Повторний та послідовний обстріл цілей.

Групове заняття №1

З навчальної дисципліни Д63-3

Стрільба та бойова робота на ЗРК „ОСА-АКМ”.

Змыстовий модуль4.3.2.1.(Тема №2)..Підготовка стрільби ЗРК 9К33М3.

Заняття № 3. Визначення можливості повторного обстрілу

Цілей та переносу вогню.

Навчальні питання:

Питання №1..Повторний та послідовний обстріл цілей

Питання №2. Вплив часу заряджання БМ на її можливості з послідовного обстрілу цілей.

Питання №3 Обстріл цілей з використанням глибини зони ураження комплексу.

Навчальна література:

1.Автономный войсковой зенитный ракетный комплекс “ОСА” М. Воениздат.М-80.

2.Правила стрельбы и боевой работи на ЗРК войськ ПВО СВ. Ч3.Воениздат.М-78.

3.Учебник А.Семенов.Основи теории стрельбы и УО ЗРК ПВО СВ.М-73.

4.Пособие по изучению ПС ЗРК войськ ПВО СВ. Ч3.Воениздат.М-78.

5.Сборник задач по стрельбе ЗРК войск ПВО СВ, ч.1

Повторний та послідовний обстріл цілей.

Послідовний обстріл цілей має місце при відбитті нальоту, тривалість якого значно більше часу зайнятості бойової машини при обстрілі однієї цілі. Для визначення можливостей по послідовному обстрілі цілей необхідно враховувати: ступінь бойової готовності комплексу, наявність ракет і порядок 'їхньої витрати по цілям, ступінь централізації керування вогнем.

При рішенні поставленого питання будемо виходити з наступних припущень:

· бойова машина перебуває на стартовій позиції в режимі «Бойова робота»;

· до початку відбиття нальоту бойова машина розташовує дванадцятьома ракетами, з них шість (чотири)-на пусковому пристрої (СПУ=6) і шість на транспортно-заряджаючій машині (С_ТЗм=6);

· протягом відбиття нальоту відмов у роботі комплексу немає;

· обстріл кожної цілі здійснюється однаковим числом ракет;

· пуск першої ракети по кожній цілі здійснюється в момент її входу в зону пуску;

· цілевказівка по наступній цілі надходить із батарейного командирського пункту до закінчення стрільби по попередній цілі, отже, не вносить обмежень у можливості комплексу;

· при стрілянині чергою ракет застосовується максимальний темп їхнього пуску;

· після кожної стрілянини в нальоті є нова ціль для даної бойової машини й дальність до неї більше, ніж дальність до рубежу постановки вогневого завдання комплексу.

При прийнятих обмеженнях можливості бойової машини по послідовному обстрілі цілей різним числом ракет визначаються тривалістю циклу стрілянини, глибиною зони пуску комплексу, тимчасовими інтервалами між цілями а також часом, необхідним на заряджання пускового пристрою й підготовку ракет до пуску.

 

Циклом стрілянини Тцп називається час, витрачене на обстріл однієї цілі п ракетами Тстр.п, і перенос вогню на наступну ціль Тпер, тобто мінімальний інтервал часу між моментами натискання кнопки ПУСК по першій і другій цілям. Виходячи з даного визначення тривалість циклу стрілянини розраховується по формулі

Тцп=Тстр.п+Тпер.

Час Тстр.п необхідне на обстріл цілі, залежить від часу затримки ракети, від польотного часу ракети до крапки зустрічі з ціллю, від спостереження результатів стрілянини, а також від часу інтервалів між пусками ракет у черзі. Так при стрілянині чергою з п ракет час на обстріл цілі включає тривалість всіх операцій від моменту натискання кнопки ПУСК для першої ракети до оцінки результату пуску останньої п-ї ракети й визначається по формулі

Тстр.п=Тст.+Тір.(п-1)+Трі+Тнабл..

 

Де: Тір-це інтервал часу між пусками ракет.

З огляду на, що комплекс може вести стрілянину чергою тільки у дві ракети, формулу (3.18) можна представити у вигляді

Тстр.п=Тст.+Тір+Трі+Тнабл.. 3.19

 

Якщо оцінка результату пуску останньої ракети не виробляється, то останній доданок у формулах (3.18) і (3.19) в суму не включається.

При стрілянині одиночними ракетами час, необхідне на обстріл цілі п ракетами, визначається вираженням

Тстр.п=пТст.+(п-1)Тнабл..+С*Трі. 3.20

 

Остання формула припускає, що обстріл мети припиняється після пуску призначеного числа ракет без оцінки результату пуску останньої ракети. Якщо стрілянина ведеться до знищення цілі, то у вираз (3.20) необхідно замість складової {п —1) Тнабл взяти Тнабл.

Зенітний ракетний комплекс «Оса-АК» має тільки один цільовий капав. Тому станція супроводу цілі повинна вести супровід цілі до тих пір,поки не буде підрив останньої ракети черги, після чого можна починати перенос вогню на наступну мету.

Час переносу вогню на нову мету відлічується від моменту натискання кнопки ПОВЕРНЕННЯ до натискання кнопки ПУСК для обстрілу нової мети. Перенос вогню на наступну мету включає: повернення систем, що стежать, у вихідне положення, команду на пошук нової мети, пошук, виявлення й захват її на супровід, визначення характеру перешкод і використання засобів боротьби з ними, а також підготовку вихідних даних для стрілянини. Перераховані етапи переносу вогню, за винятком першого (повернення систем, що стежать, у вихідне положення), становлять зміст безпосередньої підготовки стрільби. Час на її проведення розраховується залежно від умов бойового застосування комплексу.

Тоді час на перенос вогню визначається формулою

Тпер.=Тпов.+Тбпс.підг.

2с 38с

 

де: Тпов.— час повернення систем, що стежать, у вихідне положення (2 с).

В табл. 17 наведена тривалість циклу стрільби для різних умов бойової роботи комплексу

	Тривалість циклу при пуску п ракет ракет, з
Умови бойової роботи	/п-1	п = 2
Без перешкод	45 (40)	50 (45)
В умовах перешкод	55 (50)	60 (55)

При розрахунку Тцп приймалися наступні умови: Тбпс.підг = 20с; Ткдорівнює О, тому що команда на пошук чергової мети подається до закінчення стрілянини; стрілянина ведеться чергою ракет;

Тп р = 2 с та Тнабл = 0.

При оцінці результату пуску останньої ракети цикл стрілянини збільшується в середньому на 5 с.

У Правилах стрільби наведені усереднені значення циклу стрілянини Тцп, які начальник бойової машини використає для визначення можливостей по послідовному обстрілі цілей у процесі бойових дій.