих відростків двох нижніх грудних і двох верхніх поперекових хребців (рис. 11).	Задня поверхня чотирьох нижніх ребер	Фіксує нижні відділи грудної клітки в положенні видиху, опускає ребра. При фіксованих ребрах сприяє розгинанню хребта.

Іннервація: міжреброві нерви (ТIX – ТXII).

Власні м’язи спини

До поздовжніх власних м’язів спини належить м’яз-випрямляч хребта (m. erector spinae) – самий сильний м’яз, що впливає на рух хребта. Тягнеться він на всьому протязі хребта, від крижі до черепа, заповнюючи поглиблення між остистими і поперечними відростками, а на рівні XІІ ребра ділиться на три м’язи.

- клубово-ребровий м’яз (m. iliocostalis) є бічною частиною м’яза–випрямляча хребта (рис. 12). Відповідно до розташуванняокремих частин розрізняють клубово-реброві м’язи: попереку, грудей та шиї.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Клубово-ребровий м’яз	Клубовий гребінь і кути нижніх ребер (рис. 10)	Поперечні відростки поперекових хребців і кути вищерозташованих ребер (рис. 18)	Розгинання хребта, звуження грудної клітки, нахил хребта в сторони.

- найдовший м’яз (m. longissimus) розташований при середньо від попереднього, складається з чотирьох частин – найдовших м’язів грудної клітки, шиї та голови.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Найдовший м’яз	Задня поверхня крижі, остисті відростки поперекових хребців, частково від клубового гребня і попереково-грудної фасції (рис. 10, 11, 18)	Поперечні відростки поперекових, грудних і нижніх шийних хребців, а в ділянці черепа соскоподібний відросток скроневої кістки (рис. 13, 17-18).	Розгинання хребта і голови, нахил в сторони.

12 13

Рис. 12. Власні м’язи спини:

1-найдовший м’яз голови;

2-остьовий м’яз;

3-клубово-ребровий м’яз шиї;

4-клубово-ребровий м’яз грудей;

5-остьовий м’яз грудей;

6-найдовший м’яз;

7-міжпоперечні м’язи попереки;

8-міжостисті м’язи;

9-міжпоперечні м’язи шиї;

10-косий нижній м’яз голови;

11-косий верхній м’яз голови;

12-великий прямий м’яз голови;

13-малий прямий м’яз голови

(рис. М.Г.Привеса).

- остьовий м’яз (m. spinalis) складається з окремих м’язових пучків і лежить безпосередньо біля серединної площини.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Остьовий м’яз	Остисті відростки хребців в певному відділі хребта	Остисті відростки хребців в іншому відділі хребта, дугоподібно перекидаючись через декілька хребців	Розгинання хребта.

Іннервація: задні гілки спинномозкових нерві (СІІІ-СVІІІ і ТІ-LІ).

М’яз-випрямляч хребта найкраще розвинутий у поперековому і шийно-головному відділах і набагато слабший у грудному відділі.

Рис. 13. Скронева кістка

(вид знизу):

1-м’язово-трубний канал;

2-внутрішній сонний отвір;

3-зовнішній сонний отвір;

4-яремна ямка;

5-потиличний край;

6-соскоподібний відросток;

7-шилососкоподібний отвір;

8-барабанна частина;

9-шилоподібний відросток;

10-нижньощелепна ямка;

11-виличний відросток.

* - місце прикріплення

м’язів на скроневій кістці

черепа позначені курсором.

Косі власні м’язи спини представлені поперечно-остьовими м’язами (m.m. transversospinalis), якірозташовані під найдовшим і остьовим м’язами. Ці м’язи тягнуться від крижі до потиличної кістки і складаються з окремих м’язових пучків, які ідуть від поперечних відростків до розташованих вище остистих відростків уздовж всього хребта трьома шарами. Поперечно-остьові м’язи мають три шари: поверхневий, середній та глибокий. Чим глибший шар, тим коротші м’язові пучки.

