Formation technology management the implementation of outsourcing in production and economic systems of regions

ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ АУТСОРСИНГУ У ВИРОБНИЧО- ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ РЕГІОНІВ

Анотація. У статті досліджено економічне поняття аутсорсинг, що реалізується як інструмент управління підприємством на різних рівнях менеджменту для зниження ризиків та створення процесів відновлення потенціалу. Опрацьовано теоретико-методичні засади щодо формування технології управління реалізації аутсорсингу як методу виробничої кооперації шляхом оптимізації витрат та організаційної структури компанії за допомогою делегування на договірній основі частини певних функцій іншим компаніям регіонів. Доведено, що аутсорсинг надає можливість швидкої реорганізації бізнес-процесів, які здатні привести до підвищення конкурентних переваг та збільшення вартості компанії. Обґрунтовано функціональні форми та характеристика моделей аутсорсингу. Запропоновано механізм впровадження аутсорсингу для забезпечення якісної поведінки виробничо-економічних систем до елімінації деструктивних факторів внутрішнього та зовнішнього середовища.

Ключові слова: модель, оптимізація, бізнес-процеси, аутсорсинг, механізм, переваги, ризики, функції, конкуренція.

 

Tsarenko O.V.,

Ph. D., Professor, head of department of accounting and taxation

Academy of municipal management

FORMATION TECHNOLOGY MANAGEMENT THE IMPLEMENTATION OF OUTSOURCING IN PRODUCTION AND ECONOMIC SYSTEMS OF REGIONS

Annotation. The article examines the economic concept of outsourcing, which is implemented as a tool of enterprise management at different levels of management to mitigate risk and create restore and recovery potential. Outsourcing is an independent economic concept, is implemented as a tool of enterprise management at different levels of management. Its practical application began relatively recently, but is constantly expanding, which is associated primarily with the fact that this tool allows a comprehensive and flexible management of the enterprise generates a number of advantages, enhance competitiveness, and the like. Processed theoretical and methodological bases of formation technology management the implementation of outsourcing as a method of industrial cooperation through optimization of costs and organizational structure with delegation on a contractual basis part of certain functions to other companies of the regions. It is proven that outsourcing provides the ability to quickly reorganize business processes that can lead to greater competitive advantage and increase value of the company.

Reasonable functional forms and characteristics of models of outsourcing. The basic models of outsourcing that can be used by the company depend on the decisions of its leadership on the form, which they have chosen to transfer the company – outsourcer. The most common models of outsourcing: traditional outsourcing - enterprise transfers a part of its processes under the responsibility of the service provider to reduce costs and to concentrate their efforts on implementing key business processes; joint outsourcing venture becomes a partner of the service provider to improve their business processes to reduce costs and increase the flexibility of the control system. Thus, a new company, capital partners (the company and the service provider) has its share; outsourcing to reorganize the network of business processes - the company joins forces with its partners and reorganizes management structure to achieve sustainable improvements in the performance of the company.

The proposed mechanism of introduction of outsourcing for maintenance of qualitative behavior of production-economic systems eliminate the destructive factors of internal and external environment. The companies appear more and more business tasks, solution of which requires the involvement of external experts, which is one of the main reasons for the development of outsourcing in our country. At the same time Ukrainian businesses, unlike their Western counterparts, tend, primarily, to improve the quality of solutions to their internal problems than to reduce the costs of their implementation. Left-wing political currents and those close to them often say that outsourcing makes the country "compete" in the deterioration of working conditions for their citizens, as the country with cheap and unprotected labour force attracts more outsourcing contracts. In the long term it leads to equalization of wages in different countries, but, according to critics, this average level is closer to the bottom than to the top of the primary spectrum.

Keywords: model, optimization, business processes, outsourcing, mechanism, benefits, risks, options, competition.

