Напрями менеджменту
| Визначення конкретних цілей діяльності | Виявлення пріоритетних напрямків та етапів їх реалізації | Опрацювання стратегії діяльності на далеку перспективу | Вироблення методів для вирішення проблем у різні періоди часу | Пошук ресурсів та їх джерел | Контроль за виконанням прийнятих рішень |
Всі ці напрями спрямовані на реалізацію основної мети менеджменту – забезпечення прибутковості діяльності фірми шляхом раціональної організації виробничого процесу.
Слово «менеджмент» використовується в різних аспектах:
ü самостійний вид професійної діяльності;
ü система наукових знань, яка складає теоретичну базу практики господарського управління, пропонує відповідні наукові рекомендації;
ü організація управління;
ü прийняття управлінських рішень, реалізація, контроль за виконанням.
Менеджмент як особливий вид діяльності по керівництву людьми передбачає:
| Розробку проведення кадрової політики | Оплату та стимулювання праці | Методи групового управління під час виробничого процесу | Створення позитивних взаємовідносин між працівниками | Формування соціально-психологічного клімату в колективі |
Для сучасного етапу розвитку теорії та практики менеджменту визначальним є концептуальний підхід на основі взаємного погодження принципів та інструментів управління. Сучасні концепції менеджменту можна звести до трьох видів (підходів): процесний, системний, ситуаційний.
Процесний підхід був значною віхою у розвитку управлінської теорії, а його основні складові застосовуються нині в практиці управління. Вперше поняття процесного підходу було запроваджено прихильниками школи адміністративного управління, які намагалися описати функції менеджера. Однак ці функції розглядалися авторами як незалежні одна від одної. На противагу цьому, процесний підхід у нинішньому розумінні розглядає функції управління як взаємопов'язані.
Концепція (від лат. conceptio — сприйняття) — система поглядів на певне явище; спосіб розуміння, тлумачення якихось явищ, основна ідея будь-якої теорії.
Управління можна розглядати як процес, що складається з серії взаємопов'язаних дій, які називаються функціями управління. В свою чергу, кожна функція управління також являє собою процес, який складається із серії взаємопов'язаних дій. Отже, процес управління— це загальна сума всіх функцій управління.
На думку Анрі Файоля, якому приписують розробку цієї концепції, процес управління складається з п'яти основних функцій: передбачення (встановлення мети), планування, організації, розпорядження, координації і контролю. В інших наукових працях з теорії управління пропонується дещо інший набір функцій: планування, організація, розпорядництво (командування), мотивація, керівництво, координація, контроль, комунікація, дослідження, оцінка, прийняття рішень, добір персоналу, представництво, ведення переговорів (укладення угод). Майже в кожній публікації з проблем управління міститься авторський перелік функцій, який хоча б чимось відрізняється від запропонованих іншими. Як правило, це пов'язано з особливостями конкретної системи управління, досліджуваної тим чи іншим автором. Системний підхід грунтується на теорії систем, яка вперше була застосована в точних науках і в техніці, а наприкінці 50-х років — і в теорії управління.
2. Функції менеджменту.
Під функціями менеджменту слід розуміти відносно відокремлені напрямки управлінської діяльності (трудові процеси в сфері управління), які забезпечують управлінську дію. Вони відображають суть і зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління. Процес управління здійснюється шляхом реалізації певних функцій. Визначення переліку цих функцій - одне з найважливіших завдань теорії менеджменту.
Менеджмент - це є загальна сума всіх функцій, а саме:
| планування | організація | мотивація | контроль | регулювання |
Управлінські функції виконуються на підприємстві спеціальним апаратом (органами керування), що складається із взаємодіючих між собою підрозділів. За кожним з них закріплюються свої специфічні функції. Їхнє виконання пов'язане з рішенням конкретних завдань, що входять у сферу відповідальності відповідного органа керування. А це потребує застосування певних методів і засобів.
Так, наприклад,
| Для реалізації функції маркетингу | 
| Розробка внутрішньофірмових програм маркетингу щодо кожного продукту й прогнозу розвитку |
| Для виконання функції планування | 
| Розробка поточних, довгострокових, стратегічних планів |
| Для здійснення функції контролю | 
| Складання балансів, розрахунків прибутків і збитків |
Функції управління діяльністю підприємства, а відповідно і методи реалізації їх, не є незмінними, сталими. Вони постійно модифікуються і змінюються, у зв'язку з чим ускладнюється зміст управлінської роботи.
Функції доцільно класифікувати за ознакою місця у менеджменті, що дасть змогу підкреслити панівну роль основних функцій і виділити конкретні (спеціальні) функції менеджменту.
Спеціальні функції можна класифікувати за ознаками процесів та об’єктів управління, а також елементів виробничо-господарської діяльності.
Отже, за ознакою місця в менеджменті можна виділити:
| Основні (загальні) функції | ті, які беруть участь у будь-яких управлінських процесах |
| Часткові (спеціальні) | за допомогою яких здійснюються певні управлінські процеси |
| Об’єднальну функцію (керівництво) | основне завдання якої забезпечити перебіг управлінського процесу |
За ознакою процесів управління спеціальними функціями є управління:
ü основним виробництвом,
ü допоміжним виробництвом,
ü технічною підготовкою,
ü матеріально-технічним забезпеченням,
ü патентно-ліцензійною діяльністю,
ü капітальним будівництвом.
