Дніпропетровськ 2009
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Фінансовий аналіз» для студентів напряму 0305 „Економіка і підприємництво” за спеціальністю „Фінанси” ОКР - 6.050104 «Бакалавр» - ДДАУ. – Дніпропетровськ, 2009. – 40 с.
Методичні вказівки визначають мету і завдання розрахунково-графічної роботи, а також вимоги до написання розрахунково-графічної роботи, обов'язкові для кожного студента. Вони включають єдині вимоги до змісту, структури та обсягу розрахунково-графічної роботи, визначають порядок вибору і затвердження теми розрахунково-графічної роботи, організацію її виконання і захисту. Приводиться зміст роботи, правила оформлення.
Укладачі:
Ю.В.Масюк к.е.н., доцент, завідувач кафедри фінансів
Л.І. Бровко к.е.н., доцент кафедри фінансів
Рецензент:
проф. Ковальчук К.Ф.
доц. Васільева Л.М.
Затверджено на засіданні кафедри „Фінанси”, протокол № 2 від
03 жовтня 2009р.
Розглянуто і затверджено на методичній раді факультету обліку та фінансів, протокол № 5 від 22 жовтня 2009 р.
ЗМІСТ
ВСТУП.. Ошибка! Закладка не определена.
РОЗДІЛ 1. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ ТА СТРУКТУРА РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ.. 7
РОЗДІЛ 2 ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ.. 11
2.1. Загальні вимоги. 11
2.2. Вимоги до оформлення титульного аркуша, змісту, формул, ілюстрацій, таблиць, скорочень. 12
2.3. Вимоги до оформлення текстових документів. 17
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 19
ДОДАТКИ.. 20
ВСТУП
Розрахункова робота є завершальним етапом у вивченні дисципліни „Фінансовий аналіз”. Студент при захисті розрахунково-графічної роботи повинен розкрити свій потенціал і показати не тільки ті знання, що він отримав у процесі навчання, але й знання, набуті ним у процесі самостійної роботи.
Розрахункова робота повинна бути реальною - тобтовиконаною на прикладі конкретного підприємства відповідно до конкретно існуючих там умов, із визначенням економічної ефективності пропозицій, що містяться в роботі.
Поглиблене вивчення і розробка в розрахунковій роботі одного або декількох взаємозалежних окремих питань буде свідчити про вміння студента самостійно ставити проблему і досліджувати різні практичні сторони діяльності сільськогосподарського виробництва. Тут важливо не тільки фіксувати виробничі і фінансові результати роботи, але і вивчати їх взаємозв'язок з конкретними умовами, пояснювати причини їх виникнення.
Відповідно до вищезазначеного Розрахункова робота повинна бути комплексною - передбачені в ній розробки необхідно ув'язати з усіма або хоча б із більшістю вивчених предметів.
Методичні вказівки визначають принципи і вимоги до написання розрахунково-графічної роботи, обов'язкові для кожного студента. Вони включають у собі єдині вимоги до змісту, структури та обсягу розрахунково-графічної роботи, визначають порядок вибору і затвердження теми розрахунково-графічної роботи, організацію її виконання і захисту, критерії оцінки.
Виконання розрахунково-графічної роботи має на меті:
- систематизацію, закріплення і розширення отриманих у ВУЗі теоретичних і практичних знань за фахом;
- розвиток уміння узагальнювати і критично оцінювати теоретичні положення, виробляти власну точку зору по фінансово-кредитних питаннях;
- уміння робити висновки і розробляти конкретні пропозиції при рішенні виявлених проблемних питань;
- поглиблення необхідних для практичної діяльності навичок самостійної і дослідницької роботи, оволодівання сучасними методами дослідження і комп'ютерною технікою;
- визначення ступеня підготовленості студентів до практичної діяльності в умовах сучасної економіки
Розрахункова робота повинна мати теоретичну спрямованість і практичну значимість.
У сфері теорії Розрахункова робота виконується на основі критичного аналізу робіт, як вітчизняних економістів і фінансистів, так і зарубіжних. Питання теорії повинні бути взаємопов’язані з практичною діяльністю і проілюстровані статистичною інформацією.
Практична частина роботи виконується на основі всебічного вивчення та аналізу фактичного матеріалу по досліджуваній темі з використанням вітчизняного і закордонного досвіду, статистичного матеріалу і даних фінансової звітності досліджуваного об'єкта.
Висновки і пропозиції в кожній роботі повинні бути аргументовані, науково обґрунтовані і мати практичну цінність.
До розрахунково-графічної роботи пред'являються наступні основні вимоги:
- аргументація актуальності теми, її теоретичної і практичної значимості;
- самостійність і системність підходу студента у виконанні дослідження конкретної проблеми;
- відображення знань монографічної літератури по темі, законодавчих актів України та урядових рішень, локальних нормативних актів, положень, інструкцій НБУ, стандартів та ін.;
- аналіз різних точок зору з указівкою джерел (у виді посилань або виносок) і обов'язкове формулювання аргументованої позиції дипломанта стосовно порушених у роботі дискусійних питань;
- повнота розкриття теми, аргументоване обґрунтування висновків і пропозицій, що являють науковий і практичний інтерес з обов'язковим використанням практичного матеріалу, застосуванням різних методів, включаючи економіко-математичні методи і комп'ютерну техніку;
- ясний, логічний і грамотний виклад результатів дослідження, правильне оформлення роботи в цілому.