Поверхневий шар – півостьовий м’яз (m. semispinalis), м’язові пучки якого перекидаються через 5-6 хребців. Ділиться на півостьові м’язи: грудної клітки, шиї, голови (рис. 14).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Півостьовий м’яз	Поперечні відростки розташованих нижче хребців	Остисті відростки хребців. У верхньому відділі основи черепа.	Розгинання хребта. Обертання тулуба, голови, шиї у бік скорочення.

Середній шар поперечно-остьових м’язів представлений багатороздільними м’язами (m.m. multifidi) (рис. 14). Їхні пучки проходять через 3-4 хребці.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Багатороздільні м’язи	Крижа (рис. 19)	Остистий відросток другого шийного хребця (рис. 16)	Розгинання хребта. Обертання тулуба, голови, шиї у бік скорочення.

Найглибший шар косих власних м’язів спини складають м’язи обертачі шиї, грудної клітки, попереку (m.m. rotares cervicis, thoracis et lumborum). Діляться на короткі і довгі м’язи.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
М’язи -обертачі	Поперечні відростки хребців	Остисті відростки сусідніх хребців	Розгинання хребта. Обертання тулуба, голови, шиї у бік скорочення.

Іннервація: задні гілки спинномозкових нервів (СІІІ-LV).

До поверхневого і глибокого шару власних м’язів спини належать також остьово-поперечні м’язи (m.m. spinotransversales): ремінні м’язи голови й шиї, м’язи – підіймачі ребер, які відділилися від зовнішніх міжребрових м’язів, і підпотиличні м’язи (великий та малий задні прямі м’язи голови, верхній та нижній косі м’язи голови).

Ремінні м’язи голови й шиї (m. splenius capitis et cervicis) розташовані поруч (рис. 11). Розміщуються під трапецієподібним і ромбоподібними м’язами. У ділянці голови, між трапецієподібним і грудинно-соскоподібним м’язами, вони лежать поверхнево.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Ремінний м’яз: - голови - шиї	Остисті відростки п’яти нижніх шийних хребців і шести верхніх грудних хребців (рис. 17)	Зовнішня частина верхньої каркової лінії потиличної кістки й соскоподібний відросток скроневої кістки (рис. 4, 13) Поперечні відростки другого-третього шийних хребців (рис. 16)	При двосторонньому скороченні відкидають голову й шию назад. При односторонньому скороченні повертають голову й шию у свій бік.

Іннервація: задні гілки шийних спинномозкових нервів (СІІІ-СVІІ).

М’язи-підіймачі ребер (m.m. levatores costarum).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
М’язи підіймачі ребер	Поперечні відростки грудних хребців (рис. 17)	Нижчерозташовані ребра	Підіймання ребер. Акт дихання

Іннервація: міжреброві нерви (СVІІІ, ТІ-ТІІ, ТVІІ-ТX)

Великий й малий задні прямі м’язи голови (m.m. capitis rectus major et minor) (рис. 14).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Великий й малий задні прямі м’язи голови	Потилична кістка (рис. 4)	Задній горбок атланта і остистий відросток осьового хребця (рис. 15-16)	Розгинання голови, її обертання і нахили в сторони

Іннервація: задні гілки шийних спинномозкових нервів (СІ -СІІІ).

Верхній та нижній косі м’язи голови (m.m. obliquus capitis superior et inferior ) (рис. 14).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Верхній косий м’яз голови Нижній косий м’яз голови	Потилична кістка (рис. 4) Поперечний відросток атланта (рис. 15)	Поперечний відросток атланта (рис. 15) Остистий відросток другого шийного хребця (рис. 16)	Розгинання голови, її обертання і нахили в сторони

Рис. 14. М’язи

Підпотиличної

ділянки:

1-півостьовий м’яз;

2-міжостьовий м’яз;

3-багатороздільний

м’яз;

4-нижній косий м’яз

голови;

5-верхній косий м’яз

голови;

6-великий задній

прямий м’яз голови;

7-малий задній прямий

м’яз голови

(рис. М.Ф.Іваницького).

