Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми фінансування регіонів Європейського Союзу і України розглядали такі науковці як: Возняк Г.В., Григор’єва О.Н., Бєліченко А.Ф.

УДК

ДОСВІД ФІНАНСУВАННЯ РЕГІОНІВ ЕВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА МОЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО В УКРАЇНІ

Щербак Дар’я Володимирівна, студентка кафедри

«Менеджменту зовнішньоекономічної діяльності»

Донецького державного університету управління

Ткаченко Олена Георгіївна, к.е.н., професор кафедри

«Менеджменту зовнішньоекономічної діяльності»

Донецького державного університету управління

 

Постановка проблеми. Фінансове забезпечення регіонів – на даний момент тема досить актуальна. По-перше, в Україні із цим постійно виникають проблеми: або можновладців звинувачують у перевищенні повноважень, або не вистачає грошей на пристойне фінансування тощо. По-друге, достатньо важко розрахувати, якому з регіонів скільки потрібно фінансових ресурсів для гідного розвитку. Це питання досить актуальне не тільки в Україні, а й поза її межами.

Запорукою інтенсивного економічного розвитку держави є ефективне фінансування регіонів. Європейський Союз має достатній досвід у розподіленні фінансових ресурсів між своїми регіонами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми фінансування регіонів Європейського Союзу і України розглядали такі науковці як: Возняк Г.В., Григор’єва О.Н., Бєліченко А.Ф.

Мета статті. Проаналізувати досвід Європейського Союзу у ефективному розподіленні фінансових ресурсів між регіонами та виявити можливість його використання в Україні.

Основний матеріал дослідження. Для досягнення економічної стабільності, с підвищення ефективності та якості товарів і послуг, забезпечення економічного зростання країни в цілому, треба прагнути досягнення цих цілей у кожному регіоні окремо. На сьогоднішній день цьому заважає низка проблем, пов’язаних з фінансуванням регіонів.

Наявність незалежного фонду фінансових ресурсів у формі єдиного бюджету ЄС, управління яким здійснюється наднаціональними органами, є відмінною рисою європейської інтеграції. Єдиний бюджет – це основний фінансовий документ ЄС, що стверджується спільно Радою і Парламентом. За допомогою єдиного бюджету відбувається перерозподіл частини національного доходу ЄС, що дозволяє управляти грошовими ресурсами і впливати на темпи і рівень економічного розвитку. За рахунок цього відбувається реалізація єдиної економічної і фінансової політики в рамках ЄС. Сьогодні основним методом регулювання економічної ситуації у Союзі є не дотування і субсидування галузей (виняток становить єдина сільськогосподарська політика), а здійснення інвестиційної політики і фінансування програм, направлених на структурне вирівнювання регіонів. Бюджетна система ЄС виконує функції, схожі із завданнями національних бюджетів, – вирівнювання доходів і економічне регулювання. Спільний бюджет це фінансовий інструмент організованого регулювання інтеграційних процесів і тут можливі лише колективні методи управління. На розподіл засобів не впливає вклад країни до єдиного бюджету, приймаються лише ті рішення, які мають значення для подальшого соціального і економічного об'єднання угрупування. З іншого боку не слід розглядати єдиний бюджет як засіб дотування слабких регіонів. «Багаті» країни ЄС готові витрачати засоби на реалізацію середньо- і довгострокових цілей, направлених на поліпшення ситуації в менш успішних країнах і регіонах, але лише в тому випадку, якщо це поліпшить інвестиційний клімат і принесе соціальну і економічну стабільність для всього угрупування в цілому.[1]

У 2013 році в Єврозоні буде створений постійний механізм фінансової стабільності (МФС) загальним об'ємом 700 млрд. євро. Міністри фінансів європейських країн вже підписали відповідну угоду. В першу чергу фонд надаватиме допомогу країнам регіону єдиної валюти.

Передбачається, що лише 80 млрд. євро країни Єврозони внесуть «живими грошима». Засоби, що залишилися, будуть представлені гарантіями по механізмом, що залучається, ресурсам на ринку, а також зобов'язаннями країн внести додатковий капітал у разі потреби. Найбільші суми до фонду внесуть три найбільші економіки Єврозони: Німеччина, Франція і Італія. Німеччина виділить для фінансової стабільності Єврозони близько 190 млрд. євро, Франція – 142,7 млрд. доларів, Італія – 125,4 млрд. Три країни, яким виявляється зовнішня допомога від Єврозони, ЄС і МВФ, також не залишаться осторонь: Ірландія повинна забезпечити 11,1 млрд. євро, Греція – 19,7 млрд. євро, Португалія – 17,6 млрд. євро. Найменший внесок зробить Мальта – 0,5 млрд. євро. Країни перераховуватимуть засоби п'ятьма рівними частинами щорік протягом п'яти років. Перший платіж повинен відбутися 2 січня 2013 року. Це дозволить ЄС вийти на напрямок вирівнювання економік регіонів ЄС та взагалі виходу із кризи.[2]

Україна запозичує європейські принципи фінансування розвитку регіонів. Українська влада вирішила піти європейським шляхом фінансування розвитку регіонів. З 2012-го бюджетного року замість звичної для України субвенції на соціально-економічний розвиток передбачається виділення коштів за іншим принципом.

