Температура: улітку: 21 – 23° С

Завдання на дипломне проектування

студенту ______________________________________________________________

групи _________________________________

 

Спеціальність: 5.090240 "Обслуговування і ремонт автомобілів і двигунів "

 

Тема проекту

 

 

Прийняті вихідні дані по АТП.

 

1. Тип підприємства
2. Категорія умов експлуатації
3. Агресивність середовища
4. Кількість днів роботи автомобілів на лінії за рік
5. Кількість змін роботи автомобілів за добу
6. Марка рухомого складу
7. Загальна кількість
8. Середньодобові пробіги, км

 

Додатково виконати

 

Зміст дипломного проекту

 

Складовими частинами дипломного проектові є:

1. Розрахунково – пояснювальна записка на форматові А4.

2. Графічна частина на 3 аркушах форматові А1.

3. Додатки до проекту.

4. Додаткове завдання.

 

Розрахунково – пояснювальна записка

 

Розрахунково – пояснювальна записка винна містити всі необхідні обґрунтування та розрахунки за змістом наступних розділів і питань.

 

1. Дослідницька частина і техніко – економічне завдання на проектування:

- характеристика підприємства;

- склад парку і режими його експлуатації;

- склад і режими роботи підрозділів;

- основні недоліки технологічної служби підприємства;

- характеристика вихідного стану об’єкта проектування;

- обґрунтування теми проекту;

- загальний технологічний процес ТО і ремонту автомобілів;

- структура технічної служби підприємства;

- приведення різномарочного парку до основних моделей рухливого складу;

- технічна характеристика рухливого складу;

- режими роботи виробничих підрозділів;

- умовні позначки, прийняті для технологічного розрахунку.

 

2. Розрахунково – технологічна частина:

- вихідні нормативи по ТО і ремонтах;

- прийняті коефіцієнти коректування нормативів;

- розрахунок прийнятих нормативів по ТО і ремонтах;

- розрахунок загального річного пробігу рухливого складу;

- розрахунок кількості впливів за рік по всьому парку;

- розрахунок кількості ТО за зміну;

- розрахунок кількості ЩО за годину;

- розрахунок кількості СО, сполучних з ТО – 2;

- розрахунок нормативних річних трудомісткостей ТО і ПР;

- розрахунок річної трудомісткості динамічних робіт;

- розрахунок кількості і трудомісткості діагностик;

- вибір методів організації технологічних процесів ТО автомобілів.

 

Технологічне проектування підрозділу

- розподіл трудомісткості ТО і ремонту автомобілів АТП;

- загальна характеристика проектованого (ділянки, зони, відділення);

- розрахунок річних фондів часу ділянки (відділення).

 

Технологічне проектування
Технологічний процес

 

Загальна характеристика й роздроблення технологічного процесу

 

Маршрутна карта на технологічний процес

 

 

Операційна карта

 

4. Технологічний процес ТО, Д і ПР проектованого вузла, агрегату:

- характеристика вузла автомобіля;

- основні технічні вимоги до вузла;

- характерні несправності вузла;

- основні роботи, виконуванні на проектованій ділянці;

- технологічний маршрут ТО, Д, ПР проектованого вузла, системи;

- вибір оснащення і розрахунок площі;

- опис прийнятого планування.

5. Організаційний розділ:

- структура і штати на ділянці;

- організація праці на дільниці;

- умови праці.

 

Конструкторський розділ.

- проектування вузла, стенда;

- вимоги до вузла.

 

7. Економічний розділ:

- вихідні данні;

- розрахунок витрат на запасні частини і матеріали;

- розрахунок витрат на енергію для технологічних цілей;

- розрахунок фонду оплати праці персоналу підрозділу;

- розрахунок відрахувань на соціальні потреби

- розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання;

- розрахунок загально-цехових витрат;

- розрахунок загально-виробничих витрат;

- розрахунок собівартості робіт дільниці та складання калькуляції;

- розрахунок фінансових показників дільниці;

- розрахунок показників економічної ефективності

 

Висновок.

Графічна частина

 

Лист 1

Лист 2

Лист 3

 

Дата видачі завдання Дата виконання

"____" ______________20__ р. "____" ___________20 __р.

 

Завдання на дипломне проектування рекомендоване засіданням циклової комісії "Обслуговування і ремонт автомобілів і двигунів" від "____" ______________ 20__ р.

Протокол № _______

 

