ГІМН РЕСПУБЛІКИ
Прометеєва
безсмертна Україно!
Гартованая кровію утрат!
Грими, грими, могутня і єдина,
Від Дону і до соняшних Карпат.
Іди ж, народе, найбільший з народів!
Піднявсь з руїн, катування і ран!
Вперед, народе, в найбільшім поході!
Вперед-вперед у братерстві і згоді,
Неподоланий муками титан!
Лубни і Львів, Батурин і Полтава,
І гордий Київ, і древній Чигирин
Мечем онуків відродили славу,—
Встають-встають із попелу й руїн.
Вперед, народе ж, найбільший з народів!
У нерівній, тяжкій боротьбі
Всім напасникам вирік ти «годі!»,
Стій же муром на заході й сході!
Все під сонцем належить тобі!
Через громи і бурі лихоліття,
Через руїни й через сліз моря
Переступили горді твої діти,—
Прапори волі квітнуть і горять.
Вперед, народе ж, найбільший з народів!
У нерівнім жорстокім бою
Всім загарбникам вирік ти «годі!»,
Стій же муром на заході й сході —
Бережи серце й душу свою.
Прогримотіли бурі над тобою,
Навчили серце вірити й любить.
І вже тебе ніхто не візьме з бою
Й дітей твоїх ніхто не полонить.
Вперед, народе ж, в величнім поході!
Щирий в праці і грізний в бою,
Всім напасникам скажеш ти «годі!»,
Вдариш громом на заході й сході —
За Вітчизну й за волю свою.
Пливтиме сонце океаном синім,
Цвістиме щастя степом золотим.
І вже повік на вільній Україні
Не стане ворог чоботом своїм.
Вперед, народе ж, найбільший з народів!
Той не вмре, хто воскрес в боротьбі.
Вперед, народе, в величнім поході!
Вперед, вперед у братерстві і згоді!
Все під сонцем належить тобі.
Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 560-561)
МАРШ КАТОРЖАН
Ти чуєш, мій брате з Вітчизни моєї?!
Наш стогін стоїть над всією землею,—
Звучить над Сибіром, над Бугом пливе,
До помсти, до смертного бою зове.
Вставайте, замучені, скорбні, понурі!
Вставайте, як вісники грізної бурі! —
Ударим грудима в жорстокім бою,—
Повернем свободу й Вітчизну свою.
В неволі родились, в неволі зростали.
Ніхто не щадив нас — нас всі розпинали
За те, що ми чесні були, живучі,
Терзали нас круки і хижі сичі.
За землю, за вроду, за честь, за дівчину,
За серце свобіднеє, за Україну
Нас брали на муки, на страту вели
І кров нашу чесну, як воду, лили.
Ти чуєш, мій брате! Ти чуєш, мій брате?!
Не стогін стрясає степи і Карпати,—
Над Рейном клекоче,
В Читі оддає!..
То гнів наш пекельний, як хмара, встає.
Вставайте ж! Вставайте, рабів легіони!
Понурі і скорбні, страшні мілійони!
Все знищим! Зламаєм! Розтопчем в бою!
Повернем свободу й Вітчизну свою!
Ми втратили все, що любили з тобою,
Ставай же грудима до смертного бою!
Нехай тепер деспот зіходить плачем!
Ми все пригадаєм вогнем і мечем.
Змарновану юність, дівочії сльози,
Табори і тюрми, удари й погрози,
Незчислені жертви в землі всіх країн,
Розп'яту Вітчизну і попіл руїн.
Не море скипає: аж серце холоне,—
До бою готові страшні мілійони.
Рівняйся грудима!
Змикайся плечем!
Вперед за Вітчизну з вогнем і мечем!
Покриється рястом велика руїна,
Цвістиме в віках золота Україна!
В тій новій, свобідній, щасливій порі
Згадають нас діти й нові матері.
У сонячнім сяйві, як пісня побідна,
Про нас прогримить Україна свобідна.
Онуки героїв згадають цей час
І дивні легенди розкажуть про нас.
Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 562-563)
ЗА ГОРЕ НАРОДУ
(Марш полеглих)
За горе народу, за глум і руїну,
За матір поругану, за Україну
Ми вражої крови річки розлили
І смертю героїв в бою полягли.
Де нині проходили нас легіони,
Нестримно і грізно пройдуть мілійони,
Вітчизну підіпруть могутнім плечем
І діло довершать вогнем і мечем.
Прощай, наша мати, на всесвіт єдина,
Прощай, непоборна свята Україна.
Почате мерцями довершать живі —
Мільйони повстануть на нашій крові.
Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 563)
МАРШ ЄДИНОГО НАРОДНОГО ФРОНТУ УКРАЇНИ
Вставай! Вставай! Вставай, народ, на бій!
Вставай, народе, з руїн і пожарищ,— вставай!
За кров дітей і за свій розіп'ятий край!
Гнів твій пекельний діждався часу,—
Вперед!
