План
1. Класифіфкація кардіотонічних засобів
2. Серцеві глікозиди
а). Загальна характеристика групи
б). Порівняльна характеристика окремих груп
в). Інтоксикація с. г., лікування її
3. Протиаритмічні засоби
а). Засоби, що застосовуються при екстрасистоліях і тахікардіях
б). Засоби, що застосовуються при брадикардіях і серцевих
блокадах
І. Кардіотонічні засоби
Це засоби, що посилюють скоротливу активність серця та усувають явища серцевої недостатності.
Класифікація кардіотоніків
І. Препарати прямої дії (прямо впливають на функції і метаболізм міокарду).
1. Стероїдні препарати (серцеві глікозиди).
2. Нестероїдні препарати (неглікозидні) – дофамін, добутамін, амринон, еуфілін.
ІІ. Препарати непрямої дії (полегшують роботу серця, зменшують перед- і постнагрузку).
1. Інгібітори АПФ (капритоприл, еналаприл).
2. В-адреноблокатори (анаприлін, атенопол і інші).
3. 1-адреноблокатори (празозін).
4. Антагоністи кальцію (фенігідін).
5. Периферичні вазодилетори (натрію нітропрусид і інші).
6. Сечогінні (крім осмотичних).
ІІ. Серцеві глікозиди
Це складні безазотисті речовини рослинного походження, що мають вибіркову кардіотонічну дію не підвищуючи потребу міокарду в кисні.
Механізм дії: Збільшують вміст в клітинах серця іонізованого кальцію, який забезпечує швидке і сильне скорочення: поліпшують зв’язок кальцію з скоротливими білками.
Фармакологічні ефекти:
1. Посилюють силу серцевих скорочень – позитивна інотропна дія.
2. Сповільнюють серцевий ритм (продовжують діастолу) – негативна хромотропна дія.
3. Підвищують збудливість і автоматизм серця.
4. Пригнічують серцеву провідність.
5. Мають сечогінну дію (непряму).
6. Мають заспокійливу дію (препарати горицвіту і конвалії).
Чутливість міокарду до серцевих глікозидів підвищується при серцевій недостатності.
Застосування серцевих глікозидів:
1. Серцева недостатність різної етіології – гостра і хронічна.
2. Пароксизмальна тахікардія, миготлива аритмія.
Лікувальна тактика глікозидотерапії:
1. Початкова дигіталізація (період насичення).
2. Підтримуюча терапія.
Початкова дигіталізація може здійснюватися швидко: за 1-2 доби, середніми темпами за 3-4 дні, повільно – більш ніж за 5 днів.
Класифікація серцевих глікозидів
1. Препарати наперстянки (дигітоксин, целанід, дигоксин, кордигіт, лантозид).
2. Препарати конвалії (корглікон, настойка конвалії).
3. Препарати горицвіту весняного (адонізид, адоніс-бром).
4. Препарати строфанту (строфантин).
Препарати наперстянки (Digitalіs)
Digoxinum (Дигоксин) – група А, ф.в. таблетки 0,00025; ампули 0,025%-1ml для в/в повільного введення, розчинивши в 20 ml 0,9% розчину хлориду натрію.
Ефект розвивається при прийомі всередину через 1-2 години, при в/в введенні через 20-30 хвилин.
Celanidum (Целанід) – група А, ф. в. таблетки 0,00025; ампули 0,2% розчин 1ml.
Ефект наступає швидше – при введенні через 15-20 хвилин. Теж кумулюється.
Препарати конвалії (Сonvallaria)
Tinctura Convallariae (н-ка конвалії) – ф. в. 25ml.
Входить в серцеві краплі – краплі Зеленіна. Погано всмоктується в травному каналі, тому проявляє слабу кардіостимулюючу дію, має легку заспокійливу. Застосовується при легких формах серцнвої недостатності, при серцевих неврозах.
Corglyconum (корглікон) – ф. в. ампули 0,06%-1ml.
Один з найефективніших глікозидів, ефект наступає через 3-5 хвилин, триває 15 годин. Більш виражений систолічний ефект ніж діастолічний.
Застосовують в основному при гострій серцевій недостатності, при набряку легенів. Препарати конвалії менш кумулюються.
