Пов’язки на нижні кінцівки

На зону кульшового суглоба накладають колосоподіб­ну пов’язку, на стегно і гомілку — спіральну, на колінний суглоб— черепашу.

Вісімкоподібну (хрестоподібну) пов’язку на стопу по­чинають з колового ходу вище кісточки, спускаючись навскіс через тил ступні. Потім роблять хід навколо ступні, піднімаючись по тилу ступні вгору на гомілку, перегина­ють другий хід. Такими вісімкоподібними ходами покри­вають увесь тил ступні (рис. 41).

Пов’язка на п’ятку. Цю зону мо­жна, закрити черепашок» розхідною пов’язкою. Оскільки вона не міцна, то її ходи закріплюють косим ходом, що йде від ахіллового сухожилка на підо­шовну поверхню, перегинаючи впопе­рек підошву, потім, вийшовши на тил ступні, бинт ведуть косо, обгинають гомілковостопний суглоб і повторю­ють такий же хід, але з іншого боку. Чергуючи ходи через п’ятковий горбок із закріплюючими ходами, повністю покривають п’ятку. На стопу і пальці накладають пов’язки за тією ж методи­кою, що й на кисть.

Спіральна пов‘язка великого пальця ноги. Бинт фіксують навколо гомілковостопного суглоба потім спрямовують по тильній поверхні ступні до першого пальця, коловими ходами закрива­ють палець і повертають бинт тильною пове­рхнею ступні на гомілковостопний суглоб, де й фіксують (рис. 42).

Поворотна пов’язка ступні. Якщо треба закрити всю стопу з пальцями, то, зробивши коловий хід біля кісто­чок, пов’язку продов­жують поздовжніми ходами від п’ятки до великого пальця біч­ними поверхнями ступні. Ці ходи треба накладати зовсім слаб­ко, без натягування. Зробивши кілька таких ходів, бинт ведуть навколо ступні і фіксують вище кісточок.

Колосоподібну пов’язку на пахвову зону починають накладати коловим ходом навколо живота. Бинт ведуть по перед­ній поверхні живота через лівий пах, потім роблять перші ходи колосоподібної пов’язки лівого паху, пройшовши ззаду півкола роблять перші оберти колосоподібної пов’язки правого паху.

Обійшовши задню поверхню тіла бинт ведуть у лівий пах, обертають, потім знову б правий пах. Пов’язку закріплюють коло­вими ходами навколо живота. П ов’язка на всю нижню кінцівку складається з комбінації описаних вище пов’язок.

Еластичні трубчасті бинти

Еластичні трубчасті бинти використовують для фіксації пе­рев’язувального матеріалу при ушкодженнях голови, кінцівок і тулуба. їх виготовляють з капронових ниток.

Еластичні трубчасті бинти мають сітчасту структуру, що сприяє загоюванню ран. Ці бинти одягають на ушкоджену діля­нку тіла поверх стерильної пов’язки. При потребі їх можна сте­рилізувати парою під тиском, а також прати і повторно стерилі­зувати. Еластичні трубчасті бинти бувають семи розмірів у ру­лонах по 5 і 20 м. Наприклад, ширина бинта у вільному стані становить № 1 - 10 мм; №2 - 17 мм; №3 - 25 мм; №4 - 30 мм; №5 - 35 мм; №6 - 40 мм; №7 - 80 мм. Бинтом № 1 утримують пов’язки на пальцях і кисті у дорослих, на стегні у дітей; № 2 - на кисті, стоці, передпліччі, у ділянці ліктьового, променево-зап’ясткового і гомілково-стопного суглобів у дорослих, на пле­чі й у ділянці колінного суглоба у дітей; № 3-4 - на передпліччі, плечі, гомілці й у ділянці колінного суглоба у дорослих; на голо­ві й стегні у дітей; № 5-6 - на голові й стегні в дорослих, грудях, животі, тазі в дітей; № 7 - на грудях, животі, тазі, промежині у дорослих (рис. 31). § 10. Індивідуальний перев’язувальний пакет

Індивідуальний перев’язувальний пакет (ІПП) використову­ють для надання само- або взаємодопомоги на місці нещасного випадку. Вміст пакета стерильний. Пакет складається з бинта, двох ватно-марлевих подушечок. Одна з подушечок закріплена на бинті нерухомо, інша легко переміщується. Пакет покритий оболонками: зовнішня - з полімеру або прогумованої тканини, внутрішня - з трьох шарів пергаменту. У складках пергаментно­го паперу міститься англійська шпилька. Інструкція з методики розкриття пакета та його застосування міститься на зовнішній оболонці Зовнішню полімерну або прогумовану оболонку ІПП можна використовувати для накладання оклюзійної пов’язки при проникаючих ураженнях грудної клітки.