1. Скорочення кількості робочих місць (), що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки праці, розраховується за формулою:
, % (3.1)
де - кількість робочих місць, що не відповідають санітарним нормам до і після проведення заходів;
- загальна кількість робочих місць.
2. Скорочення чисельності працівників (), які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам, визначається за формулою:
, % (3.2)
де - чисельність працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після здійснення заходу, осіб;
Чз- річна серодньооблікова чисельність працівників, осіб.
3. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму () визначається за формулою:
, (3.5)
де - кількість випадків травматизму відповідно до і після проведення заходу;
- річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.
4. Зменшення коефіцієнта тяжкості травматизму () розраховується за формулою:
, (3.6)
де - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після здійснення заходу.
5. Зменшення коефіцієнта частоти професійних захворювань через несприятливі умови праці:
, (3.7)
де - кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після проведення заходу.
6. Зменшення коефіцієнта тяжкості захворювання:
, (3.8)
де - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до проведення заходу і після проведення;
- кількість випадків захворювання відповідно до і після проведення заходу.
7. Скорочення плинності кадрів через несприятливі умови праці:
, (3.9)
де - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після проведення заходу, осіб.
(Зробити висновки)
4. 4. Розрахунок показників для оцінки економічної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці
1. Скорочення втрат робочою часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за повний час () визначається за формулою:
, (4.1)
де - кількість днів непрацездатності через хвороби чи травми, що припадають (на 100 -при захворюванні і на 1000 – травмі) працюючих відповідно до і після проведення заходів;
- річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.
2. Зростання продуктивності праці ():
2. Зростання продуктивності праці Δ W розраховується за формулою:
(4.2)
де - вартість продукції, виробленої за зміну одним працівником;
- вартість річної товарної продукції підприємства.
3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці за зменшення рівня захворюваності і травматизму ():
, (4.3)
де - середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;
- середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соціальне страхування.
4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат ():
, (4.4)
де - умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.
5. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності (Е(Г):
, (4.5)
,
де - середньоденна сума допомоги з тимчасової непрацездатності.
6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності ():
, (4.6)
де - відповідно складові економії за рівнем захворюваності.
7. Річна економія за рахунок зменшення травматизму ():
, (4.7)
де - відповідно складові економії по травматизму, що розраховані за наведеними вище залежностями.
8. Загальна річна економія за рахунок зменшення травматизму і захворюваності:
Е заг.= (4.8)
9.Економічна ефективність заходів з охорони праці:
Е = Q – Ен (К2 – К1). (4.9)
де Q - річна економія внаслідок зниження виробничого травматизму і окремих статей собівартості;
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності заходів охорони праці, Ен = 0,08;
К1, К2 - витрати для впровадження заходів для попередження нещасних випадків за попередній і звітний роки.
10.Річна економія, Q:
Q = Езаг1 – Езаг2, (4.10)
де Езаг1–Езаг2 – загальна річна економія від виробничого травматизму та захворювань в попередньому і звітному роках.
11.Термін окупності витрат на охорону праці:
T = K2 / Q (4.11)
12.Коефіцієнт економічної ефективності заходів:
Е еф. = Q / К2 (4.12)
(Висновки)