Препарати горицвіту (Adonis vernalis)
Adonisidum (адонізид) – ф. в. флакони по 15 кр. 3 р. в день.
Менш ефективний ніж препарати наперстянки, має заспокійливу дію. Застосовують подібно до настойки конвалії.
Препарати строфанту
Strophanthinum (строфантин) – ф. в. ампули 0,05%-1ml, група А. Препарат швидкої і сильної дії. Застосування подібне до застосування корглікону.
Симптоми передозування серцевими глікозидами:
1. Шлунково-кишкові розлади (відсутність апетиту, нудота, диспепсія).
2. Неврологічні симптоми (голвний біль, неспокій, розлади кольорового зору, міастенія).
3. Серцеві розлади (брадикардія, екстрасистолія).
4. Зниження діурезу.
Лікування:
1. Відміна препаратів.
2. Призначення ентеросорбентів.
3. Препарати калію – калію хлорид, аспаркам, панангін.
4. Антидоти – 5% р-н унітіолу 5ml в/м.
5. Протиаритмічні засоби.
6. М-холіноблокатори при брадекардії.
7. Комплексони для зв’язування іонів кальцію.
ІІІ. Протиаритмічні засоби
Препарати, які усувають порушення серцевого ритму.
Розрізняють тахіаритмії (прискорення серцевого ритму), при яких підвищується збудливість, автоматизм і провідність серця, і брадиаритмії (сповільнення серцевого ритму до 30-40ударів за 1 хвилину), при яких порушується проведення нервового імпульсу між шлуночками та передсердями.
Препарати, що застосовуються при тахіаритміях
1. Мембранізуючі засоби – це засоби, що порушують проникність іонів через мембрани кардіоміоцитів, знижують тим самим збудливість та провідність серця.
Novocainamidum (Новокаїнамід) – ф. в. таблетки 0,25; ампули 10%-5ml для в/в і в/м введення.
Засіб швидкої дії. При швидкому в/в введенні може визвати колапс, брадикардію, головний біль, нудоту, блювання, безсоння, алергію.
Chinidini sulfas (хінідіну сульфат) – ф. в. таблетки 0,1; 0,2.
Препарат токсичний, в тому числі знижує А.Т., може визвати порушуння зору, слуху, висипки, тромбоемболію, пригнічення роботи серця.
Lidocainum (лідокаїн) – ф. в. таблетки 0,25; ампули 10% р-н для в/в введення.
Застосовують при шлуночкових аритміях, в тому числі на фоні інфаркту міокарду.
Aethmozinum (етмозин) – ф. в. таблетки 0,25; ампули 2,5% р-н 2ml для в/м чи в/в введення.
Протиаритмічна дія виражена, в тому числі ефективний при аритміях, визваних передозуванням серцевими глікозидами.
2. В-адреноблокатори
Anaprilinum (анаприлін, пропранолол, обзидан) – ф. в. таблетки 0,01.
Препарат пригнічує В-рецептори серця, ослаблює роботу серця, тому застосовується при тахіаритміях, стенокардії, гіпертензії. Кардіоселективні засоби можна застосувати і хворим з бронхіальною астмою.
3. Блокатори кальцієвих канальців. (Антагоністи кальцію)
Пригнічують надходження в кардіоміоцити іонів кальцію. Препарати ці застосовуються при аритміях, а також при ішемічній хворобі серця, так як розширюють вінцеві судини і зменшують потребу серця в кисні.
Verapamilum (Верапаміл, ізоптин, фіноптин) – ф. в. табл. 0,04; 0,08.
4. Препарати, що сповільнюють реполяризацію
Amiodaronum (аміодарон, кордарон) – табл. 0,2.
Блокує кальцієві та натрієві канали, сповільнює швидкість проведення імпульсів по всіх ділянках провідної системи серця. Розштрює вінцеві судини і зменшує потреду міокарду в кисні. Тож застосовується для лікування тахіаритмій і стенокардії.
5. Препарати калію
Kali chloridum (калію хлорид) – р-н для перорального введення 10%-200ml.
Запивають молоком. Для в/в крапельного введення 0,5% р-н.
Pananginum (Панангін, аспаркан) – комбінований препарат, що містить калію аспарагінат. Ці препарати особливо ефективні при аритміях, що пов’язані з гіпокаліємією.
