ПРОГРАМОВІ ВИМОГИ ДО ЕКЗАМЕНУ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ФІЛОСОФІЯ ПРАВА ТА МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ,
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «ПРАВОЗНАВСТВО»
(2016-2017 н.р.)
Тема 1. Предмет, функції, структура філософії права та її місце в системі теоретичних знань
Загальна характеристика філософії права. Історія становлення та формування філософії права як міждисциплінарної галузі наукового знання. Місце філософії права в системі знань. Філософія і філософія права. Сутність та специфіка філософського підходу до права. Філософське осмислення права і наукове пізнання права: спільне та відмінне. Дисциплінарний статус філософії права. Поняття та предмет філософії права: багатоманітність підходів. Функції філософії права. Структура філософії права. Основні питання філософії права. Методологія філософії права. Філософсько-правова рефлексія. Методологічні підходи до пізнання права. Методологічні принципи дослідження права. Філософія права в системі юридичних дисциплін. Співвідношення загальної теорії права та філософії права. Філософія права і галузеві юридичні дисципліни. Значення філософії права для юридичної науки, освіти та практики. Філософія права як навчальна дисципліна: суть, структура, функції, значення.
Тема 2. Історія філософсько-правової думки
Періодизація розвитку філософії права: основні підходи.
Виникнення та розвиток філософсько-правових поглядів в античний період. Космоцентричне обґрунтування права в античних мислителів. Діке, фюзис (логос) і номос. Правові ідеї Піфагора. Уявлення про закон Демокріта. Софісти. Сократ про моральні та правові норми. Філософське обґрунтування права Платоном. Погляди Платона на справедливість та ідеальну державу. Правові погляди Арістотеля. Вчення Арістотеля про людину, справедливість і найкращий державний лад. Епікур про справедливість і право. Природно-правові ідеї стоїків. Ідея природного права у Цицерона. Практицизм правового мислення Стародавнього Риму. Філософсько-правові ідеї римських юристів.
Становлення філософсько-правової думки в епоху Середньовіччя. Теоцентричне обґрунтування права у філософії середньовіччя. Метафізичні передумови християнської правосвідомості. Реалізм і номіналізм у праворозумінні середньовіччя. Августин Аврелій. Релігійно-метафізичне обґрунтування права у Фоми Аквінського. Середньовічні юристи.
Формування передумов юридичного світогляду у філософсько-правовій думці Відродження і Реформації (М. Падуанський, Н. Макіавеллі, М. Лютер). Антропологічне обґрунтування права.
Філософія права Нового часу та епохи Просвітництва. Натуралістичне обґрунтування права у філософії права Нового часу. Становлення юридичного світогляду: теорія природного права та концепція суспільного договору. Теорія природного права (Г. Гроцій). Концепція суспільного договору (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо). Філософсько-правові погляди Г. Гроція, Ф. Бекона, Т. Гоббса, Дж. Локка, Б. Спінози, Г. В. Лейбніца. Філософсько-правові ідеї в творах європейських просвітників Вольтера, Ш. Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, К. А. Гельвеція, П. А. Гольбаха. С. Пуфендорфа, X. Томазія, X. Вольфа, Дж.Віко, Ч.Беккаріа.
Філософсько-правові вчення у Західній Європі другої пол. XVIII – поч. XX ст. Правові ідеї та концепції в німецькій класичній філософії. Етико-правове вчення І. Канта. Категоричний імператив та моральне обґрунтування права І. Канта. Філософія права Г. Гегеля. Класифікація права у Г. Гегеля. Теорії громадянського суспільства та правової держави у філософсько-правових вченнях І. Канта та Г. Гегеля. Ліберально-правові ідеї в філософії утилітаризму (І. Бентам, Дж. С. Мілль). Зародження і розвиток правового позитивізму (Дж. Остін, К. Бергбом, П. Лабанд, А. Есмен). Історична школа права (Г. Гуго, Ф. К. фон Савіньї, Г. Ф. Пухта). Правові ідеї в концепції солідаризму (О. Конт, Е. Дюркгейм, Л. Дюгі). Виникнення та розвиток соціологічної юриспруденції (Р. фон Ієрінг, Є. Ерліх, Л. Дюгі, Ф. Жені, М. Вебер). Школа вільного права (Є. Ерліх). Зародження правового реалізму (О. В. Холмс). Психологічна концепція права (Г. Тард, Л. Петражицький). Філософсько-правова концепція марксизму (К. Маркс, Ф. Енгельс).
Найновіший період розвитку філософії права. Сучасні концепції природного права: загальна характеристика. Концепції «відродженого» природного права. Неотомізм (Ж. Дабен, Ж. Марітен, В. Катрайн, І. Месснер, А. Ауер). Неокантіанські філософсько-правові концепції (Р. Штаммлер, Г. Радбрух, А. Оллеро, В. Науке). Неогегельянські філософсько-правові концепції (Ю. Біндер, К. Ларенц, Г. Геллер, Б. Кроче, Д. Джентіле, Б. Телдерс, А. Куайре, Ж. Іпполіт, І. Пленге, Е. Шпрангер, Г. Лассон). Феноменологічна концепція права (Г. Вельцель, А. Рейнах). Екзистенціалістська концепція права (М. Мюллер, Е. Фехнер, В. Майхоффер, Г. Кон). Герменевтична концепція права (А. Кауфманн, П. Рікьор, В. Гассемер) Комунікативно-дискурсивна концепція права (Л. Фуллер, Дж. Фінніс, Дж. Роулз, Р. Дворкін, К.-О. Апель, Ю. Хабермас, О. Гьофе). Сучасні концепції юридичного позитивізму: загальна характеристика та тенденції розвитку. Правовий неопозитивізм. “Чиста теорія права” (нормативізм) Г. Кельзена. Аналітична юриспруденція (Г. Харт). “Пізнавально-критична теорія права” (О. Вайнбергер, П. Колер, П. Штрассер, М. Пришинг). Сучасна соціологічна юриспруденція. Гарвардська школа права (Р. Паунд). Сучасна реалістична школа права (Дж. Франк, К. Ллевеллін, Р. Познер, П. Б’юкенен, Б. Лейтер, Р. Унгер, Ж. Даві, А. Леві-Брюль, Ж. Гурвич). Онтологічна концепція права Р. Марчича. Інтегративна юриспруденція (Дж. Холл, Г. Дж. Берман).
