Клас Ракоподібні ≈ 40 тис. видів

Загальна характеристика

· Мешкають у різних водоймах, у підземних водах, деякі пристосовані до життя на суходолі.

· Багато паразитують на рибах, морських ссавцях та інших тваринах.

· Характерна ознака – дві пари вусиків на голові.

· Дихають за допомогою зябер, що розвиваються на особливих виростах ніг.

Річковий рак

Живе у проточних прісних водоймах, живиться переважно рослинною їжею, а також мертвими і живими тваринами.

Зовнішня будова. Тіло має зеленувато-буре забарвлення. Головогруди покриті зверху суцільним міцним хітиновим покривом – карапакс. З обох боків у заглибленнях на рухомих стебельцях містяться очі, пара коротких і пара довгих тонких вусиків (є видозміненою першою парою кінцівок). На обох парах вусиків розміщені рецептори: дотикові, хімічного чуття, рівноваги.

Очі складні, або фасеткові (в кожному до 3 тис. фасеток).

Біля ротового отвору знаходиться шість пар кінцівок: верхні щелепи, дві пари нижніх щелеп і три пари ногощелеп.

На головогрудях розміщені п’ять пар ходильних ніг, на трьох передніх є клешні. Перша пара ходильних ніг найб ільша, з найкраще розвиненими клешнями, що слугує органом захисту та нападу. Ротові кінцівки разом з клешнями притримують їжу, подрібнюють її і направляють до рота.

Черевце складається з шести члеників. Кінцівки першого та другого члеників у самця видозмінені (беруть участь у копуляції), у самиці редуковані. На чотирьох члениках знаходяться двогіллясті членисті ніжки; шоста пара кінцівок – широкі, пластинчасті, входять до складу хвостового плавця (важливу роль під час плавання задом наперед).

Травна система: ротовий отвір – глотка – стравохід – шлунок(жувальний – хітинові пластинки і цідильний – пластинки з волосками як фільтр) – середня кишка (протоки великої травної залози) – задня кишка – анальний отвір.

Кровоносна система – незамкнена. Серце – п’ятикутний мішечок. Кров безбарвна, червона, блакитна.

Видільна система – зелені залози – видозмінені мета нефридії, відкриваються назовні отворами біля вусиків.

Нервова система – черевний нервовий ланцюжок.

Тривалість життя – до 20 років. Статева зрілість – 3 – 4 рік життя.

Різноманітність ракоподібних

Ряд Десятиногі – річковий рак, краби, креветки, омари, лангусти. Наявність п’яти пар ходильних ніг та трьох пар ногощелеп. Живуть у морях, прісних водоймах та на суходолі.

Ряд Рівноногі – водяний віслюк, мокриці. Водяні та наземні ракоподібні, черевні та грудні кінцівки яких мало відрізняються між собою. Мешкають у вологих місцях та прісних водоймах.

Ряд Гіллястовусі – дафнія. Тіло розміщене усередині суцільного двостулкового панцира та сплющене з боків. Рухаються стрибками, тому називають «водяні блохи». Черевце несегментовані, без кінцівок.

Ряд Веслоногі – циклопи. Планктонні рачки. Живуть у прісних водоймах. Пересуваються за допомогою першої пари вусиків.

Ряд Коропоїди – коропоїд. Живе на поверхні тіла риб та живиться їхніми соками.

Клас Павукоподібні

Загальна характеристика

ü Поширені переважно на суходолі, але є і в прісноводних та солоних водоймах.

ü Тіло поділене на головогруди та черевце. На головогрудях шість пар кінцівок: хеліцери, ногощупальця та чотири пари ходильних ніг. Хеліцери – ротові кінцівки, які слугують для захоплення і подрібнення їжі. Часто закінчуються клешнею. Не мають жодної пари вусиків. Черевце позбавлене кінцівок, або є видозмінені кінцівки – павутинні бородавки, легеневі мішки.

Павук-хрестовик

Утворює ловильні сітки з павутини. Складається з багатокутної рамки, радіальних та спіральних ниток. Рама та радіальні нитки утворені сухою і міцною павутиною. Між радіальними нитками закріплена довга спіральна нитка, утворена з особливої клейкої павутини. Є сигнальна нитка. Павук вводить за допомогою хеліцер отруту та травний сік, потім її вміст перетравлюється і павук висмоктує рідкий перетравлений вміст жертви.

Зовнішня будова

Тіло самок довше, ніж у самців. Самці мають вужче черевце. Є малюнок у вигляді хреста на спинній поверхні черевця. Покриви мають шар воскоподібної речовини, яка запобігає випаровуванню води. Має 8 простих очей.

Перша пара головогрудних кінцівок – хеліцери – рухомі загострені кігтики. На кінці яких відкриваються протоки отруйних залоз. Слугують для вбивання здобичі та захисту.

Друга пара кінцівок – ногощупальця – педипальпи – схожі на ходильні ноги, але коротші. У самців педипальпи розширені на верхівці й здатні переносити статеві клітини під час запліднення. Вони також є органами дотику та нюху, завдяки щетинкам, розташованих на них.

Чотири пари ходильних ніг майже однакові за будовою і розрізняються лише за довжиною, густо вкриті щетинками, які виконують функцію органів чуття.

Черевце вкрите м’якою кутикулою. На задній частині – три пари павутинних бородавок. На верхівках протоки павутинних залоз, що виділяють рідину, яка застигає у вигляді павутинної нитки. Нитка діаметром 1 мм. при розриві витримує на вантаження до 260 кг.

Під час розмноження самка обплутує яйця павутиною, утворюючи захисний кокон. Також містять речовини, що вбивають шкідливі мікроорганізми.

Павуки, які не будують ловильної сітки (каракурт, тарантул), вистеляють павутини свої нірки.

Внутрішня будова

Травна система: рот – глотка(фільтруючий апарат) – стравохід та сисний шлунок – кишечник із залозами. Зовнішнє травлення.

Органи виділення – видільні судини, що відкриваються у кишечник з гемолімфи.

Органи дихання – пара легеневих мішків, при основі черевця.

Кровоносна система – серце – м’язова трубка та артерії.

Нервова система – черевний нервовий ланцюжок.

Запліднення – внутрішнє, розвиток прямий.