Вимірювання лінійних розмірів мікрометром

Теоретичні відомості

1. Вимірювання лінійних розмірів штангенциркулем.

 

Для вимірювання довжин з точністю біля 1 мм використовують лінійку (масштаб) з довжиною поділки (яку називають ціною поділки) 1 мм. Підвищити точність вимірювань можна, доповнивши масштаб ноніусом.

 

Лінійний ноніус – це невелика лінійка, що ковзає вздовж масштабу. На цій лінійці нанесено маленьку шкалу, що містить m поділок (див. рис. 1; найчастіше m = 10). Довжина всіх m поділок ноніуса дорівнює довжині (m–1) поділок основного масштабу, тобто:

 

(1)

 

де а – ціна поділки ноніуса, b – ціна поділки масштабу.

З (1) одержуємо:

(2)

Відношення називають точністю ноніуса.

Розглянемо процес вимірювання з допомогою лінійного ноніуса.

 

 

Нехай L – відрізок, що вимірюється (рис. 2). Сумістимо з початком відрізка L нульову поділку основного масштабу. При цьому кінець відрізка нехай виявиться між поділками k і (k+1 ) масштабу. Тоді можна записати:

(3)

 

де ΔL – невідома доля k – ої поділки масштабу.

Прикладемо тепер до кінця відрізка L ноніус таким чином, щоб нуль ноніуса співпав з кінцем цього відрізка. Оскільки поділки ноніуса не дорівнюють поділкам масштабу, то обов’язково на ноніусі знайдеться така поділка n, яка буде найближче підходити до відповідної (k+n) – ої поділки масштабу. Як видно з рис. 2:

 

(4)

Вся довжина:

(5)

Таким чином, довжина відрізка, що вимірюється з допомогою ноніуса, дорівнює числу цілих поділок масштабу плюс точність ноніуса, помножена на номер поділки ноніуса, яка співпадає з деякою поділкою масштабу.

Похибка, що може виникнути при такому способі відліку, зумовлюється неточним співпаданням n – ої поділки ноніуса з (k+n) – тою поділкою масштабу і значення її не може бути більшим від .

Отже, похибка ноніуса дорівнює половині його точності.

 

 

Лінійний ноніус використовують в штангенциркулях (рис. 3). Предмет, що вимірюється, розташовується між ніжками A і B штангенциркуля (тобто між нульовими поділками масштабної лінійки М і ноніуса Н) Для вимірювання внутрішніх розмірів тіл (наприклад, діаметра отвору) використовують частини FF обох ніжок.

Затискуючи предмет між ніжками штангенциркуля, не прикладайте значних зусиль: деформація тіла і ніжок штангенциркуля приводять до неправильних результатів. Під час вимірювання тіл прямокутної форми слідкуйте за паралельністю масштабу і стороною, що вимірюється.

 

Вимірювання лінійних розмірів мікрометром

 

Для вимірювання з точністю до сотих долів міліметра використовують мікрометр (рис. 4). Мікрометр використовують, як правило, для вимірювання невеликих лінійних розмірів – діаметра дроту, товщини пластинки і т. ін.

Під час вимірювання предмет затискається між нерухомим стержнем А і рухомим торцем мікрометричного гвинта В. Разом з мікрометричним гвинтом обертається барабан С, переміщуючись при цьому поступально відносно лінійної шкали D.

 

Вище шкали D нанесені штрихи, що відповідають серединам міліметрових поділок шкали D. Крок мікрогвинта дорівнює 0,5 мм, отже поступальне переміщення мікрогвинта на 1 мм відповідає двом обертам барабану. На барабані нанесена шкала, що містить 50 поділок, тобто ціна поділки шкали барабану дорівнює 0,01 мм. Відлік числа цілих міліметрів і їх половин здійснюють по лінійній шкалі, а числа сотих долів міліметра – по шкалі барабану (навпроти поздовжньої риски лінійної шкали).

Головним джерелом помилок під час вимірювань є нерівномірність натискання гвинта на предмет, що вимірюється. В зв’язку з цим обертання мікрометричного гвинта під час вимірювань дозволяється лише за рукоятку Е. В момент затискання рукоятка Е продовжує обертатись з характерним потріскуванням, а барабан С залишається нерухомим. Спроба затиснути предмет з допомогою барабана С може привести до деформації предмета і до виведення з ладу самого мікрометра. Перед початком вимірювань, обертаючи рукоятку Е, сумістіть стержні А і В. Покази мікрометра повинні бути 0,00 ± 0,01 мм; якщо це не так, то покази мікрометра, що відповідають нульовому значенню, слід записати і врахувати під час вимірювань.