Рис. 15. Атлант

(вид зверху):

1-задній бугорок;

2-борозна хребетної

артерії;

3-отвір поперечного

відростка;

4-бічні маси атланта;

5-ямка зуба;

6-передня дуга атланта;

7-передній бугорок;

8-поперечний відросток;

9-верхня суглобова

площадка;

10-задня дуга атланта.

Рис. 16. Осьовий хребець

(вид збоку):

1-зуб хребця;

2-верхня суглобова площадка;

3-отвір поперечного відростка;

4-дуга хребця;

5-остистий відросток;

6-нижній суглобовий відросток;

7-поперечний відросток; 8-тіло хребця;

9-передня суглобова площадка

Рис. 17. Грудний хребець

(вид збоку):

1-тіло хребця; 2-нижня реберна ямка;

3-нижня хребцева вирізка;

4-нижній суглобовий відросток;

5-остистий відросток;

6-поперечний відросток;

7-реберна ямка поперечного відростка;

8-верхній суглобовий відросток;

9-верхня хребцева вирізка;

10-верхня реберна ямка.

Рис. 18. Поперековий хребець

(вид зверху):

1-остистий відросток;

2-нижній суглобовий відросток;

3-верхній суглобовий відросток;

4-хребцевий отвір;

5-тіло хребця;

6-реберний відросток.

Рис. 19. Крижова кістка:

(спинна поверхня):

1-крижовий канал;

2-верхній суглобовий відросток;

3-вушкоподібна поверхня;

4,5,8-крижові гребні

(присередній, серединний і бічний);

6-крижові рога; 7-верхівка крижі;

9-задні крижові отвори.

* - Місця прикріплення м’язів тулуба позначені курсором.

Фасції спини

Фасції спини добре розвинуті в її нижньому відділі; у верхньому відділі фасція тонка і не має будь-яких суттєвих особливостей будови порівняно з фасціями інших ділянок тіла.

Попереково-грудна фасція представляє собою одну з найміцніших фасцій людського тіла (рис. 11). Вона має дві пластинки – поверхневу та глибоку, які одягають позаду і спереду м’яз-випрямляч хребта, прикріплюючись із середини до остистих відростків хребців та міжостьових зв’язок (поверхнева пластинка) і до поперечних відростків хребців (глибока пластинка). Проходячи ззовні, обидві пластинки з’єднуються у зовнішнього краю м’яза-випрямляча хребта, утворюючи значне потовщення.

Фасція служить місцем початку цілого ряду м’язів, зокрема нижнього заднього зубчастого м’язу, найширшого м’язу спини, а також внутрішнього косого та поперечного м’язів живота. При скороченні найширшого м’язу спини іноді виразно видні під шкірою ділянки попереково-грудної фасції, які ідуть від остистих відростків поперекових хребців догори і ззовні. По напрямку догори ця фасція значно стоншується, покриваючи м’яз-випрямляч хребта, в її грудному та шийному відділах.

При сильному розгинанні тулуба в ділянці спини видні поперечні м’язові складки, які утворюються на попереково-грудній фасції і легко прощупуються під шкірою. Ці складки добре можна бачити при виконанні вправи “міст”.

4. М’ЯЗИ ГРУДЕЙ

Поверхневі м’язи грудей

Передні ділянки грудної клітки обмежені зверху обома ключицями та яремною вирізкою грудини, з боків – задніми пахвовими лініями, знизу – ребровими дугами з мечоподібним відростком.

До цієї групи належать м’язи похідні вентральної мускулатури.

Великий грудний м’яз (m. pectoralis major) має значну товщину та ширину (рис. 20). Він покриває спереду верхні ребра і приймає участь в утворенні передньої стінки пахвової ямки. Цей м’яз має три частини: ключичну, грудинно-реброву і черевну.

