Спеціальні функції можна класифікувати за ознаками процесів та об’єктів управління, а також елементів виробничо-господарської діяльності.

Напрями менеджменту

Визначення конкретних цілей діяльності

Виявлення пріоритетних напрямків та етапів їх реалізації

Опрацювання стратегії діяльності на далеку перспективу

Вироблення методів для вирішення проблем у різні періоди часу

Пошук ресурсів та їх джерел

Контроль за виконанням прийнятих рішень

Всі ці напрями спрямовані на реалізацію основної мети менеджменту – забезпечення прибутковості діяльності фірми шляхом раціональної організації виробничого процесу.

Слово «менеджмент» використовується в різних аспектах:

ü самостійний вид професійної діяльності;

ü система наукових знань, яка складає теоретичну базу практики господарського управління, пропонує відповідні наукові рекомендації;

ü організація управління;

ü прийняття управлінських рішень, реалізація, контроль за виконанням.

Менеджмент як особливий вид діяльності по керівництву людьми передбачає:

Розробку проведення кадрової політики

Оплату та стимулювання праці

Методи групового управління під час виробничого процесу

Створення позитивних взаємовідносин між працівниками

Формування соціально-психологічного клімату в колективі

Для сучасного етапу розвитку теорії та практики менеджменту визначальним є концептуальний підхід на основі взаємного погодження принципів та інструмен­тів управління. Сучасні концепції менеджменту мож­на звести до трьох видів (підходів): процесний, систем­ний, ситуаційний.
Процесний підхід був значною віхою у розвитку уп­равлінської теорії, а його основні складові застосову­ються нині в практиці управління. Вперше поняття процесного підходу було запроваджено прихильниками школи адміністративного управління, які намагалися описати функції менеджера. Однак ці функції розгля­далися авторами як незалежні одна від одної. На про­тивагу цьому, процесний підхід у нинішньому розумінні розглядає функції управління як взаємопов'язані.

Концепція (від лат. conceptio — сприйняття) — система погля­дів на певне явище; спосіб розуміння, тлумачення якихось явищ, ос­новна ідея будь-якої теорії.
Управління можна розглядати як процес, що скла­дається з серії взаємопов'язаних дій, які називаються функціями управління. В свою чергу, кожна функція управління також являє собою процес, який складаєть­ся із серії взаємопов'язаних дій. Отже, процес управ­ління— це загальна сума всіх функцій управління.

На думку Анрі Файоля, якому приписують розробку цієї концепції, процес управління складається з п'яти основних функцій: передбачення (встановлення мети), планування, організації, розпорядження, координації і контролю. В інших наукових працях з теорії управління пропонується дещо інший набір функцій: планування, організація, розпорядництво (командування), мотива­ція, керівництво, координація, контроль, комунікація, дослідження, оцінка, прийняття рішень, добір персона­лу, представництво, ведення переговорів (укладення угод). Майже в кожній публікації з проблем управління міститься авторський перелік функцій, який хоча б чимось відрізняється від запропонованих іншими. Як правило, це пов'язано з особливостями конкретної системи управління, досліджуваної тим чи іншим автором. Системний підхід грунтується на теорії систем, яка вперше була застосована в точних науках і в техніці, а наприкінці 50-х років — і в теорії управління.

 

2. Функції менеджменту.

 

Під функціями менеджменту слід розуміти відносно відокремлені напрямки управлінської діяльності (трудові процеси в сфері управління), які забезпечують управлінську дію. Вони відображають суть і зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління. Процес управління здійснюється шляхом реалізації певних функцій. Визначення переліку цих функцій - одне з найважливіших завдань теорії менеджменту.

Менеджмент - це є загальна сума всіх функцій, а саме:

планування

організація

мотивація

контроль

регулювання

Управлінські функції виконуються на підприємстві спеціальним апаратом (органами керування), що складається із взаємодіючих між собою підрозділів. За кожним з них закріплюються свої специфічні функції. Їхнє виконання пов'язане з рішенням конкретних завдань, що входять у сферу відповідальності відповідного органа керування. А це потребує застосування певних методів і засобів.

Так, наприклад,

Для реалізації функції маркетингу		Розробка внутрішньофірмових програм маркетингу щодо кожного продукту й прогнозу розвитку
Для виконання функції планування		Розробка поточних, довгострокових, стратегічних планів
Для здійснення функції контролю		Складання балансів, розрахунків прибутків і збитків

 

Функції управління діяльністю підприємства, а відповідно і методи реалізації їх, не є незмінними, сталими. Вони постійно модифікуються і змінюються, у зв'язку з чим ускладнюється зміст управлінської роботи.

Функції доцільно класифікувати за ознакою місця у менеджменті, що дасть змогу підкреслити панівну роль основних функцій і виділити конкретні (спеціальні) функції менеджменту.

 

Спеціальні функції можна класифікувати за ознаками процесів та об’єктів управління, а також елементів виробничо-господарської діяльності.

 

Отже, за ознакою місця в менеджменті можна виділити:

 

Основні (загальні) функції	ті, які беруть участь у будь-яких управлінських процесах
Часткові (спеціальні)	за допомогою яких здійснюються певні управлінські процеси
Об’єднальну функцію (керівництво)	основне завдання якої забезпечити перебіг управлінського процесу

 

За ознакою процесів управління спеціальними функціями є управління:

ü основним виробництвом,

ü допоміжним виробництвом,

ü технічною підготовкою,

ü матеріально-технічним забезпеченням,

ü патентно-ліцензійною діяльністю,

ü капітальним будівництвом.