акселератора при 
= 0.85, 
= 0.3 акселератора при =0.7, =0.6
Рис. 9.5. Динаміка національного доходу унаслідок взаємодії мультиплікатора й акселератора при перебуванні значень і в області ІІ.
Змінивши в останньому прикладі тільки значення акселератора: =1.5, ми переведемо комбінацію , з області ІІ в область ІІІ. У цьому випадку динаміка 
здобуває вибухові коливання (табл. 9.5, мал. 9.6).
Якщо замість = 1.5 прийняти — 2.5, то після збільшення автономного попиту на 200 значення буде монотонно рости до нескінченності (табл. 9.6, мал. 9.7), тому що крапка з координатами = 0.7, — 2.5 знаходиться в області IV.
У реальній економіці < 1, а > 1, тобто їй відповідають області ІІІ і IV. При таких сполученнях значень граничної схильності до споживання й акселератора рівновага не стійка, і при його порушенні в моделі , дуже швидко приймає неправдоподібні значення. У дійсності розмір національного доходу не може істотно перевищувати величину національного доходу повної зайнятості. Це обмежує амплітуду коливань обсягу національного доходу зверху. З іншої сторони обсяг індукованих інвестицій не може бути менше негативної величини амортизації і це обмежує амплітуду коливання величини національного доходу знизу. У результаті модель взаємодії мультиплікатора й акселератора приймає вид
причому
У таких умовах збільшення автономних інвестицій приводить до коливань величини національного доходу навіть при перебуванні комбінації , в області IV.
Додамо до умов нашого приклада 
=10 000 і D = 500. Тоді при значеннях =0.7 і =2.5 після збільшення автономного попиту на 200 величина не буде нескінченно рости, а стане коливатися в інтервалі [677, 10 000], як це показано в табл. 9.7 і на мал. 9.8.
Якщо автономний попит збільшується з постійним річним темпом приросту x, то рівняння (9.1) приймає вид
, (9.1а)
У цьому випадку внаслідок мультиплікаційного ефекту значення рівноважного національного доходу щорічно буде зростати в (1 + x) разів. Тому при досягненні рівноважного росту величина національного доходу буде визначатися по формулі
(9.3)
Перший співмножник у правій частині вираження (9.3) називається супермультиплікатором Хікса. Він показує, на скільки зросте національний дохід у році t; при збільшенні автономних інвестицій того ж року на одиницю понад їхній екзогенний ріст у темпі (1 + х).
Унаслідок щорічного збільшення автономних інвестицій з тим же темпом будуть рости виробничі потужності () - верхня межа можливих коливань національного доходу:
|
| 
| 
| 
|
| -104 | ||||
| -1353 | ||||
| -240 | -2821 | |||
| -3544 | -168 | -4176 | ||
| -6637 | -2481 | -4956 | ||
| -8486 | -4646 | -4639 | ||
| -7912 | -5940 | -2772 | ||
| -3879 | -5539 | |||
| -2715 | ||||
| -5322 | ||||
| -7366 | -26847 | |||
| -55437 | -5156 | -51080 | ||
| -110112 | -38806 | -72106 | ||
| -158291 | -77078 | -82012 | ||
| -182272 | -110804 | -72268 | ||
| -162761 | -127590 | -35970 | ||
| -83866 | -113932 | |||
| -58706 |
|
|
|
|
|
|
Таблиця 9.6
Взаємодія мультиплікатора і
акселератора при = 0.7, = 2.5
Таблиця 9.5
Взаємодія мультиплікатора і
акселератора при = 0.7, = 1.5
