Модуль ІV. ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я, КРИТИЧНІ СИТУАЦІЇ В ТУРИСТСЬКОМУ ПОХОДІ ТА ЇХ ПОДОЛАННЯ.
Змістовий модуль 16. Охорона здоров’я в туристському поході. (10 годин)
Лекція – 4 години
Семінарське заняття – 4 години
Самостійна робота – 2 години
Лекція 25, 26: Охорона здоров’я в туристському поході.
План.
Медичні вимоги до учасника туристського походу.
Самоконтроль під час туристського походу.
Перша медична допомога в туристському поході.
Оцінка загального стану потерпілого, локалізації і характеру ушкодження.
Основні прийоми і правила надання першої медичної допомоги.
Основні прийоми реанімації.
Обов’язки санінструктора в туристському поході. Похідна аптечка.
Самостійно – підготувати реферат на тему: «Особиста гігієна туриста - найважливіший захід профілактики захворювань, збереження бадьорості і доброго настрою».
Медичні вимоги до учасника туристського походу.
Туристські походи, особливо висококатегорійні, передбачають умови, далекі від комфортних, пов’язані з відчутним збільшенням фізичних навантажень. Ця обставина обумовлює підвищення вимог до загального стану організму людини, що значною мірою забезпечує безаварійність при подоланні маршрутів.
Медичний контроль і добір учасників походу за відповідними критеріями здійснюються фахівцями фізкультурних диспансерів і кабінетів лікарського контролю при районних і міських поліклініках.
Їх завдання - виявити захворювання, які не дозволяють людині брати участь у походах або займатися складними видами туризму.
Перелік таких захворювань визначено і затверджено Державним комітетом з фізкультури і спорту спільно з Міністерством охорони здоров’я. До них належать:
· органічні (уроджені) пороки серця,
· гіпертонія,
· захворювання серцевого м’яза,
· туберкульоз легенів у активній стадії,
· гострі захворювання легенів, бронхів, носоглотки,
· хронічний гастрит,
· виразка шлунку і 12-палої кишки,
· холецистит у стадії загострення,
· камені в жовчному міхурі,
· геморой із частими кровотечами,
· випадіння прямої кишки,
· запалення нирок, ниркових мисок і сечового міхура,
· камені в нирках,
· гостре запалення середнього вуха,
· кон’юнктивіт,
· гнійне запалення слізної залози,
· інфекційні захворювання шкіри,
· деякі захворювання жіночих статевих органів,
· злоякісні пухлини,
· грижі,
· ревматизм суглобів.
Це також захворювання і травми опорно-рухового апарату, отримані незадовго до експедиції, і струс головного мозку, наслідком якого є періодичні головні болі.
Не можуть брати участь у поході особи, що перенесли протягом попереднього місяця:
· затяжний грип,
· тяжку форму ангіни,
· скарлатину чи інші інфекційні захворювання.
Психічні захворювання, в тому числі, епілепсія, є протипоказанням навіть для одноденних походів і маршрутів.
Виключена участь у туристських походах і подорожах людей з вираженим порушенням слуху і зору, що може стати причиною втрати орієнтації під час маршруту і призвести до нещасного випадку.
Загострення будь-якої хронічної хвороби в похідних умовах при відсутності кваліфікованої медичної допомоги може спричинити тяжкі наслідкі. Крім того, хвороба супроводжується патологічними змінами загального характеру, що виявляються у слабкості, підвищеній стомлюваності, головному болі, безсонні, дратівливості, пригніченості, послабленій опірності організму. Все це посилює схильність організму до захворювань і створює на маршруті потенційно небезпечні ситуації.
Перш ніж вирушити в туристський похід, кожний з його учасників повинен здійснити комплекс профілактичних заходів:
1. Необхідно санувати ротову порожнину (полікувати зуби).
2. Людям, схильним до захворювання на ангіну і запалення носоглотки, треба пройти профілактичний курс.
3. Обов’язково слід позбавитись мозолів на ногах.
4. При підвищеному потінні ніг доцільно провести курс профілактичного лікування шляхом обробки міжпальцевих проміжків протягом чотирьох днів присипкою у складі борної кислоти і уротропіну (по 4,5г), магнезії і тальку (по 0,5г).
До початку експедиції на вимогу санітарно-епідеміологічної служби необхідно зробити профілактичні щеплення проти ряду інфекційних і особливо небезпечних захворювань. Так, обов’язковій вакцинації підлягають усі члени експедиції, якщо проведення польових робіт передбачається в місцях, де наявні природні вогнища кліщового енцефаліту.
Крім медичного контролю, важлива роль під час туристського походу належить самоконтролю, який полягає у щоденному спостереженні за своїм самопочуттям з обов’язковим записом його результатів у польовому щоденнику і його наступним аналізом.
Слід пам’ятати, що відповідальність за здоров'я туристів покладається на керівника походу та відповідального за медичне забезпечення походу (санітара). Перед походом санітар дає туристам інформацію про санітарно-гігієнічні норми харчування і використання води, про підготовку і вміст аптечки для походу, про профілактику травм і захворювань, попередження укусів отруйними комахами, отруєння грибами і рослинами тощо.
