РОЗКРИВАЄ СТИК ДЕТАЛЕЙ”
1. Ескіз лабораторної установки “Болт затягнутий, зовнішнє навантаження розкриває стик деталей” (аркуш розміром 120 240)
2. Жорсткість пружин у лабораторній установці
С, Н/мм:
С = Gd4 / 8Д3i,
де G – модуль зсуву, G = 7,7 ∙ 104 Н/мм2;
d – діаметр дроту пружини, мм;
Д – розрахунковий діаметр пружини, мм
Д = Дн – d,
де Дн – зовнішній діаметр пружини;
i – розрахункове число витків пружини, і = іо - 1,5; іо - повне число витків пружини.
Дані про пружини занесені в таблицю 8.1.
Таблиця 8.1.
№ | Пружина | d, мм | Дн, мм | Д, мм | іо | і | С, Н/м |
Болта | |||||||
Стику | |||||||
Зовнішнього навантаження |
3. Пружини встановлені у вихідне положення, при якому навантаження рівні нулю, деформації пружин і зазори в стику також рівні нулю. Зафіксувати в табл. 8.2 пункт 1 точки початку відліку S0 на лінійках болта і стику.
4. Гайка болта затягнута з розрахунковим зусиллям, що відповідає деформації пружини стику, рівної за вказівкою викладача DСТ = 8 - 12 мм.
5. Зафіксувати в таблиці 8.2 (пункт 2) точки відліку S1 після збільшення сили затягування, а також визначити деформації болта і стику як абсолютну різницю показань S1 - S0 = D (пункт 3), зусилля затягування, Н (пункт 4):
F1зат ст = DСТ ∙ ССТ
6. Зафіксувати в табл. 8.2 точку початку відліку по лінійці зовнішнього навантаження S0 зовн (пункт 5)
Таблиця 8.2
№ п/п | Параметри з’єднання | Болт | Стик | Зовнішнє навантаження |
Fзат = 0; S0, мм | --- | |||
Fзат > 0; S1, мм | --- | |||
D= S1 – S0, мм | --- | |||
F1 ЗАТ, Н | --- | |||
Fзовн = 0; Sо, мм | ||||
Fвн > 0; S2, мм | ||||
S2 - S0, мм | ||||
F2 ЗАТ, Н | ||||
Експериментальний коефіцієнт Хе | --- | --- | ||
Теоретичний ХТ коефіцієнт зовнішнього навантаження | --- | --- | ||
Похибка експерименту, % | --- | --- | ||
Fзовн МАХ; S3, мм | ||||
S3 - S0, мм | ||||
F3 ЗАТ, Н |
7. З’єднання навантажено зовнішнім навантаженням Fзовн, Н:
Fзовн = 0,8 Fзат,
тобто пружину зовнішнього навантаження стиснути на розмір, мм:
S2 = Fзовн / Сзовн
8. Зафіксувати в табл. 8.2 нові точки відліку на всіх лінійках S2 (пункт 6) і визначити деформацію пружин болта і стику, мм (пункт 7):
Dlб = S2б - S0б
Dl ст= S2д - S0д
9. Навантаження на болт і стик після збільшення зовнішнього навантаження F2зат, Н (пункт 8): Fб = Dlб ∙ Сб
Fд = Dlст∙ Сст
10. Коефіцієнт зовнішнього навантаження по експериментальних значеннях: (пункт 9)
ХЭ = (Fб - Fзат) / Fвн
11. Теоретичний коефіцієнт зовнішнього навантаження (пункт 10)
ХТ = СБ / (СБ + СД)
12. Похибка експеримента (пункт 11)
Dе = ((ХТ - Хе)/ ХТ) ∙ 100 %
13. Максимальне зовнішнє навантаження, при якому стик розкриється, Н:
Fзовнmax = Dзовнmax ∙ Сзовн
Fбmax = Dбmax ∙ Сб
14. Висновки з роботи та відповіді на запитання.
Звіт про лабораторну роботу
“КЛИНОПАСОВИЙ ВАРІАТОР”
1.Схема клинопасового варіатора (аркуш розміром 120 240).
2.Схема установки для дослідження клинопасового варіатора.
3.Стислий опис лабораторної установки.
4.Визначення діапазону регулювання.