Голова циклової комісії
Керівник проекту

Зміст

Задачі дипломного проектування. Вступ. 1. Дослідницька частина і техніко-економічне завдання на проектування. 1.1 Характеристика підприємства. 1.2 Склад парку і режим його експлуатації. 1.3 Склад і режим роботи виробничих підрозділів. 1.4 Основні недоліки технічної служби підприємства. 1.5 Перспективи розвитку підприємства. 1.6 Характеристика вихідного стану об'єкта проектування. 1.7 Обґрунтування теми проекту. 1.8 Загальний технологічний процес ТО і ремонту автомобілів. 1.9 Структура технічної служби підприємства. 1.10 Приведення різномарочного парку до основних моделей рухливого складу. 1.11 Технічна характеристика рухливого складу. 1.12 Режими роботи виробничих підрозділів. 1.13 Умовні позначки, прийняті для технологічного розрахунку. 2. Розрахунково-технологічна частина. 2.1 Вихідні нормативи по ТО і ремонтах. 2.2 Прийняті коефіцієнти коректування нормативів. 2.3 Розрахунок прийнятих нормативів по ТО і ремонтах. 2.4 Розрахунок загального річного пробігу рухливого складу. 2.5 Розрахунок кількості впливів за рік по всьому парку. 2.6 Розрахунок кількості ТО за зміну. 2.7 Розрахунок кількості ЩО за годину. 2.8 Розрахунок кількості СО, сполучених з ТО-2. 2.9 Розрахунок нормативних річних трудомісткостей ТО і ПР 2.10 Розрахунок річної трудомісткості допоміжних робіт. 2.11 Розрахунок кількості і трудомісткостей діагностик. 2.12 Вибір методів організації технологічних процесів ТЕ автомобілів. 3. Технологічне проектування підрозділу. 3.1 Розподіл трудомісткості ТО і ремонту автомобілів АТП. 3.2 Загальна характеристика проектованого (ділянки, зони, відділення). 3.3 Розрахунок річних фондів часу ділянки (відділення). 3.4 Технологічний розрахунок виробничого підрозділу (зони, посади, відділення). 4. Технологічний процес ТО, Д, ПР проектованого вузла, агрегату, системи. 4.1 Характеристика вузла автомобіля. 4.2 Основні технічні вимоги до вузла. 4.3 Характерні несправності вузла. 4.4 Основні роботи, виконувані на проектованій ділянці. 4.5 Технологічний маршрут ТО, Д, ПР проектованого вузла, системи. 4.6 Вибір оснащення і розрахунок площі. 4.7 Опис прийнятого планування. 4.8 Техніка безпеки на проектованій ділянці (відділенні). 5. Організаційний розділ. 5.1 Структура і штати на ділянці. 5.2 Організація праці на ділянці. 5.3 Умови праці. 6. Конструкторський розділ. 7. Економічний розділ. Висновки по проекті. Список використаної літератури.

Стр.

 

 

ЗАДАЧІ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

 

Дипломне проектування ставить перед студентами наступні основні задачі:

- систематизація, закріплення і поглиблення теоретичних знань і практичних навичок, отриманих за період навчання в коледжі;

- прищеплювання студентам навичок по вивченню, узагальненню, використанню і поширенню передового досвіду і передових прийомів і методів праці новаторів виробництва зон технічного обслуговування, ділянок по ремонті агрегатів і вузлів на АТП і АРЗ;
- розвиток і закріплення в студентів навичок самостійної роботи з навчальною і довідковою літературою, нормативними матеріалами, ДЕРЖСТАНДАРТАМИ, а також навичок у виконанні технологічних розрахунків і графічних робот;

- розвиток здатності студентів до дослідницької роботи на тій або іншій ділянці виробництва, виявлення факторів, що впливають на результати роботи цієї ділянки. Вишукування внутрішніх невикористаних резервів виробництва, розробка організаційно-технічних заходів щодо поліпшення техніко-економічних результатів діяльності ділянки;

- постановка і розробка в проекті реально здійсненних на проекті технічних, організаційних, економічних і соціальних задач, заснованих на конкретних матеріалах і потребах діючих підприємств.

 

ВИМОГИ, ПРОПОНОВАНІ ДО ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ.

 

Проект по ступені складності повинний відповідати теоретичним знанням і практичним навичкам, отриманим студентами за час їхнього навчання в коледжі. Тематика дипломних проектів повинна бути в значній мірі зв'язана з конкретними задачами, що коштують перед автомобільним транспортом. Проекти, як правило, повинні мати практичне значення і виконуватися на реальній основі по запитах АТП з урахуванням конкретних умов його роботи і перспектив розвитку і з розрахунком на впровадження пропонованих проектом заходів на цьому підприємстві.

Тематика повинна передбачати можливість:

- раціоналізації діючих на підприємстві технології;

- упровадження високопродуктивного устаткування, інструмента, пристосувань;

модернізації діючого устаткування, оснащення його різними пристосуваннями і пристроями, що дозволяють здійснювати механізацію й автоматизацію виробничих процесів.

У тематику необхідно включати питання наукової організації праці (НОП), передбачати бригадну форму організації зі стимулювання праці.

У дипломному проекті студент повинний:

- правильно формулювати й обґрунтовувати задачі проекту, ґрунтуючись на базові теоретичні положення і передовий досвід;

- показати своє уміння користуватися діючими положеннями, посібниками й іншими нормативними документами при проектуванні або реконструкції АТП, їхніх виробничих зон, ділянок і інших підрозділів;

- розробити необхідну технологічну документацію, що сприяє інтенсифікації виробництва і росту продуктивності праці на робочих місцях;

- широко застосовувати заходу щодо охороні праці, захистові навколишнього середовища, протипожежній профілактиці;

- користуватися сучасними методами техніко-економічного аналізу при розробці різних розділів проекту.

 

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ПО ОФОРМЛЕННЮ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ.

 

Дипломний проект складається з завдання, пояснювальної записки і графічної частини (креслень, схем, графіків і т.п.).

Пояснювальна записка обсягом 70 – 90 сторінок пишеться чорнилом або набирається на комп'ютері на аркушах папера для письма формату А4 (297 х 210). Лист заповнюється відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТУ 2.105 – 88. Скорочення слів у пояснювальній записці не допускається, за винятком загальноприйнятих скорочених позначень.

