Марш єдиного народного фронту України

ГІМН РЕСПУБЛІКИ

Прометеєва

безсмертна Україно!

Гартованая кровію утрат!

Грими, грими, могутня і єдина,

Від Дону і до соняшних Карпат.

Іди ж, народе, найбільший з народів!

Піднявсь з руїн, катування і ран!

Вперед, народе, в найбільшім поході!

Вперед-вперед у братерстві і згоді,

Неподоланий муками титан!

Лубни і Львів, Батурин і Полтава,

І гордий Київ, і древній Чигирин

Мечем онуків відродили славу,—

Встають-встають із попелу й руїн.

Вперед, народе ж, найбільший з народів!

У нерівній, тяжкій боротьбі

Всім напасникам вирік ти «годі!»,

Стій же муром на заході й сході!

Все під сонцем належить тобі!

Через громи і бурі лихоліття,

Через руїни й через сліз моря

Переступили горді твої діти,—

Прапори волі квітнуть і горять.

Вперед, народе ж, найбільший з народів!

У нерівнім жорстокім бою

Всім загарбникам вирік ти «годі!»,

Стій же муром на заході й сході —

Бережи серце й душу свою.

Прогримотіли бурі над тобою,

Навчили серце вірити й любить.

І вже тебе ніхто не візьме з бою

Й дітей твоїх ніхто не полонить.

Вперед, народе ж, в величнім поході!

Щирий в праці і грізний в бою,

Всім напасникам скажеш ти «годі!»,

Вдариш громом на заході й сході —

За Вітчизну й за волю свою.

Пливтиме сонце океаном синім,

Цвістиме щастя степом золотим.

І вже повік на вільній Україні

Не стане ворог чоботом своїм.

Вперед, народе ж, найбільший з народів!

Той не вмре, хто воскрес в боротьбі.

Вперед, народе, в величнім поході!

Вперед, вперед у братерстві і згоді!

Все під сонцем належить тобі.

Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 560-561)

МАРШ КАТОРЖАН

Ти чуєш, мій брате з Вітчизни моєї?!

Наш стогін стоїть над всією землею,—

Звучить над Сибіром, над Бугом пливе,

До помсти, до смертного бою зове.

Вставайте, замучені, скорбні, понурі!

Вставайте, як вісники грізної бурі! —

Ударим грудима в жорстокім бою,—

Повернем свободу й Вітчизну свою.

В неволі родились, в неволі зростали.

Ніхто не щадив нас — нас всі розпинали

За те, що ми чесні були, живучі,

Терзали нас круки і хижі сичі.

За землю, за вроду, за честь, за дівчину,

За серце свобіднеє, за Україну

Нас брали на муки, на страту вели

І кров нашу чесну, як воду, лили.

Ти чуєш, мій брате! Ти чуєш, мій брате?!

Не стогін стрясає степи і Карпати,—

Над Рейном клекоче,

В Читі оддає!..

То гнів наш пекельний, як хмара, встає.

Вставайте ж! Вставайте, рабів легіони!

Понурі і скорбні, страшні мілійони!

Все знищим! Зламаєм! Розтопчем в бою!

Повернем свободу й Вітчизну свою!

Ми втратили все, що любили з тобою,

Ставай же грудима до смертного бою!

Нехай тепер деспот зіходить плачем!

Ми все пригадаєм вогнем і мечем.

Змарновану юність, дівочії сльози,

Табори і тюрми, удари й погрози,

Незчислені жертви в землі всіх країн,

Розп'яту Вітчизну і попіл руїн.

Не море скипає: аж серце холоне,—

До бою готові страшні мілійони.

Рівняйся грудима!

Змикайся плечем!

Вперед за Вітчизну з вогнем і мечем!

Покриється рястом велика руїна,

Цвістиме в віках золота Україна!

В тій новій, свобідній, щасливій порі

Згадають нас діти й нові матері.

У сонячнім сяйві, як пісня побідна,

Про нас прогримить Україна свобідна.

Онуки героїв згадають цей час

І дивні легенди розкажуть про нас.

Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 562-563)

ЗА ГОРЕ НАРОДУ

(Марш полеглих)

За горе народу, за глум і руїну,

За матір поругану, за Україну

Ми вражої крови річки розлили

І смертю героїв в бою полягли.

Де нині проходили нас легіони,

Нестримно і грізно пройдуть мілійони,

Вітчизну підіпруть могутнім плечем

І діло довершать вогнем і мечем.

Прощай, наша мати, на всесвіт єдина,

Прощай, непоборна свята Україна.

Почате мерцями довершать живі —

Мільйони повстануть на нашій крові.

Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 563)

МАРШ ЄДИНОГО НАРОДНОГО ФРОНТУ УКРАЇНИ

Вставай! Вставай! Вставай, народ, на бій!

Вставай, народе, з руїн і пожарищ,— вставай!

За кров дітей і за свій розіп'ятий край!

Гнів твій пекельний діждався часу,—

Вперед!

Катам

надходить

Страшний Суд.

