Порядок створення слідчої та слідчо-оперативної групи

Створення слідчої групи.

Провадження слідства в справі декількома слідчими найбільш поширене у справах, де до кримінальної відповідальності притягується декілька обвинувачених, встановлена значна кількість епізодів злочинної діяльності. За таких умов з'являється нагальна необхідність у проведенні багатьох слідчих дій у обмежений процесуальними строками час. Тому створення слідчої групи з розслідування таких кримінальних справ надає можливість успішно їх розслідувати.

Постанову про створення слідчої групи виносить або прокурор (відповідно до своїх повноважень, передбачених ст. 227 КПК-1960р.) [2,с.121], якщо до складу групи входять слідчі прокуратури, або слідчі прокуратури та інших відомств. Якщо до складу такої групи входять слідчі інших правоохоронних органів, постанову виносить начальник слідчого відділу цього органу (див. ст. 114-1 КПК-1960р.).[2,с.62]

Одночасно із створенням групи у тій же постанові визначається слідчий, який призначається старшим. Він і приймає справу до свого провадження, про що виноситься відповідна постанова. За новим КПК України, а саме ст.39 керівник органу досудового розслідування можить визначити старшого слідчої групи, який керує діями інших слідчих.

Слідчий, який був призначений старшим групи, відповідає за справу в цілому, оскільки він прийняв справу до свого провадження, планує її розслідування, координує та спрямовує діяльність всіх осіб, які входять до складу групи, приймає найважливіші рішення по справі (готує постанову про притягнення до відповідальності як обвинувачених, підписує обвинувальний висновок або приймає рішення про закриття справи та ін.-за КПК-1960р.).

Слідчі, які входять до складу групи, не втрачають процесуальної самостійності і мають всі права, передбачені ст. 114 КПК-1960р.. Тому слідчий вправі приймати самостійні рішення на ділянці, яка йому доручена. У разі виникнення незгоди зі старшим групи питання вирішується прокурором або начальником слідчого відділу.[2,с.78]

Створення слідчо-оперативної групи.

В науці кримінального процесу також досліджувались й активно продовжують досліджуються питання правовідносин слідчого з іншими підрозділами ОВС в ході розкриття та розслідування злочинів. За своїм характером вони є як процесуальними (такими, що регламентовані кримінально-процесуальним законом), так і не процесуальними (які регламентуються іншими законами, наприклад Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», або підзаконними нормативними актами). В юридичній літературі та на практиці ці правовідносини дістали назву взаємодії.

Взаємодія слідчого та іншими працівниками правоохоронних органів під час розслідування кримінальних справ – це основана на законах і відомчих нормативних актах спільна узгоджена діяльність, яка направлена на вирішення завдань кримінального провадження, при керівній і організуючій ролі слідчого та чіткому розмежуванні компетенції.

Однією з форм взаємодії слідчого є спільна,узгоджена діяльність із працівниками інших оперативних підрозділів у складі слідчо-оперативної групи (СОГ).

Створення слідчо-оперативних груп під час розслідування кримінальних справ у КПК України 1960р. так і в новому КПК України 2012р. не визначається. Але практика вже давно підтвердила життєздатність такої найбільш продуктивної форми взаємодії слідчого та органу дізнання як діяльність в складі слідчо-оперативної групи. Вперше подібні групи стали створюватися при чергових частинах районних, міських відділів внутрішніх справ для розкриття і розслідування конкретних злочинів ще у 60-тих роках минулого століття і на сьогоднішній день набули великого поширення для здійснення швидкого та повного розслідування злочинів.[9,с.54]

Таким чином відповідно до наказу N 456 від 24.09.2010 «Про затвердження Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України» передбачено:

1.8. Для розкриття тяжких і особливо тяжких, а за рішенням
керівництва ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів - також інших злочинів
наказом або розпорядженням начальника органу створюються
слідчо-оперативні групи (далі - СОГ). Керівником СОГ є слідчий або
керівник слідчого підрозділу, у провадженні якого перебуває кримінальна справа.

1.9. Для розкриття і розслідування міжрегіональних злочинів,
які вчинені на території декількох областей або залізниць,
наказами керівництва МВС створюються міжрегіональні СОГ. Контроль
за їх роботою може бути покладено на керівництво ГУМВС, УМВС, на
території обслуговування якого вчинено найбільшу кількість
злочинів.

