Результати Варшавського саміту НАТО для України

Вступ

Проведення самітів НАТО (зустрічей на вищому рівні глав держав та голів урядів країн-членів Альянсу) завжди означає потребу організації ухвалити низку рішень щодо вводу нових стратегій та нової політики. А також запрошення до Альянсу нових членів і розвиток партнерських відносин з країнами за межами НАТО. Не був винятком й Варшавський саміт НАТО, що був проведений 8-9 липня.

Я обрала для аналізу саме цю подію, оскільки вона, крім всього вище наведеного, є досить цікавою та визначною для України, оскільки остання була однією з центральних тем для обговорення на саміті.

Значення обраної мною події для МВ, для НАТО зокрема, також є визначальним. Адже, як зазначав Маркіян Мальський, «Американські експерти вважають, що Росія і Путін дали НАТО друге дихання. Після «холодної війни» Альянс втратив образ ворога. Варшавський саміт продемонстрував єдність НАТО, що він цементується. Навіть вихід Великої Британії з ЄС не похитнув монолітності Альянсу. Як інституція, яка гарантує міжнародну безпеку, НАТО – це, мабуть, єдиний ефектний безпековий інструмент». Статус України щодо НАТО, проте, так і залишився невизначеним.

Причини. Перш ніж говорити про сам саміт, важливо згадати дві події, що передували йому, а саме: анексія Криму РФ і участь російських військ у війні на сході України. Вони, на думку НАТО, повністю змінили стратегічну ситуацію в Європі. Тому саме ці події західні спостерігачі вважають основними причинами проведення саміту.

Аналітики НАТО розглядають дії Росії по відношенню до України як загрозу східноєвропейським членам НАТО і країнам Балтії. Країни альянсу розглядали і відпрацьовували різні сценарії можливих російських дій типу «гібридної війни» в країнах Балтії, де є значна російськомовна меншина. Метою саміту був посил Москві сигналу про те, що в НАТО серйозно сприймають нову небезпеку, і що проблемі колективної безпеки приділяється повноцінна увага.

Мети та очікування сторін від даної зустрічі. Аналіз даної події був би неповним без зазначення прагнень та цілей сторін, залучених до саміту. Очевидно, що кожен член НАТО мав на меті щось своє, проте хотілося б наголосити на цілях окремих сторін.

Наприклад, безпосередньо НАТО мав на меті, словами Єнса Столтенберга, генерального секретаря НАТО, визначити курс, за яким Альянс буде пристосовуватися до нової ситуації у сфері безпеки. Головним завданням окреслювалася готовність захищати своїх членів від загрози з будь-якої сторони.

Ще раніше голова оборонного відомства Польщі Томаш Семоняк заявив, що Польща хотіла б, щоб саміт НАТО в Варшаві приніс зміни в структурі альянсу. За його словами, завдяки програмі "Варшавська ініціатива стратегічної адаптації» блок НАТО зможе закріпити свою присутність на східному фланзі та ввести структурні зміни, котрі дозволять швидше реагувати на загрозу, залучаючи більшу кількість солдат»

Цікавою була позиція Франції, котра всупереч загальноприйнятій думці, вважала Росію партнером, а не загрозою. За словами Франсуа Олланда, президента Франції, для нього «Росія - не ворог, не загроза". "Росія - партнер, який, щоправда, може інколи - і ми це бачили в Україні - використовувати силу, яку ми засудили, коли вона (Росія) анексувала Крим", - додав він.

Особливу увагу слід звернути на те, що, насамперед, Україна чекала від Варшавського саміту. Нагадаємо, що Україна стала єдиною державою-партнером НАТО, що провела зустріч в окремому форматі під час цього саміту.

Олександр Вінніков, голова представництва НАТО в Україні, зазначав, що Україна чекає від зустрічі два результати – політичного та практичного. Практичним результатом, за його словами, мав бути комплексний пакет допомоги. Раніше цей пакет вже був узгоджений міністрами оборони в Брюсселі. Цей пакет поєднує всі ті напрямки допомоги, котрі вже надавалися на той момент, а також певні нові ініціативи.

Говорячи про політичні результати зустрічі, Вінников зазначав: "Ми підтвердимо нашу підтримку суверенітету України, її територіальну цілісність. Союзники ніколи не признають незаконну анексію Криму. Ми продовжимо призивати Росію припинити дестабілізацію в Україні»

Результати зустрічі

Завершальним штрихом саміту є підсумкова декларація зустрічі, в котрій НАТО заявляла про свою прихильність політиці відкритих дверей. У документі йдеться, що НАТО з радістю очікує набуття членства Чорногорії, а також має намір розвивати відносини з країнами-партнерами, надавати більше підтримки Україні, Грузії, продовжувати допомагати Молдові, та поглиблювати взаємодію з партнерами в Чорному і Балтійському регіонах і Західних Балканах. В заяві також наголошується, що НАТО не несе жодної загрози іншим країнам. У зв’язку з цим організація, як і раніше, готова до діалогу з Росією, щоб узгодити пропозиції НАТО, як першочерговий пріоритет, щоб мінімізувати ризик військових інцидентів, тому НАТО продовжить прагнути до конструктивних відносин з Росією, якщо дії РФ не будуть цьому заважати.