Усі чорнові розрахунки варто виконувати докладно й акуратно на аркушах стандартного розміру з полями, що відповідають полям пояснювальної записки. Не слід писати зі скороченнями і пропусками в надії на остаточну доробку при переписуванні. Чернетка відрізняється від готової записки лише тим, що в ньому можливі виправлення.

Формули і нормативні матеріали, використовувані в записці, повинні мати посилання на джерело, відкіля вони запозичені; нижче формул пояснюються символи і їхні числові значення.

Після підстановки у формулу числових величин випливає, не роблячи скорочень, писати відповідь.

Матеріал у пояснювальній записці розміщають у наступному порядку: титульний лист, завдання на проектування, зміст розділів пояснювальної записки з указівкою сторінок, уведення, пояснення і розрахунки по проекті (основний матеріал), висновки по проекті, список використаної літератури. Аркуші пояснювальної записки нумерують, починаючи з титульного листа.

Чернетка дипломного проекту повинний бути зданий керівникові дипломного проекту.

Зміст записки розділяється на рубрики: розділи, підрозділи, пункти і підпункти. Розділи повинні мати порядкові номери, позначені арабськими цифрами з крапкою. Підрозділи повинні мати порядкові номери в межах кожного розділу. Номера підрозділів складаються з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою. Найменування розділів і підрозділів повинне бути коротким, відповідати змістові, них записують у виді заголовка (у новий рядок) буквами великого шрифту.

На обкладинці пояснювальної записки повинна бути наклеєна етикетка розміром 75 х 100 мм із указівкою прізвища й ініціалів дипломника, номера навчальної групи, шифру спеціальності, рік захисту проекту.

У проекті найменування розроблювального підрозділу, видів ТО, пунктів розрахунку повинні бути конкретними стосовно до свого проекту. Так, замість використовуваного в методичних указівках вираження "об'єкт проектування" або "підрозділ", пишеться його найменування, наприклад: "зона ТЕ-1", "шинне відділення", замість загального вираження "ТО" або "діагностика", пишеться конкретно вид його, наприклад "ТО-1", "ТО-2", "Д-1",

"Д-2" і т.д.

Пояснювальна записка оформляється відповідно до рекомендацій. Нижче приводяться основні вимоги до змісту й оформлення пояснювальних записок, дотримання яких обов'язково.

1. Найменування і нумерація розділів у пояснювальній записці повинні бути такими ж, як і в бланку завдання на проектування. Відповідно до нумерації розділів нумеруються підрозділи, пункти і підпункти проекту.

2. Зміст проекту міститься на початку пояснювальної записки, після титульного листа. У зміст включаються тільки нумерація і найменування розділів і їхніх підрозділів у тій же редакції, що й у тексті пояснювальної записки, указуються сторінки розділів і підрозділів.

3. При нумерації сторінок записки враховувати, що першою сторінкою її є титульний лист, далі зміст, текст завдання і т.д. Титульний лист і текс завдання виконуються без основних написів за ДСТ 2.104 – 68.

Основний напис для текстових документів за формою 2 міститься на першому листі змісту; на всіх наступних аркушах пояснювальної записки містяться основні написи за формою 2а (висотою 15 мм).

4. Кожна таблиця повинна мати найменування і номер, у якому вказується номер розділу і порядковий номер таблиці в цьому розділі, наприклад: "Таблиця 4.1".

5. У виконуваному проекті (у його пояснювальній записці) повинні бути всі ті і тільки ті розрахунки, описи та інші матеріали, що необхідні для обґрунтованої, повної і глибокої розробки його теми, нічого зайвого не повинно бути. Усі матеріали повинні відбивати конкретні прийняті в проекті рішення, вимоги, а не взагалі можливі, що рекомендуються.

6. Розрахунки по двох марках автомобілів варто вести паралельно (для зручності перевірки і порівняння результатів). Посередині сторінки записується розрахункова формула, нижче, ліворуч, приводиться розрахунок по ній для однієї марки автомобілів, напроти нього, ліворуч, для іншої.

7. При виконанні розрахунку по написаній формулі потрібно замість кожного її літерного позначення підставити числове значення і написати остаточний результат зі скороченим позначенням одиниці виміру.

Приклад запису розрахунку двох марок автомобілів:

T₁=N₁ ∙ t_1H, чол-г.

Т' = 6740 2,0 = 13480 чол-г., Т'' = 4920 3,0 = 1470 чол-г.,

де вираження з одним штрихом – для однієї марки автомобілів, із двома штрихами – для іншої.

8. Розшифровка літерних позначень вхідних у формулу виробляється при першому написанні них.

9. Всі одиниці фізичних величин повинні бути зазначені тільки по системі СИ.

10. У пунктах, де виробляється розрахунок кількості штатних робітників, повинне бути приведений і їхній розподіл по розрядах, наприклад за формою:

 

Кількість штатних робітників
Усього	У тому числі, що мають розряд
1 – й	2 – й	3 -й	4 – й	5 – й

 

Графічну частину проекту виконують на 4 – 6 аркушах креслярського папера формату А1 (594 х 841) у повній відповідності з діючими стандартами ЕСКД.

