До небезпечних природних гідрологічних явищ (згідно Класифікатора надзвичайних ситуацій країн СНД) відносяться 2 групи НС:
• Група 04 - Морські небезпечні гідрологічні явища (тропічні циклони (тайфуни); цунамі, сильне хвилювання, сильне коливання рівня моря; сильний тягун в портах; ранній крижаний покрив або припай; натиск льодів, інтенсивний дрейф криги; обмерзання суден і портових споруд; відрив прибережних льодів). Тягун коливальні рухи води в портах, бухтах і гаванях, що викликають циклічне переміщення судів які стоять біля причалів. Основна причина цих рухів - довгі хвилі з періодом від 0,5 до 5 хв, висотою зазвичай до 30 см, які утворюються в результаті впливу на акваторію порту вітрового хвилювання і бризах, що розвиваються при штормових вітрах в прилеглому районі моря.
• Група 05 - Гідрологічні небезпечні явища (високий рівень води (повінь); дощові (снігові) паводки; затори; маловоддя; низький рівень води; ранній льодостав і поява льоду на судноплавних водоймах і річках; інтенсивний льодохід).
Крім цього до природних НС, пов'язаними з водним середовищем, також належать:
група 06 - гідрогеологічні небезпечні явища (низькі і високі рівні ґрунтових вод) і група 16 НС, пов'язані зі зміною стану гідросфери (різка нестача питної води внаслідок виснаження вододжерел або їх забруднення; виснаження водних ресурсів, необхідних для організації господарсько-побутового водопостачання та забезпечення технологічних процесів).
До техногенних НС, пов'язаної з водою можна віднести гідродинамічні аварії.
Гідродинамічні аварій класифікуються наступним чином:
• прориви гребель (дамб, шлюзів, перемичок та ін) з утворенням хвиль прориву та катастрофічних затоплень;
• прориви гребель (дамб, шлюзів, перемичок та ін) з утворенням проривного паводку;
• прориви гребель (дамб, шлюзів, перемичок та ін), які спричинили змив родючих ґрунтів або відкладення наносів на великих територіях.
В Україні найчастіше відбуваються такі небезпечні гідрологічні природні явища:
• високий рівень води;
• затори;
• маловоддя;
• низький рівень води;
• ранній льодостав і поява льоду на судноплавних водоймах і річках;
• підвищення рівня ґрунтових вод (підтоплення).
Виходячи з розмірів затопленої території, руйнівної сили повені, числа людських жертв існує класифікація, відповідно до якої виділяються 4 категорії повеней: невеликі, середні, сильні, катастрофічні.
Залежно від причин виникнення повені поділяються на чотири групи:
1-а - повені, пов'язані з максимальним стоком від весняного танення снігу. Вони відрізняються значним і досить тривалим підйомом рівня води в річці і називаються повінню.
2-а - повені, що формуються інтенсивними дощами. Вони характеризуються інтенсивними, порівняно короткочасними підйомами рівнями води і називаються паводками.
3-я - повені, викликані в основному великим опором, що водний потік зустрічає в річці. Відбувається таке, здебільшого, на початку або в кінці зими при зажорах і заторах льоду.
4-я - повені, що створюються вітровими нагонами води на великих озерах і водосховищах, а також у морських гирлах річок.
Може бути і п'ятий тип повеней, пов'язаний з проривом гребель, але він відноситься до НС техногенного характеру.
У межах України переважають повені перших двох груп.
За розмірами і масштабами збитку вони також діляться на чотири групи:
Перша - низькі (малі) повені. Спостерігаються в основному на рівнинних ріках і мають повторюваність приблизно 1 раз в 5-10 років. Затоплюється при цьому менше 10% сільгоспугідь, розташованих в низинних місцях. Вони завдають незначний матеріальний збиток і майже не порушують ритму життя населення.
Друга - високі повені. Супроводжуються значним затопленням, охоплюють порівняно великі ділянки місцевості, суттєво порушують господарську діяльність і встановлений ритм життя. Іноді доводиться тимчасово евакуювати населення. Матеріальний і моральний збиток значні. Відбуваються 1 раз в 20-25 років.
Третя - видатні повені. Вони охоплюють цілі річкові басейни. Паралізують господарську діяльність, завдають великої матеріальної і моральної шкоди. Дуже часто доводиться вдаватися до масової евакуації населення і матеріальних цінностей. Повторюються приблизно один раз на 50-100 років.
