Кайнозойська ера (розпочалась 65 млн. р. т.)
Суходіл поступово набув сучасного вигляду, встановились кліматичні зони. Йшла бурхлива еволюція покритонасінних, у водних екосистемах – водорості та молюски. Приблизно 1-2 млн. р. т. з'явилась людина.
Палеогеновий період мав теплий клімат, хоча на межах епох були значні похолодання, часткові зледеніння материків.
Виникли майже всі сучасні ряди птахів і ссавців, порядки покритонасінних, бурі водорості.
Палеоценова епоха була найтеплішою і найлегшою.
На суходолі: дерев'янисті покритонасінні (буки, дуби), голонасінні (кипарисові, соснові та ін.), папороті. їх залишки перетворились на поклади бурого вугілля. Крім комахозапильних разповсюдились вітрозапильні рослини.
На початку періоду вимерло багато груп деревних ссавців. З'явились гризуни і зайцеподібні. Існували плацентарні ссавці, які нині відносяться до вимерлих. Найпоширеніші – представники ряду кондилартрів (дрібні та середні розміри до 2 м, хижі і травоядні, від них згодом виникли копитні).
Найбільші хижаки – ряд мезоніхій (досягали розмірів вовка та мали розвинені копита).
Відомі представники багатьох сучасних рядів птахів, досягли розквиту радіолярії, велетенські форамініфери (діаметр черепашки до 5 см), розповсюдились бурі водорості, в кінці палеоцену вимерли останні белемніти.
Еоценова епоха характеризується сухішим кліматом. Виникли степові простори, де мешкали копитні, бігаючі птахи і ін. На африканському континенті з'явились хоботні, знайдено рештки предків сучасних носорогів і коней (непарнокопиті).
Існували також парнокопитні (від 50 см до 3-4 м завдовжки) – предки сучасних жуйних, свиней і бегемотів. У Північній Америці розповсюдились предки верблюдів та лам.
Частина хижих мезоніхій перейшла у моря та дала початок зубатим китам (25 м довжина), від них відділилась група планктонних форм – предки сучасних вусатих китів. Декілька представників ряду хижих (значні розміри)
Існувало 80 родин птахів (12 сучасних рядів). В еоценових степах були поширені велетенські хижі безкільові птахи діатрими (викопний ряд, до 2 м заввишки).Наприкінці епохи з'явились пінгвіни.
Олігоценова епоха: клімат суворішим унаслідок зниження рівня Світового океану, встановилась природна зональність, яка нагадувала сучасну.
Виникло більшість сучасних рядів птахів: велетенські нелітаючі форми: хижий журавель фороракос (3 м висотою). Розвивались копитні, хоботні, з'явились представники родин собачих, кунячих, єнотових, ведмедячих, котячих: шаблезубі тигри.
Виник ряд ластоногих.
На півночі Африки – представники вузьконосих, а у Південній Америці – широконосих мавп.
У цей час жив найбільший суходільний ссавець -парацератеріум.
Неогеновий період характеризується низьким рівнем Світового океану, суворим кліматом, кількома зледеніннями.
Багато груп палеогенового періоду вимерли. З'явились сучасні родини покритонасінних, комах, молюсків, птахів, ссавців.
У Північній Америці з'явились хоботні, а в Європі та Азії – предки верблюдів (гіпаріон – рід трипалих конячих). Знайдені залишки перших людиноподібних мавп, в Європі (дріопітеки) та Азії (рамапітеки).
Дріопітеки вимерли, а рамапітеки – предки сучасних орангутанів.
У східній Африці було знайдено рештки австралопітеків (існувало декілька видів).
В кінці періоду – обледеніння – вимерли: гіпоріони, зменшилось різноманіття хоботних.
Антропогеновий період. На Австралійському континенті виникли першозвірі. Внаслідок зледенінь у Північній Півкулі у Північній Америці вимерли копитні та інші групи тварин. Деякі до зледеніння мігрували на Південь, де від них виникли коні, осли, зебри.
Вимерли австролопітеки, а їх змінила людина прямоходяча (застосували деякі знаряддя праці, користувались вогнем). Згодом цей вид розселився до Азії (пітекантропи, синантропи). Усі вони вимерли.
З'явився вид людина розумна, що мав два підвиди, які чітко відрізнялись між собою особливостями будови: неандерталець та кроманьйонець.
У Північній Півкулі – тундра: трав'янисті покритонасінні, мохи, лишайники, із ссавців – гризуни (лемінги, північний олень, вівцебик), а також нині вимерлі – мамут, шерстистий носоріг, великорогий олень, печерний ведмідь.
З розвитком людини – активна господарська діяльність (полювання, рільництво, скотарство неандертальців та кроманьйонців). Виникли перші держави і міста, сформувались промислові комплекси. Господарська діяльнісь людини є провідним еволюційним фактором, який призвів до біосферної кризи, яка може закінчитись екологічною катастрофою.
