Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Правова природа договору банківського рахунку




Відносини, які виникають між банком та клієнтом в зультаті відкриття та функціонування рахунку, умовно по­діляють на дві групи: відносини, пов'язані зі зберіганням у банку коштів клієнта, та зі здійсненням розрахункових опе­рацій банком за дорученням клієнта.

При внесенні вкладу в банк між ним та його клієнтом ук­ладається відповідний договір. Ці договірні відносини об'­єднує відповідна єдність змісту. Банк приймає від клієнта певну грошову суму, якою має намір розпоряджатися на свій розсуд, і зобов'язується повернути цю суму у встанов­лений строк або на першу вимогу клієнта з нарахуванням обумовлених відсотків. Все це свідчить про те, що такі договірні відносини повністю охоплюються конструкцією договору позики.

У діловому обороті, як правило, угоди укладаються в інтересах обох сторін. Клієнт має намір отримати кредит. Основна ж мета банку полягає в залученні якомога більшої кількості вільних коштів юридичних та фізичних осіб, щоб використовувати їх в якості кредитних ресурсів.

Як правовий інститут банківський рахунок становить сукупність правових норм, що відносяться до різних галузей права.

Практично у всіх банках світу існують свої локальні нормативні акти стосовно цих питань, наприклад: Правила ведення рахунків; Правила обслуговування клієнтів; Загальні умови укладання угод тощо. Для клієнта вони є обов'язковими у випадку договірного визнання.

Комерційні банки повинні відкривати рахунки фізичним та юридичним особам за певними правилами, з дотриман­ням встановлених Національним банком України вимог, зокрема вимог Інструкції НБУ «Про відкриття банками ра­хунків у національній та іноземній валюті», затвердженої постановою Правління НБУ від 18 грудня 1998 р. № 527. Вимоги відображають режим рахунку і диференціюються в залежності від виду рахунку.

Крім того, у комерційних банків існує публічно-правовий обов'язок повідомляти податковим органам за місцем реєст­рації власника рахунку відомості про відкриття рахунків протягом п'яти днів після відкриття.

Банківський рахунок слід розглядати як правовідносини, пов'язані зі зберіганням та рухом грошей. Серед досить ве­ликого складу учасників цих правовідносин необхідно ви­ділити перш за все публічно-правові суб'єкти — податкові органи держави та Національного банку і тільки потім приватно-правові суб'єкти — конкретний банк та клієнта, які укладають договір.

Банківські рахунки повинні розглядатися перш за все як форма підприємницької діяльності, у якої є свої нормативи та правила здійснення. З цього погляду банківський раху­нок є одним із компонентів виключно банківської діяльно­сті, що означає недопустимість ведення банківських рахун­ків іншими суб'єктами, а також зумовлює публічний характер самого договору банківського рахунку, який для банку є обов'язковим.

Належність банківського рахунку до підприємницької діяльності означає також стандартизацію видів і умов банківських рахунків, які розробляються, як правило, на рівні кожного банку в межах.

У зв'язку з банківським рахунком передусім виникають правовідносини між комерційним банком і Національним банком України та між комерційним банком і податковими органами. Наступний рівень правовідносин — між клієнта­ми банку та податковими органами. Останній рівень — це правовідносини між банком та клієнтом.

Форма і зміст повідомлення податкових органів про від­криття або закриття рахунків встановлюються центральним податковим органом України, тобто податковою адмініст­рацією. Примірник цього повідомлення, що надійшов до установи банку, з відміткою податкового органу про взяття на облік залишається у справі про відкриття рахунків. Крім того, повідомлення про відкриття (закриття) чи зміну но­мера рахунку надсилається також до Національного банку України для включення до зведеного електронного реєстру власників рахунків. Порядок і форма цього повідомлення встановлюються НБУ.

До отримання повідомлення про взяття рахунків суб'єктів підприємницької діяльності на податковий облік на цих рахунках здійснюються лише операції з зарахування кош­тів. Датою початку операцій за видатками з рахунків суб'­єктів підприємницької діяльності в установі банку є дата ре­єстрації отримання банком зазначеного повідомлення. Днем відкриття рахунку вважається дата, зазначена на заяві про відкриття рахунку.

У разі відкриття двох і більше поточних рахунків у на­ціональній валюті власник рахунку протягом трьох робочих днів від дня відкриття або закриття наступного рахунку ви­значає один з рахунків у національній валюті як основний, на якому обліковуватиметься заборгованість, що списується або стягується у безспірному порядку, і повідомляє но­мер цього рахунку податковому органу, в якому він обліковується як платник податків, за місцем своєї реєстрації та банкам, у яких відкриті додаткові рахунки в національній валюті, а також рахунки в іноземній валюті. Банки, в яких відкриваються додаткові рахунки у національній валюті та рахунки в іноземній валюті, протягом трьох робочих днів повідомляють податкові органи та установу банку, в якій відкрито основний рахунок, про відкриття таких рахунків із зазначенням їх номерів.

Місцезнаходженням власника рахунку вважається адре­са, зазначена у картці зі зразками підписів та відбитком пе­чатки, яка має відповідати адресі, яка зазначається у статуті та свідоцтві про державну реєстрацію. У разі зміни місце­знаходження власник рахунку протягом трьох днів від дня внесення змін до свідоцтва про реєстрацію суб'єкта підпри­ємницької діяльності зобов'язаний надати установі банку нову копію свідоцтва про реєстрацію з внесеними змінами, завірену нотаріально чи органом, який його видав.

При отриманні документів на відкриття чи переоформ­лення банківських рахунків банки зобов'язані здійснити пе­ревірку наданих документів на відповідність їх чинному за­конодавству, зокрема:

а)підписи осіб на заяві про відкриття рахунку мають бути розшифровані з обов'язковим зазначенням прізвища й ініціалів та ідентифіковані з підписами у картці зі зразками підписів та відбитком печатки;

б)свідоцтво про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності має відповідати зразкам, передбаченим у додатках 3,4 до Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 740;

в)посвідчувальні написи нотаріуса на документах вважаються дійсними у разі, якщо вони відповідають формам, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 1994 р. № 7/5 «Про затвердження форм реєстрів дляреєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на угодах і засвідчувальних документах», зареєстрованим Міністерством юстиції України 2 березня 1994 р. за № 38/247.

Слід звернути увагу на те, що всі суб'єкти права на банківський рахунок можуть реалізувати це право і зобов'язані це зробити на власний розсуд та вибір. Ще раз зазначимо, ідо чинним законодавством закріплено право на вільний вибір банку для обслуговування. І це право більш незахищеного партнера у банківському договорі забезпечене обов'язком банку укладати договір з будь-яким суб'єктом, який звернувся до нього, оскільки договір банківського рахунку для банку публічним.

 

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-01-28; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 366 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Вы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потерять берег из виду. © Христофор Колумб
==> читать все изречения...

2358 - | 2156 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.01 с.