Разом з тим єдині вимоги до роботи не виключають, а припускають творчий підхід до розробки кожної теми. Оригінальність постановки і вирішення конкретних питань відповідно до особливостей теми дослідження є одним з основних критеріїв оцінки якості розрахунково-графічної роботи.
РОЗДІЛ 1. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ТА СТРУКТУРА РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ
Розрахункова робота складається з вступу, двох розділів, висновків і пропозицій. Загальний її обсяг повинен складати 35-45 сторінок машинописного тексту. Як правило, розрахункова робота включає наступні розділи:
ВСТУП (2-3 стор.);
РОЗДІЛ 1.Загально-аналітична частина (10-12 стор.);
РОЗДІЛ 2.Основна (конструктивна) частина (15-20стор.);
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ (3-4 стор.);
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
ДОДАТКИ.
Кожний розділ може підрозділятися на підрозділи, що послідовно і логічно розкривають основний зміст дослідження. Всі розділи доцільно завершувати висновками, у котрих коротко формулювати основні результати вивчення суті розглянутого кола питань.
У вступі підкреслюється актуальність обраного напрямку дослідження, його значення, чітко визначається мета, відповідно до якої формулюються конкретні задачі, вирішення яких забезпечує її досягнення. Мета і задачі повинні відображати основний напрямок роботи; указувати на вирішення яких практичних задач спрямована дана робота.
Далі називається об'єкт дослідження, вибір якого аргументується поставленою метою дослідження; указуються матеріали, використані при виконанні роботи; коротко викладається методика виконання; називаються застосовувані прийоми і методи дослідження.
Перший розділ містить організаційно-економічний аналіз стану досліджуваного підприємства, який повинен бути досить глибоким і цілеспрямованим, ґрунтуватися на використанні великого фактичного матеріалу. Досліджувані фактичні дані повинні охоплювати не менше 3-5 років.
Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.
Перший розділ повинен розкривати інформацію, що характеризує розміри, виробничий напрямок оцінка результатів господарської діяльності підприємства та економічної ефективності виробництва (додаток Д) та комплексну експертизу фінансового стану підприємства (додаток Е).
При аналізі умов виробництва варто зупинитися на характеристиці виробничого напрямку підприємства і його розмірів. Найбільш поглиблений аналіз дається по напрямках діяльності підприємства, яким присвячена розрахунково-графічна робота. Вивчення навіть вузького питання варто проводити у взаємозв'язку зі станом і ефективністю використання всіх основних чинників сільськогосподарського виробництва (землі, виробничих фондів, трудових ресурсів).
Другий розділ є аналітичним або конструктивним. Саме в ньому повною мірою повинна бути розкрита тема розрахунково-графічної роботи.
В силу різноманітності тематики та об'єктів вивчення заключний розділ розрахунково-графічної роботи в порівнянні з аналітичним повинен відрізнятися значно більшою індивідуальністю змісту і форми викладення. Він вимагає самостійності в дослідженні і характеризує індивідуальні здібності та можливості майбутнього фахівця.
Висновки і пропозиції завершують зміст роботи. У них резюмуються підсумки виконаного дослідження у вигляді узагальнення самих істотних положень. Висновки повинні відображати тільки зміст роботи, бути короткими, ясно і чітко сформульованими. При виконанні цих вимог суть роботи повинна бути зрозумілою по висновках і пропозиціях, не читаючи основного тексту.
Висновки складаються з окремих пунктів, невеликої кількості основних положень, викладених у діловій формі. Пункти висновків, що відносяться до оцінки стану виробництва, а особливо ті, що містять конструктивні пропозиції, повинні бути підкріплені цифрами з економічно-фінансових розрахунків розрахунково-графічної роботи. У цій частині роботи доцільно ще раз відзначити актуальність, наукове і практичне значення отриманих результатів, стан і перспективи їх впровадження.
Висновки вписуються у 5-9 пунктів, пронумерованих арабськими цифрами. Кожен пункт пишеться в межах одного абзацу і викладається конкретно, чітко, логічно, аргументовано з використанням за можливості цифрового матеріалу.
Після зроблених висновків студент повинен надати конкретні пропозиції, які логічно випливають з розрахунково-графічної роботи.
Список літературних джерел оформлюють згідно з вимогами ВАК України. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку літературних джерел наведено в додатку В.
Список літературних джерел має містити не менше 20 літературних джерел, опублікованих переважно за останні 5 років.
Додатки оформлюють як продовження розрахунково-графічної роботи на наступних її сторінках, які не нумеруються.
У тексті розрахунково-графічної роботи на всі додатки мають бути посилання. Кожний додаток слід розташовувати на новій сторінці з написанням зверху посередині сторінки слова "Додаток" і його позначення. Згідно з ДСТУ 3008-95 додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, С, З, І, Ї, О, Ч, Ь, наприклад: Додаток А, Додаток Н і т.д. У випадку повного використання літер української абетки допускається позначати додатки А1 і т.д.
Додаток повинен мати заголовок, який друкують (записують) з великої літери окремим рядком симетрично тексту.
Обов’язковим є включення до додатків розрахунково-графічної роботи всіх форм фінансової звітності підприємства та форми № 50-с.г. за досліджуваний період. Такий додаток назви не повинен мати, а лише слово "Додаток".
Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4. Допускають оформлення додатків на аркушах формату АЗ, А4хЗ, А4х4, А2 і А1 згідно з ГОСТ 2.301-68.
Текст кожного додатка, за необхідності, може бути розділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують у межах кожного додатка. Перед номером ставлять позначення цього додатка.
