Перехід з молодшої школи в середню - складний період у житті школяра. У 5-му класі до всіх проблем підліткового віку додається проблема адаптації до нових умов навчання, їм необхідно пристосуватися до нових умов шкільної дійсності (кабінетна система, встановлення контактів з різними вчителями, засвоєння нових предметів).
З метою вивчення ступеня й особливостей пристосування дітей до нової соціальної ситуації поряд із педагогічними спостереженнями проводиться психологічна діагностика п'ятикласників. На цьому етапі обстежувалися рівні шкільної тривожності, мотивації, самооцінки, ставлення дитини з класом. Паралельно проходило анкетування батьків з питань психічного стану дітей.
Програма вивчення рівня адаптації п'ятикласників до школи може бути представлена в наступному вигляді (Таблиця 1):
Таблиця 1
| Компоненти адаптації | Емпіричні | Методики |
| Емоційне прийняття нової соціальної ситуації | Тривожність | Тест шкільної тривожності Філіпса |
| Самооцінка | Вивчення загальної самооцінки (Г.Н. Казанцева) | |
| Ставлення до школи | Методика «Експертна оцінка адаптованості дитини до школи» (Чирков В. І., Соколова О. Л., Сорокіна О. В.) | |
| Відношення до процесу учіння | Методика «Експертна оцінка адаптуванні дитини до школи» (Чирков В. І., Соколова О. Л., Сорокіна О. В.) | |
| Оцінка дитини з класом | Методика «Експертна оцінка адаптуванні дитини до школи» (Чирков В. І., Соколова О. Л., Сорокіна О. В.) Анкета на оцінку емоційного ставлення до шкільних предметів (Т. Ю. Федотов, М. І. Шіхалеева) |
Дослідження проводилося в групі з учнів 5 - а - 5 – б класу.
Результати всіх використаних методик по кожному учневі представлені в додатках А, Б, В, Г, що знаходяться у педагога-психолога.
Загальний результат діагностики адаптації п'ятикласників представлений на малюнку 1.
рис. 1
1) Результати діагностики шкільної тривожності.
2) Узагальнивши дані по тесту шкільної тривожності Філіпса отримуємо висновки (рис. 2, рис.3):
24% учнів характеризується підвищеною тривожністю
для 24% учнів тривожність не характерна
у 52% учнів стан оптимальне
36% респондентів відчувають страх самовираження
48% - відчувають страх ситуації перевірки знань
48% - відчувають страх не відповідати очікуванням оточуючих
у 44% - низька фізіологічна опірність стресу
у 28% є проблеми і страхи у відносинах з учителями
рис. 2
2) Результати діагностики самооцінки.
Низька самооцінка у 8%.
Середній рівень самооцінки у 60% учнів.
Високий - 32%
3) Результати діагностики мотивації.
Мотивація в 5 класі в цілому задовільна. Виразом основної мотивації для 28% учнів є фраза «хочу отримати професію і стати хорошим фахівцем», для 24% - «мені цікаво вчитися».
4) Результати діагностики відносини в групі.
У класі переважає колективний тип сприйняття індивідом групи (64%), що говорить про те, що учні сприймають групу як самостійну цінність, на перший план для багатьох виступають проблеми групи та окремих її членів, спостерігається зацікавленість як в успіхах кожного члена групи, так і групи в цілому, прагнення внести свій внесок у групову діяльність, виявляється потреба в колективних формах роботи.
8% респондентів сприймають групу як перешкоду своєї діяльності або ставляться до неї нейтрально. Для них група не являє собою самостійної цінності, що проявляється в ухиленні від спільних форм діяльності, у перевазі індивідуальної роботи, в обмеженні контактів.
8% респондентів сприймають групу як засіб, що сприяє досягнення тих чи інших індивідуальних цілей, група оцінюється з точки зору її «корисності» для них. Віддається перевагу більш компетентним членам групи, здатним надати допомогу, взяти на себе вирішення складної проблеми чи послужити джерелом необхідної інформації.
Побудова відносин 20% респондентів з класом відображає особливості декількох типів сприйняття.
Таблиця 2
| Тип сприйняття індивідом групи | % |
| Коллективістичний | 64% |
| Прагматичне | 8% |
| Індивідуалістичне | 8% |
| Коллективістичний / Прагматичне | 8% |
| Коллективістичний / Індивідуалістичне | 4% |
| Прагматичне / Індивідуалістичне | 4% |
| Коллективістичне / Прагматичне / індивідуалстістичне | 4% |
Некомфортно в групі з однокласниками 4% учнів. Комфортно і нормально себе в групі відчувають 24% і 72% відповідно.
