Розуміння тексту не залежить тільки від його семантики. Обовязково повинні бути присутні побічні елементи. Ними може бути вдале поєднання слів у реченні, речень між собою, абзаців. На перший погляд це все легко, але українська мова дуже багата на синоніми, антоніми, ононіми, і залежно від рівня володіння мови текст документа може сприйматися по-різному. Знову ж таки різні дослідники підходять до розуміння архітектоніки по –різному. Причина цьому – різні наукові школи, різний підхід, бачення проблеми. Це правильно, скільки людей стільки й думок, і чим більше – тим краще, і тільки опрацювавши кожен погляд можна зробити об’єктивне бачення архітектоніки.
Архітектоніка – це організація твору в плані вираження його змісту, загальний естетичний план побудови журналістського твору, принципіальний взаємозв’язок його частин. Близьке до поняття композиції, поняття архітектоніки протягом довгого часу взагалі не виділялося. Але це заважало розмежуванню принципово різних та діалектично взаємопов’язаних категорій: твір як художня річ і твір як духовна реальність. Літературознавець М. Бахтін чітко розмежував ці поняття: композиція – це організація “зовнішнього твору”, а архітектоніка – структура естетичного об’єкту. Поняття “архітектоніка” взяте з архітектури: там воно пов’язане з уявленням про довершеність, врівноваженість, стійкість – і в цьому плані статичність, нерухомість – художнього цілого. [Эстетика словесного творчества. — М., 1986. - http://runivers.ru/philosophy/lib/book6226/142216/
Архітектоніка тексту - це його будова, форма, виражена шрифтовими й нешрифтовими засобами, у вигляді певного співвідношення між елементами й одиницями тексту. Оскільки архітектоніка покликана виражати лінгвістичну композицію твору, то архітектонічна структура повинна своїми елементами відбивати композиційні елементи. Структурованість - це ознака тексту, яка виражає наявність певних зв’язків між елементами та одиницями тексту. Системність - ознака, що вказує на існування певних елементів та одиниць тексту, між якими існують зв’язки. До одиниць тексту відносяться такі фрагменти тексту, котрі мають особливу семантику й стандартизоване характерне оформлення: переліки, цитати, посилання, дати, числа, скорочення, знаки, власні назви, умовні позначення. [Феллер М. Д., Квітко І. С., Шевченко М. Г. Довідник коректора. - Харків, 1972.]
Дослідники сходиться на думці, що головні елементи архітектоніки – рубрика та заголовок. Проте глянувши більш глибше архітектоніка пов’язана з демаркаторами, як з внутрішньо-текстовими, так і з граничними.
За Поберезькою Г.Г. архітектоніка – це об’ємно прагматичне членування тексту на абзаци, пункти, підпункти; логічний ієрархічний зв’язок, що виражає співвідношення абзаців і речень в їх складі.
Для текстів службових документів, а саме управлінських правило стандартного абзаца має виключення. Якщо в звичайному абзаці в основному 3-5 речень, то в абзацах управлінського документа зазвичай 1-3 речення. Це з тієї причини, що такі документи є уніфікованими, прямими, без будь якого забарвлення та суб’єктивності.
Зв'язок архітектоніки та демаркаторів виражається в тому, що текст є закінченою графічно-знаковою формою, що сприймається як єдине ціле, яке характеризується межею сприймання: текст перетворюється в не-текст за умови, коли графічно-знакове оформлення виходить за межу допустимого сприймання певного предмета як тексту.
Щодо шрифтових та не шрифтових засобів то управлінські документи мають бути створені за допомогою шрифту Times New Roman, кеглем чотирнадцятим та з міжрядковим інтервалом 1.5. До не шрифтових засобів відносить оформлення документа. Співвідношення сторін матеріального носія. Для документів це верхнє поле – 3 см, нижнє – 2 см, ліве – 3 см, праве – 1.5 см. Може бути присутній герб та печатка установи, або уповноваженої особи, котра видала документ.
На думку М.Д.Феллера, ефективність тексту визначається ефективністю його структури. Ефективність же структури "проявляється в тому, що читач розуміє і сприймає повідомлення згідно з замислом автора. В інших випадках це можливість максимально швидко й повно відшукати необхідну читачеві інформацію" [Феллер М. Нариси про текст (у співавторстві з В.В.Різуном та А.І.Мамалигою)]. Знаком ефективності структури тексту є його архітектонічна досконалість.
Досить складно створити архітектонічно досконалий текст управлінського документа. Причиною цього є високі вимоги до зовнішнього оформлення та семантики тексту.
