1.Хворому С 32 років був видалений зуб з приводу загострення хронічного періодонтиту. Після видалення у хворого з’явився сильний біль в тілі нижньої щелепи зліва який потім перейшов в парастезію. Оніміння нижньої губи зліва, що не зникає на протязі тижня. Назвіть ускладнення що розвинулося у данного пацієнта.
a) Нейропатія нижнього коміркового нерва
b) Перелом нижньої щелепи
c) Остеоміеліт нижньої щелепи
d) Неврит нижнього коміркового нерва
e) Передозування анестетика
2.У хворого Д., 30 років після складного видалення 37 зуба виникла анестезія і невиражений постійний біль в ділянці лівої половини нижньої губи і підборіддя. При електрофізіологічному обстежені відмічено зниження електрозбудливості зубів нижньої щелепи зліва. Який ймовірний діагноз захворювання котре виникло?
a)Невріт лівого нижньоальвеолярного нерва.
b) Невралгія лівого нижньоальвеолярного нерва.
с)Альвеоліт в ділянці лунки 37 зуба.
d)Herpes Zoster n. Trigemini.
e)Гострий остеомієліт тіла нижньої щелепи
3.Хворий М. 53 років, скаржиться на виражені болі в поперековому відділі хребта, які появились раптово після підняття тяжкого предмета. Біль посилюється в сидячому положенні, відмічається позитивний симптом Лассега. У хворого можна запідозрити:
а) Пухлину кінського хвоста.
b) Перелом хребта.
с)Остеохондроз.
d) Полімієліт.
е)Розсіяний слкероз
4.Хвора С., 72 роки скаржиться на виражені нападоподібні стріляючі болі в ділянці кута рота ліворуч з поширенням на нижні відділи лівої щоки з іррадіацією в в ліве вухо і частково завушну ділянку. Напади болю виникають спонтанно, а також при дотику рукою до шкіри і слизової нижньої губи. При огляді, патології з боку порожнини рота и шкіри обличчя не виявлено. Сопутня патологія – гіпертонічна хвороба – II ступеня. Укажіть попередній діагноз:
a)Невралгія III гілки трійчастого нерва
b)Неврит лицевого нерва.
с)Неврит II гілки трійчастого нерва
d) Невралгія I гілки трійчастого нерва
e) Нейропатія лицевого нерва.
5.Хвора К. 28 років скаржится на ниючі болі в шийномпу відділі хребта, які появились на фоні відносно повного благополуччя два роки назад. Хвора зверталась до лікаря, проводилось симптоматичне консервативне лікування направлене на усунення больового синдрому, що давало короткочані ремісії болю, однак за останній час болі значно посилились і почали появлятись затерпання в пальцях рук. Яке додаткове обстеженя необхідно провести для уточнення діагнозу:
а) Люмбальну пункцію.
b) Субокципітальну пункцію.
с) Доплерографію.
d) Ангіографію
е) Магнітно резонансну томографію.
6.Хвора 57 років скаржиться на пекучі болі гострого нападоподібного характеру в ділянці кореня язика, мендалин. Болі нестерпні, напади болю тривалістю від 1 – 3 хвилини появліються спонтанно або провокуються ковтанням. Хворіє три роки. Супутні захворювання – гіпертонічна хвороба. З анамнезу відомо, що хвора незадовго до захворювання перенесла тяжку черепн-мозкову травму. Який діагно можна запідозрити у хворої:
а) Невралгія n.glossoparyngeus.
b) Пінеалома
c) Хронічний ларенгіт
d) Невралгія ІІІ гілки n. trigeminus.
e) Кандидоз.
7.Хворий З. 29 років, на протязі 5 років скаржиться на періодичні ниючі болі правої половини обличчя, що переважають в ділянці правої скулової дуги. Болі бувають виражені нестерпні, виникають і посилюються при жуванні їжі, розмові. Хворий тривалий час лікувався у стоматолога з приводу патологічного прикусу, після чого де що полегшав характер болю.
У хворого має місце:
а) Невралгія І гілки правого трійчастого нерва.
b) Артрит скронево-нижньощелепного суглоба
c) Невралгія ІІ гілки правого трійчастого нерва.
d) Хронічний отит.
е) Синдром Костена
8.Хворий 38 рокків, скаржиться на слабкість, а також відчуття затерпання з незначною болючістю і дискомфортом в ділянці ІV i V пальців правої китиці. Болі появились несподівано без якихось особливих, на думку хворого, на те причин. З анамнезу відомо, що хворий працює з відбійним молотком.
У хворого можна запідозрити:
а)Параліч Дюшена Ерба.
b)Невринома променевого нерва
c)Синдром додаткового ребра.
d) Остеохондроз грудного відділу хребта.
е)Синдром защемлення ліктьового нерва.
9.Хворій Ф. 36 років, діагноз - невралгія ІІ гілки лівого трійчастого нерва, було проведено алкоголізацію периферичної ділянки другої гілки лівого трійчастого нерва. Рецидив болю наступив через 4 місяці. Після відновлення тригеміналгії біль став більш інтенсивного характеру, а також до патологічного процесу приєдналась ще і І гілка лівого трійчастого нерва. Хвора була детально обстежена повторно, що дозволило визначити причину захворювання, це:
а) Артеріо-венозна мальформація.
b) Остехондроз шийного відділу хребта.
c) Гассерома.
d) Судинно-нервовий конфлікт.
е) Аденома гіпофіза.
10.Хворий О. 94 років тривалий час скаржиться на періодичні головні болі давлючого характеру, що переважають в нічний чи надранковий час. Останнім часом хворий почав відмічати, що у нього погіршується зір, він звернувся до окуліста де було встановлено, що на очному дні мають місце застійні явища. Хворому можна поставити попередній діагноз:
а) Вегето-судинна дистонія.
b) Мігрень.
с) Остеохондроз шийного відділу хребта.
d) Пухлина головного мозку.
е) Інсульт.
11.Хворого 22 років на протязі останніх 6 років турбують пілептичні напади, які спочатку повторювались раз в півроку, а останні два роки повторюються раз в місяць. Після нападу залишається слабкість у правих кінцівках, яка з часом проходить. Протягом останнього року хворий два рази лікувався у відділенні інтенсивної терапії з приводу довготривалої втрати свідомості та судом. При обстеженні: М-Ехо не зміщене. На очному дні – ознаки ангіопатії сітківки. На МРТ – вогнище підсилення щільності в задніх відділах лобної долі розміром 3´3 см з дрібними обвапненнями.
