Відділи тіла. Тіло членистоногих, як і кільчастих червів, сегментоване, проте членистість е неоднаковою. Подібні за будовою членики об'єднуються у відділи тіла. У комах виділяють три відділи: голову, груди і черевце. У ракоподібних та павукоподібних голова злита з грудьми у головогруди. Характерною ознакою членистоногих, від якої походить назва типу, є будова їхніх кінцівок. Вони складаються з окремих члеників, що рухомо з'єднані між собою суглобами, утворюючи багатоколінні важелі, здатні до складних і точних рухів. Кінцівки знаходяться на черевному боці головогрудей і черевця або тільки на головогрудях чи грудях і пристосовані для виконання найрізноманітніших функцій — руху, дихання, захоплювання та подрібнення їжі.
Покрив тіла. Важливою особливістю членистоногих, яка зумовлює основні риси їх організації, є наявність твердої кутикули, що виконує не лише захисну функцію, а є також зовнішнім скелетом, до якого прикріплюються м'язи. Основним компонентом кутикули є хітин (у різних членистоногих він становить від 1 до 90% сухої маси всієї кутикули). Через нерозтяжність кутикули ріст членистоногих переривчастий і супроводжується линянням. У період линяння стара кутикула відшаровується і скидається. Нова тонка кутикула, що утворюється під старою, деякий час не заважає росту тварини до затвердіння покривів.
Внутрішня будова. Травна система складається з трьох відділів: переднього, середнього і заднього. Передній відділ має складний ротовий апарат, утворений видозміненими кінцівками. Залежно від способу живлення типи ротових апаратів бувають різними. Середній відділ має травні залози. Задній відділ закінчується анальним отвором. Кровоносна система незамкнена, що пов'язано з наявністю змішаної порожнини тіла. У членистоногих з'являється центральний пульсуючий орган — серце, розташоване на спинному боці тіла. З аорти та артерій, що відходять від серця, кров (гемолімфа) виливається в порожнину тіла й омиває внутрішні органи, а потім знову збирається в судини і повертається до серця. Органи дихання у водних членистоногих представлені зябрами, а в наземних — легеневими мішками і трахеями. Органи виділення — видозмінені метанефридії або мальпігієві судини.
Нервова система членистоногих складається з навкологлоткового кільця, з надглотковим і підглотковим вузлами, та черевного нервового ланцюжка. Ускладнення надглоткового вузла з утворенням так званого головного мозку та злиття нервових вузлів черевного нервового ланцюжка забезпечило складну поведінку цих тварин і сприяло заселенню ними найрізноманітніших місць життя.
Органи чуття. Більшість членистоногих мають добре розвинені органи чуття (дотику, хімічного чуття, рівноваги, зору). Очі бувають двох типів — прості й складні, або фасеткові.
Членистоногі — роздільностатеві тварини і розмножуються лише статевим шляхом. У них спостерігається два типи розвитку — з неповним і повним перетворенням.
Походження членистоногих. Багато ознак членистоногих (сегментованість тіла, черевний нервовий ланцюжок, наявність кровоносної системи) вказують на їхню велику подібність із кільчастими червами і на походження від стародавніх примітивних багатощетинкових кільчастих червів. У процесі історичного розвитку у членистоногих утворилися відділи тіла, розвинулися членисті кінцівки та хітинова кутикула, ускладнилися нервова система й органи чуття. Ці та інші ознаки сприяли їхньому процвітанню на Землі. Тип Членистоногі включає понад 1 млн. видів. Основні класи: Ракоподібні, Павукоподібні і Комахи.
Клас ракоподібні.
