Особливості ринку туристичних послуг

Тема 3. Ринок туристичних послуг і його структура

План:

Основні поняття, суть і особливості ринку туристичних послуг і ресторанної індустрії.

Попит та пропозиція, види попиту, що характеризують ринок готельно-ресторанної індустрії. Причини зниження попиту.

Тенденції розвитку попиту на продукцію і послуги підприємств готельно-ресторанних комплексів.

Основні поняття, суть і особливості ринку туристичних послуг і ресторанної індустрії

Організація сучасного туристського бізнесу тісно пов'язана з поняттями ринкової економіки. І так само, як і будь-який інший вид підприємницької діяльності, залежить від двох основних рин­кових установок:

– системи вільних цін;

– права власності.

Це особливо важливо в зв'язку з тим, що туристський бізнес в основному приватний, а також переважно малий і середній.

Саме тому основною передумовою функціонування туристсь­кого ринку є дотримання головних принципів ринкової економі­ки:

- пріоритет у суспільстві основної ланки виробників; неухильне дотримання принципу конкурентної боротьби, за якого на конкурентноздатність впливають винятково зусилля приватного власни­ка і виробника, а не належність до якихось державних, громадсь­ких чи інших організацій;

- приватна власність на засоби виробниц­тва (матеріальну базу туризму – будівлі, підприємства туризму, транспортні засоби і т. д.);

- свобода вибору як для підприємця, так і для клієнта;

- залежність доходів людини від результатів праці й від стану ринку праці.

Туристичний ринок значною мірою залежить від різних еконо­мічних, політичних, екологічних факторів. Та перш за все це ринок споживачів – туристів. Адже загаль­новідома істина, що будь-який бізнес сильний своїми споживача­ми. Не буде споживачів – не потрібні ні кадри, ні інфраструктура.

Тому усі види пропозицій на туристичному ринку повинні бути зорієнтовані на конкретного споживача, на його побажання, смаки й мету подорожі.

Уподобання в різних людей можуть бути дуже різноманітними. Це залежить від багатьох причин: від їхнього матеріального стано­вища, способу життя, віку, складу сім'ї та інших.

Мета подорожі в різних людей також різна: хтось їде відпочити на море, комусь хочеться на дозвіллі зайнятися спортом чи вив­ченням англійської мови, хтось цікавиться екскурсіями і музеями, а для певних категорій туристів важливі тільки розваги.

Тільки чітке і повне врахування запитів і мети подорожі для кожної конкретної категорії туристів дає можливість надання якіс­ного обслуговування, а значить, і конкурентноздатності в туристичному бізнесі. Такий підхід називається диференціацією турис­тського ринку.

Диференціація туристського ринку – це сегментація споживачів за визначеними ознаками з метою створення відповідного до тема­тики, рівня і складу послуг туристського продукту.

Ринок туристських послуг – це можливості пропозиції та попи­ту на туристські послуги. У поняття пропозиції на ринку туристсь­ких послуг входять як матеріальна база туризму, так і туристські послуги, товари, якісне і повне надання яких можливе тільки при широкому розвитку інфраструктури відпочинку.

Особливості ринку туристичних послуг

У туристичного ринку, як ринку послуг, є свої специфічні особли­вості, які необхідно враховувати при організації туристичного бізнесу.

По-перше, туристичний ринок – це ринок послуг, а послуги:

а) невловимі (турист не може при придбанні туру ні спробувати його, ні доторкнутись до нього, ні побачити);

б) втрачаються в часі (дохід від не наданої у визначений конк­ретний період послуги втрачається назавжди, необхідна гнучка політика продажів і ціноутворення).

По-друге, при реалізації туристського продукту (туру, екскурсії чи заздалегідь заброньованого готельного обслуговування), як пра­вило, має місце істотний розрив у часі між фактами оплати тури­стського продукту і споживання його. Важливого значення тут набуває надійність туристського продукту (тобто Гарантії відповід­ності при обслуговуванні заздалегідь оплаченого набору і рівня послуг).

По-третє, для туристського ринку характерні значні сезонні ко­ливання попиту туристів. Причому ці коливання не однакові для різних видів туризму. Крім того, це диктує необхідність сезонної диференціації цін на туристські послуги.

По-четверте, у туризмі якість значною мірою залежить від кон­кретних виконавців, тобто від обслуговуючого персоналу (гіди, ек­скурсоводи, водії й ін.) — працівників контактних професій.