Постановка проблеми у загальному її вигляді. Важливим та необхідним для стабільного функціонування виробничо-економічних систем регіонів є радикальні заходи в їх управлінні для ефективного використання наявних ресурсів, впровадження нових методів і засобів менеджменту, що направлені на посилення конкурентоспроможності. У зв’язку з цим засвідчено, що особливої уваги заслуговує провадження процедур з аутсорсингу для формування та реалізації політики економічного зростання виробничо-економічних систем регіонів та технологій консолідації зусиль і засобів залучення наявних резервів тощо. В першу чергу, це стосується теоретико-методичних аспектів конструювання оптимальної організаційної структури підприємства, формування адекватних механізмів структурно-функціональної оптимізації політики підприємства через впровадження технології аутсорсингу.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Питання розвитку та перспектив застосуванню аутсорсингу в різних сферах економіки відобразили в своїх працях низка дослідників: Б.А. Анікін, Г. Беме, А.Г.Загородній, Е. Спарроу, І.Л. Руда, О.В. Манойленко, І.Є. Матвій, Р. Морган, С. Баден-Фуллер, А.С. Северов та інші. Проте, питання аутсорсингу в Україні та проблематика його практичного застосування на підприємствах потребують подальшого дослідження. Водночас, недостатньо уваги приділено галузевим особливостям здійснення аутсорсингових операцій, механізму аутсорсингу, якій передбачає взаємодію із зовнішнім середовищем та спрямований на ефективне функціонування та розвиток виробничо-економічних систем регіонів.

Метою статті є дослідження сутнісного змісту поняття аутсорсингу в діяльності вітчизняних підприємств та обґрунтування теоретико-методичних підходів до формування технології управління реалізації аутсорсингу для зниження ризиків підприємств та створення процесів відновлення потенціалу шляхом розробки механізму аутсорсингу для забезпечення якісної поведінки виробничо-економічних систем моделювання її оптимальної структури.

Виклад основного матеріалу дослідження. З кожним днем компанії на ринку все частіше стикаються з пропозиціями послуг аутсорсингу тих чи інших завдань компанії. Підрядники, які пропонують взяти на себе виконання частини функцій підприємства, готові вирішити питання практично у будь-якій сфері: юриспруденції, бухгалтерії, виробництва, інформаційного забезпечення, підбору кадрів, створення корпоративної культури та багато іншого. Кількість компаній, що пропонують аутсорсинг, зростає з кожним днем. На ринку наявні, як універсальні компанії-гіганти, так і компанії, що спеціалізуються на окремих послугах брендингу, дослідження ринку, проведення опитування, просуванні та ін. Термін «аутсорсинг» («outsourcing») походить від англійських слів «outside resource using», що дослівно перекладається як використання чужих ресурсів, в міжнародній бізнес-практиці цей термін означає передачу певних функцій або видів діяльності, які раніше самостійно виконувалися третій стороні [2]. Доведено, що аутсорсинг звільняє підприємство від виконавця завдань, для яких необхідно створювати власні внутрішні підрозділи. Тому аутсорсинг розділяють як сучасну модель підприємництва, яка забезпечує додаткові конкурентні переваги. Головним джерелом цих переваг є використання матеріальних та нематеріальних ресурсів інших підприємств для досягнення успіху на ринку. Узагальнення літературних джерел дає можливість зробити висновок, що в сучасній теорії поняття «аутсорсинг» розглядається науковцями і практиками як цілеспрямоване виділення окремих бізнес процесів та передача їх реалізації на договірній основі іншим організаціям, що спеціалізуються у конкретній області й мають відповідний досвід, знання, технічні засоби. Зміст аутсорсингу зводиться до можливості зосередити всі ресурси на тому виді діяльності, який є основним для підприємства, і передати інші (підтримуючі, супутні) функції надійному і професійному партнеру, який виконає їх краще [1]. Однак, мають місце різні підходи до бачення механізму аутсорсингу як системи, яка ґрунтується на взаємодії із зовнішнім середовищем і спрямована на ефективне функціонування та розвиток підприємств. На підставі опрацьованих наукових джерел автором виділено основні підходи, які використовуються при визначенні поняття аутсорсингу (рис.1).

В працях світових вчених економісті є різні погляди на аутсорсинг, та необхідність його впровадження, але для керівництва організації слід чітко визначити значення терміну «аутсорсинг», щоб мати змогу з‘ясувати чим аутсорсинг може допомогти бізнесу [4].

В працях світових вчених економісті є різні погляди на аутсорсинг, та необхідність його впровадження, але для керівництва організації слід чітко визначити значення терміну “аутсорсинг”, щоб мати змогу з‘ясувати чим аутсорсинг може допомогти бізнесу. Мета аутсорсингу полягає у зниженні собівартості виробництва продукції або надання послуг за умови одночасного підвищення їх якості за рахунок концентрації на основному бізнесі. Але аутсорсинг не вважається стандартними послугами, які надають лише кілька разів. Співпраця протягом тривалого періоду вважається більш ефективним. Тому послуги аутсорсингу рідко надаються організації менше, ніж на один рік.

