Віруючи у Боже Слово, ми зможемо звільнитися, а сумніваючись й надалі залишатися кайданах!

Не звинувачуй Бога

Кеннет Е. Хейгiн

Розділ 1

«Чому Я?»

Часто, перед тим як, ти одержиш щось від Бога, тобі потрібно віднайти відповіді на ті питання, в з'ясуванні яких містяться перешкоди для одержання. Якщо питання затьмарили твій розум, у твоєму розумі будуть сумніви. А якщо у тебе сумніви, то для твоєї віри буде це важким.

Я знаю з свого власного досвіду, отриманого на ліжку хвороби, що в моєму розумі були питання, які перше потрібно було з'ясувати, щоби моя віра могла стати еффективною. Віповіді я мусив знайти сам.

З цієї причини я і був прикутий до ліжка протягом 16 місяців з 15 до 17 років

Іноді на те, аби знайти відповідь на питання в мене злітали тижні й навіть місяці, а як тільки я знаходив одну відповідь, диявол пропонував ще щось.

Продовж тривалого часу диявол намагався переконати мене, що це Бог принижував й карав мене за неправільні вчинки у моєму житті. Деякий час я прислухався до цих слів, аж нарашті я сказав:”Дияволе,я таким народився. Я народився з вадою в серці та серйозними захворюваннями внутрішніх органів.

Що за зміст Богові карати мене за те, чого я навіть не знаю? Це не може бути правдою».Саме так думали учні Ісуса про чоловіка сліпого з народження.Вони запитали Ісуса: «Учителю,хто згрішив: чи він сам, чи батьки його,що родився сліпим?» (Івана 9:2).

Деякі перекручують слова у відповіді Ісуса у вірші 3, кажучи: «Не згрішив ані він, ні батьки його. Він хворий просто для того, аби Бог вздоровив його». Але Писання каже не так: «а щоб діла Божі з'явились на ньому. Ми мусимо виконувати діла Того,Х то послав Мене...» (вірші 3,4).

Якщо ти перестанеш читати саме тут, то ти можеш сказати: «Він був хворий просто для того, щоб Бог вздоровив його». Яке жахливе звунувачення на адресу Бога!

Ось,дорослий чоловік, сліпий від нарождения, та Бог засліпив його просто, щоб вздоровити його?

Як би це було правдою, то Бог не був би Богом,чи не так? І Він мене б не цікавив.що Ісус сказав: «Ми мусимо виконувати діла Того,Хто послав Мене,аж поки є день».

І Він моментально зробив таке діло,вздоровивши того чоловіка. Коли диявол побачив, що я буду вірити у зцілення так чи інакше, він намагався переконати мене,що на моє вздоровлення немає волі Божої. Він сказав: «Зцілення дійсно існує, але Бог зціляє не усіх. Ти не входиш до числа тих, кого Він хоче зцілити».

(Багато людей вірять цій неправді,вважаючи, що на їх зцілення немає волі Божої, тим не менше, зовсім нелогічно вірити, що Бог зціляє, і в той же самий час, не вірити, що Він може вздоровити тебе.)

Я відкинув і цей аргумент та продовжив шукати відповідей.

 

Усе, що я знав, обмежувалось почутими проповідями й тим, що казали інші люди. Декторі казали: «Твоя хвороба — діло рук Божих. Усе це від Бога». Мене не влаштовувало це пояснення.І нші казали: «Ну, може бути,що Бог і не є автором цієї хвороби, але Він допустив це з певною метою.» Взагалі то це одне й те саме..

В мене ніколи не було щасливого дитинства. Я ніколи не сміявся. Мій тато покинув нас, коли мені було всього 6 років. Хвороба вплинула на мій характер. Я був такий слабкий,що не міг навіть захищатися від інших дітей у школі. Мене міг побити кожен —навіть дівчата.