Катам
надходить
Страшний Суд.
Приспів:
До зброї!
До зброї!
Єднай серця в набої!
За Україну й за волю свою —
Вперед! Вперед! Вперед, карай в бою!
Громи! Гримлять! І віхоли гудуть...
Громи гримлять над твоєю землею.— Вставай!
Померкло сонце від крику ворожих зграй.
Деспот лютує в безсилій злобі,—
За кров і піт
готує смерть тобі.
Приспів.
Гармати! Б'ють! Здригається земля...
Земля тремтить під ходою мільйонів.—
Вперед! «Хто меч підняв, той нехай від меча й умре».
Келих страждання, наруги й тортур
Розбив! Розбив!
Встає народ, як мур.
Приспів.
Сурма! Сурмить! Прапори майорять...
Прапори Правди і Волі нас кличуть.— Вперед!
Клекоче серце, як гордий орел.— Вперед!
Воля — найбільша з усіх нагород.
За честь,
за край,
за Волю йде народ.
Приспів.
Ні смерть! Ні жах! Ніщо не спинить нас...
Нас не злякають ворожі погрози.—
Вперед! Нам не надіти кайдани й ярмо старе.
Хто вільний родився — не піде в раби,—
Вогнем
святим
горить до боротьби.
Приспів.
Вставай! Вставай! Вставай, народ, на бій!
Вставай, народе, з руїн і пожарищ,— вставай!
За крик дітей і за свій розіп'ятий край!
Гнів твій пекельний діждався часу,—
Вперед!
Катам
надходить
Страшний Суд.
Приспів.
Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 563-564)
ПІСНЯ ПРО ЮРІЯ ТЮТЮННИКА
В гарматнім диму розкотилися луни,
І вихор степами гуде.
Піднявся, як сокіл, кружляє Тютюнник —
Тютюнник на Київ іде. Гей, гей! Тютюнник на Київ іде.
Напоїмо коні із синього Дону,
Самі нап'ємося з Дніпра.
У Києві ворог від жаху холоне,
Героїв чекає сестра. Гей, гей! Героїв чекає сестра.
Тримайтесь, герої! За нас святий Юрій,
У тяжкім нерівнім бою!
Послав нас до бою, гей, Симон Петлюра
Боротись за матір свою. Гей, гей! Боротись за матір
свою.
В нерівнім бою одгриміли гармати,
Підкови в степах прогули.
Героїв походу одплакала мати,
Що, як грізний вихор, пройшли. Гей, гей! Що, як грізний
вихор, пройшли.
Гей, прийде пора, і година розплати
На ворога нагло впаде,—
З мільйонами встане і в Київ карати
Тютюнник з Сибіру прийде. Гей, гей! Тютюнник
з Сибіру прийде.
Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 565)
МАРШ МОЛОДІ
Київ і Харків, Одеса і Львів,
Хуст, Чигирин і Полтава,
Ждуть своїх вірних і гордих синів.
Жде їх геройство і слава.
Впе-ред,
пол-тав-ча-ни!
І буковинці!
І галичани!
І бессарабці
І всі краяни!..
Вперед, вперед,
забудь відчай і страх!
За рідний край
ставай як мур, в боях!
Ми —
пол-тав-ча-ни!
Ми — закарпатці!
Ми — галичани!
Ми — бессарабці!
Ми — всі краяни!
Ми — й соловецькі!..
Ми — й колимчани! —
Ставай, як мур,
всім ворогам на страх!
Серця наші горять
разом на прапорах.
Ми — діти загиблих в снігах Колими,
Зниклих в таборах Печори...
Волю здобуть присягалися ми,
Знищити тюрми й табори.
Кроком крицевим, плечем до плеча,
Серце до серця, мій брате!
Наша свобода на вістрі меча,
Доля у пащі гармати.
Шумлять океани, клекочуть моря,
Морок встає за морями...
В серці ж Вітчизна горить, як зоря,
Кличе на бій з ворогами.
Київ і Харків, Одеса і Львів,
Хуст, Севастополь, Полтава...
Струнко! На позір мільйони голів!
Нашій Вітчизні слава!
Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 565-566)
МАРШ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ
(Марш ОДУМу)[2]
Ми об'їхали землю навколо,
Пропливли океани й моря,
Та Тебе не зрікались ніколи,
Україно ясна, як зоря!
Приспів: Буде бій.
(Чуєш грім?) —
Ми прийдемо, матері!
Ми пройдем через гори й моря.
Ми в боях віддамо все за Тебе,
Україно ясна, як зоря!
Ми народжені в бурях і горі,
Виростали в стражданнях і млі,—
Гартувалися наші когорти
На усіх перехрестях землі.
Приспів: Буде бій...
Ми пізнали найкращі країни,
Та любити їх нам не пора,
Бо немає у нас Батьківщини,
Тільки тая, що біля Дніпра.
Приспів: Буде бій...
На дорогах чужої погорди,
На тернистих шляхах чужини
Гартувались незламні і горді
І навік твої вірні сини.