Переважно підприємства, що застосовують аутсорсинг, розробляють власні форми і моделі, які наведені в табл. 1.

Результати дослідження дозволяють визначити найбільш поширені моделі аутсорсингу:

1) традиційний аутсорсинг – підприємство передає частину своїх процесів під відповідальність провайдеру послуг, з метою знизити витрати та сконцентрувати свої зусилля на реалізації основних бізнес-процесів;

 

 

 

Рис.1. Узагальнення та систематизація підходів, що використовувались при формування поняття аутсорсинг за [3;5;7]

 

2) спільний аутсорсинг – підприємство стає партнером провайдера послуг для удосконалення своїх бізнес-процесів, задля зниження витрат та підвищення гнучкості системи управління. Таким чином, створюється нове підприємство у капіталі якого партнери (підприємство та провайдер послуги) має свою частку;

3) аутсорсинг з метою реорганізації мережі бізнес-процесів – підприємство поєднує зусилля зі своїми партнерами та реорганізовує структуру управління для досягнення стійкого покращення показників діяльності підприємства [1; 4].

Таблиця 1

Функціональні форми та характеристика моделей аутсорсингу

№	Форма аутсорсингу	Характеристика моделі
За обсягом охоплення певної функції чи бізнес-процесу
	Повний аутсорсинг	Підприємство передає своїм підрядникам виконання деяких операцій.
	Частковий аутсорсинг	Підприємство передає тільки частину визначених завдань, а розробка стратегії, втілення її в життя залишається внутрішньою справою підприємства.
	Удосконалений аутсорсинг	Підприємство, що відоме на ринку, передає стороннім організаціям ряд функцій та залишає за собою роль диспетчера.
Залежно від функціонального змісту робіт
	ІТ-аутсорсинг	Повна або часткова передача спеціалізованим організаціям функцій, пов’язаних з обслуговуванням інформаційних потреб компанії, забезпечення її інформаційною підтримкою
	Виробничий	Передача повністю всього циклу виробництва певної продукції або лише його частини (виробництво окремих вузлів, деталей, напівфабрикатів – складових основної продукції). Дозволяє сконцентрувати організаціям свої зусилля на розробці та освоєнні виробництва інноваційних продуктів, що приносить додаткові конкурентні переваги.
	Бізнес-процесів	Означає передачу аутсорсеру тих взаємозалежних функцій, видів діяльності (бізнес-процесів), що не є для організації основним (бухгалтерський, податковий облік, логістика, маркетинг, реклама, служба охорони та безпеки, клінінг, організація харчування, тощо.)

*Джерело: узагальнено та систематизовано за [2]

 

Результати дослідження доводять, що кожне керівництво може підібрати оптимальний вид аутсорсингу відповідно до розмірів, потреб та потенціалу підприємства. Слід відмітити, що під час вибору моделі аутсорсингу необхідно ретельно проаналізувати ступінь змін, які пропонуються реалізувати, та ступінь збільшення вартості підприємства, якої необхідно досягнути. Використання моделі спільно аутсорсингу є додатковою конкурентною перевагою, якщо є необхідність не тільки знизити витрати, але й створити додаткову вартість [3].

Розглядаючи моделі аутсорсингу, не можливо не розглянути більш детально моделі аутсорсингу з використанням найнятого персоналу, а саме: HR-аутсорсінг (human resources outsourcing) – передача в зовнішнє управління більшої частини кадрової роботи: найм співробітників; розрахунок та виплата заробітної плати, преміальних та бонусів; розробка посадових інструкцій; навчання персоналу тощо. Як бачимо, такий напрям є найбільш прийнятним для юридичних фірм середньої потужності. По-перше, розмір заробітної плати в таких фірмах, як правило, ще не набуває статусу конфіденційної, а по-друге, це дозволяє вивільнити і додаткові офісні площі, і кількість співробітників, які не зайняті в основній сфері бізнесу.

Лізинг персоналу (staff leasing) – спеціалізована агенція надає співробітників, які знаходяться у штаті, клієнту на відносно довгий термін - від трьох місяців до кількох років. Це є досить прийнятним, коли юридична компанія має вчасно і головне оперативно вирішити питання в якійсь вузькоспеціалізованій галузі права. При цьому співробітники компанії не лише отримують практичні навички від «прибульців», але й запобігають подальшому витоку подібної інформації, позаяк лізинг персоналу зазвичай застосовується лише щодо окремо визначеної справи.