Рис. 20. М’язи грудей та

живота:

1-дельтоподібний м’яз;

2-великий грудний м’яз;

3-передній зубчастий м’яз;

4-зовнішній міжреберний м’яз;

5-прямий м’яз живота;

6-внутрішній косий м’яз живота;

7-піхва прямого м’язу живота;

8-зовнішній косий м’яз живота;

9-передня стінка піхви прямого

м’язу живота 9

(рис. В.І.Козлова).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Великий грудний м’яз	Ключична частина - присередня половина ключиці (рис. 5). Грудинно-реброва частина – передня поверхня грудини і хрящів верхніх 5-6 ребер. Черевна частина – передня стінка піхви прямого м’язу живота (рис. 20).	Гребінь великого бугорка плечової кістки (рис. 9).	В разі фіксації грудної клітки приводить, дещо згинає і пронує плече. При фіксованому плечі (підтягування на поперечині) бере участь у підтягуванні тулуба догори, а також розширює грудну клітку (додаткова дихальна мускулатура).

Іннервація: при середній і бічний грудні нерви плечового сплетення (CV-CVII).

Рис. 21. Грудна клітка

вид спереду:

1-верхня апертура

грудної клітки;

2-рукоятка грудини;

3, 13-міжкістковий простір;

4-реберний хрящ;

5-мечоподібний відросток;

6-нижня апертура

грудної клітки;

7-нижньогрудинний кут;

8-несправжні ребра;

9-справжні ребра;

10-тіло грудини;

11-кут грудини;

12-реберний кут.

Від форми великого грудного м’яза значно залежить зовнішня форма передньої поверхні верхнього відділу тулуба. У разі гарного розвитку цього м’яза під час скорочення добре виявляються як його межі, так і напрямки окремих пучків. Між сусіднім дельтоподібним і великим грудним м’язами знаходиться добре виражена дельтоподібно-грудна борозна, яка під ключицею розширюється в підключичну ямку.

Однією з особливостей будови великого грудного м’язу є те, що його нижні пучки ідуть по відношенню до середніх і верхніх не тільки знизу, але і позаду. Таким чином, на плечовій кістці ці пучки прикріплюються вище, ніж верхні пучки, які ідуть від ключиці. Завдяки цій особливості верхні і нижні пучки при відведенні плеча рівномірно розтягуються і дещо розкручуються, що особливо добре видно під час підняття руки (рис. 22).

Рис. 22. Схема напрямку пучків великого грудного м’язу.

А-положення м’яза при опущеній руці.

Б-положення м’яза при піднятій руці (відбувається часткове розкручування м’язових волокон) (рис. М.Ф.Іваницького).

Малий грудний м’яз (m. pectoralis minor) розміщується під великим грудним м’язом (рис. 23).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Малий грудний м’яз	2-5 ребро (рис. 21).	Дзьобоподібний відросток лопатки (рис. 6)	Бере участь в акті вдиху. Рухає пояс верхньої кінцівки вперед і вниз, а також бере участь в обертанні лопатки нижнім кутом її усередину. При упорі на паралельних бруссях він утримує тулуб відносно поясу верхньої кінцівки.

Іннервація: при середній грудний нерв плечового сплетення (CVІІ-CVIIІ).

Рис. 23. М’язи грудей: 1 2

1-лопатково-під’язиковий

м’яз;

2-грудинно-ключично-

соскоподібний м’яз;

3-підключичний м’яз;

4-зовнішній міжреберний

м’яз;

5-великий грудний м’яз

(перерізаний);

6-малий грудний м’яз;

7-передній зубчастий м’яз;

8-зовнішній косий м’яз

живота;

9-найширший м’яз спини;

10-плечовий м’яз;

11-триголовий м’яз плеча;

12-сухожилля довгої

головки

двоголового м’язу плеча;

13-дельтоподібний м’яз;

14-сухожилля короткої головки

двоголового м’язу плеча (рис. В.Н.Тонкова).