Приспів: Буде бій...
Через темряву глуму і змови,
Через нетрі людської хули
Ми, як прапор надії й любови,
Батьківщину в серцях пронесли.
Приспів: Буде бій...
Нехай ворог лютує до скону,
Він пощезне в кривавій імлі.
Бо піднімуться наші колони
Із усіх
перехресть
землі!
Приспів: Буде бій...
Не жаліли нас лицарі зради,
Не щадили посланці біди.
Хай же ворог не просить пощади,
Бо і наший девіз: «Не щ а д и!»
Приспів: Буде бій...
Не злякають нас кулі і грози,
Нас не спинить ніщо і ніде,—
Хай тремтять чорні сили ворожі:
Молода Україна гряде!
Ми ідем!
(Чуєш грім?)
Ми прийдем,
матері!
Ми перейдем всі гори й моря,
Ми в боях віддамо все за Тебе,
Україно, ясна, як зоря!
Ми в боях віддамо все за Тебе,
Україно, ясна, як зоря!
Приспів: Буде бій...
Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 566-568)
ГІМН ОДУМІВСЬКОГО РУХУ
(Гімн української молоді)
Вперед, сини народу,
в кайдани закутого!
Вперед за Україну! Єднайся в бою!
Здобудемо свободу!
Від ворога лютого
звільним
Батьківщину свою.
Здобудемо свободу! Від ворога лютого
Звільним
Батьківщину свою.
Концтабори Печори,
і тюрми з тортурами,
І пекло холодне страшної Колими,
І каторгу Сибіру, і муки
за мурами,
І сльози — усе взнали ми.
І каторгу Сибіру, і муки
за мурами,
І сльози — усе взнали ми.
Від схилів Закарпаття
до вод Дону синього,
Від скель Севастополя по Прип'ять ачей,─
За честь і за свободу
народу єдиного
Ми станем
плечима до плечей!
За честь і за свободу народу єдиного
Стаєм ми
плечима до плечей.
Вперед, сини і дочки
народу робучого,
Народу трудового весна і грім пісень!
Чекає перемога нас,
сонця блискучого,
Свободи і радости день.
.
Чекає перемога нас!
Сонця блискучого,
Свободи і радости день.
Вперед, сини народу,
в кайдани закутого!
Вперед за Україну! Не гнися в бою! —
Здобудемо свободу! Від ворога лютого
Звільним Батьківщину свою.
Здобудемо свободу!
Від ворога лютого
Звільним Батьківщину свою.
Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 568-569)
ЮНАЦЬКА
Хмельницький, Мазепа, й Петлюра,
І геній Великий Тарас,—
Всі предки й заплакана мати
Очима приникли до нас.
Приспів:
Вперед! Вперед! Вперед!
За Волю й за Землю свою!
Ми щастя, що зичила мати,
Здобудем в жорстокім бою.
Заграви стоять над землею,
І попіл до сонця встає...
Не буде Вітчизни твоєї,
Як зрадить їй серце твоє.
Приспів: Вперед! Вперед!..
Велика твоя БАТЬКІВЩИНА
До тебе й з могили встає.
Тоді лиш навіки загине,
Як зрадить їй серце твоє.
Приспів: Вперед! Вперед!..
Ніщо не злякає сміливих.
Нехай начувається кат!
Ми пройдем, як сонце і злива,
Від Дону до синіх Карпат.
Приспів: Вперед! Вперед!..
Шаліють напасників зграї —
Глумляться в безсилій злобі...
Вітчизна твоя не вмирає,
Бо вірно належить тобі.
Приспів: Вперед! Вперед!..
Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 569-570)
ВПЕРЕД, СОКОЛИ!
(Юнацька пісня)
Нема тої сили, щоб весну спинила
І квітам звеліла не рости.
Хоч матінка мила в журбі посивіла,
Так нам присудила цвісти!
Приспів:
Вперед, соколи! До сонця й волі!
Як маки, під бурею ми цвітем.
Героїв діти, ми будем жити
Землею володіти, залізом і вогнем.
Нема того ката, щоб вирив Карпати
І зміг поковтати степи.
Хоч рідная мати в журбі розіп'ята,
Так серце завзяте кипить!
Приспів.
Хай ворог лютує, хай знає і чує,
Хай чує погибіль свою!
В годину відплати ніщо не врятує
Його від розплати в бою!
Приспів.
Весна знов ітиме, Вітчизна цвістиме,
І сонце пливтиме золоте!
І матінка мила, що нас так любила,
Всміхнеться нам мило за те.
Приспів.
Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 570)
[1] Цей текст на відомий мотив старої кавалерійської пісні І. Багряний склав у партизанському запіллі, в хаті Юрія Стефаника, разом зі своїм другом Йосипом Позичанюком, про що розповів у статті «Народження книги», г. «У. В.», 1956, ч. 1-3.
[2] ОДУМ – Організація демократичної української молоді.
