Особливістю завдань є комплексний характер розрахунків та конструювання, які виконуються паралельно. Звітна документація завдання складається з двох частин: розрахунково-пояснювальної записки та графічної частини.
Виконане завдання зараховується після його перевірки та захисту.
До захисту допускаються проекти в яких обов’язковими є:
складання розрахунково-пояснювальної записки з дотриманням інженерної форми записів;
повнота об’єму та змісту розрахунково-пояснювальної записки, вірність обчислень і аргументів у розрахунковій та конструкторських частинах;
виконання графічної частини проекту із дотриманням вимог єдиної системи конструкторської документації (креслення можуть бути виконані як олівцем, так і за допомогою систем автоматизованого проектування).
Під час захисту завдання студент отримує оцінку „ відмінно ”, якщо:
показані повні та систематичні знання з теоретичного матеріалу;
показано досконале володіння питаннями критеріїв роботоздатності та розрахунку передачі;
проявлено творчій підхід під час проектування;
наведена чітка аргументація по виконанню всіх етапів розрахунку та конструювання.
Під час захисту домашнього завдання студент отримує оцінку „ добре ”, якщо:
показані достатні та систематичні знання з теоретичного матеріалу;
показано володіння питаннями критеріїв роботоздатності та розрахунку передачі;
проявлено раціональний підхід під час проектування;
наведена аргументація по виконанню всіх етапів розрахунку та конструювання.
Під час захисту домашнього завдання студент отримує оцінку „ задовільно ”, якщо:
показані достатні знання з теоретичного матеріалу;
показано володіння питаннями критеріїв роботоздатності та розрахунку передачі;
проявлено формальний підхід під час проектування;
наведена недостатня аргументація по виконанню всіх етапів розрахунку та конструювання.
4. Система поточного та підсумкового контролю з дисципліни «Деталі машин»
Денна форма
Поточний контроль здійснюється під час проведення аудиторних занять, при захисті розрахунково-графічних завдань і має за мету перевірити якість засвоєння студентами матеріалу, який вивчається на лекціях та практичних заняттях. Результати виконання розрахунково-графічних завдань (середній бал) - є обов’язками для кожного студента і враховуються при визначенні результату модулів. Тому завдання захищаються студентом у формі співбесіди з викладачем, оцінюються в балах під час консультацій з даної дисципліни в терміни, обумовлені робочою програмою.
По закінченні шостого семестру проводиться модульний контроль у формі письмової контрольно-модульної роботи.
При оцінюванні КМР враховується поточний контроль якості засвоєння (середня оцінка в балах за розв’язування задач на практичних заняттях) та оцінка в балах за виконання контрольно-модульної роботи.
Результати модульних контролів та підсумкового контролю проставляються у відомість в балах національної шкали (5,4,3,2) незалежно від форми підсумкового контролю (екзамен).
По закінченні вивчення дисципліни здійснюється підсумковий контроль - комплексне оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу без участі студента на підставі результатів усіх модульних контролів, що передбачені навчальним планом за весь термін викладання.
Підсумковий контроль реалізується через визначення середньо виваженого балу усіх модульних контролів з дисципліни, передбачених навчальним планом за всіма видами занять і заноситься в ту же відомість, що і результати модульних контролів, яка видається деканатом, куди входить випускова кафедра з даної спеціальності.
При оцінюванні результатів модулів за результатами поточного контролю та контрольної модульної роботи спочатку визначається загальна кількість балів за 100-бальною шкалою:
1) оцінювання знань, що показані на практичних заняттях:
, балів,
де ОПЗі – оцінки в балах національної шкали (5,4,3,2), одержані на практичних заняттях;
пПЗ – кількість оцінок;
kПЗ - коефіцієнт вагомості оцінок, одержаних на практичних заняттях в загальній оцінці модуля, kПЗ = 2;
2) оцінювання знань, виявлених при виконанні та захисті розрахунково-графічних завдань:
, балів,
де ОДЗі - оцінки в балах національної шкали (5, 4, 3, 2), одержані за кожне завдання;
пДЗ – кількість завдань, передбачених робочою навчальною програмою;
kДЗ – коефіцієнт вагомості оцінок, одержаних за виконання індивідуальних домашніх завдань в загальній оцінці модуля, kДЗ = 4;
3) оцінювання контрольної модульної роботи, яка складається з двох теоретичних питань та однієї задачі на розрахунок деталей машин:
балів,
де ОТП1, ОТП2 – оцінки в балах національної шкали (5, 4, 3, 2) відповідей на 1-е та 2-е теоретичні питання контрольної модульної роботи;
ОЗ – оцінка в балах національної шкали (5, 4, 3, 2) за розв’язання задачі контрольної модульної роботи;
kТП1, kТП2 – коефіцієнт вагомості оцінок за відповіді на 1-е та 2-е теоретичні питання в загальній оцінці контрольної модульної роботи;
kЗ – коефіцієнт вагомості оцінки за розв’язання задачі контрольної модульної роботи в загальній її оцінці, kТП1 = 5, kТП2 = 4, kз = 5.
Відповідь на кожне теоретичне питання О1 та О2 контрольної модульної роботи оцінюється в балах національної шкали:
1) відповідь правильна і повна – 5 балів;
2) відповідь правильна але неповна (@ 80 %), або містить деякі несуттєві неточності – 4 бали;
3) відповідь містить невірні твердження (не більше 40 %), або неповна (@ 50 %) – 3 бали;
4) відповідь містить невірні твердження, математичні записи теорем (більше 40 %) – 2 бали.
Розв’язання задачі контрольної модульної роботи О3 оцінюється в балах національної шкали:
1) розв’язання виконане до кінця вірно з необхідними поясненнями – 5 балів;
2) розв’язання виконане до кінця вірно, але без необхідних пояснень – 4 бали;
3) задача розв’язана не до кінця (@ на 80 %) – 3 бали;
4) задача не розв’язана до кінця, але є початок, де правильно записані необхідні теоретичні положення – 2 бали;
5) задача не розв’язана – 0 балів.
Загальна оцінка модуля
ОМ=ОПЗ+(ОДЗ або ОКП)+ОКМР, балів.
Максимальна кількість балів 100. Оцінка модуля за 5-бальною шкалою та за національною шкалою проводиться за загальною оцінкою модуля за 100-бальною шкалою згідно з таблицею.
Шкала оцінок якості засвоєння навчального матеріалу
| За шкалою ECTS | За національною шкалою | За 5-бальною шкалою | За 100-бальною шкалою |
| A | Відмінно (зараховано) | 100-95 | |
| В | Відмінно (зараховано) | 4,99-4,5 | 94-90 |
| C | Добре (зараховано) | 4,49-4 | 89-80 |
| D | Добре (зараховано) | 3,99-3,5 | 79-75 |
| E | Задовільно (зараховано) | 3,49-3 | 74-60 |
| FX | Незадовільно з можливістю повторного складання (не зараховано) | 2,99-2,5 | 59-35 |
| F | Незадовільно з обов’язковим повторним курсом (не зараховано) | 2,49-2 | 34-1 |
Результати модульних контрольних заходів заносяться в відомість контрольних заходів.
Остаточний контроль виставляється студенту на підставі результатів усіх попередніх модульних контролів і реалізується через визначення середньо виваженого балу СБ результатів модульних контролів за семестр
, бали,
де n – число модулів за видам занять з річним навчальним планом на термін здачі; Бі – бал за і -тий модуль за національною шкалою; Ті – час на засвоєння і-го модуля (аудиторне навантаження та самостійна робота).
Середньо виважений бал заноситься в семестрову відомість.
Заочна форма
На іспиті оцінки „відмінно” заслуговує той студент, який проявив повні та систематичні знання з теоретичного питання, поставленому у екзаменаційному білеті. При цьому він повинен демонструвати творчій підхід до навчального матеріалу дисципліни, повинен показати вміння аналізувати основні положення теоретичного питання, обґрунтувати можливість його використання для практичних цілей у промисловому виробництві, давати оцінку перевагам та недолікам даних з’єднань, передач, механізмів, деталей машин та вузлів. При відповіді студент повинен проявити повне знання основної навчальної літератури і достатньо глибоке знайомство із матеріалами додаткової літератури, рекомендованою робочою програмою.
При рішенні практичних задач з вибору конструктивних параметрів деталей машин, з’єднань, передач та ін., або із перевірки їх міцності та довговічності студент повинен самостійно обирати раціональні методи розрахунку, використовувати необхідні рівняння та математичні залежності, будувати схеми розрахунків та моделі, приймати із довідникової літератури необхідні дані.
Оцінки "добре" заслуговує студент, який проявив достатньо повні та систематичні знання із теоретичного питання, поставленого у екзаменаційному білеті. Як і при відмінній оцінці знань, студент повинен продемонструвати творчий підхід до навчального матеріалу дисципліни, вміння аналізувати основні положення теоретичного матеріалу, обґрунтовувати можливість його використання для практичних цілей у промисловому виробництві, давати оцінку перевагам та недолікам даних з'єднань, передач, механізмів, деталей машин та вузлів.
При рішенні практичних задач з вибору конструктивних параметрів деталей машин, з'єднань, передач тощо, або із перевірки їх міцності та довговічності, студент повинен самостійно обирати правильні методи розрахунку, використовувати необхідні рівняння та математичні залежності, будувати схеми розрахунків та моделі, приймати із довідникової літератури необхідні параметри.
Оцінки „задовільно” заслуговує студент, який виявив при опитуванні знання із основ теорії розрахунків конструктивних розмірів деталей машин або із визначеня їх міцності та довговічності. Студент повинен володіти питаннями призначення, класифікації, переваг та недоліків з’єднань, передач, механізмів, деталей та вузлів машин.
Студент повинен представити правильне рішення практичної задачі з вибору конструктивних параметрів деталей машин або із перевірки їх міцності
