Статева система та розмноження

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 

МЕТА РОБОТИ: ознайомитись з представниками основних класів типу Членистоногих. Вивчити особливості зовнішньої і внутрішньої будови, життєдіяльності та практичне значення членистоногих тварин.

 

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ: мікроскопи МБС-10, лупи з 4-10^х збільшенням, чашки Петрі, препарувальні голки, пінцети, розчленовані річковий рак (Astacus astacus L.) вологі препарати розтятого річкового рака, павука-хрестовика (Araneus diadematus L.).

 

ОСНОВНІ ПИТАННЯ: 1. Особливості будови та життєдіяльності представників класу Ракоподібних. 2. Зовнішня та внутрішня будова річкового рака. 3. Особливості будови та життєдіяльності представників класу Павукоподібних. 4. Зовнішня і внутрішня будова павука-хрестовика. 5. Значення членистоногих у лісових біогеоценозах.

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ

 

Завдання 1. На демонстраційному матеріалі ознайомитися з будовою розчленованого річкового рака. Розглянути розташування кінцівок та їх видозмін на тілі рака (рис. 3.1).

Замалювати:

Розчленованого річкового рака.

Відмітити:

1. Антени. 2. Антенули. Верхні щелепи. 4. Нижні щелепи. 5. Ногощелепи. 6. Клешні. 7. Ходильні ноги. 8. Черевцеві кінцівки. 9. Головогруди. 10. Черевце.

 

 

Рис. 3.1. Кінцівки річкового рака

Завдання 2. На вологому препараті вивчити внутрішню будову річкового рака (рис. 3.2). Замалювати: Внутрішню будову самки річкового рака. Відмітити: 1. Зябра. 2. Серце. 3. Кровоносні судини. 4. Нервовий ланцюг. 5. Шлунок. 6. Печінку. 7. Задню кишку. 8. Яєчник.

 

 

Рис.3.2. Внутрішня будова річкового рака

Завдання 3. На вологому препараті вивчити зовнішню будову павука-хрестовика (рис. 3.3). Під мікроскопом розглянути голову павука і знайти 4 пари очей. На кінцівках під мікроскопом добре помітні волоски та кігтики. Замалювати: Зовнішню будову павука-	Рис. 3.3. Павук-хрестовик
хрестовика.

Відмітити:

1. Головогруди. 2. Хеліцери. 3. Педипальпи. 4. Ходильні ноги. 5. Черевце.

 

 

Методичні рекомендації

Травна система

Травна система членистоногих складається з трьох відділів: ектодермальної передньої, ентодермальної середньої та ектодермальної задньої кишки. Кожен із цих відділів, у свою чергу, диференціюється залежно від типу живлення. Характерною рисою травного тракту членистоногих, яка відрізняє їх від інших типів тварин, є перетворення кінцівок передніх сегментів тіла на ротові, призначені для утримання й механічної переробки їжі. У ряді випадків додатково до ротового апарата в передній кишці є особливий відділ для механічної обробки їжі (жувальний шлунок Malacostraca або м'язовий шлунок комах). Часто передня кишка служить і для тимчасового зберігання їжі — воло (анатомія) метеликів, бджіл. У більшості наземних членистоногих до передньої кишки відкриваються слинні залози. У середній кишці з'являються різноманітні вирости, що збільшують її поверхню (печінкові вирости ракоподібних та павукоподібних, пілоричні придатки комах). У середній кишці та її придатках відбуваються основні процеси травлення та всмоктування. Задня кишка, особливо в наземних членистоногих, також диференціюється на відділи, що виконують різні функції; найважливішою серед них є всмоктування води з екскрементів і повернення її в гемолімфу. Це необхідно для збереження води в організмі. Функцією кишечнику наземних членистоногих є також осморегуляція та видалення з організму продуктів дисиміляції, для чого призначені спеціальні трубчасті вирости задньої ділянки середньої кишки (у павукоподібних) або передньої частини задньої кишки (у комах та багатоніжок) — мальпігієві судини.

Видільна система

Видільна система первинноводяних форм (ракоподібні, мечохвости) представлена видозміненими парними целомодуктами, які мають різні назви залежно від їх розміщення (антенальні, максилярні, коксальні залози). У наземних членистоногих замість них цю функцію виконують мальпігієві судини разом із заднім відділом кишечника, в який вони відкриваються. Мальпігієві судини всмоктують розчинені у воді продукти обміну, переробляючи їх у нерозчинні речовини, а в задній кишці відбувається зворотне всмоктування води і деяких корисних речовин та повернення їх у порожнинну рідину.

Кровоносна система

Кровоносна система членистоногих незамкнена і частково редукована. У ній залишаються лише головні судини — спинна, іноді черевна та деякі бічні, капілярів немає. З'являється серце. Усі артерії відкриваються в порожнину тіла.

Дихальна система

Органи дихання членистоногих різноманітні. Дуже дрібні членистоногі, які мають тонкі покриви й живуть у воді або в дуже вологих місцях, можуть дихати всією поверхнею тіла. У великих водяних членистоногих органами дихання є зябра — це видозмінені кінцівки або їхні частини (епіподити). У наземних членистоногих органами дихання є легеневі мішки, які також вважають видозміненими кінцівками (у павукоподібних), та трахеї (у частини павукоподібних, багатоніжок і комах). Легеневі мішки — це глибокі мішкоподібні вгини зі складчастими стінками, що відкриваються назовні вузькими щілинами. Трахеї — тонкі, найчастіше розгалужені трубочки, що відкриваються назовні маленькими отворами, а всередині тіла обплітають усі внутрішні органи, доносячи кисень навіть до окремих клітин.

Нервова система

Нервова система членистоногих складається з надглоткового ганглія, або головного мозку, навкологлоткових конектив і черевного нервового ланцюжка. Будова надглоткового ганглія дуже складна. Він має три відділи: передній (протоцеребрум), середній (дейтоцеребрум) та задній мозок (тритоцеребрум). Найскладнішу будову має протоцеребрум. У черевному нервовому ланцюжку часто спостерігається концентрація гангліїв і утворення складніших гангліїв. У деяких випадках усі ганглії зливаються в єдиний синганглій, як у краба абокімнатної мухи.

Органи чуття

Більшість членистоногих мають добре розвинені органи чуття (дотику, хімічного чуття, рівноваги, зору). Очі членистоногих бувають двох типів — прості, що мають одну лінзу, й складні, або фасеткові, до складу яких входить велика кількість, інколи кілька тисяч, вічок, або оматидіїв, що щільно прилягають одне до одного. Кожен оматидій сприймає тільки одну точку предмета, що знаходиться перед ним, у результаті чого фасеткове око дає зображення, що складається з безлічі окремих точок, тобто мозаїчне. Фасеткові очі характерні для мечохвостів, більшості ракоподібних і комах, а також для викопних трилобітів.

Статева система та розмноження

Членистоногі розмножуються лише статевим шляхом. Більшість їх — роздільностатеві, хоча відомі й гермафродити. Часто присутній виразний статевий диморфізм — зовнішня відмінність самиць і самців. Запліднення внутрішнє або сперматофорне — за допомогою одягнених оболонкою пакетів сперми (сперматофорів), які самець вводить у статеві отвори самиці чи підвішує до них.

 

Викладач Руденко А.В