Аутстаффінг (outstaffing) – виведення персоналу поза штат – спеціалізована агенція оформлює у свій штат існуючий персонал компанії-клієнта або спеціально наймає для неї співробітників. Головна перевага аутстаффінгової моделі для компанії – реального роботодавця полягає в можливості оперативно регулювати (збільшувати чи зменшувати) фактичну чисельність співробітників компанії, не змінюючи при цьому кількості штатного персоналу. Як свідчить аналіз українського ринку аутсорсингових послуг у кадровій сфері, найом (лізинг) тимчасового персоналу все-таки використовується частіше. Двох-трьох співробітників невигідно виводити поза штат, до того ж це припускає укладення довгострокових та складних контрактів [2;15]. З огляду на зазначене, запропоновано механізм впровадження аутсорсингу для забезпечення якісної поведінки підприємства до деструктивних впливів внутрішнього та зовнішнього середовища (рис.2).

Запровадження механізму аутсорсингу надасть можливість значно зменшиться рівень витрат та можливість реінвестувати вільні кошти підприємства в його розвиток та досягнути в основному виді діяльності значних переваг перед конкурентами.

 

 

 

Рис. 2. Механізм впровадження аутсорсингу на підприємстві (авторська розробка)

 

На рис.3 наведені дані розподілу аутсорсингу по підприємствам, які знаходяться в різних майнових видах, в даний час на українському ринку аутсорсингових послуг.

Рис.3. Розподіл аутсорсингу за формами власності

 

Одним з найбільш відомих прикладів ефективного партнерства в галузі аутсорсингу є компанія British Petroleum, яка уклала контракт з Accenture про аутсорсинг ряду допоміжних функцій і тим самим скоротила витрати на їх виконання на 50%. В автомобільній промисловості такі корпорації як Toyota, Honda, Chrysler близько 70% всіх бізнес-процесів делегують іншим підрядникам [4].

На сьогоднішній день на ринку аутсорсингу в Україні небагато потужних гравців, і конкуренція між ними мінімальна. Тому, компанії-аутсорсери визнають, що отримують значну частину нових замовлень завдяки рекомендаціям партнерів або клієнтів. У будь-якому випадку, для вибору аутсорсингової компанії необхідно провести моніторинг ринку, розпитати колег, які вже застосували дану модель. Важливим показником є також вік і репутація компанії. Головна умова – це конкурентна перевага, отримана відвикористання аутсорсингу, має бути інтегрована в бізнес, його продуктивний розвиток, утримання конкурентовисокого рівня. Цьому повинна сприяти підтримка на вищому рівні – при будь-якій успішній трансформації бізнесу за допомогою аутсорсингу за цією програмою завжди стоять або власники, або топ-менеджери. Керівники беруть безпосередню участь у вирішенні проблем перерозподілу ресурсів і навчання новим навичкам виконуючи провідну умову – контроль решти бізнесу. Впровадження програми аутсорсингу - означає значні та стрімкі зміни [5].

Керівництво компаній звертаючись до моделі аутсорсингу, прагне зберегти конкурентоспроможність і значно скоротити витрати. Залежно від виду аутсорсингу витрати на непрофільні сфери діяльності підприємства можна зменшити на 10-40%. На практиці вважається, що зовнішньому виконавцю можуть бути передані практично будь-які функції підприємства, найбільш поширеними видами аутсорсингу є передача таких функцій: бухгалтерський облік та розрахунок податків; юридичне забезпечення діяльності; розрахунок заробітної плати співробітників; управління персоналом; інформаційні системи (ІТ); бізнес-планування та оптимізація процесів; питання економічної та інформаційної безпеки; послуги доставки; виробництво; складання та тестування; прибирання і обслуговування; технічне обслуговування та ремонт повітряних суден; автомобільний та залізничний транспорт підприємств.