Передній зубчастий м’яз (m. serratus anterior) розміщується на бічній стороні грудної клітки і покритий найширшим м’язом спини, великим і малим грудними м’язами (рис. 23).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Передній зубчастий м’яз	Верхні 8-9 ребер (рис. 21)	Присередній край і нижній кут лопатки (рис. 6).	Рухає лопатку вперед і ззовні. Опускає лопатку. При фіксованій лопатці піднімає ребра і розширює грудну порожнину (допоміжна дихальна мускулатура)

Значення переднього зубчастого м’язу особливо важливе при виконанні вправ: прямий удар в боксі, “випад” при фехтуванні тощо. Покриваючи бічну поверхню грудної клітки, він складає внутрішню стінку пахвової ямки.

Іннервація: довгий грудний нерв плечового сплетення (CV-CVII).

Підключичний м’яз (m. subclavius) – слабо розвинутий м’яз (рис. 23).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Підключичний м’яз	1 ребро (рис. 24)	Нижня поверхня ключиці (рис. 5).	При фіксованій ключиці піднімає ребро (допоміжна дихальна мускулатура).

Іннервація: підключичний нерв плечового сплетення (CV-CVI).

Власні м’язи грудей

Зовнішні міжребровi м’язu (mm. intercostales externi) заповнюють міжреброві проміжки, але до грудини не доходять, а заміщуються зовнішньою міжребровою перетинкою (рис. 23).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Зовнішні міжреброві м’язи	Горбки ребер. Нижній край розташованого вище ребра (рис. 21, 24).	Верхній край розташованого нижче ребра	Приймають участь головним чином у вдиху і частково у видиху.

Іннервація: міжреброві нерви (ТІ-ТXІІ).

Рис. 24. Перше (справа)

і друге (зліва) ребра:

1-головка ребра;

2-шийка ребра;

3-горбок ребра;

4-тіло ребра;

5-борозна артерії ребра;

6- бугорок переднього

драбинчастого м’язу.

Внутрішні міжреброві м’язи (mm. intercostales interni) розташовані глибше зовнішніх, як і попередні заповнюють міжреброві проміжки. Не дійшовши на 6-7 см до хребтового стовпа, замінюються внутрішньою міжребровою перетинкою.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Внутрішні міжреброві м’язи	Верхній край розташованого нижче ребра (рис. 21, 24).	Нижній край розташованого вище ребра	Приймають участь головним чином у видиху і частково у вдиху.

Іннервація: міжреброві нерви (ТІ-ТXІІ).

Підреброві м’язи (mm. subcostales) розташовані на внутрішній поверхні ребер біля хребтового стовпа. Вони короткі та слабко розвинуті і не завжди спостерігаються в нижніх дорзобічних ділянках внутрішньої поверхні грудної порожнини.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Підреброві м’язи	Внутрішні поверхні розташованих нижче ребер (рис. 21, 24).	Внутрішні поверхні розташованих вище ребер	Приймає участь у видиху і вдиху.

Іннервація: міжреброві нерви (ТX-ТXІІ).

Поперечний м’яз грудей (m. transverses thoracis) розміщується на внутрішній поверхні передньої грудної стінки. У людини розвинутий слабо і є продовженням поперечного м’яза живота.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Поперечний м’яз грудей	Мечоподібний відросток і нижня поверхня тіла грудини (рис. 21).	2-6 ребра в місці переходу кісткової частини в хрящову (рис. 21)	Приймає участь у видиху.

Іннервація: міжреброві нерви (ТІІ-ТVІ).

Діафрагма (diaphragma) представляє собою тонкий м’яз, який побудований з посмугованої скелетної м’язової тканини (рис. 25). Він розташований між грудною та черевною порожнинами, у зв’язку з чим його називають також грудо-черевною перешкодою. За формою цей м’яз нагадує купол, повернутий своєю верхівкою догори, в сторону грудної порожнини.

Діафрагма має сухожилковий центр, який розташований в середній частині, і м’язову периферійну частину. До сухожилкового центру зверху прилягає серце, у зв’язку з чим на куполі є невелике втиснення сідлоподібної форми.

В діафрагмі розрізняють три частини: грудну, реброву і поперекову.