У дипломний проект входить наступний графічний матеріал:

1. Креслення (карти) операційних технологічних ескізів за ДСТ 3.1105 – 84, схеми технологічного процесу з розвитий системою діагностування, схема технічної служби АТП при впровадженні системи ЦУП;

2. Складальне креслення пристосування, стенда, робочого інструмента зі специфікацією;

3. Робочі креслення деталей спроектованої конструкції з основними розмірами і граничними відхиленнями деталей, що сполучаються, позначенням шорсткості з іншими даними, яким вона повинна відповідати перед зборкою;

4. Креслення планування ділянки, зони, відділення. Дипломник виконує креслення планування існуючого виробничого підрозділу і креслення планування нового або реконструйованого підрозділу. Обидва креслення виконуються з розміщенням устаткування. На плануваннях повинні бути показані розміри приміщення, монтажно-настановні розміри, умовні позначки розташування робочих місць, крапок підведення електроенергії, води, пари, стиснутого повітря і т.п.. На кресленні планувань міститься специфікація устаткування, розшифровка умовних позначок, необхідні технічні умови.

ВСТУП ДО ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ.

 

Матеріал Уведення повинний бути тісно зв'язаний з темою проекту, у ньому повинна бути обґрунтована необхідність виконання технологічних розробок по об'єкті проектування.

Уведення, як правило, займає не більш двох аркушів.

У ньому відбивають:

- задачі, поставлені перед автомобільним транспортом і технічною службою АТП і СТО, значення автомобільного транспорту в забезпеченні перевезень вантажів і пасажирів для народного господарства;

- значення технічного обслуговування і ремонту в забезпеченні високої технічної готовності рухливого складу, задачі, що коштують перед технічною службою авторемонтних підприємств в області ТО і ремонту, роль виробництва ТО і ремонту автомобілів у рішенні цих задач. Основні шляхи удосконалювання технічного обслуговування і ремонту, досягнення передових АТП.

- основні задачі, залишені перед автором проекту, значення цього проекту в справі удосконалювання виробництва на даному підприємстві, реалізація в проекті прогресивних тенденцій розвитку ТО і ремонту рухливого складу автомобільного транспорту.

 

 

1. ДОСЛІДНИЦЬКА ЧАСТИНА І ТЕХНИКО – ЕКОНОМІЧНЕ ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ

 

1. ДОСЛІДНИЦЬКА ЧАСТИНА І ТЕХНИКО – ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ.

 

1.1 ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА.

 

У загальній характеристиці підприємства, для якого виконується дипломний проект, приводяться наступні зведення (за матеріалами переддипломної практики).

Тип, структура і виробнича функції підприємства (перевезення вантажів або пасажирів; збереження рухливого складу, виконання ЩО, ТО-1, ТО-2, Д-1, Д-2, ПР і т.д.)

 

1.2. СКЛАД ПАРКУ І РЕЖИМ ЙОГО ЕКСПЛУАТАЦІЇ.

Таблиця 1.1

 

Марка рухомого складу	Інвентар-на кіл. автомо-білей	Середньо добовий пробіг, км	Категорія умов експлу-атації	ДРГА	Робота на лінії
1- а зміна	2 – а зміна
Початок	Закінчення	Початок	Закінчення
Разом

 

Примітки: 1. У таблицю включається весь наявний на підприємстві рухомий склад і розташовується в ній по типах (автомобілі бортові, самоскиди, тягачі, причепи, напівпричепи і т.д.)

2. Д_РГА – кількість днів роботи в році автомобілів на лінії.

 

1.3. СКЛАД І РЕЖИМ РОБОТИ ВИРОБНИЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ.

Таблиця 1.2

Найменування підрозділу	Кількість днів	Період часу роботи
1 – я зміна	2 – я зміна	3 – я зміна
Зона ЩО				23.00-6.30
І т.д.

 

Примітки: 1. У таблицю 1.2 включаються всі зони ТО, ПР, виробничі підрозділи комплексу підготовки виробництва.

2. Підрозділу з однаковим режимом роботи можна приводити в одному рядку таблиці.

 

1.4. ОСНОВНІ НЕДОЛІКИ ТЕХНІЧНОЇ СЛУЖБИ ПІДПРИЄМСТВА.

 

Вказуються основні недоліки матеріально-технічної бази підприємства й організації виробництва ТО і ремонту рухливого складу.

 

 

1.5. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА.

 

Викладаються перспективи зміни складу парку і режиму експлуатації, структури підприємства, перспективи удосконалювання матеріально-технічної бази й організації виробництва технічної служби.

 

1.6. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИХІДНОГО СТАНУ ОБ'ЄКТА ПРОЕКТУВАННЯ.

 

У проектах реконструкції, удосконалювання або реорганізації наявних в АТП виробничих підрозділів приводиться коротка характеристика об'єкта проектування (розроблювального підрозділу) за станом на період переддипломної практики. У ній викладається наступне.

 

1.6.1 СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ ПІДРОЗДІЛУ, СКЛАД ВИКОНУВАНИХ РОБІТ.

 

Указується, у яких видах впливів (ЩО, ТО-1, ТО-2, З, Д-1, Д-2, ПР, допоміжні роботи) бере участь підрозділ, викладаються його виробничі функції, характеризується взаємозв'язок з іншими підрозділами технічної служби, приводиться організаційна структура підрозділу (склад його ділянок, посад, виробничих робітників ІТП і т.д.), основний склад робіт у підрозділі по видах впливів, у яких воно приймає участь.

 

1.6.2 КОРОТКИЙ ОПИС ІСНУЮЧОГО ПЛАНУВАННЯ ПІДРОЗДІЛУ І ТЕХНІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИКОНАНИХ У НЬОМУ РОБІТ.