Крім протидії російській загрозі, НАТО вжило декілька заходів щодо боротьби з тероризмом (Сирія, Афганістан). Воєнні сили Альянсу будуть використовуватися також для попередження нелегальної міграції до Європи на її південних кордонах.

Крім того, ЄС і НАТО підписали декларацію щодо активізації співпраці з забезпечення безпеки в Європі спільної протидії викликам, що виходять з півдня та сходу. Під сходом розуміється загроза від Росії, під півднем – потоки мігрантів з Близького Сходу та Азії.

Співпраця у протидії гібридним загрозам передбачає:

-спільну роботу з аналізу, запобігання, ранньому виявленні шляхом своєчасного обміну інформації та, наскільки це можливо, обміну розвідковою інформацією.

- координація питань стратегічної комунікації

- співпраця в кібербезпеці

- укріплення оборонної промисловості та розширення досліджень в сфері оборони

- розвиток обороноспроможності країн-членів ЄС та НАТО

Крім того, сторони домовились розширювати співпрацю на морі для боротьби з нелегальною міграцією. Так, в Середземному морі починається нова операція з забезпечення безпеки під назвою «Sea Guardian», метою котрої є боротьба з терористами та перевізниками мігрантів.

Також буде продовжена операція «Софія» в Егейському морі у співпраці з ЄС. Існуючу операцію «Active Endeavor» ухвалено рішення трансформувати в більш широку місію з морської безпеки.

Окремим пунктом в підписаній згоді йде мова про координацію допомоги ЄС та НАТО Україні. Цей пункт, судячи з усього, не став публічним, про це журналістам на умовах анонімності розповів чиновник Альянсу, залучений до підготовки документа.

Результати Варшавського саміту НАТО для України

Не можна не зазначити результати Варшавського саміту для України. Висновки про них можна робити в першу чергу з двох документів - спільної декларації за результатами засідання Комісії НАТО-Україна, яка стосується власне співпраці між Києвом та Альянсом, та Комюніке Варшавського саміту, яке підсумовує подію загалом.

НАТО обіцяв матеріально-технічну та дорадчу допомогу загалом, а також з боку союзників на двосторонній основі, у реформуванні оборонно-безпекового сектору та досягненні взаємосумісності з силами Альянсу. Це здебільшого підтримка, яка вже визначена і узгоджена раніше - зараз її систематизують у Пакеті комплексної допомоги (ПКД). Він передбачає допомогу в реформах за 40 напрямками і буде розвиватися залежно від здатності України освоювати її. Що важливо, 9 липня президент створив Комісію з координації євроатлантичної інтеграції України. Серед завдань Комісії - моніторинг, аналіз та оцінка діяльності, пов'язаної з євроатлантичною інтеграцією України та співробітництвом з НАТО. Це має забезпечити координацію процесу, який раніше відбувався фрагментовано і хаотично.

ПКД передбачав допомогу через дорадчу підтримку, тобто консультанти з країн-членів і партнерів НАТО допомагатимуть Україні в широкому діапазоні питань, пов'язаних з обороною. Також передбачена допомога в освіті: експерти з країн-союзників співпрацюють з вісьмома освітніми установами, трьома навчальними центрами і Дипломатичною академією України над удосконаленням навичок та розробкою навчальних програм, що відповідають західним стандартам. Ще один напрямок допомоги в межах ПКД - протидія саморобним вибуховим пристроям і розмінування, а також підтримка Україні у питанні утилізації застарілої стрілецької зброї, боєприпасів. Допомога в цих напрямках надаватиметься через уже створені за рішенням Уельського саміту (2014 рік) трастові фонди, зокрема з допомоги в розвитку командного контролю, логістики і стандартизації, кіберзахисту, перепідготовки колишніх військових, медичної реабілітації військових, і фонду, який має запуститися після Варшавського саміту - протидії саморобним вибуховим пристроям. Також у Києві має бути створений спільний українсько-натівський центр протидії гібридній війні. Після Варшавського саміту має активізуватися наповнення цих інструментів реальними ресурсами.

Усе це відповідає цілям, заявленим у Стратегічному оборонному бюлетені, який має стати дорожньою картою реформ у оборонно-безпековому секторі України. У ньому ж, зокрема, йдеться про те, що "єдиною всеосяжною метою оборонної реформи є розвиток відповідно до євроатлантичних норм та критеріїв членства в НАТО спроможностей Міністерства оборони України, Збройних Сил України та інших складових сил оборони, необхідних для адекватного реагування на загрози національній безпеці у воєнній сфері, захисту України, її суверенітету, територіальної цілісності та непорушності (недоторканності) кордонів, підтримки міжнародного миру та безпеки". Тобто є наголос на руху до гармонізацїі зі стандартами НАТО та досягненні взаємосумісності з силами Альянсу.

Рішення, прийняті на саміті, дозволять запустити процес, який приведе Україну до отримання статусу "партнера з розширеними можливостями". Така можливість згадується і у спільній заяві за результатами засідання Комісії НАТО-Україна. Подібний статус на Уельському саміті 2014 року отримали п'ять країн: Фінляндія, Австралія, Грузія, Йорданія та Швеція.

Що ж стосується політичних результатів, з якими ми поїхали з Варшави - то у цьогорічній спільній заяві НАТО-України, як і в підсумковому загальному комюніке НАТО, про перспективу членства для України згадок немає (про це українські експерти застерігали ще напередодні саміту). Натомість є пункт, що незалежна, суверенна та стабільна Україна, яка віддана демократії та верховенству права, є ключовою для євроатлантичної безпеки, і що НАТО підтверджують відданість подальшому розвитку Особливого партнерства між НАТО та Україною." Якщо порівнювати цю заяву з тією, що була прийнята на Бухарестському саміті 2008 року, то у останній містився пункт про те, що союзники вітають євроатлантичні прагнення України щодо членства у НАТО і погоджуються, що Україна стане членом НАТО, а наступний крок на її прямому шляху до членства буде ПДЧ. Пріоритетом наразі він назвав реформи і рух України до стандартів НАТО. На цьому ж наголошував і український президент. За словами обох представників, питання перспективи членства України на цьому саміті не стояло.

 

Висновок

Отже, дана робота присвячена проведенню Варшавського саміту НАТО 8-9 липня. Суть моєї праці – намагання довести актуальність зазначеної теми для міжнародних відносин.

У роботі розглянуто причини проведення саміту, цілі та очікування певних сторін від зустрічі, а також результати події, зокрема для України.

Щодо причин, хоча б доцільніше було б їх назвати передумовами, то західні дослідники називають анексію Криму РФ та воєнні дії на сході України.

Наслідками саміту є, насамперед, прийняття заключної декларації НАТО, в котрій вказувалися подальші дії та наміри організації, а саме: очікування членства Чорногорією, надання більшої допомоги України та Грузії, прагнення до конструктивного діалогу з Росією, вживання заходів щодо боротьби з тероризмом у Сирії та Афганістані.

На останок зазначу, що саміт НАТО, якому багато пророчили стати «історичним» і таким, що принесе нові можливості для безпеки, не виправдав мрії романтиків, зокрема тих, що сподівались на те, що в Альянсі вже зараз захочуть бачити Україну. Однак і скептики, що говорили про слабкість альянсу, зростаючі протиріччя серед його членів, зокрема і щодо питання відносин НАТО з РФ, не стали пророками.

 

 

1. НАТО оприлюднило підсумкову декларацію Варшавського саміту. Альянс обіцяє надавати Україні більше підтримки. (http://tyzhden.ua/News/169249) Перевірено: 9 липня 17:00

2. Що Україна везе з Варшавського саміту

Україні на саміті НАТО пообіцяли матеріально-технічну допомогу, згадали про координацію і взаємодію і нагадали про пріоритетність реформ. Про перспективу членства не йшлося (http://tyzhden.ua/Politics/169317) Перевірено: 11 липня, 2016

3. Варшавський пакт. Які результати приніс саміт НАТО. Главный результат саммита НАТО в Варшаве – публичное оформление готовности Альянса отвечать на брошенный ему вызов со стороны России. И Россия, впервые после долго времени, в качества врага признавалась уже открыто. (http://ukr.lb.ua/world/2016/07/09/339828_varshavskiy_pakt_yaki_rezultati.html) Перевірено: 9 липня 2016, 17:52

4. (https://www.fas.org/sgp/crs/row/R44550.pdf)

5. http://www.lnu.edu.ua/varshavskyj-samit-nato-dumky-ekspertiv/

6. http://news.liga.net/news/world/5831570-vosmogo_iyunya_v_varshave_otkroetsya_sammit_nato.htm

7. http://news.liga.net/news/politics/11330701-stalo_izvestno_chego_zhdet_ukraina_ot_sammita_nato_v_varshave.htm

8. http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/07/160708_or_hollande

9. http://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/2049186-samit-nato-u-varsavi-pidsumki-j-uroki.html