Який діагноз найбільш ймовірний?
Визначте план дообстеження і лікування хворого.
12.У дитини протягом 8 років спостерігаються епілептичні напади. В анамнезі – пологова черепно-мозкова травма. Епілептичні напади з'явились у 2 роки. Незважаючи на інтенсивне консервативне лікування частота нападів невпинно зростає. Потягом останнього року частота нападів зросла до 4–6 разів на добу. Відстає в інтелектуальному розвитку.
Які методи дослідження необхідно застосувати для уточнення діагнозу?
Яке лікування можна порекомендувати у даному клінічному випадку?
13.Хворий, віком 64 років, протягом 6-ти років страждає на паркінсонізм. Незважаючи на інтенсивне консервативне лікування, захворювання прогресує. Через тремор і скованість хворий втратив можливість обслуговувати себе.
Визначте план обстеження і лікування хворого.
14.Дівчинка, віком 9 років хворіє на ДЦП, що виник внаслідок пологової асфіксії. М'язовий тонус підвищений, виражені гіперкінези.
Які допоміжні методи необхідно застосовувати для уточнення діагнозу?
Які сучасні методи хірургічного лікування показані у цьому випадку?
15.Хлопчик 10 років, упав з велосипеда, свідомість не втрачав, механізм травми пригадує не чітко, скаржиться на незначний головний біль, нудоту, загальну слабкість. Об’єктивно – стан середньої тяжкості, дитина в’яла, в лобно-тім’яній ділянці праворуч незначний набряк м’ких ткани, відмічається спонтанний горизонтальний ністагм, тремор рук, вологі долоні, інших змін з боку неврологічного і соматичного статусу не виявлено. Які додаткові методи обстеження необхідно застосувати з метою уточнення діагнозу
a) загальний аналіз крові;
b) визначення вмісту гормонів в крові;
c) електроенцефалографія;
d) краніографія;
e) консультація окуліста;
16.Пацієнт 26 років, внаслідок нападу групи незнайомих людей отримав травму голови, на момент травми втрачав свідомість, до дому повернувся самостійно, турбував незначний головний біль, нудота загальна слабкість. За медичною допомого звернувся через дві доби у зв’язку з тим, що не дивлячись на постільний режим посилився головний біль, появилось блювання, двоїння в очах, наросла загальна слабкість. Який попередній діагноз можно передбачити у хворого?
a) Дифузне аксональне ушкодження;
b) Струс головного мозку;
c) Епідуральна гематома;
d) Субдуральна гематома;
e) Забиття головного мозку.
17.У клініку бригадою швидкої допомоги доставлено невідомого хворого, що був знайдений непритомним на вулиці з стороннім придметом в передньо-скроневій ділянці голови ліворуч. На час огляду свідомість порушена, відмічаються незначні вогнищеві симптоми ураження лівої півкулі головного мозку. В лівій скроневій ділянці на поверхні шкірми відмічається металевий предмет, у вигляді шапочки гвіздка, розміром до 7 мм в діаметрі, щільно фіксований з підлеглими тканинами. Життєфі функції збережені. Яка невідкладна лікувальна тактика повинна бути застосована в даному випадку?
a) Розсікти м’які тканини і витягнути гвіздок з кістки;
b) Не розсікати м’ких тканин і витягнути гвіздок;
c) Не видаляти гвіздок до покращеня стану хворого;
d) Видалити гвіздок шляхом резекції ділянки підлеглої кістки;
e) Видалити гвіздок шляхом кістково-пластичної трепанції.
18.Потерпілу на будівництві доставлено у нейрохірургічну клініку, оскільки відмічалась травма голови тупим твердим придметом. На час огляду скарги на незначний головний біль, нудоту, загальну слабкість, вогнищевих симтомів немає. В правій тім’яній ділянці набряк та синюшність м’яких тканин. На краніографії відмічено лінійни перелом правої тім’яної кістки. Який діагноз необхідно поставити хворій?
a) Струс головного мозку;
b) Забиття м‘яких тканин правої тім’яної ділянки;
c) Забиття головного мозку;
d) Підшкірна гематома правої тім’яної ділянки.
e) Лінійний перелом правої тім’яної кістки;
19.Хвора 28 років, після дорожно-транспортної пригоди, з ознаками черепно-мозкової травми поступила в нейрохірургічну клініку. Під час огляду хворої відмічено виражену лікворею з носа. Які дії необхідно застосувати з метою зупинки ліквореї?
a) Передню тампонаду носових ходів;
b) Люмбальну пункцію;
c) Задню тампонаду носових ходів;
d) Гемостатичну терапію;
e) Вентрікулопункцію
20.Дитина 5 років, поступила в нейрохірурргічну клініку з черепно-мозковою травмою. Під час огляду виявлено неглибоку рану, без ушкодження апоневрозу, в потиличній ділянці. На краніографії відмічено лінійни перлом потиличної кістки. До якого виду виду відноситься дана черепно-мозкова травма?
a) Відкрита;
b) Закрита;
c) Відкрита проникаюча;
d) Відкрита непроникаюча;
e) Поєднана.
21.Хлопчика 12 років, кінь ударив копитом в живіт, при падінні дитина ударилась головою об дерево, втрати свідомості не було. На час огляду в приймальному віддяленні загальний стан тяжкий, свідомість порушена, відмічається виражена блідість шкірних покривів, гіпергідроз. Пульс – 110\1хв., АТ 70\0 мм рт. ст., температура тіла в N. В потиличній ділянці садна і незначний набряк м’яких тканин. Неврологічна симптоматика не виражена.
На даних КТ обстеження голови без паталогічнгих змін. Які ще обстеження вданому випадку слід застосувати?
a) Електроенцефалографію;
b) Загальний аналіз крові;
c) Люмбальну пункцію;
d) Доплрографію;
e) Ангіографію.
22.Хворий 32 роки, доставлений в нейрохірургічне відділення швидкою допомогою через 2 години від моменту падіння з висоти 5 метрів. Стан хворого поступово погіршується. Шляхом КТ обстеження голови виявлено масивну субдуральну гематому в ділянці задньої черепної ямки. Якою повинна бути подальша тактика?
a) Люмбальна пункція;
b) Консервативне лікування;
c) Динамічне спостереження;
d) Хірургічне лікування;
e) Субокципітальна пункція.