Приспів:

До зброї!

Єднай серця в набої!

За Україну й за волю свою —

Вперед! Вперед! Вперед, карай в бою!

Громи! Гримлять! І віхоли гудуть...

Громи гримлять над твоєю землею.— Вставай!

Померкло сонце від крику ворожих зграй.

Деспот лютує в безсилій злобі,—

За кров і піт

готує смерть тобі.

Приспів.

Гармати! Б'ють! Здригається земля...

Земля тремтить під ходою мільйонів.—

Вперед! «Хто меч підняв, той нехай від меча й умре».

Келих страждання, наруги й тортур

Розбив! Розбив!

Встає народ, як мур.

Приспів.

Сурма! Сурмить! Прапори майорять...

Прапори Правди і Волі нас кличуть.— Вперед!

Клекоче серце, як гордий орел.— Вперед!

Воля — найбільша з усіх нагород.

За честь,

за край,

за Волю йде народ.

Приспів.

Ні смерть! Ні жах! Ніщо не спинить нас...

Нас не злякають ворожі погрози.—

Вперед! Нам не надіти кайдани й ярмо старе.

Хто вільний родився — не піде в раби,—

Вогнем

святим

горить до боротьби.

Приспів.

Вставай! Вставай! Вставай, народ, на бій!

Вставай, народе, з руїн і пожарищ,— вставай!

За крик дітей і за свій розіп'ятий край!

Гнів твій пекельний діждався часу,—

Вперед!

Катам

надходить

Страшний Суд.

Приспів.

Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 563-564)

ПІСНЯ ПРО ЮРІЯ ТЮТЮННИКА

В гарматнім диму розкотилися луни,

І вихор степами гуде.

Піднявся, як сокіл, кружляє Тютюнник —

Тютюнник на Київ іде. Гей, гей! Тютюнник на Київ іде.

Напоїмо коні із синього Дону,

Самі нап'ємося з Дніпра.

У Києві ворог від жаху холоне,

Героїв чекає сестра. Гей, гей! Героїв чекає сестра.

Тримайтесь, герої! За нас святий Юрій,

У тяжкім нерівнім бою!

Послав нас до бою, гей, Симон Петлюра

Боротись за матір свою. Гей, гей! Боротись за матір

свою.

В нерівнім бою одгриміли гармати,

Підкови в степах прогули.

Героїв походу одплакала мати,

Що, як грізний вихор, пройшли. Гей, гей! Що, як грізний

вихор, пройшли.

Гей, прийде пора, і година розплати

На ворога нагло впаде,—

З мільйонами встане і в Київ карати

Тютюнник з Сибіру прийде. Гей, гей! Тютюнник

з Сибіру прийде.

Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 565)

МАРШ МОЛОДІ

Київ і Харків, Одеса і Львів,

Хуст, Чигирин і Полтава,

Ждуть своїх вірних і гордих синів.

Жде їх геройство і слава.

Впе-ред,

пол-тав-ча-ни!

І буковинці!

І галичани!

І бессарабці

І всі краяни!..

Вперед, вперед,

забудь відчай і страх!

За рідний край

ставай як мур, в боях!

Ми —

пол-тав-ча-ни!

Ми — закарпатці!

Ми — галичани!

Ми — бессарабці!

Ми — всі краяни!

Ми — й соловецькі!..

Ми — й колимчани! —

Ставай, як мур,

всім ворогам на страх!

Серця наші горять

разом на прапорах.

Ми — діти загиблих в снігах Колими,

Зниклих в таборах Печори...

Волю здобуть присягалися ми,

Знищити тюрми й табори.

Кроком крицевим, плечем до плеча,

Серце до серця, мій брате!

Наша свобода на вістрі меча,

Доля у пащі гармати.

Шумлять океани, клекочуть моря,

Морок встає за морями...

В серці ж Вітчизна горить, як зоря,

Кличе на бій з ворогами.

Київ і Харків, Одеса і Львів,

Хуст, Севастополь, Полтава...

Струнко! На позір мільйони голів!

Нашій Вітчизні слава!

Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 565-566)

МАРШ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ

(Марш ОДУМу)[2]

Ми об'їхали землю навколо,

Пропливли океани й моря,

Та Тебе не зрікались ніколи,

Україно ясна, як зоря!

Приспів: Буде бій.

(Чуєш грім?) —

Ми прийдемо, матері!

Ми пройдем через гори й моря.

Ми в боях віддамо все за Тебе,

Україно ясна, як зоря!

Ми народжені в бурях і горі,

Виростали в стражданнях і млі,—

Гартувалися наші когорти

На усіх перехрестях землі.

Приспів: Буде бій...

Ми пізнали найкращі країни,

Та любити їх нам не пора,

Бо немає у нас Батьківщини,

Тільки тая, що біля Дніпра.

Приспів: Буде бій...

На дорогах чужої погорди,

На тернистих шляхах чужини

Гартувались незламні і горді

І навік твої вірні сини.

Приспів: Буде бій...

Через темряву глуму і змови,

Через нетрі людської хули

Ми, як прапор надії й любови,

Батьківщину в серцях пронесли.

Приспів: Буде бій...

Нехай ворог лютує до скону,

Він пощезне в кривавій імлі.

Бо піднімуться наші колони

Із усіх

перехресть

землі!

Приспів: Буде бій...

Не жаліли нас лицарі зради,

Не щадили посланці біди.

Хай же ворог не просить пощади,

Бо і наший девіз: «Не щ а д и!»

Приспів: Буде бій...

Не злякають нас кулі і грози,

Нас не спинить ніщо і ніде,—

Хай тремтять чорні сили ворожі:

Молода Україна гряде!

Ми ідем!

(Чуєш грім?)

Ми прийдем,

матері!

Ми перейдем всі гори й моря,

Ми в боях віддамо все за Тебе,

Україно, ясна, як зоря!

Ми в боях віддамо все за Тебе,

Україно, ясна, як зоря!

Приспів: Буде бій...

Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 566-568)

ГІМН ОДУМІВСЬКОГО РУХУ

(Гімн української молоді)

Вперед, сини народу,

в кайдани закутого!

Вперед за Україну! Єднайся в бою!

Здобудемо свободу!

Від ворога лютого

звільним

Батьківщину свою.

Здобудемо свободу! Від ворога лютого

Звільним

Батьківщину свою.

Концтабори Печори,

і тюрми з тортурами,

І пекло холодне страшної Колими,

І каторгу Сибіру, і муки

за мурами,

І сльози — усе взнали ми.

І каторгу Сибіру, і муки

за мурами,

І сльози — усе взнали ми.

Від схилів Закарпаття

до вод Дону синього,

Від скель Севастополя по Прип'ять ачей,─

За честь і за свободу

народу єдиного

Ми станем

плечима до плечей!

За честь і за свободу народу єдиного

Стаєм ми

плечима до плечей.

Вперед, сини і дочки

народу робучого,

Народу трудового весна і грім пісень!

Чекає перемога нас,

сонця блискучого,

Свободи і радости день.

Чекає перемога нас!

Сонця блискучого,

Свободи і радости день.

Вперед, сини народу,

в кайдани закутого!

Вперед за Україну! Не гнися в бою! —

Здобудемо свободу! Від ворога лютого

Звільним Батьківщину свою.

Здобудемо свободу!

Від ворога лютого

Звільним Батьківщину свою.

Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 568-569)

ЮНАЦЬКА

Хмельницький, Мазепа, й Петлюра,

І геній Великий Тарас,—

Всі предки й заплакана мати

Очима приникли до нас.

Приспів:

Вперед! Вперед! Вперед!

За Волю й за Землю свою!

Ми щастя, що зичила мати,

Здобудем в жорстокім бою.

Заграви стоять над землею,

І попіл до сонця встає...

Не буде Вітчизни твоєї,

Як зрадить їй серце твоє.

Приспів: Вперед! Вперед!..

Велика твоя БАТЬКІВЩИНА

До тебе й з могили встає.

Тоді лиш навіки загине,

Як зрадить їй серце твоє.

Приспів: Вперед! Вперед!..

Ніщо не злякає сміливих.

Нехай начувається кат!

Ми пройдем, як сонце і злива,

Від Дону до синіх Карпат.

Приспів: Вперед! Вперед!..

Шаліють напасників зграї —

Глумляться в безсилій злобі...

Вітчизна твоя не вмирає,

Бо вірно належить тобі.

Приспів: Вперед! Вперед!..

Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 569-570)

ВПЕРЕД, СОКОЛИ!

(Юнацька пісня)

Нема тої сили, щоб весну спинила

І квітам звеліла не рости.

Хоч матінка мила в журбі посивіла,

Так нам присудила цвісти!

Приспів:

Вперед, соколи! До сонця й волі!

Як маки, під бурею ми цвітем.

Героїв діти, ми будем жити

Землею володіти, залізом і вогнем.

Нема того ката, щоб вирив Карпати

І зміг поковтати степи.

Хоч рідная мати в журбі розіп'ята,

Так серце завзяте кипить!

Приспів.

Хай ворог лютує, хай знає і чує,

Хай чує погибіль свою!

В годину відплати ніщо не врятує

Його від розплати в бою!

Приспів.

Весна знов ітиме, Вітчизна цвістиме,

І сонце пливтиме золоте!

І матінка мила, що нас так любила,

Всміхнеться нам мило за те.

Приспів.

Подається за виданням: Багряний І. Золотий бумеранг та інші поезії / Ред.-упор., автор післямови та приміток О. Шугай. – К.:Рада, 1999.— 679 с. (с. 570)

[1] Цей текст на відомий мотив старої кавалерійської пісні І. Багряний склав у партизанському запіллі, в хаті Юрія Стефаника, разом зі своїм другом Йосипом Позичанюком, про що розповів у статті «Народження книги», г. «У. В.», 1956, ч. 1-3.

[2] ОДУМ – Організація демократичної української молоді.