Пов’язки на нижні кінцівки

На зону кульшового суглоба накладають колосоподібну пов’язку, на стегно і гомілку — спіральну, на колінний суглоб— черепашу.

Вісімкоподібну (хрестоподібну) пов’язку на стопу починають з колового ходу вище кісточки, спускаючись навскіс через тил ступні. Потім роблять хід навколо ступні, піднімаючись по тилу ступні вгору на гомілку, перегинають другий хід. Такими вісімкоподібними ходами покривають увесь тил ступні (рис. 41).

Рис. 41. Хрестоподібна пов’язка на стопу

Пов’язка на п’ятку. Цю зону можна, закрити черепашок» розхідною пов’язкою. Оскільки вона не міцна, то її ходи закріплюють косим ходом, що йде від ахіллового сухожилка на підошовну поверхню, перегинаючи впоперек підошву, потім, вийшовши на тил ступні, бинт ведуть косо, обгинають гомілковостопний суглоб і повторюють такий же хід, але з іншого боку. Чергуючи ходи через п’ятковий горбок із закріплюючими ходами, повністю покривають п’ятку. На стопу і пальці накладають пов’язки за тією ж методикою, що й на кисть.

Спіральна пов‘язка великого пальця ноги. Бинт фіксують навколо гомілковостопного суглоба потім спрямовують по тильній поверхні ступні до першого пальця, коловими ходами закривають палець і повертають бинт тильною поверхнею ступні на гомілковостопний суглоб, де й фіксують (рис. 42).

Рис. 42. Спіральна пов’язка великого пальця ноги

Поворотна пов’язка ступні. Якщо треба закрити всю стопу з пальцями, то, зробивши коловий хід біля кісточок, пов’язку продовжують поздовжніми ходами від п’ятки до великого пальця бічними поверхнями ступні. Ці ходи треба накладати зовсім слабко, без натягування. Зробивши кілька таких ходів, бинт ведуть навколо ступні і фіксують вище кісточок.

Колосоподібну пов’язку на пахвову зону починають накладати коловим ходом навколо живота. Бинт ведуть по передній поверхні живота через лівий пах, потім роблять перші ходи колосоподібної пов’язки лівого паху, пройшовши ззаду півкола роблять перші оберти колосоподібної пов’язки правого паху.

Обійшовши задню поверхню тіла бинт ведуть у лівий пах, обертають, потім знову б правий пах. Пов’язку закріплюють коловими ходами навколо живота. П ов’язка на всю нижню кінцівку складається з комбінації описаних вище пов’язок.

Еластичні трубчасті бинти

Еластичні трубчасті бинти використовують для фіксації перев’язувального матеріалу при ушкодженнях голови, кінцівок і тулуба. їх виготовляють з капронових ниток.

Еластичні трубчасті бинти мають сітчасту структуру, що сприяє загоюванню ран. Ці бинти одягають на ушкоджену ділянку тіла поверх стерильної пов’язки. При потребі їх можна стерилізувати парою під тиском, а також прати і повторно стерилізувати. Еластичні трубчасті бинти бувають семи розмірів у рулонах по 5 і 20 м. Наприклад, ширина бинта у вільному стані становить № 1 - 10 мм; №2 - 17 мм; №3 - 25 мм; №4 - 30 мм; №5 - 35 мм; №6 - 40 мм; №7 - 80 мм. Бинтом № 1 утримують пов’язки на пальцях і кисті у дорослих, на стегні у дітей; № 2 - на кисті, стоці, передпліччі, у ділянці ліктьового, променево-зап’ясткового і гомілково-стопного суглобів у дорослих, на плечі й у ділянці колінного суглоба у дітей; № 3-4 - на передпліччі, плечі, гомілці й у ділянці колінного суглоба у дорослих; на голові й стегні у дітей; № 5-6 - на голові й стегні в дорослих, грудях, животі, тазі в дітей; № 7 - на грудях, животі, тазі, промежині у дорослих (рис. 31). § 10. Індивідуальний перев’язувальний пакет

Індивідуальний перев’язувальний пакет (ІПП) використовують для надання само- або взаємодопомоги на місці нещасного випадку. Вміст пакета стерильний. Пакет складається з бинта, двох ватно-марлевих подушечок. Одна з подушечок закріплена на бинті нерухомо, інша легко переміщується. Пакет покритий оболонками: зовнішня - з полімеру або прогумованої тканини, внутрішня - з трьох шарів пергаменту. У складках пергаментного паперу міститься англійська шпилька. Інструкція з методики розкриття пакета та його застосування міститься на зовнішній оболонці Зовнішню полімерну або прогумовану оболонку ІПП можна використовувати для накладання оклюзійної пов’язки при проникаючих ураженнях грудної клітки.