Четверта - катастрофічні повені. Викликають затоплення величезних територій в межах однієї або декількох річкових систем. Господарська діяльність повністю паралізується. Різко змінюється життєвий уклад населення. Матеріальний збиток величезний. Спостерігаються випадки загибелі людей. Трапляється один раз в 100-200 років і рідше.
Головним критерієм при класифікації заторів або зажорів є їх потужність. Вони підрозділяються на катастрофічно потужні, сильні, середні і слабкі.
Катастрофічно потужний затор або зажори визначається так: до розрахованому максимального рівня весняного водопілля додають 5 м і більше; для сильних - від 3 до 5 м, середніх - 3 м і менше. При слабких заторах і зажорах в величини найвищих рівнів води весняного водопілля поправки не вводяться. Велика повторюваність заторів льоду (70-100 м), високі заторні рівні (10-25 м) і заторні підйоми (4-6 м) спостерігаються на великих річках, внаслідок підвищеної міцності крижаного покриву, значної інтенсивності і великих витрат води весняного водопілля.
Застосовується також така характеристика, як тривалість затору або зажора. Затор льоду - явище короткочасне. Високий рівень тримається звичайно від 0,5 до 1,5 доби. Бували випадки і більш тривалого стояння, але вони завжди пов'язані з похолоданням і скороченням стоку води. Період підйому зажорного рівня більш тривалий, до 3 діб. Спад рівня зазвичай відбувається за 10 - 15 діб. Інший часто застосовуваної характеристикою заторів і зажорів служить повторюваність цих явищ. Тут коливання дуже великі. В одних місцях вони повторюються через 2 - 5 років, в інших - значно рідше. Місця утворення заторів льоду можна розділити на постійні і непостійні. Постійні місця відомі, непостійні - відомі менше, і здебільшого це круті повороти в поєднанні зі звуженням русла річок.
Природно-географічними умовами виникнення повеней є:
· випадання опадів у вигляді дощу;
· танення снігу і льоду;
· цунамі;
· тайфуни;
· спорожнення водосховищ.
Найбільш часто повені бувають дощового-річкового типу. Інший тип - затоплення узбережжя в результаті підняття рівня моря при штормі (повені наганного типу). Рідше - повені можуть бути наслідком опускання суші. Повені виникають також при рясному таненні снігу, у зв'язку з заторами при льодоходу, таненням льоду при відлизі. Вельми небезпечні повені, пов'язані з руйнуванням захисних споруд (дамби, греблі).
Паводкові повені, як правило, швидкоплинні, виникають раптово і тим самим завдають найбільшої шкоди об'єктам господарювання. Паводки зазвичай тривають протягом декількох днів.
Обстановка в населених пунктах суттєво залежить від морально-психологічного стану населення, а також інженерної обстановки. На морально-психологічний стан населення впливають ступінь і строки оповіщення про майбутню повень, рівень завчасної підготовки населення до дій в період повені, частота повеней, час року і доби, швидкість підйому води та інші фактори.
Якщо повінь настає раптово і завчасна підготовка населення не проводилася, то виникає паніка, неорганізоване відступ і втечу від стихії, які призводять до заторів і пробок на шляхах евакуації, додатковим жертвам. Ускладнюють цю обстановку холодна, погана погода і темний час доби.
При завчасне оповіщення та підготовки населення йде оперативна організована евакуація населення та матеріальних цінностей, вживаються заходи по боротьбі зі стихією, мобілізуються органи управління та рятувальні команди з технікою.
Вражаюча дія повені виражається в затопленні водою жител, промислових і сільськогосподарських об'єктів, полів з вирощеним урожаєм, руйнуванні будинків і споруд або зниженні їх капітальності, пошкодженні і псування устаткування підприємств, руйнуванні гідротехнічних споруд і комунікацій.
Висновок по другому питанню: Природно-географічними умовами виникнення повеней є: випадання опадів у вигляді дощу, танення снігу і льоду, цунамі, тайфуни, спорожнення водосховищ.
Найбільш часто повені бувають дощового-річкового типу. Інший тип - затоплення узбережжя в результаті підняття рівня моря при штормі (повені наганяння типу). Рідше - повені можуть бути наслідком опускання суші. Повені виникають також при рясному таненні снігу, у зв'язку з заторами при льодоходу, таненням льоду при відлизі. Вельми небезпечні повені, пов'язані з руйнуванням захисних споруд (дамби, греблі).
