Нормативно-правові акти органів виконавчої влади як джерела природо ресурсного права

Нормативно-правові акти органів центральної виконавчої влади та спеціальних органів управління як підзаконні акти відіграють важливу роль у регулюванні природноресурсових відносин. До підзаконних нормативно-правових актів як джерел природноресурсового права України належать укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти міністерств і відомств, рішення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Укази і розпорядження Президента України, пов'язані з системою джерел природноресурсового права, стосуються певних відносин або об'єктів. Вони обов'язкові для виконання на всій території нашої країни.Ці укази і розпорядження не повинні суперечити Конституції і законам, а також один одному. Необхідно приділити увагу таким указам Президента України, а саме: Указ ПУ «Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року» від 10 серпня 1999 р.; «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 3 грудня 1999 р.; «Про заходи щодо посилення державного контролю у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів» від 5 січня 2004 р. та ін.

Розпорядження Президента України, пов'язані з регулюванням питань використання і охорони природних ресурсів, нечисленні, але вони існують, наприклад, Розпорядження ПУ «Про Національну програму охорони земель на 1996-2005 роки» від 17 лютого 1996 р.; «Про забезпечення раціонального використання природних ресурсів та впорядкування санаторно-курортної діяльності на території курорту Трускавець» від 10 жовтня 1995 р.

Основний обсяг земельно-правових норм міститься у постановах і розпорядженнях Кабінету Міністрів України — вищого органу в системі органів виконавчої влади. Відповідно до ст. 117 Конституції він приймає нормативно-правові акти на підставі й на виконання Конституції, законів, указів і розпоряджень Президента України, що є обов'язковими до виконання. Кабінетом Міністрів України прийнято ряд постанов щодо регулювання відносин, пов'язаних із використанням та охороною природних ресурсів, наприклад, Постанова КМУ «Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення" від 10 серпня 1992 р.; «Про заходи щодо зниження забруднення північно-західної частини Чорного моря в районі м. Одеси» від 21 жовтня 1993 р.; «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» від 12 грудня 1994 р.; «Про затвердження Положення про Зелену книгу України» від 29 серпня 2002 р. та інші.

Джерелами природноресурсового права є також акти відповідних міністерств, державних агентств (комітетів), відомств, органів господарського управління й контролю, на які законодавством покладено функції організації раціонального природокористування, а також охорони навколишнього природного середовища.

До таких органів належать Міністерство екології та природних ресурсів України, Державне агентство земельних ресурсів України, Державне агентство водних ресурсів України, Державне агентство лісових ресурсів України.

Відомчі підзаконні акти нормативного характеру видаються, як правило, з питань, віднесених до компетенції відомства, нерідко мають міжвідомчий характер та повинні відповідати законам, указам і розпорядженням Президента України, постановам і розпорядженням Кабінету Міністрів, інакше вони не матимуть законної сили і не вважатимуться джерелами природноресурсового права. Такими актами є накази та інструкції. Наприклад, наказом можуть встановлювати ліміти на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. (Наказ від 27.09.2012 р. «Про затвердження інструкції з діловодства в Міністерстві екології та природних ресурсів України»). Такі нормативно-правові акти можуть прийматися зазначеними відомствами спільно.