Назва м’язу	Місце початку	Функція
Діафрагма Грудна частина Реброва частина Поперекова частина: - права ніжка - ліва ніжка.	Мечоподібний відросток грудини (рис. 21) Внутрішня поверхня хрящів нижніх 6 ребер Хребтовий стовп, дугоподібні зв’язки, які йдуть від тіл першого поперекового хребця до його поперечного відростка і від поперечного відростка до вільного кінця 12 ребра (рис. 18). Дугоподібні зв’язки 12 грудний – 3-4- поперекові хребці	Збільшення грудної порожнини, розширення легень. Створення в грудній порожнині від’ємного тиску, що сприяє венозному і лімфатичному відтоку. Діафрагма ніби робить масаж печінки, що сприятливо впливає на її функцію.

Іннервація: діафрагмальний нерв (СІІІ-СV), міжреброві нерви (ТVІІ-ТXІІ) і гілки черевного сплетення.

Найбільш слабим місцем діафрагми є проміжна зона між ніжками.

Діафрагма має отвори, через які проходить цілий ряд життєво важливих утворень. Між внутрішніми пучками лівих ніжок поперекової частини діафрагми знаходиться аортальний отвір, через який з грудної порожнини до черевної проходить аорта, а з черевної порожнини до грудної – грудна протока. Внутрішні пучки ніжок діафрагми попереду і зверху від аортального отвору розходяться, утворюючи стравохідний отвір, через який проходить стравохід разом з правим і лівим блукаючими нервами. Між лівою і правою ніжками знаходяться великі щілини, через які проходять нерви і вени. В правій половині сухожилкового центру є великий отвір нижньої порожнистої вени.

Рис. 25. Діафрагма

(вид з боку черевної

порожнини):

1-мечоподібний відросток

грудини;

2-грудна частина діафрагми; 1

3-стравохідний отвір; 2

4-реброва частина діафрагми;

5-аортальний отвір; 3

6-попереково-ребровий

трикутник; 4

7-квадратний м’яз попереки; 5

8-малий поперековий м’яз;

9-великий поперековий м’яз; 6

10-поперекова частина 7

діафрагми; 8

11-отвір нижньої порожнистої 9

вени;

12-сухожилковий центр.

Рух діафрагми відбувається через скорочення її м’язової частини, в той час як сухожилковий центр, який побудований з компактної сполучної тканини, пасивно рухається. При скороченні м’язових волокон сухожилковий центр опускається і купол діафрагми сплющується, а при розслабленні, навпаки, сухожилковий центр і купол діафрагми піднімаються. Якщо рух діафрагми вниз відбувається активно, то рух догори, тобто повернення у вихідне положення, пасивно – за рахунок різності внутрішньочеревного і внутрішньогрудного тиску.

По відношенню до черевного пресу діафрагма може бути і синергістам, і антагоністом. Вона працює спільно з цими м’язами, коли потрібно підвищення внутрішньочеревного тиску. Якщо діафрагма виконує звичайні дихальні екскурсії, то вона є антагоністом цих м’язів. Опускання купола діафрагми можливе тільки при умові, якщо м’язи черевного пресу повністю або частково розслаблені. Спостерігаючи на живій людині дихальні рухи, неважко переконатися в тому, що кожний вдих, який виконується за рахунок діафрагми, супроводжується невеликим вип’ячуванням передньої стінки живота. Коли ж вдих виконується головним чином за рахунок руху ребер, цього вип’ячування може не бути.

Положення діафрагми може варіювати в залежності від віку, величини дихальної екскурсії та від положення тіла. У дітей діафрагма розташована вище, ніж у дорослих. При положенні тіла лежачі вона дещо зміщується догори, порівняно з положенням стоячі. Разом з цим і форма живота при різних положеннях тіла неоднакова: в положенні стоячі, коли органи черевної порожнини зміщуються в силу своєї ваги донизу, відбувається деяке вип’ячування передньої стінки живота. Найбільш значні ці зсуви у людей похилого віку, що пов’язано із загальним опусканням (птозом) органів черевної порожнини. При згинанні тулуба грудна клітка і таз зближаються, в результаті чого вертикальний розмір черевної порожнини зменшується, відбувається вип’ячування черевної стінки вперед. Навпаки, при сильному розгинанні тулуба (наприклад, при виконанні вправи “міст”) вертикальний розмір черевної порожнини збільшується, разом з цим спостерігається западання черевної стінки. Купол діафрагми при цьому займає більш високе положення.

