Система та форми поточного та ПІДСУМКОВОГО контролю

6.1. Контроль і оцінювання якості набутих знань умінь та практичних навичок студентів у відповідності з вимогами державних стандартів освіти, а також адаптації до загальноєвропейських вимог, визначення Європейською системою залікових кредитів (далі ЕСТS), має системний характер, базується на принципі наскрізного контролю який дозволяє забезпечити взаємозв’язок між усіма видами навчального процесу: лекції, семінари,практичні, самостійна та індивідуальна робота студента, поточний контроль, ПМК.

6.2. Система контролю й оцінювання знань студентів з дисципліни розроблена відповідно до положення «Порядок оцінювання знань студентів ХІНЕМ з урахуванням вимог Болонської декларації», що ухвалено Вченою радою інституту (від 30.04.2004 р., протоколом № 2).

6.3. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності (знання основних категорій, принципів, правил, фактів, явищ у їх тісному взаємозв’язку і взаємообумовленості, уміння і навички оперувати набутими знаннями, а також діяльність студентів у навчанні, їх уміння застосовувати знання на практиці, самостійно здобувати нові знання), які знаходять відображення у заліковому модульному контролі.

6.4. Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється на основі результатів поточного контролю, модульного контролю і підсумкового модульного контролю за принципом бально-рейтингової системи атестації.

Завдання поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного навчального матеріалу (обсягу, глибини), вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацювати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь письмово представити певний матеріал тощо.

Поточний контроль здійснюється під час практичних знань у формах обговорення студентами питань дисципліни, аналізу ситуацій та розв’язання практичних завдань, оцінювання результатів їх самостійної роботи та виконання індивідуальних завдань.

Форми поточного контролю:

- теоретичних знань – опитування (індивідуальне, фронтальне), тестовий контроль, співбесіда або індивідуальна бесіда під час індивідуально-консультативнних зустрічей зі студентами;

- практичних навичок і вмінь – захист рефератів, творчих та практичних робіт, різних видів індивідуальних завдань; розв’язання ситуаційних завдань та проблемних ситуацій, ділові та імітаційні ігри; доповідь, виступ на семінарському занятті, тези виступу на конференції; оцінка за активність студентів на заняттях, внесення пропозицій оригінальних рішень, уточнень попередніх відповідей; перевірка конспектів роботи з зошитом; індивідуальний контроль практичних дій; самоконтроль, взаємоперевірка.

Оцінювання поточної навчальної діяльності протягом залікового модуля відбувається в діапазоні від 0 до 5 балів за традиційною 4-бальною системою («5», «4», «3», «2»). Критерієм оцінювання поточної навчальної діяльності є активна робота студента на семінарських і практичних заняттях (участь у дискусії або діловій грі, фіксований виступ, доповнення та уточнення до виступу іншого тощо).

Оцінювання індивідуальної роботи студента протягом залікового модуля відбувається в діапазоні від 0 до 20 балів. Бали за індивідуальну роботу студентові нараховується за успішне виконання і захист індивідуального або за науково-дослідну роботу (участь у наукових конференціях, підготовка наукових статей, рефератів, оглядів наукової літератури тощо).

Оцінювання аудиторної роботи студента протягом залікового модуля відбувається в діапазоні від 0 до 20 балів. Додатковий заохочувальний бал одержує студент, який не має пропусків аудиторних занять без поважної причини.

Завдання модульного контролю є перевіркою засвоєння навчального матеріалу, віднесеного до відповідних залікових модулів, що реалізуються у відповідних формах навчального процесу. Завдання, що виносяться на модульний контроль, оцінюються в діапазоні від 0 до 10 балів. Модульний контроль проводиться письмово – у формі виконання контрольних завдань (тестів, розв’язання типових і ситуаційних задач). Модульний контроль проводиться для студентів групи за розкладом під час останнього аудиторного заняття відповідно залікового модуля. Тривалість модульного контролю – до двох академічних годин.

Завдання підсумкового контролю (іспит) є систематизація і узагальнення знань з навчальної дисципліни; перевірка усвідомлення глибинних засад щодо структури, змісту, логіки курсу, розуміння програмного матеріалу як системи знань та взаємозв’язків між змістовими та заліковими модулями, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо. Завдання, що виносяться на іспит, оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів.

Примітка: До іспиту допускаються студенти, які виконали навчальну програму, та протягом семестру набрали кількість балів, не менше 20.

Сумарна семестрова оцінка кожного студента в діапазоні від 0 до 100 балів (табл. 6.1) визначається з урахуванням результатів модульного контролю по заліковому модулю семестру (в діапазоні балів) та оцінки, отриманої на ПМК іспиті (в діапазоні [0-40] балів).

