Для оцінки ефективності штучного освітлення в приміщенні необхідно порівняти значення фактичного освітлення та нормованого значення за СНиП ІІ-4-79.
Нормоване значення освітлення для економічного відділу при загальному освітленні за СНиП ІІ-4-79 складає при використанні газорозрядних ламп – 300 лк, при використанні ламп накалювання – 200 лк.
При комбінованому освітленні частка загального освітлення в системі комбінованого повинна складати 10% норми для комбінованого освітлення, але не менше 150 лк при використанні люмінесцентних ламп або не менше 50 лк при використанні ламп розжарювання.
Значення фактичного освітлення, лк, у відділі можна знайти за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку з формули
, (4.9)
звідки
, лк, (4.10)
де Fл – світловий потік однієї лампи, лм. (дивись табл. 4.6);
ηв – коефіцієнт використання світлового потоку. Для світильників, які використовуються в адміністративних будівлях для традиційних розмірів приміщення і кольорового оздоблення, може набувати значення в межах ηв = 0,4 – 0,6;
N – кількість світильників, шт. Задану у вихідних даних кількість світильників необхідно розмістити рівномірно по площі приміщення, по можливості по сторонах квадрата, виконуючи такі умови: сторона квадрата L = 1,4 Hp, де Hp – висота підвісу світильника над робочою площиною, яку можна визначити як різницю між висотою приміщення і стандартною висотою розміщення над підлогою робочої площини, що дорівнює 0,8 м, та висотою підвісу світильника hпід = 0,1 – 0,4 м. Відстань від світильника до стіни бажано витримувати в межах l = 0,3 
0,5L;
n – кількість ламп у світильнику, шт.;
S – площа приміщення, м2;
k – коефіцієнт запасу, k = 1,5 – 2;
z – коефіцієнт нерівномірності освітлення: для ламп розжарювання z = 1,15; для люмінесцентних ламп z = 1,1.
Порівнюючи нормативне значення освітленості з фактичним, зробіть висновок про ефективність штучного освітлення у відділі.
Допустимим відхиленням фактичного освітлення від нормативного є +20% - -10%.
Якщо освітлення недостатнє, запропонуйте заходи щодо його покращання. Дієвість запропонованих заходів необхідно підтвердити розрахунками.
Розміщення світильників у приміщенні показати на рис. 4.3.
Рисунок 4.3 – Схема розміщення світильників
Список літератури
1. Закон України „Про охорону праці”. – К., 1993. – 40 с.
2. Науково-практичний коментар до Закону України „Про охорону праці”. – К.: Основа, 1996.
3. Кодекс законів про працю України.
4. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості виробничого процесу
// Охорона праці. - №6. – 1998.
5. Трахтенберг І.М., Коршун М.М., Чебакова О.В. Гігієна праці та виробнича санітарія. – К., 1997.
6. Справочная книга для проектирования электрического освещения / Под ред. Г.М. Кнорринга. – Л.: Энергия, 1976.
7. Протоєрейський О. С, Запорожець О. І. Охорона праці в галузі: Навч. посіб. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005. – 268 с.
8. Справочник по охране труда на промышленных предприятиях / К.Н. Ткачук и др. – К.: Техника, 1991.
9. Державні стандарти України (ДСТУ) з питань охорони праці.
10. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывной и пожарной опасности.
11. СниП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания и сооружения.
12. Средства защиты в машиностроении. Расчет и проектирование: Справочник / Под общей ред. С.В. Белова. – М.: Машиностроение, 1989.
13. Безопасность производственных процессов. Справочник / Под общей ред. С.В. Белова. – М.: Машиностроение, 1985.
14. Денисенко Г.Ф. Охрана труда. – М.: Высшая школа, 1985.
15. Борисполец Ю.В., Геращенко В.Е. Охрана труда в строительстве: Вопросы и ответы. – К.: Будівельник, 1985.
16. І.П. Пістун, Ю.В. Кіт, Л.А. Катренко Охорона праці в галузі освіти: Навчальний посібник. 3-те вид., перероб і доп. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2009. – 395 с.