23.Новонародженій дитині, з підозрою на пологову черепно-мозкову травму було проведено люмбальну пункцію і отримано кров’янистий ліквор. Який паталогія має місце в даному випадку?
a) Струс головного мозку;
b) Забиття головного мозку;
c) Кефалогематома;
d) Епідуральна гематома;
e) Гідрома.
24.Під час сварки Хвора 34 років отримала удар сокирою по голові, свідомість не втрачала, блювання не було. На час огляду відмічається обширна скальпована кровоточаща рана м’яких тканин лівої тім’яно-скроневої ділянки. Загальномозкової та вогнищевої симптоматики не виявлено. Яке обстеження в дангому випадку необхідно провести в першу чергу?
a) Комп’ютерну томографію;
b) Ліквородинамічні проби;
c) Ехоенцефалографію;
d) Краніографію;
e) Ангіографію.
25.Хворий 36-и років під час роботи на дачній ділянці втратив свідомість, впав. Доставлений в клініку в тяжкому стані. Зі слів родичів — дотепер був практично здоровий, скарг не було. Травматичних пошкоджень на черепі не виявлено. Відсутня вогнищева неврологічна симптоматика. Відмічається порушення свідомості по типу сопора, виявляється ригідність потиличних м’язів. Артеріальний тиск 200/110 мм рт. ст. При люмбальній пункції ліквор інтенсивно забарвлений кров’ю, лікворний тиск 200 мм вод. ст.
Найбільш ймовірною причиною захворювання є:
А) менінгоенцефаліт;
В) розрив аневризми;
С) травматичне пошкодження головного мозку;
Д) пухлина головного мозку;
Е) тромбоз середньої мозкової артерії.
26.Учень 15 років під час занять фізкультурою втратив свідомість, відмічалися судоми переважно в правих кінцівках. Був доставлений в приймальне відділення. При обстеженні визначається порушення свідомості по типу коми І, пожвавлення сухожильних рефлексів, патологічні рефлекси, періодичні гормеоточні судоми в кінцівках, виражена напруженність потиличних м’язів, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського. Артеріальний тиск 170/100 мм рт. ст.
Найбільш імовірним діагнозом є:
А) епілепсія;
В) розрив артеріовенозної аневризми;
С) абсцес головного мозку;
Д) тромбемболія сердньої мозкової артерії;
Е) пухлина ІІІ шлуночка.
27.Учень 15 років під час занять фізкультурою втратив свідомість, відмічалися судоми переважно в правих кінцівках. Був доставлений в приймальне відділення. При обстеженні визначається порушення свідомості по типу коми І, пожвавлення сухожильних рефлексів, патологічні рефлекси, періодичні гормеоточні судоми в кінцівках, виражена напруженність потиличних м’язів, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського. Артеріальний тиск 170/100 мм рт. ст.
Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:
А) електроенцефалографія;
В) люмбальна пункція;
С) бакпосів крові;
Д) огляд очного дна;
Е) ЕХО енцефалографія.
28.Учень 15 років під час занять фізкультурою втратив свідомість, відмічалися судоми переважно в правих кінцівках. Був доставлений в приймальне відділення. При обстеженні визначається порушення свідомості по типу коми І, пожвавлення сухожильних рефлексів, патологічні рефлекси, періодичні гормеоточні судоми в кінцівках, виражена напруженність потиличних м’язів, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського. Артеріальний тиск 170/100 мм рт. ст.
Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:
А) електроенцефалографія;
В) комп’ютерна томографія;
С) бакпосів крові;
Д) огляд очного дна;
Е) ЕХО енцефалографія.
29.Учень 15 років під час занять фізкультурою втратив свідомість, відмічалися судоми переважно в правих кінцівках. Був доставлений в приймальне відділення. При обстеженні визначається порушення свідомості по типу коми І, пожвавлення сухожильних рефлексів, патологічні рефлекси, періодичні гормеоточні судоми в кінцівках, виражена напруженність потиличних м’язів, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського. Артеріальний тиск 170/100 мм рт. ст.
Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:
А) електроенцефалографія;
В) ангіографія судин головного мозку;
С) бакпосів крові;
Д) огляд очного дна;
Е) ЕХО енцефалографія.
30.Хворий 36-и років під час роботи на дачній ділянці втратив свідомість, впав. Доставлений в клініку в тяжкому стані. Зі слів родичів — дотепер був практично здоровий, скарг не було. Травматичних пошкоджень на черепі не виявлено. Відсутня вогнищева неврологічна симптоматика. Відмічається порушення свідомості по типу сопора, виявляється ригідність потиличних м’язів. Артеріальний тиск 200/110 мм рт. ст. При люмбальній пункції ліквор інтенсивно забарвлений кров’ю, лікворний тиск 200 мм вод. ст.
Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:
А) електроенцефалографія;
В) ангіографія судин головного мозку;
С) бакпосів крові;
Д) огляд очного дна;
Е) ЕХО енцефалографія.
31.Хворий 36-и років під час роботи на дачній ділянці втратив свідомість, впав. Доставлений в клініку в тяжкому стані. Зі слів родичів — дотепер був практично здоровий, скарг не було. Травматичних пошкоджень на черепі не виявлено. Відсутня вогнищева неврологічна симптоматика. Відмічається порушення свідомості по типу сопора, виявляється ригідність потиличних м’язів. Артеріальний тиск 200/110 мм рт. ст. При люмбальній пункції ліквор інтенсивно забарвлений кров’ю, лікворний тиск 200 мм вод. ст.
Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:
А) електроенцефалографія;
В) комп’ютерна томографія;
С) бакпосів крові;
Д) огляд очного дна;
Е) ЕХО енцефалографія.
32.Хвора 43 років отримала ЗЧМТ (струс головного мозку). Через тиждень після травми почало з’являтись випинання правого очного яблука. Хвору непокоїть постійний шум в голові, що нагадує шум потягу. Відмічається почервоніння правої половини обличчя, ін’єкція судин склери, гіперемія кон’юнктиви праворуч.
Найбільш імовірним діагнозом є:
А) посттравматична енцефалопатія;
В) каротидно-кавернозне співустя;
С) посттравматичний арахноідіт;
Д) хронічна субдуральна гематома;
Е) абсцес головного мозку.
33.Хвора 63 років на протязі останніх 15 років знаходиться на обліку у терапевта з приводу гіперлепідемії ІІ типу, атеросклерозу аорти, атеросклерозу коронарних судин. Вранці не змогла піднятися з ліжка, відмічався глибокий парез в лівій половині тіла (переважно в руці), лівобічна гемігіпестезія. При обстеженні виявлені підвищенні сухожильні рефлекси ліворуч, патологічні рефлекси ліворуч, артеріальний тиск 130/70 мм рт. ст.
Найбільш імовірним діагнозом є:
А) пухлина лівої скроневої частки;
В) ішемічний інсульт;
С) геморагічний інсульт;
Д) хвороба Альцгеймера;
Е) абсцес головного мозку.
34.Хвора 63 років на протязі останніх 15 років знаходиться на обліку у терапевта з приводу гіперлепідемії ІІ типу, атеросклерозу аорти, атеросклерозу коронарних судин. Вранці не змогла піднятися з ліжка, відмічався глибокий парез в правій половині тіла (переважно в руці), порушення мови у вигляді моторної афазії. При обстеженні виявлені підвищенні сухожильні та патологічні рефлекси праворуч, артеріальний тиск 130/70 мм рт. ст.
Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:
А) електроенцефалографія;
В) доплерографія судин головного мозку;
С) бакпосів крові;
Д) огляд очного дна;
Е) ЕХО енцефалографія.
35.Хвора 63 років на протязі останніх 15 років знаходиться на обліку у терапевта з приводу гіперлепідемії ІІ типу, атеросклерозу аорти, атеросклерозу коронарних судин. Вранці не змогла піднятися з ліжка, відмічався глибокий парез в правій половині тіла (переважно в руці), порушення мови у вигляді моторної афазії. При обстеженні виявлені підвищенні сухожильні та патологічні рефлекси праворуч, артеріальний тиск 130/70 мм рт. ст.
Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:
А) електроенцефалографія;
В) ангіографія судин головного мозку;
С) бакпосів крові;
Д) огляд очного дна;
Е) ЕХО енцефалографія.
36.Хворий 48 років, водій, скаржиться на головокружіння, похитування при ходінні, періодично виникає двоїння в очах, нудота. Періодично відмічається підвищення артеріального тиску до 160/95 мм.рт.ст. Крім того мають місце скарги на постійний ниючий біль в шийній ділянці хребта, відчуття дискомфорту в шийному відділі. При поворотах та нахилах голови головокружіння посилюється, виникає «потемніння» в очах. Хворіє приблизно 4 роки з прогресуванням симптоматики.
Найбільш імовірним діагнозом є:
А) остеохондроз шийного відділу хребта, ХНМК в вертебро-базилярному басейні;
В) ішемічний інсульт в вертебро-базилярному басейні;
С) пухлина мосто-мозочкового кута;
Д) атеросклероз, стеноз правої ВСА, ХНМК в басейні правої ВСА;
Е) гіпертонічна хвороба ІІ ст., дисциркуляторна енцефалопатія, астеновегетативний синдром
37.Хворий 48 років, водій, скаржиться на головокружіння, похитування при ходінні, періодично виникає двоїння в очах, нудота. Періодично відмічається підвищення артеріального тиску до 160/95 мм.рт.ст. Крім того мають місце скарги на постійний ниючий біль в шийній ділянці хребта, відчуття дискомфорту в шийному відділі. При поворотах та нахилах голови головокружіння посилюється, виникає «потемніння» в очах. Хворіє приблизно 4 роки з прогресуванням симптоматики.
Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:
А) електроенцефалографія;
В) рентгенографія шийного відділу хребта;
С) діагностична люмбальна пункція;
Д) огляд очного дна;
Е) ЕХО енцефалографія.
38.Хворий 30-ти років звернувся зі скаргами на виражений головний біль, переважно в передранковий час, на висоті якого спостерігається нудота, блювання, потемніння перед очима, зниження пам’яті, емоційна лабільність. Вищезазначені скарги розвивались поступово впродовж 2-3 місяців. Із анамнезу відомо, що рік назад хворий знаходився на лікуванні в нейрохірургічному відділенні впродовж місяця з діагнозом: Закрита черепно-мозкова травма. Забиття головного мозку. Субарахноїдальний крововилив. Лінійний перелом тім¢яної кістки справа. Хворий був виписаний в задовільному стані, в подальшому турбував помірний головний біль. Об’єктивно: свідомість ясна, менінгеальні знаки відсутні, функція черепних нервів не порушена, сухожилкові та періостальні рефлекси підвищені D=S, відзначається позитивний симптом Бабінського з обох сторін, нестійкість в позі Ромберга. Огляд окуліста: застійні диски зорових нервів. За даними Ехо-енцефалографії – М-ехо не зміщене.
Яке пізнє ускладнення можна запідозрити у хворого? З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагностику?
39.Мати дитини 9 місяців звернулася до лікаря з приводу повторної блювоти, яка з’явилася місяць назад. У віці 6 місяців дитина впала з дивану висотою близько 60 см, ударилася головою. Відзначалася припухлість тьмяної ділянки, повторне блювання впродовж доби. Через місяць після травми почала збільшуватися краніальна частина голови в об’ємі, збільшилось велике тім’ячко. При огляді дитина зниженого харчування, краніальна частина голови збільшена, шкіра тонка, прозора, вени на шкірі голови розширені, велике тім’ячко напружене. Поставте попередній діагноз. Які методи діагностики слід застосувати?
40.Мати 6-місячної дитини звернулась до нейрохірурга зі скаргами на відставання в розвитку дитини, прогресуюче збільшення окружності голови, поганий сон, плаксивість. Із анамнезу відомо, що в 2 місяці дитина перенесла менінгоенцефаліт.
Об’єктивно: дитина неспокійна, голівку тримає невпевнено, не сидить, голова симетрична, окружність голови 50 см, шкіра на голові витончена, з великою кількістю розширених підшкірних вен, велике тім’ячко збільшене, не пульсує, очні яблука дещо екзофтальмовані, позитивний с-м Грефе. Сухожилкові та періостальні рефлекси в межах вікової норми. На очному дні ангіодистонія судин сітківки. Яку патологію можна запідозрити у дитини? Які патогенетичні механізми формування даного процесу?
41.Мати 7-місячної дитини звернулась до нейрохірурга зі скаргами на наявність стану загальмованості у дитини, блювання, поганий апетит, плаксивість, обмеження рухів в лівих кінцівках. Із анамнезу відомо, що дитині в 4-х місячному віці на фоні прогресування постгеморагічної гідроцефалії було встановлено лікворошунтуючу систему справа. В подальшому відзначався регрес неврологічної симптоматики, а також вентрикулодилатації, за даними НСГ. Вищезазначена симптоматика з’явилася впродовж останньої доби.
Об’єктивно: дитина сонлива, голівку тримає невпевнено, не сидить, голова симетрична, окружність голови 50 см, велике тім’ячко збільшене, не пульсує. Сухожилкові та періостальні рефлекси підвищені зліва, геміпарез зліва. При прокачуванні лікворошунтуючої системи відзначається «залипання» клапана. Розвиток якого стану можна запідозрити у дитини? Які ймовірні причини цього стану?
42.У 9-річної дитини клінічна симптоматика гіпертензивно-гідроцефального синдрому. Із анамнезу відомо, що дівчинка перенесла вентрикуліт 6 місяців назад. За даними МРТ діагностовано прогресуючу гідроцефалію з різким розширенням бічних шлуночків, стеноз водопроводу мозку. Які варіанти хірургічного лікування гідроцефалії є оптимальними?
43.Хворий 36 років отримав 6 місяців назад ЧМТ: струс головного мозку, забита рана м’яких покривів голови в скроневій ділянці праворуч. За останні 2 тижні відмічав підвищення температури тіла в вечірні години до 37,90С, лихоманку, нестерпний головний біль. Перед поступленням в стаціонар відмічався генералізований епінапад. Об’єктивно відмічається: помірно виражені менінгеальні симптоми, легкий лівобічний геміпарез. Поставте попередній діагноз
A. ОРЗ
B. пухлина головного мозку
C. розсіяний склероз
D. абсцес головного мозку
E. розрив аневризми судин головного мозку
44.Хворий 36 років отримав 6 місяців назад ЧМТ: струс головного мозку, забита рана м’яких покривів голови в скроневій ділянці праворуч. За останні 2 тижні відмічав підвищення температури тіла в вечірні години до 37,90С, лихоманку, нестерпний головний біль. Перед поступленням в стаціонар відмічався генералізований епінапад. Об’єктивно відмічається: помірно виражені менінгеальні симптоми, легкий лівобічний геміпарез. Який метод обстеження бажано провести хворому в першу чергу
A. загальний аналіз сечі
B. обстеження на С-реактивний білок
C. визначення показників згортання крові
D. загальний аналіз крові
E. визначення вмісту атерогенних факторів
45.Хворий 36 років отримав 6 місяців назад ЧМТ: струс головного мозку, забита рана м’яких покривів голови в скроневій ділянці праворуч. За останні 2 тижні відмічав підвищення температури тіла в вечірні години до 37,90С, лихоманку, нестерпний головний біль. Перед поступленням в стаціонар відмічався генералізований епінапад. Об’єктивно відмічається: помірно виражені менінгеальні симптоми, легкий лівобічний геміпарез. Який метод обстеження бажано провести хворому в першу чергу
A. рентгенографію черепа
B. ангіографію судин головного мозку
C. вентрікулографію
D. комп’ютерну томографію
E. електроенцефалографію
46.Хворому 36 років, 2 місяці назад проведена радикальна операція з приводу хронічного отіту справа. Після операції стан був задовільний. Три тижні тому у хворого з’явився головний біль, нудота, блювота, t – 39º – 38,5º, з’явились вогнищеві симптоми враження правої гемісфери головного мозку, менінгеальний синдром. Лікується в стаціонарі з приводу отогенного менінгоенцефаліту. Сьогодні стан хворого погіршився, хворий знаходиться в сопорі, відмічається анізокорія D>S. Серединне М-ехо зміщено на 8 мм вліво.
З якою патологією пов’язано погіршення стану хворого?
А. Артеріо-венозна мальформація
В. Пухлина головного мозку
С. Геморагічний інсульт
D. Абсцес головного мозку
Е. Менінгіт
47.Хворому 36 років, 2 місяці назад проведена радикальна операція з приводу хронічного отіту справа. Після операції стан був задовільний. Три тижні тому у хворого з’явився головний біль, нудота, блювота, t – 39º – 38,5º, з’явились вогнищеві симптоми враження правої гемісфери головного мозку, менінгеальний синдром. Лікується в стаціонарі з приводу отогенного менінгоенцефаліту. Сьогодні стан хворого погіршився, хворий знаходиться в сопорі, відмічається анізокорія D>S. Серединне М-ехо зміщено на 8 мм вліво.
Який метод діагностики необхідно провести для уточнення діагнозу
А. Ангіографію
В. Вентрикулографію
С. Пневмоенцефалографію
D. Контрастну комп’ютерну томографію
Е. Рентгенографію черепа
48.Хворому 36 років, 2 місяці назад проведена радикальна операція з приводу хронічного отіту справа. Після операції стан був задовільний. Три тижні тому у хворого з’явився головний біль, нудота, блювота, t – 39º – 38,5º, з’явились вогнищеві симптоми враження правої гемісфери головного мозку, менінгеальний синдром. Лікується в стаціонарі з приводу отогенного менінгоенцефаліту. Сьогодні стан хворого погіршився, хворий знаходиться в сопорі, відмічається анізокорія D>S. Серединне М-ехо зміщено на 8 мм вліво.
Який метод лікування буде найбільш виправданим в данному випадку
А. Дренування субарахноідального простору
В. Дренування шлуночків головного мозку
С. Періодичні розвантажувальні люмбальні пункції на тлі масованної антибіотикотерапії
D. Нейрохірургічне втручання на тлі масованної антибіотикотерапії
49.Хворого 36 років турбує різкий біль в попереку, що віддає по задній поверхні нижніх кінцівок, порушення сечовипускання. В останні 2 дні з стан лихоманки до 390С, наростаюча слабість в нижніх кінцівках. Хворіє близько 12 років на бронхоектатичну хворобу, лікується стаціонарно і амбулаторно. Отримав курс бально-терапії в санаторних умовах. Стан прогресивно погіршується, наросла інтенсивність больового синдрому.
З якою патологією пов’язано погіршення стану хворого?
А. Остеохондроз
В. Пухлина спинного мозку
С. Порушення кровообігу спинного мозку
D. Епідуральний абсцес спинного мозку
Е. Спонділолістез
50.Хворого 36 років турбує різкий біль в попереку, що віддає по задній поверхні нижніх кінцівок, порушення сечовипускання. В останні 2 дні з стан лихоманки до 390С, наростаюча слабість в нижніх кінцівках. Хворіє близько 12 років на бронхоектатичну хворобу, лікується стаціонарно і амбулаторно. Отримав курс бально-терапії в санаторних умовах. Стан прогресивно погіршується, наросла інтенсивність больового синдрому.
Який метод діагностики необхідно провести для уточнення діагнозу
А. Люмбальна пункція
В. Мієлографія
С. Ангіографія судин спинного мозку
D. МРТ спинного мозку
Е. Дискографія
51.Хворого 36 років турбує різкий біль в попереку, що віддає по задній поверхні нижніх кінцівок, порушення сечовипускання. В останні 2 дні з стан лихоманки до 390С, наростаюча слабість в нижніх кінцівках. Хворіє близько 12 років на бронхоектатичну хворобу, лікується стаціонарно і амбулаторно. Отримав курс бально-терапії в санаторних умовах. Стан прогресивно погіршується, наросла інтенсивність больового синдрому.
Який метод лікування буде найбільш виправданим в данному випадку
А.Термінове нейрохірургічне втручання
В. Спостереження в динаміці, повторні люмбальні пункції
С. Протинабрякова терапія, повторні люмбальні пункції
D. Антибіотикотерапі через вентрикулярний дренаж
Е. Променева терапія
52.У хворої 53 років мають місце нижній спастичний парапарез, гіпестезія з рівня Д6 сегменту за провідниковим типом, імперативні позиви до сечовипускання. При люмбальній пункції: лікворний тиск 85 мм водн. ст., при ліквородинамічних пробах виявлений частковий блок. Яке захворювання можна запідозрити в першу чергу?
А) Мієліт
В) Порушення спінального кровообігу
С) Пухлина спинного мозку
D) Розсіяний склероз
53.Хворий 25 років скаржиться на постійний біль у міжлопатковій ділянці. При чханні, кашлі біль набуває стріляючого характеру. Об’єктивно при обстеженні виявлений нижній спастичний парапарез, при постукуванні по остистому відростку Д7 болі посилюються.
Які методи обстеження найбільш інформативні для уточнення діагнозу?
А) Висхідна мієлографія
В) Краніографія
С) Ангіографія
D) Магнітно-резонансна томографія
Е) Термографія
54.Хворий 43 років скаржиться на болі в районі попереку протягом 2 років, які посилюються переважно в лежачому положенні і віддають в нижні кінцівки. За останній місяць у хворого наросла слабкість у нижніх кінцівках, приєдналась дисфункція тазових органів по типу затримки сечі. Лікувався в стаціонарі з приводу остеохондрозу поперекового відділу хребта, больового синдрому. Проте консеративне лікування виявилось не ефективним, стан хворого прогресивно погіршується. Найбільш вірогідною причиною захворювання є:
А) Сирингомієлія
В) Остеохондроз
С) Спінальний арахноїдит
D) Порушення спінального кровобігу
E) Пухлина спинного мозку
55.У хворої з`явилось заніміння пальців правої ступні та слабкість в лівій ступні, через 3 місяці з`явилось заніміння лівої ступні та слабкість в правій ступні. Чутливі порушення поширювались вверх, поступово наростала слабкість у нижніх кінцівках, розвинулась затримка сечі. Об’єктивно у хворої: нижня спастична параплегія, колінні та ахілові рефлекси високі, патологічні симпоми Бабінського, Гордона з обох сторін. Гіпестезія за провідниковим типом зрівня Th8 сегмента, затримка сечі. В результаті обстеження був встановлений діагноз–пухлина спинного мозку. Які методи лікування необхідно застосувати?
А) Дегідратаційна та протизапальна терапія.
В) Знеболюючі паравертебральні блокади.
С) Променева терапія.
D) Видалення пухлини.
56.При огляді хворої в неврологічному статусі виявлено: нижня спастична параплегія, колінні та ахілові рефлекси високі, патологічні симптоми Бабінського, Гордона з двох сторін. Гіпестезія за провідниковим типом з рівня Д5 сегменту. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 2,5 року, перебіг захворювання–прогредієнтний. Необхідно поставити попередній діагноз:
А) Порушення спінального кровобігу
В) Пухлина спинного мозку
С) Спінальний арахноїдит
D) Остеохондроз хребта
E) Сирингомієлія
57.У хлопчика 9 років з`явився прогресуючий сколіоз грудного відділу хребта. Протягом року лікувався в спеціалізованому інтернаті, але еффекту від лікування відмічено не було, сколіоз прогресував. З`явились корінцеві болі у верхньо-грудному відділі хребта, слабкість у нижніх кінцівках. Була проведена ортопедична операція з приводу сколіоза хребта. Протягом року хворий перестав ходити із-за нижньої параплегії, розвинулась повна аналгезія за провідниковим типом з рівня Д5 сегмента, затримка сечі. Із допоміжних методів обстеження була використана лише рентгенографія. Який метод обстеження найбільш інформативний для даного хворого?
А) Магнітно-резонансна томографія
В) Термографія
С) Висхідна мієлографія
D) Ангіографія
Е) Низхідна мієлографія
58.Хворого 45 років турбує слабкість в нижніх кінцівках, більш виражена в правій нозі, труднощі при ходьбі, відчуття заніміння в лівій нозі від стопи до пахової ділянки, відчуття повзання мурашок в правій нозі від стопи до рівня середньої третини правого стегна. Хворіє близько 1 року. Вказати, який із перерахованих методів обстеження є найбільш інформативним для встановлення діагнозу:
А) Комп`ютерна томографія
В) Ангіографія
С) Низхідна мієлографія
D) Рентгенографія
Е) Висхідна мієлографія
F) Магнітно-резонансна томографія
59.Хворий 28 років отримав тяжку хребетно-спинномозкову травму при пірнанні у воду вниз головою. Об’єктивно при огляді у хворого виявлено тетрапарез, розлади чутливості на верхніх та нижніх кінцівках, порушення функції тазових органів по типу затримки сечовипускання.
Які із допоміжних методів обстеження є найбільш інформативними при постановці діагнозу?
А) Ангіографія
В) Термографія
С) Магнітно-резонансна томографія
D) Люмбальна пункція з проведенням ліквородинамічних проб
Е) Ехоенцефалографія
60.Хворий 40 років в результаті ДТП отримав тяжку хребетно-спинномозкову травму. При обстеженні за допомогою рентгенографії та комп’ютерної томографії установлений діагноз: переломо-вивих С6-С7 хребців, компресійно-уламчастий перелом С7 хребця. Проведена операція декомпресії спинного мозку, спондилодезу С6-С7 з використанням тітанової стабілізуючої системи.
Профілактику яких ускладнень необхідно проводити хворому?
А) Дисциту, спондиліту
В) Паравертебрального абсцесу
С) Уросепсису
D) Арахноїдиту
Е) Пролежнів
F) Всіх перерахованих
61.У хворої 38 років в результаті падіння з висоти 2-х поверхневого житлового будинку розвинулась симптоматика компресії спинного мозку на рівні D7 хребця. Для уточнення характеру процесу хворій проведено люмбальну пункцію з ліквородинамічними пробами.
Які лікворологічні чи ліквородинамічні зміни можуть бути виявлені у хворої?
А) Синдром лікворної гіпертензії
В) Синдром лікворної гіпотензії
С) Блокада підпавутинного простору
D) Білково-клітинна дисоціація
Е) Клітинно-білкова дисоціація
62.Хворий пірнув у річку вниз головою, знаходився під водою близько 2-х хвилин, самостійно вибратись на берег не зміг. Йому надали допомогу сторонні люди. В момент прибуття лікаря швидкої допомоги потерпілий в ясній свідомості, рухи у верхніх та нижніх кінцівках відсутні.
Яке захворювання у постраждалого можна запідозрити?
А) Інсульт спинного мозку
В) Абсцес спинного мозку
С) Поліневріт
D) Порушення кровоплину в вертебро-базилярному басейні
Е) Переломо-вивих шийного відділу хребта
63.У хворого 32 років в результаті фізичного перевантаження з’явився гострий біль у попереку з іррадіацією у праву ногу по боковій поверхні стегна та гомілки по типу „лампасу”. Об’єктивно при огляді – різко позитивний симптом Ласега, гіпестезія в ділянці іннервації L5 корінця справа, помірно виражений парез тильної флексії правої стопи.
Який попередній діагноз можна поставити?
А) Пухлина спинного мозку
В) Патологія міжхребцевих дисків
С) Арахномієліт
D) Інсульт спинного мозку
Е) Формування абсцесу спинного мозку
64.Хворого було поранено ножем під час бійки. При огляді постраждалий скаржиться на біль в грудному відділі хребта, слабкість в лівій нозі, заніміння в правій нозі. Об’єктивно: різана рана довжиною 2 см паравертебрально зліва в проекції D3 хребця, з якої витікає прозора рідина; монопарез лівої ноги, зниження больової та температурної чутливості справа з рівня D5 сегменту.
Найбільш ймовірно у хворого розвинувся:
А) Арахномієліт
В) Пухлина спинного мозку
С) Пошкодження спинного мозку із розвитком синдрому Броун-Секара.
D) Патологія міжхребцевих дисків
Е) Стеноз хребцевого каналу
65.Хворий 47 років впав з дерева. Після падіння у нього зникли рухи у верхніх та нижніх кінцівках, турбує виражений біль у шийному відділі хребта. На спондилографії виявлено переломо-вивих С6, під час виконання ліквородинамічних проб – повна блокада підпавутинного простору.
Яке лікування показано хворому?
А) Комплексне консервативне лікування
В) Розвантажувальні люмбальні пункції
С) Вітамінотерапія
D) Оперативне лікування
Е) Протизапальна терапія
66.Хворий, 63-х років госпіталізований у неврологічне відділення зі скаргами на виражений головний біль, порушення мови, слабкість в правих кінцівках. Родичі повідомили, що впродовж останніх 2-х місяців хворого турбував помірний головний біль, переважно в передранковий час з нудотою та блюванням. Відомо також, що рік назад хворий був оперований з приводу пухлини правої легені.
Об’єктивно: свідомість ясна, відзначається правосторонній геміпарез, симптоми ураження VII та XII пар черепних нервів справа за центральним типом, моторна афазія. На очному дні виражені застійні диски зорових нервів. Який процес можна запідозрити у хворого? Який діагностичний алгоритм можна застосувати? Яке лікування слід призначити хворому?
67.Хвора 45-років звернулась до нейрохірурга зі скаргами на відсутність слуху на праве вухо, виражений головний біль в передранковий час, на висоті якого спостерігається нудота, блювання, похитування при ході. Із анамнезу відомо, що 5 років тому назад з’явився шум у правому вусі, поступове зниження слуху на праве вухо, останні два роки слух на праве вухо відсутній, приєдналась вищезазначена симптоматика.
Об’єктивно: хвора в¢яла, адинамічна, відзначається спонтанний горизонтальний ністагм, права носо-губна складка згладжена, нестійкість в позі Ромберга. На очному дні застійні диски зорових нервів.
Який процес можна запідозрити у хворої? Яка етапність симптоматики типова для даної патології?
68.Мати 8-річної дівчинки звернулась до лікаря зі скаргами на виражений головний біль у дитини, загальну слабкість, зниження гостроти зору, передчасний статевий розвиток, збільшену вагу тіла. В неврологічному статусі свідомість ясна, відзначається зниження прямої та співдружньої реакції зіниць на світло при збереженій реакції на конвергенцію, парез погляду вверх, незначне підвищення сухожилкових та періостальних рефлексів D=S. На очному дні виражені застійні диски зорових нервів.
Який патологічний процес можна запідозрити в даному випадку? З якою патологією слід проводити диференційний діагноз?
69.У жінки 32-х років виникла дисменорея, через кілька місяців спостерігалося збільшення ваги тіла, різке зниження гостроти зору на одне око, кілька тижнів тому назад з’явився помірний головний біль, загальна слабкість. Яку патологію можна запідозрити у хворої? Які допоміжні методи дослідження можуть бути інформативними?:
70.Дівчинку 7 років впродовж останніх 2-х місяців турбує виражений головний біль, нудота, блювання, похитування при ході, запаморочення, двоїння предметів при погляді вверх.
Об’єктивно: свідомість ясна, відзначається порушення функції III пари черепних нервів, вертикальний ністагм, нестійкість в позі Ромберга, пальце-носову пробу виконує з елементами інтенції. Менінгеальні знаки відсутні. Де з більшою вірогідністю розташоване патологічне вогнище?
71.У хворої 50 років впродовж місяця виникли два генералізовані епілептичні напади в нічний час. Із анамнезу відомо, що в останні 2 роки хвору турбував помірний головний біль, який знімався анальгетиками. В неврологічному статусі лівостороння пірамідна недостатність у вигляді позитивного верхнього та нижнього симптому Баре зліва, підвищення сухожилкових та періостальних рефлексів в лівих кінцівках. На очному дні початкові ознаки застійних дисків зорових нервів. Який патологічний процес можна запідозрити?
72.Хворий 28 років отримав тяжку хребетно-спинномозкову травму при пірнанні у воду вниз головою. Об’єктивно при огляді у хворого виявлено тетрапарез, розлади чутливості на верхніх та нижніх кінцівках, порушення функції тазових органів по типу затримки сечовипускання.
Які із допоміжних методів обстеження є найбільш інформативними при постановці діагнозу?
А) Ангіографія
В) Термографія
С) Магнітно-резонансна томографія
D) Люмбальна пункція з проведенням ліквородинамічних проб
Е) Ехоенцефалографія
73.Хворий 40 років в результаті ДТП отримав тяжку хребетно-спинномозкову травму. При обстеженні за допомогою рентгенографії та комп’ютерної томографії установлений діагноз: переломо-вивих С6-С7 хребців, компресійно-уламчастий перелом С7 хребця. Проведена операція декомпресії спинного мозку, спондилодезу С6-С7 з використанням тітанової стабілізуючої системи.
Профілактику яких ускладнень необхідно проводити хворому?
А) Дисциту, спондиліту
В) Паравертебрального абсцесу
С) Уросепсису
D) Арахноїдиту
Е) Пролежнів
F) Всіх перерахованих
74.У хворої 38 років в результаті падіння з висоти 2-х поверхневого житлового будинку розвинулась симптоматика компресії спинного мозку на рівні D7 хребця. Для уточнення характеру процесу хворій проведено люмбальну пункцію з ліквородинамічними пробами.
Які лікворологічні чи ліквородинамічні зміни можуть бути виявлені у хворої?
А) Синдром лікворної гіпертензії
В) Синдром лікворної гіпотензії
С) Блокада підпавутинного простору
D) Білково-клітинна дисоціація
Е) Клітинно-білкова дисоціація
75.Хворий пірнув у річку вниз головою, знаходився під водою близько 2-х хвилин, самостійно вибратись на берег не зміг. Йому надали допомогу сторонні люди. В момент прибуття лікаря швидкої допомоги потерпілий в ясній свідомості, рухи у верхніх та нижніх кінцівках відсутні.
Яке захворювання у постраждалого можна запідозрити?
А) Інсульт спинного мозку
В) Абсцес спинного мозку
С) Поліневріт
D) Порушення кровоплину в вертебро-базилярному басейні
Е) Переломо-вивих шийного відділу хребта
76.У хворого 32 років в результаті фізичного перевантаження з’явився гострий біль у попереку з іррадіацією у праву ногу по боковій поверхні стегна та гомілки по типу „лампасу”. Об’єктивно при огляді – різко позитивний симптом Ласега, гіпестезія в ділянці іннервації L5 корінця справа, помірно виражений парез тильної флексії правої стопи.
Який попередній діагноз можна поставити?
А) Пухлина спинного мозку
В) Патологія міжхребцевих дисків
С) Арахномієліт
D) Інсульт спинного мозку
Е) Формування абсцесу спинного мозку
77.Хворого було поранено ножем під час бійки. При огляді постраждалий скаржиться на біль в грудному відділі хребта, слабкість в лівій нозі, заніміння в правій нозі. Об’єктивно: різана рана довжиною 2 см паравертебрально зліва в проекції D3 хребця, з якої витікає прозора рідина; монопарез лівої ноги, зниження больової та температурної чутливості справа з рівня D5 сегменту.
Найбільш ймовірно у хворого розвинувся:
А) Арахномієліт
В) Пухлина спинного мозку
С) Пошкодження спинного мозку із розвитком синдрому Броун-Секара.
D) Патологія міжхребцевих дисків
Е) Стеноз хребцевого каналу
78.Хворий 47 років впав з дерева. Після падіння у нього зникли рухи у верхніх та нижніх кінцівках, турбує виражений біль у шийному відділі хребта. На спондилографії виявлено переломо-вивих С6, під час виконання ліквородинамічних проб – повна блокада підпавутинного простору.
Яке лікування показано хворому?
А) Комплексне консервативне лікування
В) Розвантажувальні люмбальні пункції
С) Вітамінотерапія
D) Оперативне лікування
Е) Протизапальна терапія
79.У хворого має місце різана рана нижньої третини лівого плеча. Після поранення звисла ліва кисть. Хворий не може розігнути кисть, відвести великий палець, розігнути пальці.
Який нерв пошкоджений у хворого?
А) серединний нерв
В) ліктьовий нерв
С) променевий нерв
D) плечове сплетення
Е) підпахвовий нерв
80.На виробництві під час роботи біля верстату робітник пошкодив ліве стегно. Після травми хворий не зміг розігнути ногу в коліні, з’явилося оніміння по передній поверхні стегна і внутрішній поверхні лівої гомілки.
Який нерв ушкоджений у хворого?
А) малогомілковий нерв
В) сідничний нерв
С) великогомілковий нерв
D) стегновий нерв
Е) латеральний шкірний нерв стегна
81.Хворий доставлений у хірургічне відділення центральної районної лікарні із різаною раною внутрішньої поверхні середньої третини правого передпліччя. З рани спостерігається інтенсивна кровотеча, при неврологічному обстеженні встановлено: кисть має вигляд «кігтистої лапи», відсутнє згинання ІV і V пальців кисті, протиставлення V пальця, зведення та розведення пальців, анестезія долонної поверхні ІІІ-V пальців кисті. Припускається ушкодження ліктьової артерії та ліктьового нерва.
Визначте обсяг первинної хірургічної допомоги на даному етапі та подальшу лікувальну тактику:
А) ПХО рани, зшивання артерії та нерва
В) ПХО рани, туга пов’язка, консервативне лікування
С) ПХО рани, зупинка кровотечі, госпіталізація в спеціалізоване відділення
D) Туга пов’язка, іммобілізація, госпіталізація в спеціалізоване віділення
Е) ПХО рани, зупинка кровотечі, консервативне лікування