Необхідно зазначити, що аутсорсингові послуги, з юридичної точки зору, це, перш за все, робота за договором. Аутсорсинг – це не просто взаємини «замовник-виконавець», а певне партнерство. Вважливою складовою будь-яких партнерських відносин є довіра. Сторони повинні зрозуміти, що може стати підставою такої довіри, і саме на цій підставі далі вибудовувати свої бізнес-стосунки. Отже, вітчизняний ринок аутсорсингових послуг розвивається і набуває ваги. Основним аспектом з якими стікається підприємство, що прагне перейти на аутсорсинг, це критика провідних закордонних та вітчизняних вчених економістів. Аутсорсинг часто критикують за втрату робочих місць. Компанії з розвинених країн (наприклад, США, країни Євросоюзу) віддають на аутсорсинг зазвичай трудомістку функцію (IT, Call-центр і т.д.) в іншу країну (переважно в Індії). При аутсорсингу більш уразливими є трудові права працівників, оскільки між прямим роботодавцем і працівником відсутній трудовий договір, а значить і будь-які трудові гарантії. Нами визначено основні переваги та ризики при використанні аутсорсинг в діяльності підприємства (табл.2).

Таблиця 2

Систематизація переваг та ризиків використання аутсорсингу в умовах нестійкого економічного середовища

Переваги	Ризики
1. Сфокусувати увагу на основному виді діяльності; 2.Зменшити потреби в капіталовкладеннях; 3. Скоротити сукупні витрати; 4. Отримувати високоякісні сервісні послуги; 5. Гнучко реагувати на зміни ринку; 6. Отримати конкурентні переваги на ринку.	1. Втрата контролю над власними ресурсами 2.Загроза рейдерської атаки 3.Ризик витоку комерційної інформації підприємства 4. Не велика кількість аутсорсингових компаній на ринку 6. Відсутність досвіду спілкування з аутсорсинговими компаніями

* Джерело: за власними пропозиціями

 

Аутсорсинг сьогодні є універсальнім інструментом бізнесу, оскільки його основна специфіка полягає в можливості передачі зовнішньому виконавцеві деяких функцій організації, як цілком, так и частково; як на тривалій термін, так и на короткий період часу.

Висновки. На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що сьогодні ухвалення рішення про використання аутсорсингу може значно підвищити ефективність діяльності підприємства. На даний момент ринок аутсорсингових послуг в Україні знаходиться на етапі активного розвитку, що дає можливість підприємствам скоротити в два-три рази витрати; сконцентруватися на розвитку підприємства, не витрачаючи при цьому час на контроль функціонування бізнес-процесів; отримувати якісні послуги команди фахівців у різних сферах діяльності; використовувати в діяльності свого підприємства інноваційні технології ведення бізнесу.

Література:

1. Аутсорсинг. Вимушена необхідність // [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://texnoonline.com.ua/archives/52

2. Бабій М.А. Аутсорсинг як нова концепція ведення бізнесу / М.А. Бабій // Зовнішня торгівля: права та економіка. – 2012. – №6. – 57– 65 с.

3. Бравар Жан Луи, Морган Роберт «Эффективный аутсорсинг», перевод с англ., В.А. Денисова. – Днепропетровск, «БНС». – 2013. – 251 с.

4. Загородній А.Г. Аутсорсинг та його вплив на витрати підприємства / А. Г. Загородній // Фінанси України. – 2009. – №9. – С. 87-97.

5. Матвій І.Є. Аутсорсинг в діяльності промислових підприємств: основні переваги та загрози / І.Є. Матвій // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки. – Донецьк: ДЕГІ, 2008. – № 1 (25). – С. 184-189.

6. Северов А.С. Неявные проблемы аутсорсинга/ А.С. Сєверов // Аудит и фінансовій аналіз: [Електроний ресурс].– № 5. – Режим доступу: http://www.outsorsing.mgmt.

References

1. “Outsourcing, A forced necessity” [Online], available at: http: // texnoonline.com.ua/archives/52 (Accessed 4 Jun. 2016).

2. Babiy, M.A. (2012) “ Outsourcing as a new concept of doing business”, Zhurnal [Foreign trade: law and economics], vol. 6, pp. 57–65.

3. Bravar, Jean-Louis, Morgan, Robert (2013), Effektyvnyj autsorsynh [Effective outsourcing], Dnepropetrovsk, Ukraine.

4. Zagorodny, A. G. (2009) “Outsourcing and its impact on costs of the enterprise”, Zhurnal [Finance Of Ukraine], vol. 9, pp. 87–97.

5. Matviy, I. Is. (2008), “The outsourcing activities of industrial enterprises: the main advantages and threats”, Rehional'nyj zbirnyk naukovykh prats' z ekonomiky [Prometheus], vol. 1(25), pp. 184-189.

6. Severov, A. S. (2011), “Implicit problems of outsourcing ”, Audyt y finansovij analiz, [Online], available at: http: // www.outsorsing.mgmt. (Accessed 4 Aug 2016).