Коли я пробував було захиститися, то втрачав свідомість від зусилль. Багато раз я знаходився у непритомному стані 45 хвилин, а одного разу —півтори години. Шкільна медсестра та мій вчитель казали мені,що іноді я ставав таким чорним або синім,що далі гіршого бути вже не могло.

Їм вартувало багатьох зусиль привести мене до тями!

Через свій фізичний стан та через те,що мені завдавали стусанів будь хто зправа й зліва я у другому класі був злий на усіх. Я був злий на цілий світ.

Це пошкодило все моє мислення.

Одного разу під час обідньої перерви я вирішив за все це відплатити. Я вийшов зі школи, пішов до щойно збудованних будівель, повернулся з цеглиною, прослизнув за спину шкільного забіяки на гральному майданчику та вдарив його з цілої сили по голові. Він втратив свідомість на 45 хвилин.

Я зробив все, що міг,щоби вбити його. У 8 років я цілком серйозно хотів вбити його —і я розчарувався, що мені це не вдалося.

Це був один з низки подібних випадків. Я ні з ким не бився відкрито, але як тільки вони поверталися до мене спиною,я бив їx по голові молотком або чимось іншим,що підпадало мені під руку. Я був готовий вбити їх з першого погляду. Через деякий час ти починаєш втомлюватись від того,що через тебе переступають. Звичайно,я тоді був невіруючим. Усе змінюється,коли до твого серця приходить любов Божа.

 

Я пережив народження згори, коли був прикутий до ліжка,але навіть після цього, в моєму розумі виникали питання: Чому я народився таким?Чи є Бог автором страждань, які сьогодні є у цьому світі? Я пам'ятаю, як я питав самого себе: Хто є відповідальний за все це?

«Чому я?»-питався я Бога.

«Чому я народився передчасно, вагою менш ніж один кілограм? Чи це Ти зробив так, щоб я народився передчасно?»

«Чому мені страждати усе своє життя? Чому у мене не було нормального дитинства? Чи це Ти вкрав у мене моє дитинство?»

«Чому я не знав щастя? Чи це Ти примушував мене дивитися, як інші бігають, скачуть та бавляться?»

«Тепер ось я прикутий до ліжка та п'ять лікарів стврджують,що я помру. Чому я?Я не зробив нічого такого, за що це б могло прийти на мене...За що, Боже?»

Я плакав: «О, Боже,звичайно, я не хочу помирати! Я не знаю життя. Я знаю, що таке голоднеча, холод, бути позбавленним одягу. Але я так і не взнав, що це таке жити з нормальними зручностями та бути оточеним добрими речами».Я завжди жив від одних труднощів до інших. Я ніколи не відчував сімейного затишку. Я сподівався вирости, одружитися й мати сім'ю, але так й не взнаю цього, якщо зараз помру. Хіба мені треба помирати?»

Такі питання потребують відповідей, ніхто толком не може відповісти тобі; тобі можуть дату якусь богословську теорію,яка не вартує й шкарлупи від з'їдженого яйця!

Але, слава Богу, що відповідь є у біблії.

Віруючи у Боже Слово, ми зможемо звільнитися, а сумніваючись й надалі залишатися кайданах!

 

Я знайшов відповідь.Я знайшов її у книзі Дій Апостолів 10:38: «Ісуса,що був із Назарету,як помазав Його Святим Духом та силою Бог. І ходив Він,добро чинячи й усіх уздоровлюючи,кого поневолив диявол,бо Бог був із Ним.». Ісус ходив, добро чинячи й усіх вздоровлюючи,кого поневолив диявол.

Як добре,чи не правда?

Цей вірш навчив мене, що сатана — це той,хто поневолює. Причиною того, що я народився передчасно,був сатана. Причиною того, що у мене була вада серця, був сатана. Причиною мого майже цілковитого параличу був сатана. Сатана був причиною моєї невиліковної хвороби крові. Сатана прикув мене хворобою до ліжка на 16 місяців.

Але- Ісус — Визволитель!