Тема. Клас Ракоподібні. Загальна характеристика класу.

Загальна характеристика класу Ракоподібні

Клас Ракоподібні включає понад 40 тис. водяних членистоногих, більшість з яких мешкає в морях, рідше в прісних водоймах і лише деякі з них освоїли вологі наземні середовища проживання. Спосіб життя плавучий, повзучий, рідше прикріплений, є також паразитичні форми.

Попри різну кількість сегментів тіла (від 10 до 50) та різноманітність зовнішньої форми, організація ракоподібних має такі схожі ознаки:

1) дихання за допомогою зябер;

2) злиття головного й грудного відділів з утворенням головогрудей;

3) наявність двох пар вусиків, що виконують дотикову та нюхову функції, пари складних, або фасеткових, очей і трьох пар ротових кінцівок (пара верхніх і дві пари нижніх щелеп, які захоплюють і подрібнюють їжу);

4) різноманітна будова грудних кінцівок, які виконують функції утримування та переміщення їжі до рота, руху організму, дихання;

5) черевні кінцівки служать для плавання, а в самок і для прикріплення запліднених яєць;

6) ракоподібні всіх вікових груп линяють, але памолодь частіше, ніж дорослі.

Особливості будови та процесів життєдіяльності ракоподібних

Про особливості будови та процеси життєдіяльності ракоподібних ми поговоримо на прикладі річкового рака.

Річковий рак – характерний представник класу Ракоподібні. Він мешкає в прісних слабо проточних водоймах. Активний у присмерковий та нічний час доби. Раки всеїдні: поїдають рослинну їжу, живу й мертву здобич. Досягаючи значних розмірів (15 см і більше) ти маючи хороші смакові якості, рак є цінним промисловим обʼєктом.

Тіло річкового рака складається з 18 сегментів, зʼєднаних у головогруди та черевце. Воно вкрите товстим шаром хітинової кутикули, укріпленої відкладеннями вапняку. Верхній воскоподібний шар кутикули, який у наземних членистоногих перешкоджає випаровуванню води з тіла, у ракоподібних відсутній, що й пояснює їхнє проживання тільки у водному або навколоводному середовищі.

Голова річкового рака складається з головної лопаті, на якій розташована пара вусиків, - антенул (вусики перші), і чотирьох сегментів, на кожному з яких є парні видозмінені кінцівки: антени (вусики другі), верхні щелепи та перші й другі нижні щелепи.

Грудний відділ утворений вісьмома сегментами, на яких розташовані три пари ногощелеп та пʼять пар ходильних кінцівок. Членисте рухливе черевце має шість сегментів, на кожному з яких містяться по парі плавальних кінцівок. У самців перша й друга пара черевних кінцівок довга, жолобоподібна й слугує парувальним органом. У самки перша пара кінцівок істотно укорочена. Закінчується черевце хвостовим плавником, утвореним шостою парою широких пластинчастих кінцівок та хвостовою лопаттю.

Зябра в річкового рака являють собою тонкостінні перисті вирости шкірних покривів грудних кінцівок та бічних стінок грудної частини тулуба. Розташовані вони з боків грудей у зябровій порожнині, яка прикрита голово грудним панциром. Циркуляція води в зябровій порожнині забезпечується рухом особливого відростка другої пари нижніх щелеп (200 разів на хвилинку).

Травна система починається ротовим отвором, розташованим на нижньому боці голови. Через нього подрібнена ротовими кінцівками їжа через коротку глотку та стравохід проходить у шлунок, який складається з двох відділів, - жувального та цідильного. На внутрішніх стінках жувального відділу шлунка містяться хітинові зубці, за допомогою яких їжа перетирається. Через щетинки цідильного відділу харчова кашка проціджується, і її рідка частина надходить у середню кишку й травну залозу («печінку»), де перетравлюється й усмоктується. Задня кишка, що має вигляд прямої трубки, розташована в черевці річкового рака й відкривається анальним отвором на його кінці.

Кровоносна система типова для всіх членистоногих – незамкнута з компактним серцем у вигляді пʼятикутного мішечка на спинному боці головогрудей.

Продукти обміну речовин видаляються через органи виділення – парні зелені залози, які розташовані біля основи голови й які відкриваються назовні біля основи вусиків. За своєю будовою залози нагадують видозмінені мета нефридії, які видаляють продукти обміну з порожнини тіла.

Очі в рака складні. Вони утворені з великого числа окремих вічок, або фасеток, відокремлених один від одного тонкими прошарками пігменту. Зір мозаїчний, оскільки кожна фасетка бачить лише частину предмета. Очі розташовані на рухливих стеблинках. Рухливість ока компенсує нерухомість голови. Органами дотику є довгі вуса - антени, а органами нюху – короткі вуса, які називаються антенули. Біля основи коротких вусів розташований орган рівноваги.

У кінці зими самки відкладають на черевних кінцівках запліднені яйця. На початку літа з яєць виводяться раченята, які досить довго перебувають під захистом самки, ховаючись на її черевці з нижнього боку. Молоді раки інтенсивно ростуть і кілька разів на рік линяють, у дорослих линяння буває лише один раз на рік. Потім у рака утворюється мʼякий хітин. За якийсь час він просочується вапном, твердне, й ріст рака припиняється до наступного линяння.

Зимують річкові раки в глибоких ямах на дні річок, оскільки ці ділянки майже не промерзають.