Досі адміністративно–територіальним одиницям виділялись бюджетні кошти пропорційно до кількості населення. Тепер же області й міста, аби отримати такі надходження, мають захистити конкретні інвестиційні проекти за принципом отримання грантових коштів. А саме, аргументовано довести крайню необхідність отримання фінансування для вирішення конкретної проблеми із детальним кошторисом та контрольними датами освоєння грошей.

М іністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолій Близнюк повідомив, що це один з підходів до розподілу коштів із Фонду регіонального розвитку. Його створення передбачене проектом Держбюджету на 2012 рік.

В Держбюджеті прописано, що буде створено Фонд регіонального розвитку на рівні 2 млрд. гривень. Є різні підходи щодо наповнення Фонду, але наразі домінує ідеологія державно-приватного партнерства, в тому числі - коштами іноземних партнерів.

За оцінками вітчизняних експертів, у разі грамотної співпраці з іноземними урядами та з вітчизняним бізнесом, Уряд може сподіватись на поповнення Фонду регіонального розвитку з позабюджетних джерел на рівні 10 млрд. гривень.

Наразі немає єдиної точки зору, за яким принципом розподілятимуться ці кошти. Але відомо, що кожен регіон України має сферу, яка потребує фінансових коштів для відновлення або реконструкції. Владі України потрібно взяти до уваги методику розподілення коштів між регіонами, бо рівень життя ЄС на багато вище, ніж України. Це стосується соціального забезпечення населення, рівень економічного розвитку, стан демографічної ситуації, стабільності поличної ситуації тощо.

Для стимулювання розвитку регіонів країни бюджетні кошти потрібно розподіляти за наступними напрямами:

- спрямування бюджетних ресурсів на підвищення рівня життя громадян та якості надання соціальних послуг усіх регіонів;

- посилення інноваційно-інвестиційної складової бюджетної політики;

- поліпшення рівня збалансованості бюджету, досягнення якісно нового рівня стратегічного бюджетного планування, узгодженої з середньостроковими пріоритетами соціально-економічного розвитку держави та її регіонів;

- забезпечення максимальної зорієнтованості бюджетної політики на підтримку переоснащення і модернізації національної економіки, будівництво магістральних шляхів, створення сучасної інфраструктури усіх регіонів України;

- зменшення диспропорції в соціально-економічному розвитку окремих регіонів шляхом удосконалення системи бюджетних відносин, а також розподілу функцій та повноважень між центральним та місцевими бюджетами;

- стимулювання депресивних регіонів та створення умов для зацікавленості місцевих бюджетів у зростанні власних доходів;

- орієнтацію бюджетних коштів на досягнення результатів відповідно до обсягу та якості наданих державних послуг;

Також потрібно підвищити контроль за цільовим і ефективним використанням коштів та зовнішніх і внутрішніх запозичень країни та забезпечити ефективне функціонування системи державних закупівель, державного замовлення та державного матеріального резерву для усіх промислових регіонів України.

Висновки. Бюджетна політика ЄС є ефективною для економічного, політичного і соціального розвитку. Для підвищення рівня розвитку держави Україні слід розпочати з реструктуризації фінансового забезпечення регіонів. При плануванні бюджету уряду України слід підпорядковуватися наступним ідеям: бюджетне фінансування має сприяти вирівнюванню економічного становища регіонів та подоланню соціальних диспропорцій; оптимально представляти як інтереси найбідніших регіонів, так і право більш розвинутих регіонів на частку фінансових ресурсів бюджету країни; у сфері використання коштів має дотримуватись бюджетна дисципліна та забезпечуватись економічна ефективність і публічність.

Література.

1. Особенности функционирования финансовой системы ЕС - [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://finance-com.ru/53398-osobennosti-funkcionirovaniya-f.html

2. Страны ЕС создают механизм финансовой стабильности - [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://www.ibra.com.ua/finansy/19020-eu-countries-provide-a-mechanism-of-financial-stability