Індекси емісій СО і NO2 під час наземних операцій

Авіадвигунів різних типів

(кілограм шкідливої речовини/кілограм палива)

№ варіанта	Тип ПК	Макси-мальна тяга двигуна, кН	Тип авіадвигуна	Кіль-кість двигу-нів	CПВИТМГ, кг/Н·год	Ксо СО	КNO2 NO2
	Ту-134		Д-30-П		0,059	0,0276	0,0067
	Як-42		Д-36		0,037	0,0193	0,0084
	Ту-154М		Д-30КУ		0,049	0,0546	0,0054
	Іл-62М		Д-30КУ		0,049	0,0546	0,0054
	Іл-76		Д-30КП		0,049	0,0546	0,0054
	Ту-154А		НК-8-2У		0,061	0,0312	0,0049
	Ту-154Б		НК-8-2У		0,061	0,0312	0,0049
	Іл.-62		НК-8-4		0,046	0,0277	0,0055
	Як-40		АІ-25		0,039	0,1457	0,0022
	Як-40		АІ-25 з бездимною камерою згорання		0,039	0,0814	0,0146

Таблиця 3

 

Масові швидкості емісії СО і NOх двигунів

Повітряних кораблів різних типів

Номер варіанта	Тип повітряного корабля	Кількість рейсів на рік	Відносна тяга відповідного режиму (2, 3, 4)	Масові швидкості емісії, кг/год
СО	NOх
	Ту-134		0,85 0,3	5,5 5,5 6,0
	Як-42		0,85 0,3	0,2 0,2 0,3
	Ту-154		0,85 0,3	6,0 7,5 18,0
	Іл.-62М		0,85 0,3	6,0 7,5 18,0
	Іл.-76		0,85 0,3	6,5 7,5 18,0
	Ту-154А		0,85 0,3	12,2 10,2 19,1
	Ту-154Б		0,85 0,3	12,2 10,2 19,1
	Іл.-62		0,85 0,3	12,5 11,0 20,5
	Як-40		0,85 0,3	7,9 10,4 17,0	9,2 4,5 1,6
	Як-40 (з бездимною камерою)		0,85 0,3	3,1 4,5 6,5	9,5 6,0 1,5

 

Задача 2

 

Виконати еколого-економічну оцінку збитку, який спричиняється річними викидами СО і NO_х, за результатами розв’язку відповідного варіанта задачі 1.

Розв’язок

Оцінка збитку З (грн/р) для будь-якого джерела визначається за формулою:

З = γσƒm,

де γ – константа, кількісне значення якої дорівнює 12 грн/ум т; σ – показник відносної небезпеки забруднення атмосферного повітря (див. табл. 4); ƒ – похибка, яка враховує характер розсіювання сумішей в атмосфері (безрозмірна); m – зведена маса річного викиду забруднень із джерела.

Значення σ визначається за табл. 6 після визначення зони активного забруднення (ЗАЗ).

Для джерел, гирло яких розташоване на висоті h < 10 м, ЗАЗ являє собою коло радіусом 50h з центром в точці розташування джерела; при h ≥ 10 м радіус ЗАЗ r_ЗАЗ = 20φh, де h – висота гирла джерела, м; φ – безрозмірна похибка на підйом факела викидів в атмосфері, яка визначається за формулою:

φ = 1+ ,

де ∆Т – середньорічне значення різниці температур у гирлі джерела та в навколишній атмосфері на рівні гирла, °С.

 

Вихідні дані для розрахунку:

h = 2 м (для режимів 1, 5 табл. 3); h = 50 м (для режимів 2, 3, 4 табл. 3); ƒ = 10; ∆Т = 500°С.

Значення зведеної маси m₁ і m₂ річних викидів відповідно СО і NO_х визначається за формулами:

m₁ = А₁М₁,

m₂ = А₂М₂,

де А₁, А₂ – показники відносної агресивності відповідно СО (А₁ = 1) і NO_х (А₂ = 41,1).

З урахуванням прийнятих значень γ і ƒ оцінка збитку, який спричиняється різними викидами СО (З₁) і NO_х (З₂), буде визначатись за допомогою виразів:

З₁ = 120 · σm₁,

З₂ = 120 · σm₁.

На підставі проведених розрахунків зробити висновки про відносний збиток, який спричиняється навколишньому середовищу шкідливими викидами різних класів небезпеки.

Таблиця 4

 

Значення показника σ відносної небезпеки забруднення