1.10. Для розкриття злочинів, досудове слідство у яких
відповідно до статті 112 КПК України -1960р.(1002-05) проводять слідчі
прокуратури, Служби безпеки України та інших правоохоронних
органів за спільним рішенням керівників цих правоохоронних органів
та ОВС, можуть створюватися міжвідомчі СОГ.

1.11. З метою розкриття злочинів, що становлять підвищену
громадську небезпеку або набули суспільного резонансу, за рішенням
керівників МВС, ГУМВС, УМВС можуть створюватися посилені СОГ, до
складу яких залучаються: слідчий, два-три найбільш підготовлені
працівники від підрозділів карного розшуку, боротьби з
організованою злочинністю (далі - БОЗ) (у випадку відпрацювання
версії щодо причетності до вчиненого злочину членів організованих
груп і злочинних організацій), Державної служби боротьби з
економічною злочинністю (далі ДСБЕЗ), боротьби з
кіберзлочинністю і торгівлею людьми (далі - БКТЛ), кримінальної
міліції у справах дітей (далі - КМСД), боротьби з незаконним
обігом наркотиків (далі - БНОН), територіального підрозділу
Робочого апарату Укрбюро Інтерполу в Україні, Державної
автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ
(далі - ДАІ), оперативної служби та оперативно-технічних заходів
(для дотримання конспірації до роботи в складі СОГ залучаються
лише керівники цих двох підрозділів), служби дільничних
інспекторів міліції та інших підрозділів ОВС.

1.12. Під час розкриття злочинів взаємодія слідчих з
працівниками оперативних, інших підрозділів, у тому числі в роботі
СОГ, будується за принципом керівної ролі та контролю слідчого за
повне, всебічне й об'єктивне розслідування кримінальної справи,
його процесуальної самостійності в прийнятті рішень, за винятком
випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду
(судді) або прокурора, та самостійності оперативних служб у виборі
засобів і методів оперативно-розшукової діяльності, тактичних
прийомів їх застосування в межах законодавства України,
спрямованих на встановлення осіб, які вчинили злочини.

1.13. Організація та проведення комплексу
оперативно-розшукових заходів з розкриття злочинів, керування
членами СОГ, за винятком слідчого, покладаються, як правило, на
заступника начальника - начальника кримінальної міліції ГУМВС,
УМВС, міськрайліноргану.[4,с.4]

2.1. Міжнародна слідча група

Відповідно до ст.119-1 КПК України-1960р. за письмовою угодою Генеральної прокуратури України та компетентних органів іноземних держав для проведення розслідування на території України може бути створена міжнародна слідча група, до складу якої включаються представники органів прокуратури, дізнання та досудового слідства України та компетентного органу однієї або більше заінтересованих іноземних держав.

Міжнародна слідча група може бути створена у разі:

1) розслідування особливо складних справ або необхідності проведення процесуальних дій на території України та інших держав;

2) якщо компетентні органи України та кількох держав провадять розслідування злочину, обставини якого потребують здійснення скоординованих спільних дій;

3) в інших випадках, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Про створення міжнародної слідчої групи для проведення розслідування на території України та про участь прокурора, представників органу дізнання і досудового слідства України у міжнародній слідчій групі, створеній в іноземній державі, Генеральний прокурор України або його заступник виносить постанову на підставі угоди з компетентним органом іноземної держави.

У постанові про створення міжнародної слідчої групи для проведення розслідування на території України визначається мета створення такої групи, зазначаються її склад та керівник, а також може встановлюватися строк, на який така група створюється.

Постанова про створення міжнародної слідчої групи на території України оголошується обвинуваченому[2,с.80]

Проведення слідчих та інших процесуальних дій міжнародної слідчою групою здійснюється за правилами надання міжнародної правової допомоги, але не потребує звернення до компетентних органів іноземної держави із запитом (дорученням) про міжнародну правову допомогу.

У складі міжнародної слідчої групи прокурори, представники органу дізнання та досудового слідства України зносяться та обмінюються матеріалами розслідувань з представниками компетентних органів іноземних держав безпосередньо.

Керівником міжнародної слідчої групи на території України є представник органу досудового слідства України. Керівник міжнародної слідчої групи приймає справу до свого провадження, безпосередньо керує діями членів групи, визначає її завдання і виконавців слідчих та інших процесуальних дій.[2,с.81]