 

По існуючому плануванню підрозділу виробляється опис планування і загального технологічного процесу робіт у підрозділі за станом на період переддипломної практики. При цьому обов'язково указується все устаткування, на якому виконуються ті або інші роботи, і позиційні номери цього устаткування, привласнені йому на плануванні.

 

1.6.3 ОСНОВНІ НЕДОЛІКИ ІСНУЮЧОГО ПІДРОЗДІЛУ.

 

Приводяться основні недоліки приміщення підрозділу, його оснащення, технологічного процесу виконуваних у ньому робіт, організації праці робітників, АТП і т.д.

 

1.7 ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ ПРОЕКТУ.

 

Приводиться обґрунтування доцільності і необхідності для підприємства розроблювальної теми дипломного проекту, результат з недоліків існуючого підрозділу, з перспектив його розвитку, розвитку підприємства; виходячи з передового досвіду організації і технології відповідних робіт, рекомендацій, типових проектів; з огляду на наступні досягнення науки і техніки.

Потім, викладаються прийняті у виконаному проекті заходу щодо підвищення ефективності роботи існуючого підрозділу і якості продукції, посиленню економії ресурсів і ін.

Ці заходи приймаються, виходячи з наявних недоліків підрозділу і рекомендованих шляхів удосконалювання виробництва ТО і ремонтів, реально можливого і доцільних для цього підрозділу. Виклад прийнятих заходів повинний бути чітким і конкретним, наприклад:

- посади і виконавці спеціалізовані по агрегатах, вузлах, видах робіт;

- збільшена площа підрозділу на 24м² за рахунок надлишкової площі сусіднього складу агрегатів;

- замінено новими моделями застаріле обладнання, прилади (стенд для перевірки ТНВТ, прилад для перевірки плунжерних пар і т.д.)

- упроваджене відсутнє устаткування, прилади;

- поліпшений технологічний процес (установлений найбільш раціональна послідовність його і, відповідно, змінене планування підрозділу);

- упроваджена система відводу газів, що відробили, від автомобілів на посадах;

- механізовані мастильні роботи, пересування автомобілів по посадах;

- автоматизоване керування воротами і їхніми тепловими завісами;

- поліпшена організація й обслуговування робочих місць, умови праці, режим праці і відпочинку відповідно до вимог НОТ і т.д.

 

1.8 ЗАГАЛЬНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ТЕ І РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ.

 

Під технологічним процесом виробництва розуміється послідовність технічних впливів на автомобіль в АТП. На КТП здійснюється інвентарний і технічний прийом автомобілів з лінії й оформлення документації. Потім автомобілі в зоні ЩО проходять збирально-мийні роботи, заправляються олією й охолодною рідиною. Далі, усі несправні автомобілі направляються в зону збереження, а нужденні в ТО і ремонті, у відповідні виробничі зони, після чого в зону збереження. Якщо кількість автомобілів, що повертаються з лінії в одиницю часу більше пропускної здатності зони ЩО, то частина автомобілів після КТП надходить у зону збереження або чекання ТО, і проходять ЩО, коли вона не буде завантажена.

 

СХЕМА ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ТО І РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ

 

1.9 СТРУКТУРА ТЕХНІЧНОЇ СЛУЖБИ ПІДПРИЄМСТВА.

 

На великих АТП рекомендується застосовувати централізовану структуру технічної служби і керування виробництвом.

Усе виробництво при цьому розділено на чотири комплекси:

1. Комплекс підрозділів по ТО і діагностиці рухливого складу (ТОД): у цей комплекс входять спеціалізовані бригади по ЩО, ТО-1, ТО- 2 і діагностування автомобілів.

2. Комплекс підрозділів по ТР автомобілів, що складає зі спеціалізованих бригад по ПР автомобілів.

3. Комплекс підрозділів по ремонті деталей, приладів, вузлів і агрегатів, знятих з автомобілів.

4. Ділянка по підготовці виробництва. На нього покладається комплектування оборотного фонду, підбор і доставка запасних частин і агрегатів на робочі місця.

У структурі керування передбачаються центр керування виробництвом, що складається з: групи оперативного керування виробництвом і групи обробки й аналізу інформації. Також маються відділи постачання, головного механіка, технічний відділ, відділ технічного контролю.

 

 

1.10 ПРИВЕДЕННЯ РІЗНОМАРОЧНОГО ПАРКУ ДО ОСНОВНИХ МОДЕЛЕЙ РУХЛИВОГО СКЛАДУ.

 

При різномарочному складі парку підприємства всі автомобілі групуються по окремих ознаках, наприклад, по типі автомобіля (бортові, самоскиди і т.д.), по типі двигуна (карбюраторні, дизельні) і т.д. як правило в двох груп. У кожній з них вибирається основна модель, наприклад, по кількісній ознаці, по її перспективності в АТП і т.д. всі інші моделі автомобілів кожної групи потім приводяться до основної моделі цієї групи.

Вихідні дані і результати приведення приводяться за формою Таблиці 1.3 Методика і послідовність приведення такі.

1) Зробити угруповання автомобілів.

Відповідно до вищенаведених указівок виробляється угруповання всього рухливого складу підприємства. Результати угруповання записуються в графи 1 – 3 таблиці, а усі графи 4 -9 записуються відповідні зведення про склад парку за даними матеріалів з переддипломної практики.

2) Визначити сумарну добову трудомісткість по кожній марці автомобілів.

 

; чол-г.