 

Таблиця 6.1 – Критерії оцінювання знань студентів денної форми навчання

 

Види контролю	Умови оцінювання	Параметри оцінки	Кількість балів
За системність та активність в аудиторії (аудиторна робота)
Вивчення обов’язкової та додаткової літератури, підготовка до практичних занять.	Оцінка активності й рівня знань при обговорюванні питань практичних занять, участі в ділових іграх, рішення задач, тощо.	«4»-«5» «3» «2»	Загальна кількість балів 0-5
Поточний модульний контроль	Письмовий модульний контроль	1 теоретичне питання – вірна відповідь 2 бали; 5 тестових завдань – кожна вірна відповідь – 0,2 бал; 1 практичне завдання – вірне рішення 2 бали	Загальна кількість балів 0-10 Балів 0-10 (по 5 з кожного модулю)
За виконання позааудиторної роботи
Виконання контрольної роботи	Письмова робота	1 теоретичне питання – вірна відповідь 5 балів; 5 тестових завдань – кожна вірна відповідь – 1 бал; 1 практичне завдання – вірне рішення 10 бали	Загальна кількість балів 0-10 Балів 0-20 (за кожний модулю)
Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій, підготовка доповіді (не більше 1)	Доповідь з презентацією	відповіді вимогами («4»-«5»); є незначні відхилення(«3»-«4») не відповідає вимогам (менше 3»)	Загальна кількість балів 2
Виконання домашніх завдань, підготовка звітів за результатами вирішення практичних ситуацій до кожного практичного заняття (3 заняття)	Письмовий звіт	відповіді вимогами («4»-«5»); є незначні відхилення(«3»-«4») не відповідає вимогам (менше«3»)	Загальна кількість балів 0-3

 

При оцінюванні знань і умінь студентів використовуються такі якісні показники як: повнота, глибина, системність, оперативність, свідомість, узагальненість знань і умінь студентів. Крім цього слід враховувати такі критерії оцінювання як уміння студента пов’язувати зміст дисципліни з змістом майбутньої професійної діяльності, обґрунтовано вирішувати професійні завдання, а також ступінь самостійності студента. На оцінку впливає не тільки правильність але й чіткість відповіді студента, культура його мовлення (усна і письмова) (табл.. 6.2.).

 

Таблиця 6.2 - Критерії співвідношення діючої вітчизняної нормативної шкали оцінки знань студентів з оцінкою за шкалою ECTS

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень (показник)	Шкала ECTS	Діюча чотирьохбальна система, бал/оцінка
Глибоке і повне засвоєння і розуміння змісту навчального матеріалу, в якому студент легко орієнтується; опанування понятійним апаратом; уміння зв’язувати теорію з практикою, вирішувати практичні завдання; уміння висловлювати і обґрунтовувати власні судження, самостійно критично оцінювати публікації або доповіді з певної тематики; грамотно, логічно викладати відповіді (як в усній, так і в письмовій формі), об’єктивна самооцінка тощо.	А – «відмінно»	«відмінно»
Повне засвоєння навчального матеріалу, володіння понятійним апаратом, орієнтування в вивченому матеріалі; здатність пояснювати феномен чи інформацію, створювати певні класифікації, відкрити неправильні припущення; свідоме використання знань для рішення практичних завдань, грамотний виклад відповіді.	В- «дуже добре»	«добре»
Повне засвоєння навчального матеріалу, володіння понятійним апаратом, вміння аналізувати отриману інформацію, окремі її елементи, висловлювати припущення, гіпотези та робити певні висновки на основі аналізу фактів; свідоме використання знань для рішення практичних завдань, грамотний виклад відповіді, але у змісті і формі відповіді мали місце окремі неточності (похибки)	С – «добре»	«добре»
Знання і розуміння основних положень навчального матеріалу, при цьому виклад його не повний, непослідовний; студент допускає неточності у визначенні понять; вміння визначати і застосовувати одержану абстрактну інформацію для вирішення практичних завдань (при використанні знань для вирішення практичних завдань, не вміє доказово обґрунтовувати свої судження).	D – «задовільно»	«задовільно»
Знання основних положень навчального матеріалу, при цьому студент викладає чи наводить зрозумілі ілюстрації та приклади, надана інформація має власну інтерпретацію.	Е – «достатньо»
Знання розрізнені, безсистемні, студент не вміє виділяти головне і другорядне, допускається помилок в визначенні понять, перекручує їх зміст, хаотично і невпевнено викладає матеріал, не може використовувати знання при вирішенні практичних завдань.	FX – «не достатньо»	«незадовільно»
Повне незнання і нерозуміння навчального матеріалу або відмова від відповіді.	F – «не адовільно»

 

У відповідності до зазначених критеріїв навчальну діяльність студентів оцінюють за традиційною вітчизняною чотирьохбальною системою, за шкалою ECTS100-бальною системою. Механізм приведення системи оцінювання знань до системи ECTS відповідно до рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. приведено в табл.. 6.3.

 

Таблиця 6.3 – Критерії співвідношення діючої вітчизняної нормативної шкали оцінки знань студентів з оцінкою за шкалою ECTS.

 

Оцінка ECTS	Бал	Діюча чотирьохбальна система
A	90-100	Відмінно
B	78-89	Добре
C	75-77	Добре
D	66-74	Задовільно
E	60-65	Достатньо
FХ	35-59	Незадовільно з можливістю повторного складання
F	1-34	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом