Хід заходу
Ведучий: Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Зветься величаво – Україною,
Моя найкраща в світі сторона.
Ведуча: Чарівна, неповторна, Україно!
Для мене в цілім світі ти — одна.
І рідна, й мила, дорога, єдина.
Земле зачарована моя.
Ведучий: Ми — патріоти, дочки і сини,
Для твого блага все в житті здолаєм!
Бо ти найкращий, краю мій ясний,
Вітчизну й матір ми не вибираєм.
Ведуча: А просто любимо, бо ця земля свята,
Вона нас народила і зростила.
Вітчизною зовемо неспроста,
Бо нам вона дала і душу, й крила.
Звучить гімн України.
Учень: Протягом багатьох століть ми, українці, мріяли про незалежну державу. У середині 1980-х років XX століття знову розпочалась боротьба українського народу за незалежність. 24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України.
Учениця: Цей документ припинив існування Української Радянської Соціалістичної Республіки і проголосив створення незалежної держави — України. День прийняття цього Акту є національним святом. З того часу на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
Учитель: Щоб упевнитись у підтримці населення, Верховна Рада України закликала всіх громадян підтвердити своє рішення голосуванням — 1 грудня 1991 року під час референдуму за незалежність України. Проголошення незалежності України відкрило нову сторінку в її історії. За п’ять років після здобуття незалежності 28 червня 1996 року Верховна Рада України утвердила Конституцію України. Столиця України – місто Київ.
Учень: А зараз вашій увазі пропонуємо переглянути Фотолітопис незалежності України 1991-2015 років. (www.youtube.com/watch?v=lQ9XGTrA0A4)
Ведучий: Зараз наша держава переживає тяжкі часи і кожен намагається допомогти, внести своє щось у майбутнє. Ми пам’ятаємо наших героїв, які боролися проти несправедливості, стояли на смерть за незалежність нашої держави. «Небесна сотня» називають їх, низький їм уклін.
Ведуча: Ми серцем і душею з тими, хто й ці дні боронить нашу свободу на сході України, пам’ятаємо тих, хто віддав своє життя задля нашого щасливого майбутнього. Давайте з вами переглянемо, як це було. (https://www.youtube.com/watch?v=QuG9W5sM5hA). Пропоную хвилиною мовчання вшанувати пам’ять небесної сотні…
Учитель: Сьогодні до нас на урочистий захід завітали гості. Давайте познайомимось: Перегинець Максим Васильович, підполковник, командир батальйонної частини 3033, учасник бойових дій, сектор «М» під Маріуполем, волонтер Анастасія, практичний психолог при військовому шпиталі, Штепко Богдан Іванович, командир батальйонної частини 5594, учасник бойових дій під Маріуполем. До слова запрошується: Максим Васильович.
Учениця: Свідомість українців постійно змінюється. Майдан та Революція Гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Зігріта палкими серцями мільйонів національно свідомих українців з усіх регіонів, незалежна демократична держава Україна продемонструвала Європі і всьому світові, що українці – міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояти свій демократичний вибір.
Ведуча: Мені хочеться згадати слова нашого Пророка, Кобзаря, який сказав про наш народ: «Ми – такі. Про нас ще заговорять». Це була відповідь недругам і ворогам, які намагалися довести, що українська нація є недержавною, приреченою на другорядні історичні ролі. І щоб зробити нас слабшими, недруги намагаються нас розсварити.
Ведучий: Вороги зазіхають на територіальну цілісність нашої держави. На Сході точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.Саме за це зараз в АТО воюють сини-герої. На полі битви – захисники, воїни. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну.
Учень: Серед наших батьків – є теж воїни АТО, які щоденно ризикують своїм життям заради нашого з вами миру. Це батьки наших ліцеїсток Дрозд Олени та Сур Катерини. (Перегляд відеоряду з передової, власний архів воїнів.)
Учениця: А зараз до слова запрошується Штепко Богдан Іванович, командир батальйонної частини 5594, учасник бойових дій під Маріуполем.
Ведучий: Ми хочемо сказати сьогодні «Спасибі»людям з великим серцем, величезним почуттям обов’язку і самопожертви, які кожен день допомагають боротися за нашу країну Це волонтери. Вони сьогодні допомагають пораненим українським бійцям, у них немає слова “Ні”, і немає меж відповідальності. Такої ж віддачі вони хотіли б і від українців, і особливо від тих, хто приймає рішення. До слова запрошується практичний психолог, волонтер Анастасія.
Ведуча: Молитва і віра допомагали і допомагають нашим воїнам боротися з ворогом, перемагаючи страх смерті. Тож давайте зараз помолимось за здоров’я живих та за спокій померлих.
(Учні запалюють свічки і повторюють слова молитви)
Учень: О Боже єдиний, здійсни мою мрію,
Не діли нашу землю на Захід і Схід,
Бо всі ми єдині, усі ми сім’я,
В усіх нас одна Батьківщина, одна,
Одна і єдина, як вічна любов.
За неї ще пращури лили свою кров.
Учениця: Не дай, Боже, не дай розірвати,
Не дай, щоби брат йшов війною на брата.
Прожени той туман, що укутав усіх,
Щоб жити народ наш у спокої міг,
Щоби Україна завжди була вільна,
Завжди залишалась одна, неподільна.
Перегляд відео «Хочу жити без війни» (www.youtube.com/watch?v=NjnqyXBwoMo)
Ведуча: Отче! Зглянься з високості!
Отче! Порятуй наш край!
Під ногами смолище плюскоте,
Пахне пеклом шлях,
Що слався в рай.
Ведуча: Ні спасіння, ні жаркого трунку.
Нам не треба, Господи, прости.
Ниспошли нам право порятунку,
Дай самим здобутися мети.
Учень: Вибач, Боже, може, ми без тями,
Діти тьми, рушаєм знов до тьми.
Ситі небесами і кремлями, певні: наш рятунок – тільки ми!
Закипають смертію долини, власть імущі, гірші від смертей.
Дай нам право іменем Людини жити гідно імені людей!
Учитель: Упевнена, що наша перемога можлива тільки тоді, якщо ми всі, хто вважає себе українцем, об'єднаємось і спільними зусиллями, кожний на своєму місці, буде робити те, що тільки зможе – не дивлячись на свої особисті скрути допомагати фронту, допомагати хлопцям, які готові віддати найдорожче – своє життя заради нашого спільного майбуття!
Учень: Шановні воїни прийміть на згадку про нашу зустріч це поле сердець, панно з малюнками і хай вони Вас зігрівають у скрутну хвилину (вручає воїнам поле і панно). На цьому наша зустріч закінчена, дякуємо усім за увагу, а гостям за цікаву розповідь.
Використані джерела
1. Бех І.Д. Виховання особистості: [підручник] / І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2008. – 848 с.
2. 2. Третяк О.П. Виховання ціннісного ставлення до людини у школярів. Частина І / О.П. Третяк. – Х: Вид група «Основа», 2013. – 159 [1] с. – (Б-ка журн. «Навчання та виховання; Вип. 9 (117)).
3. 3. Шевчук В. Козацька держава. Етюди до історії українського державотворення / В. Шевчук. – К.: АБРИС, 1995.
4. Україна – єдина країна. Розробки уроків і позакласних заходів для
проведення Першого уроку у 2014/2015 навчальному році: [методичний посібник] / укладачі: Ю.В. Міцай, С.М. Пляка, О.П. Третяк, О.В. Ревнивцева. – Кіровоград: ФО-П Александрова М.В., 2014. – 172 с.
5. Поетичний Олімп. Збірка віршів. - К.: Либідь, 2013. – 248 с.
Калейдоскоп учнівських сердець - побажань
Панно «Єдина країна»
Інформує газета "Суббота"