По-п'яте, на туристичному ринку наявна об'єктивна терито­ріальна роз'єднаність споживача і виробника. Питання інформації і реклами свого продукту в інших регіонах, просування на регіо­нальні ринки, зв'язки з закордонними партнерами також надзви­чайно важливі для туристського бізнесу.

Сучасний ресторанний ринок України досить молодий. Однак його динамічний розвиток, безумовно, дозволяє говорити про певні тенденції та напрями розвитку цього бізнесу. Ресторанний ринок України не припускає жорсткої класифікації закладів. Так, серед закладів громадського харчування можна виділити декілька великих груп: ресторани класу «преміум», ресторани для середнього класу, фаст-фуд, а також бари, кафе і кав'ярні як особливі заклади з власним асортиментом.

Говорячи про стан ресторанного ринку безпосередньо залежить від загальних економічних показників, тобто від платоспроможності споживачів послуг, а також від мінливого менталітету жителів України, які все більш орієнтуються на західні стандарти споживання. Сучасна індустрія ресторанного бізнесу постійно поширюється та видозмінюється під впливом різних факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. Як сфера підприємницької діяльності ресторанне господарство виконує соціальні (задоволення потреб споживачів) та економічні функції (підприємницька одиниця сфери обслуговування). Економічні функції сфери ресторанного господарства розглядаються як єдиний комплексний механізм виробництва й обігу продукції, що забезпечує ресторанному бізнесу певні переваги порівняно з іншими галузями народного господарства.

За 2008-2011 рр. ресторанний ринок України втратив практично 3 тис. закладів – приблизно по тисячі в рік. У підсумку з 26159 закладів харчування на 1 січня 2011 р. залишилося 23369 закладів. Однак за 2011 р. скорочення операторів ринку припинилося, і почалося зростання вперше за декілька років. Зміни, пов’язані з наступними причинами:

1. Ресторанний бізнес – вдале вкладення вільних грошей, особливо для дрібного бізнесу. Інвестування в ресторан – вигідне, тому що період окупності бізнесу більше 2-х років, рентабельність у 15-30% є дуже вигідною порівняно з рентабельністю виробництва в 3-4%.

2. Створити ресторан зараз дешевше, ніж кілька років тому, незважаючи на кризове падіння гривні. Постачальники обладнання для ресторану йдуть на поступки щодо цін і умов, вибір матеріалів достатньо широкий, багатопроектні організації знизили ціни.

3. Зміни до Податкового кодексу сприяли розвитку ринку.

4. Успішні мережі ресторанів стали розвиватися в 2012 р. активно, додавши по 2-4 заклади до вже наявних.

5. Проведення Євро 2012 вплинуло позитивно на прийняття рішень про відкриття закладів у містах проведення матчів, однак, на жаль, не виправдало очікування рестораторів.

6. Харчування в ресторанах і кафе стало частиною способу життя багатьох українців.Кожен місяць ресторани, кафе і бари України обслуговують 48,3 млн гостей, щодня відвідують заклади харчування 1,6 млн осіб. Харчування поза домом перестає бути розкішшю й ознакою статусу, стає доступним для багатьох.

В цілому тенденції ресторанного бізнесу в Україні відрізняються кількома особливостями:

1. Став користуватися попитом формат «ресторан для бідних» – заклад із красивим інтер'єром, меблями, хорошою вентиляцією і посудом, але з досить доступними цінами. За візуальними ознаками – ресторан, за цінами – кафе. Заклад такого типу є найбільш затребуваним у нашій країні і залишиться таким і в майбутньому.

2. Основним критерієм вибору закладу все частіше стає не інтер'єр або престижність, а якість кухні, як і у всьому цивілізованому світі. Тому немає сенсу створювати унікальний інтер'єр і купувати гарний посуд, якщо на кухні недостатньо місця, немає потрібного устаткування і працюють некваліфіковані кухарі.

3. Формати, які у 2011 р. найбільш активно розвивалися, багато говорять про зміну потреб і можливостей українців. Отже, розвивалися й будуть розвиватися:

- кафе з українською кухнею;

- заклади з італійською кухнею, насамперед піцерії;

- суші-бари і ресторани з японською кухнею в середньому і нижче середнього цінових сегментах;

- кав'ярні, кондитерські;

- пивні паби;

- фаст-фуди і стріт-фуди;

- кафе-кулінарії – це напрям ресторанного бізнесу, який тільки починає свій успішний шлях, але через 10-15 років вони будуть дуже поширені.