При так званому черевному типі дихання діафрагма під час вдиху сплющується, і купол її завдяки скороченню поперекової та ребрової частин опускається. При грудному типі дихання діафрагма може при вдиху навіть дещо підніматися, випливаючи за рухом ребер. При змішаному типі дихання відбувається одночасне сплющення діафрагми і піднімання передньої частини грудної клітки.

Фасції грудей

Поверхнева пластинка грудної фасції покриває передню поверхню великого грудного м’язу і присередньо переходить в окістя грудини, зверху – в окістя ключиці, а ззовні – в фасцію дельтоподібного м’язу. Глибока пластинка грудної фасції розміщується під великим грудним м’язом. Розшаровуючись вона охоплює малий грудний і підключичний м’язи. В двох місцях – в дельтоподібно-грудній борозні і у нижнього краю великого грудного м’язу – поверхнева і глибока пластинки грудної фасції з’єднуються між собою. У нижнього краю великого грудного м’язу вона переходить у фасцію пахвової ямки, де утворює її дно.

Внутрішня грудна фасція вистилає стінку грудної порожнини усередині і переходить на діафрагму.

Ділянка живота обмежена: зверху – нижнім краєм мечоподібного відростка грудини і ребровими дугами, знизу – пахвинними зв’язками, верхнім краєм лобкового зрощення і клубовими гребнями. Черевна порожнина значно більше, так як зверху вона визначається положенням діафрагми, яка своїм куполом доходить праворуч до рівня четвертого, а ліворуч до рівня шостого міжребрового проміжку. Знизу черевна порожнина переходить до порожнини тазу і обмежена дном порожнини малого тазу.

Розрізняють м’язи живота, які беруть участь переважно в утворенні передньої та бічних стінок черевної порожнини, і м’язи, які приймають участь в утворенні задньої стінки.

Прямий м’яз живота (m. rectus abdominis) розташований спереду, безпосередньо справа і зліва від серединної лінії живота. Він розміщується в спеціальних сухожилковій піхві, яка утворена апоневрозами інших м’язів живота (рис. 26, 28).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Прямий м’яз живота	Зовнішня поверхня 5-7 ребрових хрящів, мечоподібний відросток грудини (рис. 21).	Верхній край лобкової кістки між лобковим симфізом і лобковим горбком (рис. 10).	Згинає тулуба. При фіксованому верхньому відділі тулуба (наприклад, в положенні лежачі на спині, “кут в упорі”) піднімає таз. Створює внутрішньочеревний тиск, а також діє на нижній відділ грудної клітки, опускаючи передні кінці ребер, що сприяє видиху.

Іннервація: міжреброві, клубово-підчеревний нерви (TV-ТXІІ, LI).

Рис. 26. Прямий м’яз живота (1),

зовнішній косий м’яз живота (2).

Так як прямий м’яз живота складається з декількох частин, які мають самостійну іннервацію, він може скорочуватися ізольовано – верхньою, середньою або нижньою частинами. Однак, досягнути такого ізольованого скорочення можна лише шляхом систематичних тренувань.

Прямий м’яз живота можна добре бачити і прощупувати під шкірою. Між м’язами правої і лівої сторони по серединній лінії, від нижнього краю грудини і до верхнього краю лобкового зрощення виявляється на шкірі борозна, яка відповідає білій лінії живота. Крім того, на шкірі помітні борозни, які відповідають сухожилковим перемичкам і зовнішньому краю цього м’язу. Під час ізольованого скорочення прямого м’язу живота, особливо при розслаб