 

t_C' =

 

t_C'' =

 

де: t_ЩO, t₁, t₂ – трудомісткість відповідно одного ЩО, ТО- 1, ТО – 2; чол-г.,

t_TП – трудомісткість ПР на 1000 км пробігу, чол – год;

L_CC, L₁, L₂ – відповідно, середньодобовий пробіг, пробіг до ТО – 1, ТО – 2, км.

Отримані значення сумарної добової трудомісткості t записуються в графу 10, таблиці.

3) Визначити коефіцієнти приведення для кожної марки автомобілів.

Коефіцієнт приведення – це співвідношення сумарних добових трудомісткостей ТО і ПР що приводиться й основного автомобіля. Для основного автомобіля коефіцієнт приведення κ_ПР = 1, а для автомобілів, що приводяться, ці коефіцієнти визначаються по формулі:

 

де t_.OC. – сумарна добова трудомісткість ТО і ПР основної моделі автомобілів даної групи, чіл – ч.;

t – сумарна добова трудомісткість ПР і ТО автомобіля, що приводиться до основної моделі, чіл – ч.

Отримані значення κ_ПР записуються в графу 11 таблиці.

4) Визначити кількість приведених автомобілів при приведенні не змінюються (тому що для них КПР = 1). Кількість приведених автомобілів визначається за даними граф 4 – 9 і ІІ таблиці 1.3 і відповідно записуються в її графи 12 – 17. Загальна кількість приведених автомобілів дорівнює добуткові інвентарної кількості автомобілів на коефіцієнт приведення К_ПР:

 

А_ПРИ= А_И ∙ К_ПР

 

По вікових підгрупах автомобілів кількість приведених автомобілів відповідно визначаються по формулах:

 

А_ПРИ = А_ИН ∙ К_ПР

А_ПРП = А_ИП ∙ К_ПР

А_ПРО = А_ИО ∙ К_ПР

А_ПР1 = А_И1 ∙ К_ПР

А_ПР2 = А_И2 ∙ К_ПР

 

5) Визначити загальна кількість автомобілів у кожній групі.

Загальна кількість автомобілів у групі дорівнює сумі основних і всіх приведених до них марок автомобілів у даній групі. Воно визначається підсумовуванням по вертикалі значень кожної з граф 12 – 17 і записується в рядок "Разом".

При правильних вихідних даних (графи 4 - 9) і правильному приведенні рухливого складу по кожній марці автомобіля в рядках "Разом" повинні бути витримані рівності:

 

А_И = А_ИН + А_ИП = А_ИО + А_И1 + А_И2

А_ПР = А_ПРН + А_ПРП = А_ПРО + А_ПР1 + А_ПР2

 

У приведеному в таблиці 1.3 прикладі кількість автомобілів ЗІЛ – 130,

ЗІЛ - ММЗ – 555, КАС – 608, не минулих КР (А_ИН),більше, ніж кількість автомобілів, що мають пробіг з початку експлуатації до 1L_1КР(А_ИО). Це означає, що деяка кількість автомобілів (у прикладі по ЗИЛ – 130 – 10 штук), пройшли пробіг 1L_1КР , але КР не проходили, тому що не мали потребу в ньому по своєму технічному стані. Так що рівність А_ИН = А_ИО необов'язкова.

 

 

1.12 РЕЖИМ РОБОТИ ВИРОБНИЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ.

 

1.12.1 ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕЖИМ РОБОТИ ПІДРОЗДІЛІВ.

 

Режим роботи підрозділу – це кількість днів його роботи в році і час його роботи протягом доби (кількість змін, їхня тривалість). Він встановлюється в залежності від режиму роботи автомобілів на лінії, відповідно до вимог Положення про ТО і ремонт, з урахуванням фактичних режимів роботи підрозділів АТП і можливих режимів роботи.

(Таблиця 1.1)

Потрібно мати на увазі, що, підрозділ (тобто його територія, устаткування) і працюючі в ньому люди мають неоднакові режими роботи. Підрозділ може працювати без вихідних, три зміни в добу, а робітник працює тільки одну зміну в добу, має 1-2 вихідних дня в тиждень, відпустку і т.д.

При безперервному робочому тижні підрозділу, вихідні дні робітників плануються за графіком, рівномірно, протягом тижня.

Можливі режими роботи підрозділів.

Таблиця 1.4

	Вид робочого тижня	ДРГП	ДВ	ДП	ДПВ	ДПП	ТСБ	ТСС
	П'ятиденний тиждень				-		8,2
	П'ятиденний тиждень з додатковими робочими днями				-
	П'ятиденний тиждень з додатковими робочими днями				-		7,5
	Шестиденний тиждень
	Безперервний тиждень з неробочими днями		-		-		7; 7,5; 8; 8,2
	Безперервний тиждень		-	-	-	-	7; 7,5; 8; 8,2

 

Примітки:

Дргп – кількість робочих днів у році підрозділу;

Дв– кількість вихідних днів у році;

Дп – кількість святкових днів у році;

Дпв – кількість скорочених передвихідних днів у році;

Дпп – кількість скорочених передсвяткових днів у році;

Тсб – тривалість зміни в нескорочений (буденний) робочий день,4;

Тсс – скорочені зміни в скорочений робочий день, 4.

 

Одним із прикладів роботи підрозділів АТП у двох змін із Дргп =357, де Дргп – кількість днів роботи в році підрозділів.

 

 

РЕЖИМ РОБОТИ ВИРОБНИЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ.