5) Результати експертної оцінки адаптованості
У зоні повної адаптації 96% учнів, 4% - в зоні неповної адаптації.
6) Результати діагностики засвоєння програми навчання
Експертна оцінка вчителя показала, що, в цілому, учні справляються з програмою 5 класу. Однак, на даний момент, слабо в навчанні себе проявляють 8% учнів.
7) Результати діагностики відносини до навчальних предметів
Позитивні емоції у більшості учнів (84%) викликає урок математики, найбільш негативні - урок музики (44%), урок фізкультури (24%). Характерно загальне зниження емоційного фону у 20% респондентів на уроці історії, у 16% на уроках російської мови, іноземної мови, літератури.
9) Результати діагностики типу сприйняття і типу темпераменту
У 5 класі з 25 чоловік 48% - аудіали, 32% - візуали, 20% - кінестетики, 20% - холерики, 52% - сангвініки, 16% - флегматики, 4% - меланхоліки, змішаний тип темпераменту у 8% учнів.
Таким чином, результати діагностики адаптації показали, що в зоні неповної адаптації знаходиться 44% учнів, підвищена тривожність спостерігається у 24% учнів, занижена самооцінка у 8% учнів, некомфортно в групі 4% учнів, недостатня навчальна мотивація у 12% учнів, індивідуалістичний тип сприйняття групи у 8% учнів, за експертною оцінкою адаптованості (за анкетою для батьків) в зоні неповної адаптації 4% учнів, позитивні емоції у більшості учнів (84%) викликає урок математики, найбільш негативні - урок музики (44%),
Рекомендації:
1. Класному керівнику:
1.1. Донести інформацію до батьків (вихователів) та вчителів учнів.
1.2. Сприяти гармонізації образу "Я", підвищенню впевненості в собі і своїх можливостей у дітей із заниженою самооцінкою.
1.3. Сприяти розвитку у дітей вмінь, що дозволяють встановлювати міжособистісні відносини з однолітками і педагогами.
1.4. Сприяти зниженню: загального рівня тривожності, страху самовираження, страху ситуації перевірки знань, страх не відповідати очікуванням оточуючих, страху і проблем в стосунках з вчителям.
1.5. Враховувати психологічних особливостей учнів (тип їхнього сприйняття світу, тип темпераменту).
1.6. Враховувати низьку фізіологічну опірність стресу у учнів.
1.7. Частіше використовувати вправи на релаксацію, тілесний контакт.
1.8. Звернути увагу на позицію батьків учнів.
1.9. Провести з батьками додаткові бесіди з метою уточнення їх ставлення до дітей, ступеня їх участі у підготовці дітьми домашнього завдання, пояснення негативного впливу на дитину гіперопіки і емоційної прохолодно батьків.
2. Батькам:
2.1. Ставитися до дітей відповідно їх віку, пред'являти вимоги, відповідно їх віку і здібностям. (Завищені вимоги ведуть до підвищення рівня тривожності, занижені - до пониження мотивації та успішності).
2.2. Враховувати психологічних особливостей дитини, його емоційний стан, тип їх сприйняття світу, тип темпераменту.
2.3. Сприяти зниженню тривожності і страхів.
2.4. Спілкуючись з дитиною, не підривати авторитет інших значимих для нього людей.
2.5. Формувати у дітей позитивне відношення до школи, учителям та однокласникам.
2.6. Якщо дитині важко дається не будь навчальний предмет, краще зайвий раз допомогти йому і надавати підтримку, а при досягненні навіть найменших успіхів пам'ятати про похвалу. 2.7. Довіряти дитині, бути з ним чесними і приймати таким, який він є.
2.8. Якщо з якихось об'єктивних причин дитині важко вчитися, вибрати для нього гурток до душі, щоб заняття в ньому приносили йому радості і він не відчував себе скривдженим.
2.9. Частіше спілкуватися з дитиною, допомагати робити уроки, грати, малювати.
2.10. Бути послідовні у своїх діях, не забороняйте дитині без всяких причин те, що ви дозволяли раніше.
2.11. Сприяти гармонізації образу "Я", підвищенню впевненості в собі і своїх можливостей.
2.12. Переглянути своє ставлення до дитини і виключити гіперопіки і емоційну прохолодність.