Таблиця 1.5

 

Найменування підрозділів

Дргп

Період роботи в продовж диби

3 зміна

1 зміна

2 зміна

1 2 3 4 5 6 7

8 9 10 11 12 13 14 15 16

17 18 19 20 21 22 23 24

Випуск автомо- білей

Работа автомо- більної лінії

Прихід автомо- билей

Зона ЩО

Зона ТО-1

Зона ТО-2

Зона ПР

Зона Д-1

Зона Д-2

Відділення

Проме жуточ. склад

 

 

РЕЖИМ РОБОТИ ВИРОБНИЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ.

ПРИКЛАД ЗАПОВНЕННЯ.

Таблиця 1.5

 

Найменування підрозділів

Дргп

Період роботи в продовж доби

3 зміна

1 зміна

2 зміна

1 2 3 4 5 6 7

8 9 10 11 12 13 14 15 16

17 18 19 20 21 22 23 24

Випуск автомо- білей

Работа автомо- більної лінії

Прихід автомо- билей

Зона ЩО

Зона ТО-1

Зона ТО-2

Зона ПР

Зона Д-1

Зона Д-2

Відділення

Проме жуточ. склад

 

 

1.12.2 ПРИЙНЯТІ РЕЖИМИ РОБОТИ ВИРОБНИЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ

 

У курсовому проекті розраховується вибір режимів роботи всіх основних виробничих підрозділів комплексів ТО, ПР, підготовки виробництва (зон ТО, ПР, діагностики, виробничих відділень, складів і т.д.). прийняті режими роботи цих підрозділів приводяться про форму таблиці 1.2, приводиться також обґрунтування їх, тобто порозумівається, чому прийняті такі режими.

Підрозділ, по якому виконується проект, виділяється в окремий рядок.

У формі таблиці приведений приклад одного з можливих варіантів режимів роботи підрозділів АТП при кількості днів роботи автомобілів на лінії в році, Дрга рівному 357 і кількості змін їхньої роботи Са рівному 2.

Графа Дргп заповнюється в такий спосіб. У перші три рядки (випуск, робота, повернення) записується значення Дрга, зазначене у вихідних дані завдання, інші значення Дргп приймаються відповідно до наступних рекомендацій.

1. Для зони ТО завжди приймається Дргп=Дрга.

2. При роботі автомобілів у режимі п'ятиденного тижня, (тобто якщо дрга=259, 260, 177 і т.д.), у цьому ж режимі працюють і весь підрозділ, тобто для них Дргп=Дрга.

3. При Дрга=305, звичайно Дргп=Дрга для всіх підрозділів, але можливо і Дргп, рівне 253, 260, 277 днів.

4. При Дрга=357 або 365 днів:

- для зони ТО-1 Дргп=305 або 357 днів;

- для зони ТО-2 і відділень Дргп звичайно дорівнює 305 днів;

- для зони ПР Дргп звичайно дорівнює 357, але можливо і 305 днів.

5. Ділянки Д-1 і Д-2 звичайно працюють у період роботи зон ТО-1 і ТО-2.

6. Підрозділу, зв'язані технологічним процесом, повинні мати однаковий режим роботи.

Схема роботи підрозділу встановлюється, виходячи з наступних рекомендацій:

1. Якщо за завданням Са=2, то автомобілі, як правило, працюють у 1-ую і 2-ую зміни, а при Са=1 – у 1-ую зміну.

2. Зони ТО - 1 і ЩО працюють після повернення автомобілів на лінію.

3. Зона ТО - 2 звичайно працюють 1 – 2 зміни в експлуатаційний час, а при можливості, після повернення автомобілів.

4. Зона ТР працює в експлуатаційне і межсменное час, у двох змін при Са=1 і в три зміни при Са=2.

5. Виробничі відділення, як правило, працюють у першу зміну.

Графи “Період роботи протягом доби” заповнюються в наступному порядку:

1. По таблиці 1.2 відповідно до прийнятого значення Дргп установлюється тривалість зміни Тсб.

2. Затушовуванням кліток відзначається період роботи підрозділу відповідно до прийнятих змін його роботи і тривалістю зміни Тсб. Протягом зміни повинний бути обід, він не затушовується.

Відповідно до вищевикладеного, спочатку відзначається період роботи автомобілів на лінії, потім – періоди випуску і повернення (по 1,0 – 1,5 години). Початок і закінчення роботи автомобілів повинний бути приблизно посередині цих періодів.

Після цього відзначаються періоди роботи зон ЩО, ТО-1, ТО-2 і інших підрозділів. При цьому нЩОбхідно домагатися найкращого узгодження початку і закінчення змін роботи підрозділів між собою і з роботою автомобілів на лінії.

Так, наприклад, закінчення першої зміни роботи підрозділів повинне бути до початку другої зміни автомобілів на лінії і т.д.

 

1.11 ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РУХЛИВОГО СКЛАДУ.

 

МОДЕЛЬ____________

 

1. Пасажировмісність, чіл. ______________

Вантажопідйомність, кг ______________

2.Габаритні розміри, м

довжина ______________

ширина ______________

висота ______________

3. База, м ______________

4.Передній звис, м ______________

5. Радіус повороту по зовнішньому передньому колесу, м ______________

по зовнішньому габаритному, м ______________

6. Колія коліс, м

передніх ______________

задніх ______________

7. Габаритна площа, м² ______________

8. Вага, кг ______________

 

1.13 УМОВНІ ПОЗНАЧКИ ПРИЙНЯТІ ДЛЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗРАХУНКУ.

 

А_И– облікова (інвентарна) кількість автомобілів;

L_СС – середньодобовий пробіг автомобіля;

L_1И– вихідна періодичність першого ТО;

L_2И – вихідна періодичність другого ТО;

L_1И – розрахункова (скоректована) періодичність першого ТО;

L_2Н – розрахункова (скоректована) періодичність другого ТО;

t_ЩОИ – вихідна трудомісткість щоденного (першого, другого) ТО;

t _ЩОН– розрахункова (скоректована) трудомісткість щоденного (першого, другого) ТО;

Lкри – вихідна норма пробігу до КР;

Lкрн – розрахункова (скоректована) норма пробігу до КР;

dторн – вихідна норма простою в ТО і ПР на 1000 км пробігу;

Дкри – дні простою автомобіля в КР;

Тд₁, Тд₂ – трудомісткість загальної (заелементної) діагностики;

T_ТРИ - вихідна питома трудомісткість ПР;

T_ТРН – розрахункова (скоректована) питома трудомісткість ПР;

ДО₁ – коефіцієнт коректування, що враховує категорію умови експлуатації;

ДО₂ – коефіцієнт коректування, що враховує модифікацію рухливого складу;

ДО₃ – коефіцієнт коректування, що враховує природно-кліматичні умови;

ДО₄ – коефіцієнт коректування, що враховує пробіг рухливого складу з початку експлуатації;

ДО₅ – коефіцієнт коректування, що враховує кількість рухливого складу в АТП;

a_ТГ - коефіцієнт технічної готовності автомобілів;

Д_Э – кількість днів експлуатації автомобіля;

Дкр – кількість днів простою автомобіля в КР;

Дто, Дтр – кількість днів простою автомобіля в ТО і ПР;

Дд – кількість днів на транспортування автомобіля в КР;

(і - коефіцієнт використання автомобілів;

Дрга – кількість днів роботи в році автомобілів;

Дргп – кількість робочих днів у році підрозділів;

Ки – коефіцієнт зниження використання технічно справних автомобілів по організаційних причинах;

Lтп – річний пробіг автомобілів в АТП;

N_ЩО– річна програма щоденних обслуговувань;

N1 – річна програма перших ТЕ;

N2 – річна програма других ТЕ;

Nco – річна програма сезонних обслуговувань;

Nкр – річна програма капітальних ремонтів;

Nтру – річна програма поточних ремонтів;

Nд₁ – річна програма загальної (поелементної) діагностики на посаді Д-1;

Nд₂ – річна програма загальної (поелементної) діагностики на посаді Д-2;

ТЩО – річна трудомісткість щоденного ТО;

Т1 – річна трудомісткість робіт у зоні ТО-1;

Т2 – річна трудомісткість робіт у зоні ТО-2;

Тсо – річна трудомісткість СО;

Ттр – річна трудомісткість робіт ПР;

Тумр – річна трудомісткість збирально-мийних робіт;

Тор – річна трудомісткість постових робіт ПР;

Те – річна трудомісткість робіт, виконаних у відділенні (цеху);

Тд – загальна річна трудомісткість діагностичних робіт;

Фрм – річний однозмінний фонд часу робочого місця;

Фр – дійсний річний фонд часу робітника;

h_Ш - коефіцієнт штатности;

Рш – технологічно необхідне (явочне) кількість робітників;

t_Л - такт роботи потокової лінії;

t_П - такт роботи посади;

m_{В -} кількість ліній;

R – ритм роботи виробництва (зони);

Х – кількість посад у зоні обслуговування.

 

2. РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

 

 

2. РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПО ТО І РЕМОНТАХ РУХЛИВОГО СКЛАДУ.

 

2.1 ВИХІДНІ НОРМАТИВИ ПО ТО І РЕМОНТАХ.

Таблиця 2.1

Марка рухомого складу	Періодичність, км	Пробіг до першого КР, км	Простій у ТО і ПР дн/1000, км	Простій у КР, дн.	Трудомісткість, чіл.-ч.
ТО-1	ТО-2	Одного	На 1000 км
		ЩО	ТО-1	ТО-2	ПР
	L1И	L2И	Lкри	dтори	Дкри	tЩОИ	t1И	t2И	tтри

 

 

2.2 ПРИЙНЯТІ КОЕФІЦІЄНТИ КОРЕКТУВАННЯ НОРМАТИВІВ.

 

К₁ – коефіцієнт обліку умов експлуатації;

К₂ – коефіцієнт обліку модифікації й організації роботи рухливого складу;

К₃ – коефіцієнт обліку природно-кліматичних умов;

К₄ – коефіцієнт обліку пробігу автомобіля з початку експлуатації;

К₅ – коефіцієнт обліку кількості автомобілів в АТП.

 

ПРИЙНЯТІ КОЕФІЦІЄНТИ КОРЕКТУВАННЯ НОРМАТИВІВ.

 

Таблиця 2.2

Коеф- іцієнт	Значення коефіцієнта для корегування нормативів
Періодичності	Простої	Трудомісткості
ТО	КР	У ТО-2 і ПР	ТО	ПР
К1					__	__

---

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==> Министерство внутренних дел Республики Беларусь. Актуальность темы исследования | Последовательность выполнения дипломного проекта (работы)

Поделиться с друзьями:

---

Дата добавления: 2017-01-21; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 146 | Нарушение авторских прав

---

Лучшие изречения:

© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление